09 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/822/21
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянуто матеріали заяви від 27.11.2025 б/н ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат відповідача 1 на правничу допомогу в справі
за позовом ОСОБА_2 , учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агродім», яка володіє 12% його статутного капіталу, в інтересах Товариства,
адреса реєстрації: ОСОБА_3 (Дружби Народів), буд. 11, кв. 7, м. Київ, 01042;
до відповідача 1 ОСОБА_1 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агродім»,
вул. Перемоги, 79, с. Городище, Бахмацький район, Чернігівська область, 16520;
до відповідача 2 ОСОБА_4 , члена наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агродім»,
вул. Перемоги, 79, с. Городище, Бахмацький район, Чернігівська область, 16520;
адреса реєстрації: вул. Арсенальна, 29, м. Донецьк, Донецька область, 83077;
адреса для листування: АДРЕСА_1 ;
до відповідача 3 ОСОБА_5 , члена наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агродім»,
вул. Перемоги, 79, с. Городище, Бахмацький район, Чернігівська область, 16520;
адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
до відповідача 4 ОСОБА_6 , члена наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агродім»,
вул. Перемоги, 79, с. Городище, Бахмацький район, Чернігівська область, 16520;
адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
предмет спору про відшкодування збитків у сумі 5 589 340,86 грн, завданих Товариству його посадовими особами
без виклику (повідомлення) сторін
17.11.2025, ухвалене рішення в справі № 927/822/21, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до відповідачів 1, 2, 3, 4 - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про відшкодування збитків у сумі 5 589 340,86 грн; присуджено до стягнення з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 83 840,11 грн.
Повне судове рішення в справі складене та підписане 24.11.2025.
Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених сторонами в ході судового розгляду спору, при ухваленні рішення судом не вирішене.
Відповідач 1, ОСОБА_1 , у письмовій заяві від 10.03.2025 б/н (а. с. 134 - 139, т. 15), повідомив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі складає: 10 000,00 грн (фіксована сума) та гонорар успіху в сумі 1% від ціни позову (а саме: від розміру позовних вимог у стягненні яких, за результатами вирішення спору, буде відмовлено); заявив, що належні докази на підтвердження фактичного розміру судових витрат відповідача 1 будуть надані до суду в строк, установлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судове рішення доставлене до електронного кабінету відповідача 1 в підсистемі Електронний суд 24.11.2025.
27.11.2025, через систему “Електронний суд», відповідач 1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 65 893,40 грн. На підтвердження заявлених витрат додав до заяви: договір про надання правничої допомоги від 13.08.2021, укладений між відповідачем 1 та Адвокатським об'єднанням «Правнича колегія»; додаткову угоду від 06.03.2025 № 1 до цього договору; акт надання послуг від 24.11.2025 № 1 до нього; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1016969, виданий 27.08.2021 адвокату Буряку О.І. АО «Правнича колегія».
Відповідач 1 також заявив клопотання про поновлення строку на подачу доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу в цій справі, мотивоване тим, що ані відповідач 1, ані його представник не приймали участь у судовому засіданні 17.11.2025, відтак дізнались про ухвалення судового рішення в справі 24.11.2025, після його отримання через підсистему Електронний суд.
Суд, ухвалою від 03.12.2025, поновив відповідачу 1 строк на подачу до суду доказів на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в справі, визнав поважними причини, що зумовили пропуск відповідачем 1 процесуального строку на вчинення зазначених дій; прийняв до розгляду заяву відповідача 1 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, за письмовими матеріалами, без повідомлення (виклику) сторін; установив позивачці строк, по 08.12.2025, для подачі письмових заперечень відносно заяви ОСОБА_1 .
Позивачка не заперечила проти заявленого відповідачем 1 розміру витрат на професійну правничу допомогу в справі, розгляд якої тривав понад чотири роки.
