Справа № 521/21289/25
Номер провадження № 2-о/521/691/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси, Бобуйок І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
09.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити факт належності Заявнику - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності квартири загальною площею 66,60 кв. м, житловою площею 38,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та обґрунтовує її наступним.
02.03.2022 року ОСОБА_1 разом з дружиною - ОСОБА_2 постійно проживав у АДРЕСА_1 , в квартирі, яка належала заявнику на праві приватної власності з 21.02.1995 року на підставі договору купівлі-продажу № 1565 від 21.02.1995 року.
24 лютого 2022 року почалась повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України. Місто Сєвєродонецьк Луганської області було під постійними ворожими обстрілами. Проживати надалі в місті Сєвєродонецьк було неможливо і небезпечно для життя. 02.03.2022 року дружина заявника виїхала з міста, а заявник пішов до РТЦК та СП для мобілізації до ЗСУ. З 03.03.2022 року по 19.11.2023 року ОСОБА_1 перебував на військовій службі в складі військової частини НОМЕР_1 ЗСУ.
19.11.2023 року заявник звільнився з військової служби за віком та приїхав разом з дружиною до міста Одеса, де вони зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи.
У заявника були із собою оригінали правовстановлюючих документів на квартиру та раніше інформація про речові права ані до реєстру прав власності, ані до реєстр речових прав не вносилася.
На початку жовтня 2025 року була опублікована Постанова Кабміну № 1176 (вступила в силу 24.11.2025 р.), яка передбачає видачу сертифікату на 2 млн. грн.. для придбання житла для внутрішньо переміщених осіб учасників бойових дій. Так як, заявник має статус учасника бойових дій, він звернувся до ЦНАП для отримання вищевказаного сертифікату. Адміністратор ЦНАП повідомив, що для того щоб скористатися даною програмою необхідно внести дані про належне нерухоме майно до реєстру речових прав.
16.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Державного реєстру прав власності на нерухоме майно) інформації про належну йому на праві власності квартири за адресою АДРЕСА_1 , надавши державному реєстратору оригінали правовстановлюючих документів та технічного паспорту.
20.10.2025 року Державним реєстратором прийнято рішення № 81429789 про зупинення розгляду заяви у зв'язку з направленням запиту до Сєвєродонецького БТІ.
Рішенням № 82093192 від 28 листопада 2025 року заявнику було відмовлено у проведенні реєстраційних дій. Причиною відмови у внесенні до Державного реєстру речових прав квартири за адресою АДРЕСА_1 стали п.1.2, ч. 3, ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державний реєстратор не отримав протягом 30 робочих днів інформації про належність йому вищезазначеного нерухомого майна, тому що право власності у нього виникло до 01.01.2013 року і чинним законодавством не передбачено винятків щодо застосування вищевказаної норми.
Враховуючи вищевикладене, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження по справі, суддя вважає необхідним зазначити наступне.
Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
Підставою звернення заявників заявника до суду із цієї заявою є те, що вони не можуть зареєструвати право власності на належну його квартиру в єдиній державній інформаційній системі, оскільки державний реєстратор з об'єктивних та незалежних від нього причин (військова агресія російської федерації) не може отримати відповідну інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, тощо) про реєстрацію БТІ прав приватної власності заявника на належну йому квартиру, оскільки вся територія міста Сєвєродонецьк Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України на яких ведуться бойові дії, а тому на даній території органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження і доступу до архівів Луганського бюро технічної інвентаризації прав приватної власності наразі немає.
Реєстрація права власності на квартиру необхідна заявнику для подачі документів на отримання сертифікату на 2 млн. грн.. для придбання житла на підставі Постанови КМУ №1176 від 24.11.2025 року.
Тобто заявник фактично просить визнати за ним право власності, набуте раніше на законних підставах.
З урахуванням мотивів заяви у цій справі та її мети, питанням, яке належить дослідити, є визначення порядку захисту порушених прав заявників щодо володіння на праві приватної власності квартирою.
З огляду на те що йдеться про правовідносини, що стосуються права власності та повноважень власника, цілком очевидно, що закон, який регулює спірні правовідносини, є не процесуальним, а матеріальним.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 ЦК України випливає, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19).
Результат аналізу наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка є власником/володільцем нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, оригінали правовстановлювальних документів на яке було втрачено або якщо таке право власності оспорюється чи не визнається іншою особою, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження відповідно до статті 392 ЦК України, яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини.
Аналогічного висновку дійшов у своїй постанові Верховний Суд у справі № 201/9106/24 від 02 квітня 2025 року.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви (стаття 392 ЦК України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що фактично заявник шляхом звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження, ставить вимогу про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно, що суперечить статті 293 ЦПК України.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений пі час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
В зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 315, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: