ЄУН 337/3363/25
2/337/1951/2025
(заочне)
01 грудня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
07.07.2025 позивачка ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Лагоди О.А. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , мотивуючи його тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 29.04.2016. Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.08.2024 шлюб розірвано. Від цього шлюбу вони мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичних шлюбних відносин у 2020 році дитина проживає з нею і перебуває на її повному утриманні. Наразі вона зі своїм чоловіком ОСОБА_3 займаються вихованням, розвитком, навчанням доньки, забезпечують усі необхідні життєві потреби дитини. Відповідач як батько не цікавиться вихованням, розвитком, навчанням та здоров'ям доньки, протягом тривалого часу не спілкується з нею та не надає матеріальної допомоги. Вказані обставини свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.
Цією ж ухвалою витребувано з виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області як органу опіки та піклування висновок щодо розв'язання вказаного спору.
05.09.2025 на адресу електронної пошти суду від представника третьої особи - виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надійшов висновок щодо розв'язання зазначеного судового спору, який затверджений рішенням виконкому Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №75 від 27.08.2025, у вигляді сканованої копії документу та без документів, на підставі яких він складався.
Ухвалою суду від 09.09.2025 витребувано з виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області як органу опіки та піклування оригінал висновку щодо вирішення спору, затвердженого рішенням виконкому №75 від 27.08.2025, а також документи, які підтверджують викладені в ньому обставини.
19.09.2025 на адресу суду надійшов оригінал висновку щодо розв'язання зазначеного судового спору, який затверджений рішенням виконкому Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №75 від 27.08.2025, до якого додано лист ВП №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 02.09.2025 з інформацією щодо відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 01.10.2025 повторно витребувано з виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області як органу опіки та піклування документи, на підставі яких складено висновок органу опіки та піклування щодо вирішення спору, затверджений рішенням виконкому №75 від 27.08.2025.
Витребувані документи надійшли до суду 31.10.2025.
Ухвалою суду від 05.11.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та третьої особи.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляду справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.
Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача ОСОБА_2 на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (ч.1 ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ст.11 цього Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 цього ж Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.
Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Ст.171 СК України закріплює, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.04.2015, який розірваний заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.08.2024, яке набрало законної сили 01.10.2024.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як після припинення шлюбних відносин мешкає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 .
Остання з 31.05.2025 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до довідки №9 від 19.05.2025 працює на посаді експедитора в ПП «Атланта-Агро» та його дохід за період з 01.11.2024 до 30.04.2025 склав 52 299,92грн.
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але з серпня 2022 року є внутрішньо переміщеною особою за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .
1/2 частина житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шауловою М.О. 24.07.2024, реєстровий №6039.
Згідно з актом обстеження щодо фактичного проживання №110, складеним 16.05.2025 уповноваженою особою виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради, ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з співмешканцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів ОСОБА_5 , зазначений будинок належить у рівних частках їй та її співмешканцю ОСОБА_3 , який з березня 2025 року служить в лавах ЗСУ.
Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним 22.08.2025 спеціалістами служби у справах дітей виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради, родина ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Склад родини: ОСОБА_5 , 1996р.н., її чоловік ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Остання нБудинок складається з двох кімнат, кухні, коридору, ванної кімнати. У будинку є електро- та водопостачання, електроопалення. У дітей є місце для сну, навчання, зберігання речей, гаджети для навчання, іграшки за віком. У ОСОБА_4 довірливі відносини з батьками, любить та поважає всіх членів родини. Батьки приділяють достатньо уваги дітям, цікавляться їх захопленнями, спілкуються з класним керівником старшої доньки. Проблеми у розвитку та вихованні дітей не виявлено. Родина знаходиться на забезпеченні ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою Сурсько-Литовського ліцею Сурсько-Литовської сільської ради №53 від 09.05.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 3-му класі ліцею. Навчання проходить дистанційно (онлайн).
Згідно з характеристикою, складеною уповноваженими особами Сурсько-Литовського ліцею, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ученицею 4 класу, навчається в ліцеї з першого класу. Має досягнення низького рівня. Навчається не в повну міру, потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання. Має довільну зорову пам'ять, повільно запам'ятовує учбовий матеріал, виявляє творче мислення, має здібності до предметів з мистецької галузі (малювання). На уроках завжди байдужа, не виконує домашні завдання, під час онлайн навчання рідко відвідує уроки, майже завжди буває незібраною та неорганізованою, через що не встигає закінчувати завдання у класі. Виявляє активність тільки під час тієї роботи, що їй подобається (малювання та фізкультура). Риси, що домінують у характері ОСОБА_8 - байдужість, мовчазливість, недисциплінованість. Батьки приділяють належну увагу вихованню доньки, відкликаються на прохання класного керівника.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби від 16.07.2025 в базі даних перетину кордону та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України за період з 01.01.2020 до 16.07.2025 містяться відомості про виїзд ОСОБА_2 з України 05.02.2021 та його виїзд в Україну 30.07.2021.
Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України від 24.07.2025 відомості про ОСОБА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 24.07.2025 відсутні.
Відповідно до листа ВП №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 02.09.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у розшуку з 30.07.2025 за ч.7 ст.111-1 КК України за ініціативою УСБУ в Кіровоградській області.
Станом на 01.10.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація про перебування в провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.7 ст.111-1 КК України (колабораційна діяльність), в межах якого на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 11.06.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_2 перебуває в смт.Михайлівка Василіського р-ну Запорізької області, тобто на тимчасово окупованій території України, та звинувачується в протиправній діяльності в інтересах держави-агресора рф.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, який затверджений рішенням виконкому №75 від 27.08.2025, ним визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав є не лише невиконання батьками обов'язків щодо виховання дитини, а саме факт ухилення батьків від виконання цих обов'язків, яке слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) особи, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).
Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ці чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України), тому вона підлягає застосуванню лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, лише при наявності вини в діях батьків, з урахуванням ставлення дітей до них, а також тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
В рішенні ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що позбавлення батьківських прав означає розірвання сімейних зв'язків між батьком (матір'ю) та дитиною, а й відтак позбавлення дитини її коріння буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин. Позбавлення батьківських прав за відсутності таких виключних обставин не відповідає цілям, зазначеним у ст.8 Конвенції, є невиправданим та непропорційним втручанням у право на повагу до сімейного життя.
Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач ОСОБА_2 після припинення подружніх відносин з позивачкою ОСОБА_1 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо малолітньої доньки ОСОБА_8 , відповідач тривалий час не зустрічається і не спілкується з донькою, заходів для забезпечення належних умов розвитку та виховання дитини не приймає, навчанням та станом здоров'я не цікавиться, школу, лікарню не відвідує, матеріальної чи будь-якої іншої допомоги не надає, що свідчить про його ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню, розвитку та утриманню дитини. Обставин, які б вказували на наявність у відповідача будь-яких об'єктивних, незалежних від його волі перешкод для виконання батьківських обов'язків, судом не встановлено.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду письмовими доказами, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення.
Ухвалюючи рішення, суд враховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав. Суд вважає вказаний висновок обґрунтованим, оскільки він складений за результатами ретельної перевірки умов життя малолітньої дитини і повністю узгоджується із обставинами, безпосередньо встановленими судом під час судового розгляду.
При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із завдань та загальних засад цивільного судочинства, зокрема, принципів верховенства права, розумності та справедливості, з метою захисту якнайкращих інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.7,19,141,150,155,164,171 Сімейного кодексу України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 2,4,5,12,13,76-82,89, 141,259,263-265,280,282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 10.12.2025.
Суддя Н.А.Мурашова
01.12.2025