Рішення від 10.12.2025 по справі 442/8452/25

Справа №442/8452/25

Провадження №2/442/2531/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 директор ТОВ «Фінпром Маркет» Гедзь О.В. через систему «Електронний Суд» звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором кредиту №8971854 від 26.04.2025 в розмірі 20745 грн. 00 коп. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредиту №8971854, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 9000,00 гривень, строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день.

16 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №16/10/25, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №8971854 від 26 квітня 2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог до даного договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20745,00 гривень, з яких: 9000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7695,00 гривень - сума заборгованості за відсотками та 4050,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, що підтверджується відповідним витягом з Рестру прав вимог від 16.10.2025.

Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

У зв'язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою від 04.11.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.

Представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 26 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредиту №8971854, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 9000,00 гривень, строком на 360 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договором кредиту заборгованість не погашена.

16 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №16/10/25, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №8971854 від 26 квітня 2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог до даного договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20745,00 гривень, з яких: 9000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7695,00 гривень - сума заборгованості за відсотками та 4050,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, що підтверджується відповідним витягом з Рестру прав вимог від 16.10.2025.

Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №8971854.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови Договору кредиту № 8971854 від 26.04.2025 та додаткової угоди; здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які становлять 4653 грн., заборгованість відповідача за договором станоить: 9000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 7695,00 грн. заборгованості за відсотками. На підставі наведеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту та за відсотками.

Згідно позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 4050,00 грн. неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, про те що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення неустойки у розмірі 4050,00 грн. за договором кредиту №8971854 від 26.04.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4500 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Однак суд вважає їх не співмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України: у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким, чином, оскільки розгляд справи відбувся без повідомлення (виклику) учасників справи, повне судове рішення складено 10.12.2025, а відтак, датою ухвалення рішення є 10.12.2025.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - заборгованість за кредитним договором №8971854 від 26.04.2025 у розмірі 16695 гривень 00 копійок та судові витрати в розмірі 5422 грн. 40 коп., а всього 22117 (двадцять дві тисячі сто сімнадцять) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2025.

Суддя О.В. Крамар

Попередній документ
132475209
Наступний документ
132475211
Інформація про рішення:
№ рішення: 132475210
№ справи: 442/8452/25
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.12.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 03.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором кредиту
Розклад засідань:
01.12.2025 10:30 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області