18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 листопада 2025 року м. Черкаси Справа № 925/577/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників:
від прокуратури: Пидорич Д.М.
від позивача (Північного офісу Держаудитслужби): не з'явився;
від позивача (Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області): не з'явився;
від відповідача (Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради): не з'явився;
від відповідача (КП "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради): не з'явився;
від відповідача (ТОВ "ЗДРАВО"): Гук А.Р. - адвокат за ордером; Лось В.А. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (м. Київ) та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (м. Черкаси) до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (м. Черкаси), до комунального некомерційного підприємства "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради (м. Черкаси) та до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВО" (м. Київ) про визнання недійсним договору в частині та стягнення 3 623 540 грн.,
Прокурором в інтересах держави заявлено позов з вимогами:
- визнати недійсним договір поставки від 11.05.2017 № 336Р/2017/127, укладений між відповідачами в частині включення до ціни договору суми у розмірі 3 623 540 грн., що перевищує гранично допустиму надбавку;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВО" ( код 34603398) на користь комунального некомерційного підприємства "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради (код 05503705) кошти в сумі 3 623 540 грн., а з комунального некомерційного підприємства "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради (код 05503705) одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 3 623 540 грн. - стягнути в дохід держави.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.
Всі учасники справи мають власні зареєстровані кабінети в системі "Електронний суд". Явка представників в засідання обов'язковою не визнавалася.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ході розгляду справи прокурор позов підтримував і просив його задовольнити повністю.
Позивачі, наданими суду поясненнями (а.с. 44,60 том 2), притримуються позиції прокурора у справі та просять суд позов задовольнити.
Відповідачі 1 та 2 (Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради і Третя Черкаська міська лікарня) своєї позиції у спорі не висловили.
Третій відповідач ТОВ "Здраво" проти позову заперечив і просив прокурору відмовити в його задоволенні через недоведеність умислу на укладення договору всупереч інтересам держави та порушення вимог чинного законодавства.
Заслухавши доводи та пояснення всіх присутніх учасників справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
Стосовно правильності визначення позивача у спірних відносинах, як уповноваженого органу з боку держави представляти її інтереси, прокурором обґрунтовано, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12018250000000021 від 31.01.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення керівником Відповідача-3, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, було залучено спеціаліста Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області.
Вирішувалося питання дотримання законодавства при постачанні комп'ютерного томографа ANATOM 16 до КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради за договором від 11.05.2017 № 336Н/2017/127, що укладений між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Замовник), КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР (Платник), ТОВ «ЗДРАВО» (Постачальник) за результатами відкритих торгів UA-2017-02-24-000039-a.
Cпеціалістом вказаного Управління Держаудитслужби перевірено дотримання вимог законодавства при постачанні даного медичного обладнання за договором від 11.05.2017 № 336Н/2017/127 (далі - Договір), складено довідку від 19.01.2018, відповідно до якої вказано, що гранична вартість комп'ютерного томографа ANATOM 16 повинна складати 7 633 703,26 грн, водночас, за Договором за дане обладнання сплачено 10 754 000 грн. бюджетних коштів.
На запит Черкаської окружної прокуратури від 25.07.2024 № 54-4383ВИХ-24 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області в листі від 21.08.2024 № 262325-17/2912-2024 інформувало про факт проведення даним Управлінням ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, результати якої оформлені актом від 28.03.2019 № 04-31/005.
На думку Держаудитслужби, підтверджено порушення ТОВ «ЗДРАВО» вимог постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 та від 17.10.2008 № 955 при реалізації закладу охорони здоров'я комп'ютерного томографу ANATOM 16 в частині перевищення 10% гранично допустимої постачальницько-збутової надбавки, чим завдано збитків місцевому бюджету міста Черкаси на суму 3 120 296,74 грн (10 754 000 - 7 633 703,26).
Прокурор посилається, що Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Таким чином, саме Північний офіс Держаудитслужби та її територіальний підрозділ - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, наділені повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю на території Черкаської області з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі, у сфері здійснення публічних закупівель, а також звернення до суду у разі не забезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів та стягнення в судовому порядку коштів, отриманих з порушенням законодавства.
У суду та у решти учасників справи заперечень проти цього немає.
Ураховуючи положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Черкаською окружною прокуратурою на адресу Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області 24.04.2025 надіслано запит № 54-1844ВИХ-25, у якому проінформовано вказаних суб'єктів про факт порушення законодавства, наявність повноважень у даних органів права на звернення до суду з метою захисту порушених державних інтересів та вказано на необхідність їх вжиття.
Відповіді від Північного офісу Держаудитслужби станом на дату пред'явлення до суду даного позову прокурором не отримано.
Водночас, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області надали інформацію від 14.05.2025 № 262325-17/1612-2025, у якій вказали, що не звертались та не планують звертатись до суду із позовом про стягнення із ТОВ «ЗДРАВО» коштів.
Отже прокурор надав докази невжиття позивачами належних заходів реагування на виявлені порушення, що дає йому підставу самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.
Під час вирішення спору учасниками справи не було заперечено і доказами у справі підтверджується, що між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Замовник), Комунальним некомерційним підприємством «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради) (Лікарня, Платник), та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВО» (Постачальник) за результатами проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою (ідентифікатор у системі публічних закупівель Prozorro UA-2017-02-24-000039-a) укладено договір поставки товару від 11.05.2017 № 336Н/2017/127 (далі - Договір - а.с. 21 том 1).
За умовами Договору, Додаткової угоди № 1 до нього (а.с. 24 том 1) та Специфікації (а.с. 23 том 1 оборот) Постачальник (Відповідач 3) має поставити за адресою місця знаходження лікарні швидкої медичної допомоги у м. Черкаси візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини за асортиментом, цінами і кількістю, зазначеними у Специфікації.
Поставлено має бути комп'ютерний томограф ANATOM 16 (виробництва Shenzen Anke HIGH-TECH Co.Ltd, Китай) у кількості 1 одиниця на суму 10 754 000 грн з ПДВ (далі - Товар).
Строк поставки Товару з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 29.05.2017 № 1 до Договору (а.с. 24 том 1), сторонами визначено до 31.08.2017 на умова DDP за Правилами Інкотермс у редакції 2010 року.
Згідно розділу 2 Договору Постачальник гарантує якість Товару відповідно до сертифікату якості виробника Товару.
Постачальник здійснює повне гарантійне обслуговування поставленого Товару впродовж 12 (дванадцяти) місяців з дня введення його в експлуатацію.
Сторонами договору також досягнуто згоди з таких його умов:
3. Ціна Договору
3.1. Ціна Товару включає його вартість, витрати по його зберіганню на складі Постачальника, оформленню необхідної документації щодо його поставки, транспортуванню Товару до місця поставки, визначеного Договором.
3.2. Ціна Договору становить: 10 754 000,00 гри. (десять мільйонів сімсот п'ятдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) з ПДВ.
3.3. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
3.4. Платіжні зобов'язання Платника перед Постачальником за Договором виникають при наявності у Платника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
4. Порядок здійснення оплати
4.1. Розрахунки за Товар здійснюються у національній валюті України - гривні.
4.3. Остаточний розрахунок за Товар Платник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу до 10 (десяти) банківських днів з дати поставки Товару.
4.4. У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини Платника, розрахунок за поставлений Товар здійснюються протягом З (трьох) банківських днів з дати отримання Платником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.
5. Поставка товару
5.1. Поставка Товару - передача Платнику Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 Договору, а також його монтаж, введення в експлуатацію, а також навчання обслуговуючого персоналу Платника роботі із Товаром. Поставка Товару здійснюється Постачальником до 31.05.2017 на умовах ППР -м. Черкаси, вул. Самійла Кішки, 210 («Інкотермс», у редакції 2010 року).
5.2. Датою поставки Товару є дата підписання Платником накладної (накладних), а також актів наданих послуг з монтажу і введення в експлуатацію Товару, навчання обслуговуючого персоналу Платника роботі з Товаром, у місті поставки, вказаному у п.5.1. Договору.
5.3. Приймання-здача Товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів (накладних), по якості - документів, які засвідчують якість Товару.
Датою поставки томографа відповідно до п. 5.2 Договору є дата підписання Платником накладної (накладних), а також актів наданих послуг з монтажу і введення в експлуатацію Товару, навчання обслуговуючого персоналу Лікарні роботі з Томографом у місці його поставки.
Відповідачем 3 - ТОВ «ЗДРАВО» на виконання зобов'язань за Договором поставлено обумовлене обладнання, а Лікарнею повністю оплачено поставлений Товар на суму 10 754 000 грн, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.08.2017 № 1, видатковою накладною від 21.08.2017 № ЗД000003089, платіжним дорученням від 08.09.2017 № 1196, актом введення в експлуатацію та навчання персоналу від 21.08.2017 № 1 (а.с. 26-28 том 1).
Судом встановлено, що між сторонами цього Договору немає спору з приводу неякісності поставленого томографа, його некомплектності, непрацездатності чи неповного проведення розрахунку. Доказів протилежного у справі немає.
Тому слід вважати, що до часу звернення прокурора із позовом у 2025 році Договір було повністю та належно виконано його сторонами ще у 2017 році.
За умовами Договору його сторонами також було погоджено наступні умови:
3. Права та обов'язки Сторін
6.1. Платник зобов'язується:
6.1.1. Своєчасно та у повному обсязі сплатити за поставлений Товар.
6.1.2. Прийняти Товар у порядку та строки, визначені Договором.
6.3. Постачальник зобов'язується:
6.1.1. Забезпечити поставку Товару, у кількості, асортименті, строки і за цінами, визначеними Договором.
6.1.2. Забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 Договору.
6.2. Постачальник має право:
6.2.1. Своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар.
6.2.2. На дострокову поставку Товару.
Прокурор посилається у позові, що згідно поданого в справу сертифікату відповідності від 20.07.2017 № UA.003.С.058-17, виданий ДП «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» томограф ANATOM 16 має код УКТЗД 9022 та відповідає Технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.
За умовами Тендерної документації (а.с. 17 том 1) замовником закупівлі виступив Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Умовами п. 3.4, 4.4. Договору фінансування придбання Томографу здійснюється за рахунок бюджетного фінансування.
Учасниками справи не заперечено та не спростовано, що видатки на вказані цілі здійснені за рахунок коштів бюджету Черкаської територіальної громади, що підтверджується рішенням Черкаської міської ради від 13.12.2017 № 2-1614 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16.12.2016 № 2- 1515 «Про міський бюджет на 2017 рік» (щодо збільшення видатків загального фонду та бюджету розвитку за рахунок залишків коштів міського бюджету)».
Кошти за Томограф сплачено Третьою Черкаською міською лікарнею з рахунку в ГУДКСУ у Черкаській області (а.с. 28 том 1).
За доводами прокурора, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.01.2018 № 12018250000000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовими особами ТОВ «ЗДРАВО» службовим становищем, що призвело до заволодіння бюджетними коштами під час поставки вказаного Товару за Договором, шляхом завищення можливої граничної вартості даного медичного виробу.
Відповідач-3 звертає увагу, що ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 18.01.2023 у справі 712/7/22 кримінальне провадження № 12018250000000021 від 31.01.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 (керівник та засновник ТОВ «ЗДРАВО») у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор вважає, що при визначенні ціни продажу Томографа Відповідач-3 допустив порушення чинного законодавства та необґрунтовано завищив ціну товару (яку прокурор вважає врегульованою за її окремими складовими частинами), чим було завдано збитків бюджету, а Постачальник ТОВ "Здраво" при цьому неправомірно заволодів бюджетними коштами.
Прокурор обґрунтовує власну позицію документами, які в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було вилучено у сторін договору, зокрема, щодо ввезення Товару на митну територію України, його вартість на дату ввезення, а також супутні документи, якими підтверджуються фактичні понесені витрати ТОВ «ЗДРАВО» під час транспортування обладнання до Лікарні.
Так, протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів від 14.01.2019 вилучено, зокрема, наступні документи:
- копія договору-доручення від 28.07.2017 № 34-17;
- копія акту надання послуг від 11.07.2017 № 170938;
- копія договору про надання послуг по декларуванню та/або зберіганню
вантажів на митному складі та/або на складі тимчасового зберігання від 03.01.2017 № 26/17-НС;
- копія акту надання послуг від 13.07.2017 № 1761;
- копія акту надання послуг від 11.07.2017 № 1751;
- копія акту надання послуг від 11.07.2017 № 1754;
- копія договору від 03.01.2017 № 25/17 про надання послуг логістичного
комплексу, автостоянки;
- копія Договору від 24.07.2017 № 010817/2017 про надання транспортно експедиційних послуг по перевезенню Медичного Обладнання та супутніх послуг;
- копія програми навчань фахівці лікарні з користуванням томографом комп'ютерним ANATOM 16;
- копія товарно-транспортної накладної від 21.08.2017 № 21.08.2017;
- копія транспортного експедирування № 1496.
Прокурор обґрунтував вказаними документами, що згідно декларації митної вартості від 20.07.2017 UA125030/2017/112973 ціна Томографа в іноземній валюті склала 225 000 USD (курс перерахунку 25,944129 грн за 1 USD), що еквівалентно 5 837 429,0250 грн.
Витрати на транспортування до пропускного пункту «Ягодин - Дорогуск» склали 224 000,12 грн, що в сумі склало заявлену митну вартість в розмірі 6 061 429,15 грн (еквівалентно 233 633,94 USD).
Також, відповідно до митної декларації форми МД-2 № 2676 ставка ввізного мита (код 021) становить 0%, ставка податку на додану вартість складає 7%, що від суми 6 061 429,15 грн становить 424 300,04 грн.
Витрати на транспортування Томографа до вказаного пункту пропуску підтверджуються договором транспортного експедирування від 12.11.2015 № 1496 та актом надання послуг від 11.07.2017 № 170938 на суму 224 000,12 грн.
Враховуючи ці первинні документи прокурор приходить до висновку, що загальна сума вартості Томографа та вартість його ввезення на митну територію України склала в результаті 6 485 729,19 грн (5 837 429,0250 + 224 000,12 + 424 300,04).
Також прокурор погоджується із обґрунтованістю додаткових витрат постачальника ТОВ «ЗДРАВО», які можуть бути включеними до ціни Томографа :
- на проведення робіт з підтвердження відповідності технічному регламенту медичних виробів на суму 58 860 грн (акт від 20.07.2017 № 3);
- на виконання робіт із санітарно-епідеміологічної експертизи та отримання санітарно-епідеміологічного висновку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на Товар на суму 18 660 грн. (акт приймання-здачі робіт від 21.08.2017 № 40 до договору доручення від 28.07.2017 № 34-17 ТР);
- оформлення товарів на складі тимчасового зберігання (далі - СТЗ) під митним контролем на суму 3 000 грн (акт надання послуг від 11.07.2017 № 1754 до договору № 26/17-МС від 03.01.2017);
- обслуговування транспортного засобу на території логістичного комплексу на суму 750 грн (акт надання послуг від 11.07.2017 № 1751 до договору 25/17 від 03.01.2017);
- зберігання товару на складі на суму 2 178,84 грн (акт надання послуг від 13.07.2017 № 1761 до договору № 26/17-МС від 03.01.2017);
- перевезення Товару зі складу ТОВ «ЗДРАВО» з м. Києва (вул. Скляренка, 4А) до лікарні швидкої медичної допомоги у м. Черкаси на суму 14 400 грн (заява-договір на автотранспортне перевезення від 21.08.2017, товарно-транспортна накладна від 21.08.2017 № 21.08.2017).
Загальна сума цих витрат становить для третього відповідача ТОВ «ЗДРАВО» 97 848,84 грн (58 860 + 18 660 + 3 000 + 750 + 2 178,84 + 14 400) за розрахунками прокурора.
Прокурор доводить, що в частині визначення договірної ціни купівлі-продажу томографа 10 754 000,00 грн. Договір поставки товару від 11.05.2017 № 336Н/2017/127 між відповідачами є таким, що суперечить інтересам держави з умислом однієї сторони (Відповідач-3 ТОВ "Здраво"), що потребує застосування наслідків його недійсності.
Щодо правової природи спірного договору судом встановлено, що Договір поставки товару від 11.05.2017 № 336Н/2017/127 укладений за результатами проведення процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і далі - в редакції чинній на момент оголошення закупівлі UA-2017-02-24-000039-a).
Процедурні питання укладення такого виду договорів врегульовано положеннями ЗУ "Про публічні закупівлі" зі змінами і доповненнями.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За своєю правовою природою спірний Договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
В ході розгляду справи з пояснень присутніх учасників судом було встановлено, що автором всіх умов проекту спірного Договору, поданого до підписання у Тендерній документації, є замовник закупівлі - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Це підтверджується також і положеннями ст.10 вказаного ЗУ «Про публічні закупівлі», якою визначено порядок оприлюднення інформації про закупівлю.
Зокрема п. 1) 2) ч. 1 визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:
2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Отже примірник договору, який планує укласти Замовник за результатами проведення всіх закупівельних процедур із переможцем аукціону, є частиною тендерної документації та обов'язково наперед оприлюднюється для залучення тендерних пропозицій учасників закупівель.
Внести зміни до проекту цього договору не може жоден учасник закупівель (по аналогії, як за визначеними ЦК України процедурами врегулювання переддоговірного спору).
Фактично такі договори є договорами приєднання.
За умовами оголошення про закупівлю (а.с. 17 том 1) Замовник закупівлі оголосив очікувану вартість придбання Томографа -- 14 269 200,00 грн.
При всіх рівних показниках за якістю Томографа, перевага за результатами процедури закупівлі надається учаснику, який запропонував найнижчу ціну в ході здійснення аукціону.
За результатами проведеної закупівлі томографічного обладнання переможцем визначено Відповідача-3 ТОВ "Здраво", який запропонував найнижчу ціну - 10 754 000,00 грн. серед всіх учасників (а.с. 17-20 том 1).
Учасниками спору не подано заперечень та доказів, що примірник підписаного відповідачами Договору поставки товару № 336Н/2017 від 11.05.2017 (а.с. 21 том 1) є якимось іншим договором, ніж оприлюднений у Технічній документації той проект договору, який Замовником закупівлі відкрито пропонувався до підписання із переможцем закупівель і його умови були відомі наперед всім учасникам закупівель.
Позов у справі прокурором подано на захист інтересів держави у спірних відносинах проведення публічних закупівель з використанням бюджетних коштів.
В межах спору слід оцінити спірне питання про правомірність вручання держави у формування постачальником ціни товару, за якою він погоджується поставити Томограф в межах публічних закупівель і з цією пропозицією перемагає у торгах.
Крім того, слід визначити, чи відноситься Томограф до виробів медичного призначення, який підпадає під державне регулювання при визначенні його ціни для продажу.
Судом за обставинами спору було з'ясовано наступне:
За умовами Тендерних пропозицій Замовник закупівлі не ставив умов про обов'язкове розкриття потенційним Постачальником всіх складових частин ціни продажу Томографа для обґрунтування її визначення. Також у Тендерній документації не вказано, що Замовник може самостійно визначити та оцінити складові частин ціни товару і у випадку незгоди із її визначенням Постачальником - відхилити його тендерну пропозицію. Доказів протилежного суду не подано.
ЗУ "Про публічні закупівлі" також не передбачено підставності та правомірності відхилення Замовником найнижчої цінової пропозиції учасника закупівлі з підстав, що він у ціну продажу включив якусь складову (чи перевищив її допустимий розмір) при формуванні ціни, яку не мав права включати.
Натомість єдиним критерієм визначення переможця закупівлі є в цілому найнижча ціна при дотриманні належної якості Томографа.
Суд вважає, що вказаний Закон не регулює та не встановлює обов'язок розкриття складових частин запропонованої учасником ціни продажу товару з огляду також і на те, що остаточна мінімальна ціна продажу товару ще продовжує змінюватися (формуватися) з кожним кроком аукціону в процедурі закупівлі кожним учасником окремо та виключно на його розсуд.
Право вимагати розкрити та аналізувати складові ціни товару по кожному учаснику, Замовнику закупівель чинним законодавством не надано.
Натомість, з обґрунтування позову (поданого в інтересах держави, а тому і в інтересах Замовника закупівель) випливає, що прокурор самостійно визначає та фактично проводить оцінку правильності формування складових частин ціни продажу Постачальником товару, що є виключно компетенцією та правом лише самого Постачальника.
