Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/4127/25
Номер провадження: 2/511/1871/25
"09" грудня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С. І. , вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30,
представник позивача: Сімутіна Альона Андріївна, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова,2, поверх №2,
до відповідача: ОСОБА_1 , якийзареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У грудні2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість:
-за Кредитним договором № 8246729 від 19.01.2025року в розмірі 27907,00 грн., з яких: 11000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9509,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5500,00 грн. - неустойка; 1897,50 грн. - комісія за надання кредиту;
- за Кредитним договором № 679011260 від 14.06.2024 року в розмірі 9337,50 грн., з яких: 2500,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5587,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1250,00 грн. - неустойка;
- за Договором позики № 4725948 від 15.10.2022 року в розмірі 9345,00 грн., я яких: 3000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6345,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа 03.12.2025року була розподілена в провадження судді Гринчак С.І.
09.12.2025 року на запит суду в порядку ч.7 ст.187 ЦПК України надійшли відомості про зареєстроване місце проживання боржника. Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов наступного висновку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8246729, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в порядку та розмірі, визначеними договором. Заборгованість відповідача за указаним договором складає 27907,00 грн, яка складається з 9337,50грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9509,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 5500,00грн.-неустойка; 1897,50грн.-комісія за надання позики.
27.03.2025року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Крім того, 14.06.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 679011260, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в порядку та розмірі, визначеними договором. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 679011260 від 14.06.2024 року в розмірі 9337,50 грн., з яких: 2500,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5587,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1250,00 грн. - неустойка;
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1
27.02.20025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Також, 15.10.2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 4725948, за умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти в порядку та розмірі, визначеними договором. Заборгованість відповідача за указаним договором складає 9345,00 грн, яка складається з 3000,00грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6345,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
11.01.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вищевказаними кредитними договорами у загальному розмірі 46 589,50грн.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю у ОСОБА_1 сукупного боргу перед ним по трьом договорах, а саме - Кредитного договору № 8246729 від 19.01.2025року, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , та Кредитним договором № 679011260 від 14.06.2024 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 та договору позики № 4725948 від 15.10.2022 року, укладеним між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , визначивши ціну позову в сумі 46 589,50грн.
При цьому, як слідує з позовної заяви, заявлені вимоги позивач обґрунтовує різними доказами, зокрема різними розрахунками заборгованості по трьох різних договорах.
Отже, пред'явивши вимоги про стягнення заборгованості по трьох різних договорах, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначені ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим.
При цьому судом не встановлено наявності підстав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог, оскільки роз'єднаними можуть бути вимоги, які за правилами ч. 1 ст. 188 ЦПК України можуть бути об'єднаними.
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За таких обставин, позов підлягає поверненню позивачу.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ст. 188 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя: С. І. Гринчак