Справа №442/7905/25
Провадження №2/442/2363/2025
заочне
10 грудня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,
в місті Дрогобичі у відкритому судовому засіданні, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 442/7905/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив :
Позивачка звернулася з позовом до відповідача, просить розірвати укладений між ними шлюб 10.12.2022, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Цибінка Любуське воєводство Республіка Польща.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з відповідачем в офіційному (зареєстрованому) шлюбі перебуваємо з 10 грудня 2022 року.
Вказує на те, що до реєстрації шлюбу протягом деякого часу мешкали разом однієї сім'єю, вели спільне господарство, тобто, фактично знаходились у шлюбних відносинах. Протягом останнього року стосунки з чоловіком розладились, з його сторони зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Вже деякий час кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Чоловік, з власної ініціативи, залишив її з дитиною одну і пішов мешкати окремо. Фактично сім'я припинила своє існування. На даний час вони з відповідачем проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Повідомляє, що вона та відповідач мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент подання даної заяви проживає разом зі позивачкою та перебуває повністю на її утриманні. Примирення та збереження шлюбу між ними неможливе з підстав викладених вище.
20.10.2025 суддя направила запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.
Ухвалою від 30.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
03.11.2025 на виконання ухвали від 30.10.2025 позивачкою подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 03.11.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін 25.11.2025. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Від позивачки надійшла заява про слухання справи у її відсутності, просить задоволити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши причини неявки, про розгляд справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи у його відсутності не надходило, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Встановлено, що відповідно до скороченого витягу свідоцтва про шлюб, перекладеного з польської мови на українську, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 10.12.2022, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Цибінка. Прізвище наречених після одруження - ОСОБА_6 .
З довідки старости сіл Нагуєвичі, Унятичі №159 від 24.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована і проживає по АДРЕСА_1 .
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно зі ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 цього Закону).
Питання правовідносин між Україною і Республікою Польща у справах цивільного та кримінального характеру врегульовані «Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року, який був ратифікований 04 лютого 1994 року та набрав чинності 14 серпня 1994 року.
Відносини між Україною і Республікою Польща у спорах щодо розірвання шлюбу передбачені статтею 26 цього Договору, яка передбачає, що розірвання шлюбу проводиться згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 1 статті 26 цього Договору). У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 1, компетентним є орган тієї договірної сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 3 статті 26 цього Договору).
Згідно пункту 4 статті 26 цього Договору в справах про розірвання шлюбу, у випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.
Із огляду на приписи відповідного міжнародного договору (Договір про правову допомогу між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24.05.1993) компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу в даному випадку є альтернативною, як це обумовлено статтею 26 цього Договору.
У той же час, право вибору суду однієї з Договірних держав фактично належить тому із подружжя, хто першим (раніше за іншого з подружжя) ініціював судовий процес щодо розлучення, що прямо встановлено у статті 20 цього Договору.
Згідно з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, їхній шлюб існує формально, примирення між ними не можливе, подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81 , 263, 264, 265 ЦПК України, ч.2 ст.104, статтями105, 110, 112 СК України, суд
ухвалив:
позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 10.12.2022 відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Цибінка, Серія АЕ 8154430.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Нагірна О.Б.