При цьому встановлення ціни на товар є компетенцією продавця і ціна продажу не повинна в кожному випадку мати розподіл на якість обов'язкові складові частини, бо таке не вимагається законодавством.
Суд вважає, що якщо в ході розкриття тендерних пропозицій у Замовника немає ніяких правових підстав втручатися в аналіз складових запропонованої учасником ціни придбання товару, ставити під сумнів правомірність формування її складових частин потенційним постачальником, і на цій підставі відхиляти тендерну пропозицію, або вимагати ще більшого зменшення ціни проти тої, яку запропонував учасник закупівлі як найнижчу, то такі права відсутні і у прокурора, який виступає на захист держави із заявленим позовом.
З приводу правомірності чи неправомірності формування Відповідачем-3 кінцевої ціни Томографа у розмірі 10 754 000,00 грн. суд зазначає про наступне:
Відповідач-3 як постачальник по договору, є суб'єктом підприємницької діяльності.
За правилами ст. 42-44 ГК України, який був чинним на час виникнення спірних відносин і проведення процедури закупівлі, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Розділом ІІІ Закону України «Про ціни та ціноутворення» (в редакції станом на дату оголошення закупівлі та поставки Товару за Договором) у ст. 10 визначено, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни або державні регульовані ціни.
Вільні ціни відповідно до ст. 11 вказаного Закону встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення»). Згідно зі ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди).
Станом на даний час можна виділити такі основні найбільш соціально запитувані сфери де запроваджено державне регулювання цін та тарифів це:
- ціни на продовольчі товари, перелік яких затверджено постановою КМУ 19.06.2023 № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану», а саме (певні види хліба, молоко, олія, яйця, птиця);
- ціни на лікарські засоби, що включені до включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ №333 від 25.03.2009р, в тому числі на ліки, які придбаваються за рахунок коштів бюджету;
- тарифи на комунальні послуги: послуги з теплопостачання, централізованого водопостачання (гаряча і холодна вода) та водовідведення, послуги з управління побутовими відходами;
- тарифи на послуги, які надаються підприємствами-монополістами з продажу природного газу та електроенергії для потреб населення, поштові, телекомунікаційні послуги, послуги з перевезень на залізничному транспорті та в аеропортах, тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» визначено механізм формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, для реалізації суб'єктом господарювання на внутрішньому ринку (далі - товар) з урахуванням граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок.
З приводу даної постанови в листі ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області на адресу Черкаської окружної прокуратури від 09.08.2024 (а.с. 134 том 1) було прямо вказано, що згідно п.2 цього Порядку гранична постачальницько-збутова надбавка є максимально допустимим її розміром, який може враховуватися суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює оптову торгівлю, при визначені ціни товару.
В ході розгляду справи представник ТОВ "Здраво" неодноразово зауважував, що товариство не здійснює оптову торгівлю томографами (також томографи не продаються в аптеках - це і не потребує доказування як загально відомий факт) і докази протилежного у справу з боку решти учасників, зокрема і прокурором, не подано.
Слід звернути увагу, що у первинній редакції від 25.03.2009 ця постанова передбачала затвердження доданих до неї :
- Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та
- Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання.
При цьому вказаний вище Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення не містить ніяких видів томографічного обладнання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1134 затверджено ЗМІНИ, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 і від 25 березня 2009 р. № 333.
Так, у підпункті 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 слова “і вироби медичного призначення» виключено, а слова “Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення» і “(соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів» замінено відповідно словами “Національного переліку основних лікарських засобів» і “лікарських засобів для аптечних закладів та фельдшерсько-акушерських пунктів».
У постанові Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333:
1) абзац другий пункту 1 викласти в такій редакції:
“Національний перелік основних лікарських засобів;»;
2) назву Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого зазначеною постановою, викласти в такій редакції:
“НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК основних лікарських засобів».
Наступні зміни до цієї постанови в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 180 також містять уточнені та затверджені Національний перелік основних лікарських засобів без виробів томографічного обладнання та Порядок формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання.
Суд погоджується із доводами а запереченнями зі сторони Відповідача-3, що для того, щоб виріб медичного призначення потрапляв під державне регулювання відпускної ціни на нього, треба щоб цей виріб був включений до затвердженого державою переліку з точним визначенням його назви, призначення, технічних характеристик, міжнародної назви.
Таких доказів стосовно Томографу ANATOM 16, який є товаром по спірному Договору, прокурором у справу не подано.
Прокурор у своїх доводах посилається лише на назву нормативного документа (постанова КМУ від 25 березня 2009 р. № 333) -- Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення -- яка формально вказує на намір регулювання цін одночасно на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Однак у затверджених переліках не міститься згадка про томографічне обладнання.
Суд вважає, що вирішальним у даному випадку є не сама лише назва Постанови КМУ, а внесення до Національного переліку основних лікарських засобів конкретної назви виробу медичного призначення, щоб на нього поширювалося державне регулювання ціни.
Згідно Постанови КМУ «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» від 02 жовтня 2013 р. №753, медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.
Термін «медичний виріб» зачасту використовується як узагальнюючий щодо товарів, які мали назву «виріб медичного призначення» та «медична техніка».
Те, що це різні поняття свідчить Державний реєстр медичної техніки і виробів медичного призначення.
Суд в даному питанні погоджується із запереченнями Відповідача-3, що Томограф не відноситься до виробів медичного призначення за змістом тих нормативних актів, які просить застосувати прокурор, виходячи з такого:
Постачальник посилається на положення постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 "Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення" зі змінами і доповненнями.
Так, в редакції цієї постанови, що діяла станом на 07.07.2015 виробами медичного призначення є перев'язувальні та шовні засоби, стоматологічні матеріали, санітарно-гігієнічні вироби та матеріали, протезно-ортопедичні вироби та матеріали, посуд лабораторний, вироби окулярної оптики, вироби та матеріали, призначені для пакування і зберігання медичних виробів та лікарських засобів, набори реагентів для медичного фотометричного, імуноферментного, радіоімунологічного та інших видів аналізів, сумки санітарні, аптечки клінічні, вироби з полімерних, гумових та інших матеріалів і вироби, які застосовуються у медицині, КРІМ МЕДИЧНОЇ ТЕХНІКИ (абз.3 підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №240 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року № 449, яка була чинною в )).
В подальшому в постанову було внесено зміни постановою КМУ від 25 січня 2017 р. № 43 і з 09.02.2017 назва постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 вже звучить як "Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби".
Тобто ціни на медичну техніку виведено з під державного регулювання вказаними постановами КМУ, бо медичну техніку у даному конкретному документі не віднесено до виробів медичного призначення.
Суд вважає, що в цьому випадку слід досліджувати конкретні документи правового регулювання визначення ціни томографа у спірних відносинах.
Суд зауважує (в чому і погоджується із доводами прокурора у його відповіді на відзив від 09.07.2025), що в цілому законодавець змішує поняття медична техніка та вироби медичного призначення (медичні вироби), позначаючи їх загалом як вироби медичного призначення (ВМП).
