Справа № 522/10670/14-ц
Провадження № 6/522/649/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Коновал Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна Сергія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа (стягувач - ОСОБА_2 ), -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С. С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Подання мотивоване тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 78728590 з виконання виконавчого листа № 522/10670/14-ц, виданого 19.07.2017 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 458 800 грн та 3 % річних у розмірі 29 036,38 грн.
29.07.2025 виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 78728590, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, отримано нею, проте жодних відомостей щодо майна та доходів ним не надано.
29.07.2025 виконавцем також прийнято постанову про арешт коштів боржника, які знаходяться на банківських рахунках.
Зазначає, що вжитими ним заходами встановлено, що у боржника відсутнє на праві власності нерухоме та рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості; на рахунки боржника у банківських установах накладено арешт, неодноразово направлялись вимоги про списання коштів, однак, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, вимоги про списання коштів не виконано.
Виконавцем 14.08.2025, 22.08.2025 та 10.09.2025 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явилася.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України 29.07.2025 повідомлено про те, що ОСОБА_1 систематично виїжджає за межі України, останній виїзд з території України відбувся 24.06.2025, з поверненням в Україну 18.09.2025 та 04.10.2025 вона виїхала за межі території України.
Зазначає, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник не вживає заходів щодо виконання рішення та ухиляється від його виконання, у неї відсутнє майно, за рахунок якого можливо б виконати рішення суду.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Баталін С. С. у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, про причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали подання, зазначає таке.
29.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Баталіним С. С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 78728590 з виконання виконавчого листа № 522/10670/14-ц, виданого 19.07.2017 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 458 800 грн та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 29 036,38 грн.
На підтвердження направлення вищевказаної постанови сторонам виконавчого провадження надано супровідний лист № 40551 від 29.07.2025.
14.08.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Баталіним С. С. здійснено виклик № 45014, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитись до виконавця 22.08.2025, 15:00 за адресою: 65048, м. Одеса, вул. Успенська, 54 щодо сплати боргу та надати документи про сплату.
Як зазначає виконавець, цей виклик отримано боржником 29.08.2025.
22.08.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Баталіним С. С. здійснено виклик № 48040, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитись до виконавця 03.09.2025, 13:00 за адресою: 65048, м. Одеса, вул. Успенська, 54 щодо сплати боргу та надати документи про сплату.
Виклик отримано боржником 05.09.2025.
10.09.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Баталіним С. С. здійснено виклик № 51716, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитись до виконавця 24.09.2025, 12:00 за адресою: 65048, м. Одеса, вул. Успенська, 54 щодо сплати боргу та надати документи про сплату.
Виклик отримано боржником 25.09.2025.
Відповідно до відповідей Державної прикордонної служби України від 07.08.2025 та 07.10.2025 щодо перетину боржником державного кордону, ОСОБА_1 з 29.07.2023 неодноразово перетинала державний кордон України, 04.10.2025 виїхала за межі України, дата повернення відсутня.
Під час здійснення виконавчих дії приватним виконавцем встановлено, що на праві власності у боржника відсутнє майно та/або грошові кошти для виконання рішення суду.
За змістом ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до положень п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №331/8536/17-ц.
Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не виходячи лише з наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених частиною 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися саме у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, приватний виконавець посилається на ухилення останньої від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.
Проте, виконавцем не надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов'язків по сплаті боргу та її наміру ухилятися від виконання покладених на неї зобов'язань, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.
Саме державний (приватний) виконавець зобов'язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що боржник вчиняла дії, які унеможливлювали чи ускладнювали виконання рішення суду, та наявності у неї можливості виконати це рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 258, 260, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна Сергія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа (стягувач - ОСОБА_2 ) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складено 10.12.025.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА