Справа № 522/26227/25
Провадження по справі № 3/522/8969/25
09 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,
28.11.2025 о 16 год. 40 хв., неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за адресою: м. Одеса, Грецька площа, 1 біля дитячого майданчику палила електрону сигарету «VooPoo», де відповідно до п. 3 ст. 3 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення куріння заборонено, чим порушив ст.175-1 ч.1 КУпАП, однак не досягла 16-річного віку, тому до адміністративної відповідальності притягується її мати ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 09.12.2025 не з'явилась, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу, складеного відносно неї, повідомлялась належним чином шляхом направлення повідомлення на номер мобільного телефону зазначений ОСОБА_2 під час складання протоколу. Про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомляла. За таких обставин, суддя вважає, що ОСОБА_2 не з'явилась до суду без поважних причин.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_2 як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Суддя вважає, що ОСОБА_2 мала об'єктивну можливість особисто в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 286 КУпАП. Остання не була позбавленою можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушень.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі ст. 168 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Неявку до суду ОСОБА_2 суд вважає способом захисту останньої з метою ухилення від притягнення її до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_2 .
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 756191 від 28.11.2025 та додані до нього матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 175-1 КУпАП передбачає відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об'єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно приписів ч. 3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, що підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 756191 від 28.11.2025 матеріалами адміністративної справи, а саме:
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
На підставі наведеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, що в сукупності узгоджуються між собою, суд приходить до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка до відповідальності раніше не притягувалась, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому вважає, що з метою виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень необхідним і достатнім буде накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 184, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 184 КУпАП у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