В Україні ведеться Державний реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення (https://mozdocs.kiev.ua/medvyrob.php).
Вже не чинним на час вирішення спору Порядком проведення доклінічного вивчення медичної техніки та виробів медичного призначення (МОЗ України; Наказ, Порядок від 27.12.2002 № 494) було дано визначення "Медична техніка та вироби медичного призначення (далі - ВМП)" і вказано, що це в сукупності :
2.1.1. Прилади, апарати, інструменти, пристрої, матеріали або інші вироби, що використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання, передбаченого виробником, з метою:
профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта при захворюванні;
діагностики, лікування, спостереження, полегшення стану при травмі, каліцтві або їх компенсації;
дослідження, заміни або видозмінювання анатомії або фізіологічних процесів;
регулювання запліднення.
Ці вироби не досягають основної передбачуваної мети в організмі або на тілі людини за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, водночас дані засоби можуть сприяти функції ВМП.
Одним із визначень томографа (комп'ютерний томограф, МРТ-томограф) - може бути, що це є складний виріб медичного призначення і спеціалізований медичний апарат, який використовується для створення детальних пошарових зображень внутрішніх органів, кісток, судин та тканин людини з метою діагностики захворювань, травм та інших патологій. Це інструментальний діагностичний пристрій (інтернет-джерела).
Суд також враховує зміст затвердженого Наказом МОЗ України від 24.05.2005 N 226 чинного Положення про Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення :
1.1. Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення ( 1482-2001-п ) - це перелік ефективних (у тому числі й з точки зору витрат) та безпечних лікарських засобів та виробів медичного призначення для профілактики, діагностики та лікування найбільш розповсюджених патологічних станів, виходячи з теперішньої й очікуваної їх значущості для охорони здоров'я з урахуванням можливостей для безпечного та ефективного (у тому числі й з точки зору витрат) лікування пацієнтів.
Основні лікарські засоби та вироби медичного призначення повинні завжди бути доступними з урахуванням особливостей функціонування системи охорони здоров'я, у достатній кількості, у відповідних лікарських формах, гарантованої якості, з адекватною інформацією та за ціною, доступною для будь-якої фізичної особи та суспільства в цілому.
1.2. Відповідно до визначення ВООЗ, основні лікарські засоби - це лікарські засоби, які задовольняють пріоритетні потреби охорони здоров'я населення, їх відбір проводиться з урахуванням доцільності, доказів ефективності, безпечності та показника "витрати-ефективність".
Отже Томограф, як медичну техніку, виведено з-під регулювання вказаними нормативними документами для визначення цін на них.
Однак судом встановлено й інші обставини, які не дозволяють поширювати нормативні акти, які просить застосувати прокурор, до визначення ціни на Томограф, як регульованої державою.
Пунктом 8) ч. 1 ЗУ "Про ціни та ціноутворення" визначено, що постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару.
Прокурор посилається на текст додатку до Постанови КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 у вигляді ПОРЯДКУ формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання і вказує на наступне:
Гранична постачальницько-збутова надбавка є максимально допустимим її розміром, який може враховуватися суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, при визначенні ціни товару. Гранична постачальницько-збутова надбавка не повинна перевищувати її встановленого розміру незалежно від кількості здійснених суб'єктами господарювання операцій з реалізації товару. Суб'єкт господарювання, що здійснює оптову торгівлю, зазначає розмір оптово-відпускної ціни у первинних документах для проведення ним операцій з реалізації товару.
Однак цей Додаток в редакції Постанови КМУ яка чинна станом на 25.03.2017, говорить наступне:
1. Цей Порядок визначає механізм формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, для реалізації суб'єктом господарювання на внутрішньому ринку (далі - товар) з урахуванням граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок.
2. Гранична постачальницько-збутова надбавка є максимально допустимим її розміром, який може враховуватися суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, при визначенні ціни товару.
Гранична постачальницько-збутова надбавка не повинна перевищувати її встановленого розміру незалежно від кількості здійснених суб'єктами господарювання операцій з реалізації товару.
Суб'єкт господарювання, що здійснює оптову торгівлю, зазначає розмір оптово-відпускної ціни у первинних документах для проведення ним операцій з реалізації товару.
3. Гранична торговельна (роздрібна) надбавка є максимально допустимим її розміром, який може враховуватися суб'єктом господарювання при реалізації товару через аптечну мережу.
4. Оптово-відпускна ціна є ціною одиниці імпортованого товару або ціною одиниці товару, що встановлюється в договорі, укладеному між вітчизняним товаровиробником та суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю товаром.
Частиною 5 цього Додатку передбачено механізм Формування цін на товар здійснюється суб'єктом господарювання за такими алгоритмами:
1) ціна одиниці імпортованого товару визначається суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, за формулою
Ціт = Мв (Кдр / Кмв),
де Ціт - ціна одиниці імпортованого товару;
Мв - ціна одиниці товару зазначена в декларації митної вартості;
Кдр - середній курс гривні, встановлений на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті реалізації товару, до іноземної валюти, за якою здійснюється закупівля товару;
Кмв - офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком на дату митного оформлення товару, за якою здійснюється його закупівля;
2) закупівельна ціна одиниці товару визначається суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю товаром, для його подальшої реалізації через аптечну мережу, за формулою
Цз = Цов + Нпз,
де Цз - закупівельна ціна;
Цов - оптово-відпускна ціна;
Нпз - постачальницько-збутова надбавка в межах граничного розміру;
3) роздрібна ціна одиниці товару визначається суб'єктом господарювання, що здійснює реалізацію товару через аптечну мережу, за формулою
Цр = Цз + Нтр,
де Цр - роздрібна ціна;
Цз - закупівельна ціна або оптово-відпускна ціна, встановлена вітчизняним товаровиробником;
Нтр - торговельна (роздрібна) надбавка в межах граничного розміру.
Прокурор також зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» визначено, що на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), оптово-відпускні ціни на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби, і медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються для лікарських засобів до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів і для медичних виробів до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків. При цьому фактичний розмір оптово-відпускної ціни на кожну лікарську форму, дозування, споживчу упаковку лікарського засобу не повинен перевищувати розміру внесеної до зазначеного реєстру оптово-відпускної ціни у гривні (пп. 2 п. 1 постанови).
Враховуючи, що відповідно до пп. 2 п. 9 технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.
З цього прокурор виснує, що томограф ANATOM 16 є медичним виробом, що підтверджується сертифікатом відповідності Технічному регламенту щодо медичних виробів від 20.07.2017 № UA.003.С.058-17, відтак, на дане обладнання передбачено граничну надбавку в розмірі 10% у відповідності до підп. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 та постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333.
Однак такі твердження є помилковими, як вже обґрунтував суд.
Ще одним аргументом на користь позиції Відповідача-3 у спорі є те, що визначення кінцевої ціни продажу Томографа проводиться виключно за результатами аукціону у спірному випадку і тому не може регулюватися державою. Доказом є сама процедура закупівлі через аукціон, застосована Замовником. Якби ціна на Томографи була жорстко врегульована, то вони і продавалися б лише по цій ціні на ринку, без знижок (логічно, що ніхто не працює собі у збиток). За такої обставини у Замовника не було б ніяких підстав очікувати можливості придбати томограф на аукціоні з пониженням ціни продажу його учасниками, оскільки постачальницько-збутова надбавка обмежує кінцеву ціну продажу та вже включає в себе і прибуток, на який має розраховувати продавець.
Відповідач-3 ТОВ "Здраво" слушно зауважує і це підтверджено умовами Договору, до в ціну продажу Томографа закладено не лише безпосередньо його вартість і всі витрати по доставці, транспортуванню, зберіганню томографа, а також і послуги по монтажу, введенню в експлуатацію томографа в лікарні, постійному гарантійному обслуговуванню і навчанню персонала роботі з Томографом.
Саме цю правомірну та передбачену Договором складову у своїх розрахунках ніяк не враховують прокурор та позивачі.
З умов укладеного за результатами закупівлі Договору вбачається, що предметом Договору відповідно до п. 1.1 визначено поставку візуалізаційного обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини за асортиментом, цінами і кількістю, зазначеними у Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а саме: комп'ютерного томографа ANATOM 16 (виробництва Shenzen Anke HIGH-TECH Co.Ltd, Китай) у кількості 1 одиниця.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Товару включає його вартість, витрати на складі Постачальника, по оформленню необхідної документації щодо його поставки, транспортуванню Товару до місця поставки, визначеного Договором.
За змістом даного пункту, до ціни товару не включено жодної постачальницько-збутової надбавки (яка в себе вже включає дохід продавця) з визначенням її розміру.
Суд ще раз зауважує, що така обов'язкова для дотримання Постачальником умова не включена до договору саме Замовником закупівлі (який був би зацікавлений її перевірити щоб не платити більше коштів), який і розробив проект договору.
Довідкою від 20.11.2018 № 169 (а.с. 12 том 2) ТОВ "Здраво" визначив шляхом наведення розрахунку прямих витрат, розрахунку постійних витрат та розрахунку ціни, як саме ним було визначено вартість Томографа в розмірі 10 754 000 грн. з ПДВ (п. 3.2 Договору).
В довідці відсутні дані, які б прямо вказували на застосування ТОВ "Здраво" постачальницько-збутової (чи іншої визначеної законом) надбавки на підставі Постанови КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 чи іншої постанови, оскільки Відповідач-З не є оптовим продавцем томографів.
Прокурор зазначив, що вартість Товару згідно митної декларації від 20.07.2017 UA125030/2017/112973 в іноземній валюті складає 225 000 USD, що за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним Банком України, який станом на 20.07.2017 становив 25,944129 грн за 1 USD, відповідає вартості у сумі 5 837 429,03 грн, та з урахуванням витрат на транспортування в розмірі 224 000,12 грн та 424 300,04 ПДВ загальна вартість Товару склала 6 485 729,19 грн.
Інформації про витрати на складі Постачальника прокурором за первинними документами не встановлено.
Витрати на оформлення необхідної документації щодо його поставки та транспортування Товару до місця поставки на суму 97 848,84 грн (на думку прокурора) підтверджуються наведеними у п. 1 позовної заяви «Фактичні обставини справи» даними, що стосуються проведення робіт з підтвердження відповідності технічному регламенту медичних виробів, робіт із санітарно-епідеміологічної експертизи та отримання санітарно-епідеміологічного висновку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на Товар, оформлення товарів на СТЗ під митним контролем, обслуговування транспортного засобу на території логістичного комплексу та зберігання товару на СТЗ.
Отже прокурор зазначає, що фактично понесені Відповідачем-3 витрати, пов'язані з поставкою товару до Лікарні підтверджуються документально на загальну суму 6 583 578,03 грн (6 485 729,19 + 97 848,84).
У своїх поясненнях від 03.07.2025 (а.с. 46 том 2) Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області вказує, "що оптова ціна організації постачальника, за якою вона може реалізувати продукцію бюджетній установі, складається з ціни придбання, витрат і постачальницько-збутової націнки (Нзб) не вище ніж 10% (послуги за постачання і збут):
6 061 429,13
+ 424 300,04 (7% ПДВ) = 6 485 729,19
+ 648 572,92 (10% Нзб) = 7 134 302,11
+ 499 401,15 (7% ПДВ) = 7 633 703,26
Таким чином, за умови реалізації постачальником ТОВ «ЗДРАВО» томографа комп'ютерного моделі ANATOM 16 - 1 шт за асортиментом та кількістю, згідно пакувального листа виробника від 23.05.2017 року, бюджетній організації, а саме безпосередньо Лікарні, його гранична вартість повинна складати 7 633 703,26 грн, що на 3 120 296,74 грн (10 754 000,00 грн - 7 633 703,26 грн) більше ніж фактично оплачено Лікарнею. Зазначене призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів в сумі 3 120 296,74 гривень".
Навіть у даному твердженні позивача міститься одночасне застосування поняття опт та вказівка на продаж при цьому товару Відповідачем-3 в кількості 1 шт.
Однак згідно роз'яснень ДПС України, (наприклад публікація 19.11.25 на ресурсі https://wvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/954574.html?utm_source) Оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.
Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Іншими словами:
Оптова торгівля - це діяльність з придбання і наступної їх реалізації суб'єктам господарювання всіх форм власності, а роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Суд не погоджується із доводами сторони позивача та їх розрахунками максимальної вартості спірного Томографа для продажу його на аукціоні за бюджетні кошти, оскільки за наведеними нормативними документами на поставлений Відповідачем-3 Томограф по Договору не поширюються ті нормативні документи, які наводить прокурор і позивачі, та які стосуються вимог до визначення ціни із максимальною постачальницько-збутовою надбавкою (постачальницька винагорода) при оптовій торгівлі.
Так, суд вже вказав, що Постанова КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 у своїх додатках не містить вказівки на внесення до затвердженого Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення такого візуалізаційного обладнання, як Томограф. Затверджений цією постановою КМУ ПОРЯДОК регулює формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, і поширюється за його змістом лише на суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю, або при реалізації товару через аптечну мережу.
Натомість за умовами Договору Томограф поставляється Відповідачем-3 як одиничний виріб, і придбавається він Замовником не через аптечну мережу за фіксованою ціною, а через аукціон на умовах максимальної економії та за найнижчою запропонованою ціною серед учасників закупівель, яка (ціна) ще продовжувала остаточно формуватися (зменшуватися) в ході аукціону.
Отже прокурор помилково вважає, що він має право на підставі Постанови КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 та інших нормативних документів, розкладати на складові частини та аналізувати визначену Відповідачем-3 кінцеву ціну Томографа (10 754 000,00 грн.), яка визначилася за результатами зниження первісної ціни в Тендерній пропозиції кроками аукціону і залежала виключно від розмірів цінових пропозицій інших учасників аукціону.
Суд вважає, що оскільки за умовами закупівлі та Тендерної документації потенційні учасники не мали обов'язку детально вказувати спосіб формування ними ціни та Томограф, які вони згодні поставити Замовнику закупівлі (не перевищивши очікуваний поріг витрат Замовника 14 269 200,00 грн з ПДВ), а закупівля по Договору була здійснена за принципом максимальної економії за найнижчою запропонованою ціною учасниками аукціону, то ні про які збитки, завдані місцевому бюджету постачальником томографа не може йти мова.
Крім того, суд погоджується із доводами Відповідача-3, що якщо навіть погодитися, що певний граничний розмір надбавок може бути застосованим до первісної ціни одиниці товару, то ціна передбачених у ціні товару за Договором наданих супутніх послуг, таких як транспортування, монтаж, введення в експлуатацію, складські витрати, операційні витрати, навчання персоналу - не є регульовано. Тому Відповідач-3 повністю вільний у визначенні загальної ціни Договору поставки, яка крім вартості Томографу включає також додаткові послуги та витрати Постачальника (які прямо передбачені Договором як припустимі).
Як вже було вказано, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. №43 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. №955 і від 2 липня 2014 р. №240» («Постанова №43») було внесено зміни до Постанови №955. Постанова №43 набрала чинності 09 лютого 2017 року. Зокрема, Постановою №43 у тексті Постанови №955 слова «вироби медичного призначення» в усіх відмінках замінено словами «медичні вироби» у відповідному відмінку.
Відповідач просить врахувати, що відповідно до п. 2 Пояснювальної записки до проекту Постанови №43, яка була опублікована на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України, метою проекту постанови є скасування процедури декларування зміни оптово-відпускних цін на вироби медичного призначення. А відповідно до пункту 1 пояснювальної записки, «проектом постанови пропонується внести відповідні зміни, якими скасувати процедуру декларування зміни оптово-відпускних цін на вироби медичного призначення, оскільки така процедура відносно виробів медичного призначення взагалі відсутня в європейській практиці, є вкрай обтяжливою, трудо- і фінансово затратною та недоцільною».
В справу сторонами зініційовано подання висновків експертизи (а.с. 118 том 1) та аудитора (а.с.174 том 2) на підтвердження кожним своїх доводів щодо визначення ціни Томографа.
Оскільки складення цих документів не було призначено судом за процедурами, визначеними чинним ГПК України, то суд вказані документи оцінює за правилами як звичайні докази у справі, які подаються сторонами або суд сприяє сторонам в їх отриманні.
Суд відхиляє доводи прокурора щодо переважності врахування у спорі між сторонами висновків судово-економічної експертизи про документальне підтвердження завданих державі (місцевому бюджету) збитків на суму 3 623 540,00 грн. (а.с. 118 том1 ) із посиланням на недотримання Відповідачем-3 вимог п. 1,2 Постанови КМУ № 955 від 17.10.2005 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби". Обрахунок здійснено за різницею ціни придбання Томографа ANATOM 16 згідно договору поставки товару від 11.05.2017 № 336Н/2017/127 (10 754 000,00 грн.) та визначеної експертом належної ціни Томографа (7 130 460,00 грн.)
Суд вже обґрунтував свої висновки про неможливість поширення вимог цієї постанови, похідних від неї постанов -- на процедури продажу Томографа за спірним Договором як за результатами проведеного аукціону, а не як через оптову поставку чи через роздрібну мережу аптек з урахуванням оптово-відпускної (закупівельної) ціни медичного виробу з регульованим включенням до ціни крім податків та зборів також обмеженої 10% постачальницько-збутової надбавки.
Також суд зауважує, що цей висновок судово-економічної експертизи від 17.07.2019 № 504/19-23, 1473/19-23 було складено в ході досудового розслідування кримінального провадження від 31.01.2018 № 12018250000000021.
Представники відповідача слушно зауважують, що положення Закону України «Про ціни та ціноутворення», а також постанов Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 та від 25.03.2009 № 333, не поширюються на Відповідача-3 в частині обов'язку формування ним ціни на Томограф як для оптової торгівлі Томографами через аптечну мережу з урахуванням оптово-відпускної (закупівельної) ціни медичного виробу з включенням податків та зборів, а також обмеженої 10%ми постачальницько-збутової надбавки, бо поставлений Томограф не відносився до категорії товарів, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Крім того, експертом по тексту висновку вказувалося про аналіз ціни на Томограф то у зібраному то у розібраному стані, що потребує додаткових пояснень експерта.
По аудиторському висновку (виготовлений на замовлення ТОВ "Здраво" - а.с. 174 том 2), який Відповідач-3 просить врахувати на свою користь, щодо ціни товару по Договору № 336Н/2017/127 від 11.05.2017р. визначено таке:
З урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999р. №318 та наказу ТОВ «Здраво» «Про формування ціни на товар комп'ютерні томографи» №07-аг від 01.03.2017р. та з урахуванням понесених усіх витрат (митна вартість + собівартість наданих послуг) для ТОВ «Здраво» становить 9 812 289,92 (6 491 658, 03 + 3 320 631,89) грн.
Обидва ці документи знаходяться в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000021 від 31.01.2018, вивчалися слідчими ГУ НП в Черкаській області і надані в справу прокурором та Відповідачем-3.
Вони також проаналізовані у клопотанні адвоката ТОВ "Здраво" (а.с. 5 том 3) про закриття кримінального провадження, за яким обвинувачення керівнику ТОВ "Здраво" пред'явлено так і не було. Отже позиція прокурора не була доведена, бо фактично не було доказано скоєння керівником Відповідача-3 кримінального порушення по умисному заволодінню коштами державного бюджету.
З урахуванням кінцевої ціни продажу Томографа 10 754 000,00 грн. за Договором, суд додатково звертає увагу на ту обставину, що пропозиції цін між учасниками закупівлі були практично однаковими:
первинна ціна остаточна ціна
ТОВ "Лікар" 10 810 000,00 10 755 950,00
ТОВ "Здраво" 10 809 000,00 10 754 000,00
Прокурором не подано доказів зговору цих учасників для участі у торгах. На думку суду, таке співвідношення ціни у різних продавців доводить, що і для іншого учасника ринку, що може поштучно поставляти томографи, саме така ціна томографу є виправданою, адекватною співвідношенню ціна-якість, враховує всі його затрати і можливість отримання певного прибутку.
Поведінка ТОВ "Здраво" при участі у торгах ніяким чином не вказує на те, що він займався протиправним демпінгом і неадекватно зменшував ціну заради перемоги в торгах. Навпаки, цінові пропозиції учасників є приблизно рівними, що доказує ринковість цих цін.
На думку суду, прокурор неправомірно обмежує свободу договору щодо формування ТОВ «ЗДРАВО» ціни Товару у спірному Договорі і прийняття її покупцем та одночасно втручається у договірні відносини між відповідачами, визначає збитки для бюджету та при цьому перекладає фінансовий тягар за їх відшкодування лише на постачальника.
