03 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13912/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Губенко Н.М., Кондратова І.Д., Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
з розгляду касаційних скарг ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
від 02.04.2025 (повний текст складений 10.04.2025)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
від 15.04.2025 (повний текст складений 18.04.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко"
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_1 ,
3.Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович,
про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) і Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (далі - Відповідач-3) (разом - Відповідачі), у якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило:
- визнати договір дарування частки у статутному капіталі Відповідача-3, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, посвідчений 13 вересня 2022 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним Олександром Сергійовичем та зареєстрований у реєстрі за №463, удаваним на підставі вимог статті 235 Цивільного кодексу України;
- перевести права та обов'язки покупця частини (частки) у статутному капіталі Відповідача-3 у розмірі 99% статутного капіталу номінальною вартістю 821 700 грн на Позивача;
- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Відповідача-3 від 13.09.2022, за яким Відповідач-1 безоплатно передав Відповідачу-2, а Відповідач-2 прийняв у власність частку в статутному капіталі Відповідача-3 у розмірі 821 700 грн, що становить 99% статутного капіталу Відповідача-3;
- визначити розмір 100% статутного капіталу Відповідача-3 номінальною вартістю 830 000 грн за Позивачем;
- перерахувати з депозитного рахунку суду кошти у сумі 10 000 грн, внесені Позивачем за платіжною інструкцією від 28.11.2023 №2, на користь Відповідача-2.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі №910/13912/23 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу Відповідача-3 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача по 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №910/13912/23 у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді, з кожного.
5. Постановою Верховного Суду від 29.09.2025 касаційну скаргу Відповідача-2 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/13912/23 скасовано, справу №910/13912/23 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
6. 03 жовтня 2025 року Відповідач-2 направив до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13912/23, в якій просить стягнути з Позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 96000,00 грн, до якої долучив копії документів, а саме: договору №2024/01-04/1 про надання правової допомоги від 04.01.2024, акта про надані послуги від 29.09.2025 №2, рахунка-фактури від 01.10.2025 №2, акта про надані послуги від 29.09.2025 №3, рахунка-фактури від 01.10.2025 №3, сертифікатів про підвищення кваліфікації адвоката.
7. Позивач через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання, в якому просить заяву Відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду, оскільки у пункті 111 постанови Верховного Суду від 29.09.2025 у цій справі №910/13912/23 зазначено, що оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
8. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
9. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
10. Розподіл витрат на професійну правничу допомогу у господарській справі здійснює суд, який ухвалював судове рішення у справі, відповідно до вимог 129, 126 ГПК України.
11. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
12. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
13. У справі, що розглядається, постановою Верховного Суду від 29.09.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/13912/23 скасовано, справу №910/13912/23 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
14. В пункті 111 вказаної постанови Верховного Суду зазначено, що скільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
15. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
16. У постанові від 18.05.2020 у справі №530/1731/16-ц Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).
17. Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи, у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, та керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
18. Із наведених вище процесуальних норм вбачається, що в разі направлення справи на новий розгляд у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, оскільки не ухвалюється судове рішення, яким спір вирішено по суті.
19. Оскільки постановою Верховного Суду від 29.09.2025 судові рішення у цій справі скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду апеляціййної інстанції, зміни судового рішення чи ухвалення нового рішення не відбулося.
20. З огляду на наведене, питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі має бути вирішене судом при ухваленні остаточного рішення у справі за результатом розгляду спору по суті відповідно до вимог статті 129 ГПК України.
21. Відтак, за наведених міркувань передчасним є вирішення цього питання у суді касаційної інстанції, а тому докази, які додані Відповідачем-2 на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу Судом не оцінюються, адже не впливають на висновок Верховного Суду щодо відмови у задоволенні заяви.
22. При цьому, Суд відзначає, що відмова у задоволенні заяви не перешкоджає заявнику звернутися з відповідною заявою за результатом розгляду справи по суті позову до суду з дотриманням порядку, передбаченого ГПК України.
23. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
24. Текст цієї постанови складений у межах розумного строку з урахуванням дати надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
25. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
26. Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява №36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява №19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява №62771/00).
Керуючись статтями 2, 119, 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13912/23 відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Н. Губенко
І. Кондратова
О. Мамалуй
В. Студенець