За частинами 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі відмови в позові на позивача.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору про надання правничої (правової) допомоги від 13.08.2021 б/н, укладеного між відповідачем 1 Рубаном О.В. та Адвокатським об'єднанням «Правнича колегія» (пункти 1.1., 1.2., 5.1.), предметом якого є надання Адвокатським об'єднанням усіма законними методами та способами правничої (правової) допомоги клієнту в справі № 927/822/21. Адвокатське об'єднання зобов'язалось представляти інтереси клієнта в судових органах України, зокрема, місцевих судах, судах апеляційної та касаційної інстанціях з питань, пов'язаних з виконанням цього договору. Надання правничої допомоги за цим договором здійснюється на платній основі; розмір гонорару та порядок його сплати сторони узгоджують окремо по кожній судовій інстанції в додаткових угодах до договору.
За додатковою угодою від 06.03.2025 № 1 до договору, сторони встановили, що гонорар Адвокатського об'єднання за представництво інтересів клієнта в господарському суді Чернігівської області в справі № 927/822/21, складається з двох частин:
- у розмірі 10 000,00 грн (фіксований платіж, перша частина гонорару), за вивчення матеріалів позову, доказів клієнта, формування правової позиції для відзиву на позов, узгодження стратегії захисту інтересів клієнта, написання всіх заяв по суті справи та всіх необхідних заяв з процесуальних питань, представництво інтересів клієнта під час вирішення справи в господарському суді Чернігівської області, інформування клієнта про хід та результати розгляду справи;
- у розмірі 1% від розміру позовних вимог в стягненні яких буде відмовлено (у разі прийняття судом такого рішення) (друга частина гонорару).
Сторони визнають, що вказаний гонорар є розумним та співмірним із складністю справи та узгодженим результатом, і такий розмір гонорару є погодженою сторонами платою за надання правової допомоги.
Фіксований платіж (перша частина гонорару) сплачується клієнтом у повному обсязі протягом 30 календарних днів після набрання чинності рішення Господарського суду Чернігівської області в справі № 927/822/21. Друга частина гонорару сплачується клієнтом протягом 9 календарних днів після набрання чинності рішенням Господарського суду Чернігівської області в справі № 927/822/21.
Адвокат Буряк О. І., партнер Адвокатського об'єднання «Правнича колегія», представляв інтереси Рубана О. В. у цій справі на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ № 1016969, виданого 27.08.2021.
24.11.2025, сторонами, на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 13.08.2021 б/н та додаткової угоди № 1 від 06.03.2025, складено та підписано акт надання послуг № 1, за яким адвокатом Буряком О.І. надано, а клієнтом ОСОБА_1 отримано послуги з правничої допомоги в цій справі, в обсязі узгодженому сторонами в додатковій угоді від 06.03.2025 № 1 до цього договору, вартість яких склала 65 893,40 грн (без ПДВ), що складається з фіксованого платежу в розмірі 10 000,00 грн та гонорару «успіху» в розмірі 55 893,40 грн (або 1% від ціни позову, за досягнення позитивного результату для клієнта).
За п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.
Частинами 5, 6 цієї статті передбачено, що в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачка письмово не заперечила проти заявленого відповідачем 1 розміру витрат на правничу допомогу в цій справі.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях: від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної в них інформації.
Зокрема, чи відповідають зазначені в документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та в сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що під час судового розгляду цієї справи, що тривав понад чотири роки, адвокатом Буряком О. І. Адвокатського об'єднання «Правнича колегія», фактично надана відповідачу 1 наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) формування правової позиції по суті заявлених вимог; підготовка та подача до суду відзиву на позов; підготовка та подача до суду клопотання про зупинення провадження в справі; збір додаткових доказів у справі 2) представництво інтересів клієнта в судових засіданнях.
Здійснивши аналіз матеріалів справи, з урахуванням вимог частин 4, 5 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що за рахунок позивачки підлягають відшкодуванню судові витрати відповідача 1 на правничу допомогу в цій справі в сумі 65 893,40 грн (з урахуванням гонорару «успіху»), що є співмірним до ціни позову (5 589 340,86 грн), тривалості судового розгляду цієї справи (понад чотири роки) та обсягу фактично наданих адвокатом послуг.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 ГПК України, господарський суд
1. Задовольнити заяву відповідача 1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.11.2025 б/н про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в справі в сумі 65 893,40 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко