Справа № 461/7417/25
Провадження № 6/461/226/25
Іменем України
04.12.2025 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 по справі №461/7417/25 -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 у справі №461/7417/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за Генеральним кредитним договором №ГКД-958923.1 від 22.07.2022 в розмірі 195920,75 грн., а саме встановити щомісячну плату в розмірі 1000 грн. до повного погашення заборгованості та зупинити примусове виконання рішення суду до розгляду цієї заяви.
В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 позов АТ «Ідея Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 195920,75 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн. Окрім того, рішенням суду їй розстрочено виконання рішення терміном на 12 місяців, шляхом сплати платежу рівними частинами по 16326,73 грн. щомісячно, починаючи з дня ухвалення рішення. Заявник повідомила, що на даний час її матеріальне становище не дозволяє виконувати рішення суду у встановленому порядку, оскільки вона отримує мінімальну заробітну плату, з якої вже проводяться вирахування виконавчою службою. Разом з тим, заявник стверджує, що вона не ухиляється від виконання рішення суду та має бажання погасити заборгованість. Відтак, просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, а саме встановити щомісячну оплату у розмірі 1000 грн. до повного погашення заборгованості.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.
Представник Акціонерного товариства «Ідея Банк» Заставна О.В. в судове засідання не з'явилась, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.
Неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, та за відсутності сторін заяву розглянуто в порядку ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 у справі №461/7417/25 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Генеральним кредитним договором №ГКД-958923.1 від 22.07.2022 в розмірі 195920,75 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. Окрім того, рішенням суду ОСОБА_1 розстрочено виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 195920 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 75 коп., терміном на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати платежу рівними частинами по 16326 (шістнадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 73 коп. щомісячно, починаючи з дня ухвалення рішення.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 у справі №461/7417/25 вже вирішувалось питання про надання ОСОБА_1 розстрочки виконання рішення суду.
Окрім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Таким чином, вимоги заявника про розстрочення рішення Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 у розмірі 1000 грн. щомісячно, не відповідають положенням законодавства.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 352, 353, 435 ЦПК України, суд -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 по справі №461/7417/25 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Зубачик Н.Б.