Справа № 932/7872/25
Провадження № 2/932/2729/25
10 грудня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді- Потоцької С.С.,
за участю секретаря судового засідання-Карапиш А.М.,
представника позивача- ОСОБА_1 ,
представника відповідача-Павелка С.М.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння,
Адвокат Науменко С.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння. У позові просить витребувати у ОСОБА_3 (на користь ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 77, 8 кв. м, житловою площею 51,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2585772412020.
Також позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_2 , а саме:
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою площею 51,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2585772412020;
- заборонити будь-кому укладати з третіми особами правочини, спрямовані на відчуження та/або обтяження зобов'язаннями квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою площею 51,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2585772412020, укладати щодо цієї квартири договори купівлі-продажу, міни, дарування, найму, іпотеки; передавати квартиру в користування, управління, оренду, лізинг, у спільну діяльність, до статутного фонду (майна) іншої юридичної особи або учасника товариства; вселяти до зазначеної квартири мешканців для тимчасового або постійного проживання, проводити в цій квартирі перепланування, ремонтні роботи та будь-які інші дії, що можуть призвести до пошкодження оздоблення квартири та майна, яке в ній знаходиться, погіршення її поточного будівельного, інженерного, санітарного та протипожежного стану, зміни її технічних характеристик, руйнації або знищення;
- заборонити державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 77,8 кв. м, житловою площею 51,3 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2585772412020.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що спірна квартира вибула з володіння позивача на підставі неукладеного договору купівлі-продажу від 18.02.2022 (зазначений договір від імені позивача підписаний невстановленою особою з використанням вочевидь підробленого паспорту громадянина України, до якого внесені персональні дані позивача). Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 18.02.2022 та державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_4 (покупцем за неукладеним договором) відбулись з грубими порушеннями чинного законодавства. Відповідач ОСОБА_4 , не набувши на неї права власності, передав належну позивачеві квартиру в іпотеку. Ще пізніше спірна квартира продана з електронних торгів і перейшла у володіння відповідача ОСОБА_3 , за яким станом на сьогодні зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказує, що позов спрямований на захист права власності неволодіючого власника, із застосуванням механізмів, передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК України (спірна квартира вибула з його володіння поза його волею, за неукладеним договором купівлі-продажу, який складався з використанням вочевидь підробленим документів, позивачем не підписувався).
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Фактично, з можливим відчуженням спірного майна (квартири), позивач повністю позбавляється можливості відновити свої права, втрачається як такий правовий сенс звернення до суду, порушується гарантований Конституцією України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року принцип ефективного захисту прав громадян.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву просила задовольнити, вказала, що сам по собі факт вибуття з володіння вже є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
У судовому засідання представник відповідача проти задоволення заяви заперечував та вказав, що придбав спірну квартиру з прилюдних торгів у минулому році, не має наміру продавати квартиру, узнав про те що позивач збирається подавати позов у квітні 2025 року, проте ніяких дій щодо відчуження майна не здійснював.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, заслухавши думки сторін, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Як визначено у ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Право розпоряджатися своїм майном є загальним та принциповим аспектом права власності, та, визначаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини за своєю суттю є гарантією права власності. Основною метою статті 1 Першого протоколу є попередження порушень принципу безперешкодного користування своїм майном. Отже, втручання в це право особи може мати місце лише з дотриманням розумної пропорційності між використаними заходами і тією метою, на досягнення якої спрямовується відповідний захід.
Таким чином, забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивачів не встановлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, звертаючись зі заявою про забезпечення позову, заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна за вказаною вище адресою, а тому лише припущення позивача про потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Суд відхиляє твердження позивача щодо достатності лише факту відчуження спірного майна, адже вжиття заходів забезпечення позову можливе лише за існування таких обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів.
Таких доказів суду позивачем не надано, а судом не встановлено, що відповідач з моменту подання позову вживає заходи, які спрямовані на відчуження спірного майна.
Отже, заявником не доведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про які ним заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення ,тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд,
Керуючись ст. ст. 149-154, 260, 261, 263, 353-355 ЦПК України, суд-
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Потоцька