№522/25333/25, 3/522/8737/25
9.12.2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якого раніше було піддано адміністративному стягненню:
-26.05.2025 року Хаджибейським районним судом м. Одеса за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
-17.06.2025 року Приморським районним судом м. Одеса за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП,
6.11.2025 року о 3 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом, без д/н, по вулиці Успенській, біля будинку №4, у м. Одесі, у стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9«А» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
ОСОБА_1 у судове засідання на 15 годину 30 хвилин 9.12.2025 року не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому 26.11.2025 року судової повістки про виклик до суду, а також виставленням інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси.
Клопотання від ОСОБА_1 про перерву судового засідання, яке було призначено на 15 годину 30 хвилин 9.12.2025 року, у порядку ст.268 КУпАП, до суду не надходило.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№504787 від 6.11.2025 року, згідно до якого встановлено те, що 6.11.2025 року о 3 годині 50 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом, без д/н, по вулиці Успенській, біля будинку №4, у м. Одесі, у стані алкогольного сп'яніння,
-висновком тесту приладу "Drager"Alcotest, згідно до якого ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння - 0,33%,
- Відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Дослідивши адміністративні матеріали разом із наявними у них доказами, суд приходить до наступного.
Згідно статті 1 п. v) Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Україною 25.04.1974 року, з поправками від 28.09.2004 року, «термін "водій" означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.п. (включно і велосипеди) або яка веде по дорозі скот, стада, упряжних, в'ючних або верхових тварин».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного, суд застосовує аналогію права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 54 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року№ 3353-XII передбачає, що якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Відповідно до пункту 1.10. ПДР, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, в тому числі електросамокатом, є водієм транспортного засобу, а не «іншою особою».
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України зазначається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху України:
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних
транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.03.18 року (справа № 278/3362/15-к) указано, що будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом, та у ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, тому повинен був дотримуватись вимог ПДР України.
Згідно до вище указаного протоколу про адміністративне правопорушення, та матеріалів зазначеної адміністративної справи транспортний засіб - електросамокат, без д/н не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . На підставі вище зазначеного, враховуючи характер адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, інші обставини адміністративної справи, суд вважає необхідним, та достатнім застосування адміністративного стягнення згідно із санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 року ОСОБА_1 було піддано адміністративну стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2025 року ОСОБА_1 було піддано адміністративну стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ч.2,ч.3 ст.30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення по цій адміністративній справі, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд вважає необхідним повністю приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 рокиза вище указаними постановами суду.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, п. 1 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч.2, ч.3 ст.30 КУпАП до адміністративного стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2025 року, та строком на 1 рік за постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 року. Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ грн. на користь держави України, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 /дванадцять/ років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.