Як вже обґрунтував суд, стосовно питань ціни товару за умовами Тендерної документації, то Замовник оголосив очікувану максимальну вартість закупівлі 14 269 200,00 грн. з ПДВ. Тендерна документація не визначає обов'язку потенційного учасника розкрити формування ним ціни товару на всі складові частини, а Замовник при цьому не має права аналізувати складові ціни продажу товару та відхиляти саме на цій підставі пропозиції учасників.
Суд вже зауважував, що згідно оприлюдненого у складі Тендерної документації проекту договору, у ціну продажу Томографа Замовником включено: вартість Томографа, витрати по його зберіганню на складі Постачальника, оформлення необхідної документації щодо поставки, транспортування товару до місця поставки (п. 3.1.). При цьому ціну договору його сторони можуть зменшити (п, 3.3).
В поняття поставки товару згідно п.5.1. включено як саму передачу товару, так і його монтаж, введення в експлуатацію, навчання обслуговуючого персоналу.
Ніяких обмежень щодо питомої ваги кожної складової ціни Томографа та дій по його поставці Договір для постачальника не передбачає.
Оскільки таких вимог щодо формування ціни та чіткого визнання її складових не було висунуто у Тендерній документації, яку оприлюднив Замовник, то немає підстав вважати, що ТОВ "Здраво" взагалі включив до формування ціни якісь надбавки та перевищив саме постачальницько-збутову надбавку в межах її граничного розміру 10%.
Прокурор прямих доказів про це суду не подав, виходячи лише з припущення, що Постачальник мав законне право її включити до ціни продажу Томографа в максимальному розмірі.
Як вже вказував суд, в Довідку щодо розрахунку вартості ціни реалізації товару (а.с. 12 том 2) від 20.11.2018 № 169 ТОВ "Здраво" самостійно не включав ніяких визначених чинним законодавством надбавок, тому вважати ці надбавки включеними і визначати правову природу, вид, механізм їх регулювання замість постачальника прокурор не має права.
Отже, в частині застосування (необхідності застосування) ТОВ "Здраво" при формуванні ціни на Томограф саме постачальницько-збутової чи іншої визначеної законом максимальної надбавки у будь-якому її розмірі, доводи прокурора суд вважає не підтвердженим належними і допустимими доказами.
Суд вже вказував, що якщо Замовник не має права поставити під сумнів складові частини ціни Томографа чи правильність їх визначення Постачальником і на цій підставі відхиляти Тендерні пропозиції учасника чи вимагати зниження ціни всупереч згоді Постачальника, то таких прав не має і прокурор на захист інтересів Замовника.
Тому суд приходить до висновку, що прокурором не доведено порушення з боку ТОВ "ЗДРАВО" під час формування ціни на комп'ютерний томограф моделі ANATOM 16 вимог ст. 632 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 11, 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», підп. 2 п. 1 від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» в частині включення до вартості Товару суми, що перевищує гранично допустиму 10% надбавку і завдані цим бюджету збитки.
Постачальник під час аукціону мав право запропонувати таку остаточну найменшу ціну на Томограф (з урахуванням відкритих інших цінових пропозицій учасників та кроку аукціону), щоб отримати для себе по ситуації максимально можливу фінансову вигоду, оскільки ТОВ "Здраво" є суб'єктом підприємницької діяльності, який працює заради отримання прибутку.
Слід вважати, що кінцеву найменшу ціну продажу Томографа за результатами аукціону 24.04.2017 не міг знати ніхто, оскільки прокурор не надав у справу доказів дії учасників аукціону з попереднім зговором щодо не зменшення ціни продажу Томографа нижче певного порогу.
З цих підстав суд не погоджується із прокурором, що з боку Постачальника ТОВ "Здраво" мало місце під час формування тендерної цінової пропозиції на торгах UA-2017-02-24-000039-a застосування явного умислу, спрямованого на власне збагачення шляхом отримання всупереч вимогам законодавства прибутків за рахунок коштів місцевого бюджету м. Черкаси, який формується за рахунок коштів платників податків - мешканців міста Черкаси.
Тому немає підстав вважати, що договір від 11.05.2017 № 336Н/2017/127, укладений із ТОВ «ЗДРАВО», завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, навіть якщо економія бюджетних коштів та їх раціональне використання беззаперечно становить державний інтерес, а порушення стосується лише частини договору.
Прокурор просить застосувати до спірного Договору положення ст. 228 ЦК України. Даною нормою передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).
Прокурор просить визнати недійсним Договір поставки товару від 11.05.2017 № 336Н/2017/127, укладений між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» та ТОВ «ЗДРАВО» в частині включення до його істотної умови - ціни, суми, що перевищує гранично допустимо постачальницько-збутову надбавку у розмірі 10% до оптово-відпускної ціни медичного виробу з урахуванням податків та зборів, визначену постанов Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 та від 25.03.2009 № 333, а саме суми у розмірі 3 623 540 грн.
Однак суду за матеріалами справи обґрунтованість такої позиції прокурора не доведена.
Суд не вбачає порушення чинного законодавства з боку ТОВ "Здраво", які б виразилися в його умислі укласти угоду, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Умисел на заволодіння бюджетними коштами з боку керівника Відповідача-3 ТОВ "Здраво" не було доказано в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1201825000000021.
За даними ЄДРСР ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 18.01.2023 у справі 712/7/22 кримінальне провадження № 12018250000000021 від 31.01.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 (керівник та засновник ТОВ «ЗДРАВО») у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу).
Положення ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема, стосуються привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (в особливо великих розмірах або організованою групою).
Якщо кримінальне провадження було закрито, то в межах розслідування не було встановлено у керівника ТОВ "Здраво" прямого умислу, корисливих мотивів та мети саме на заволодіння бюджетними коштами, в т.ч. визначеним прокурором способом.
За правилами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За сукупністю оцінки зібраних у справі доказів суд приходить до висновку, що немає правових підстав для часткового визнання недійсним спірного Договору поставки товару від 11.05.2017 № 336Н/2017/127 в частині включення до ціни договору 3 623 540,00 грн. що перевищує гранично допустиму постачальницько-збутову надбавку та стягнення 3 623 540 грн. за правилами ст. 228 ЦК України.
Прокурор у розділі 3 позовної заяви обґрунтував, що в період карантину через коронавірус та введення воєнного стану після укладення спірного Договору від 11.05.2017 та враховуючи п. 12, 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, срок позовної давності до заявлених вимог не застосовується.
Однак питання позовної давності судом не розглядається та не застосується, оскільки з боку відповідачів не було заявлено про її застосування, а прокурор не довів порушеного права держави, на захист якого подано позов.
Суд при цьому враховує положення ч. 3-5 ст. 267 ЦК України за якими позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Отже в позові слід відмовити повністю із покладенням судових витрат за його вирішення на прокурора.
Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 08 грудня 2025 року
Суддя Н.М. Спаських