Справа № 521/15146/25
Номер провадження:1-кп/521/1820/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР №42025162160000019 від 18.02.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, на теперішній час не працевлаштований, на момент вчинення кримінального правопорушення, офіційно працевлаштований на посаді першого заступника голови Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (з 16.05.2025 по 09.07.2025 виконував обов'язки Голови Хаджибейської районної адміністрації), пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025162160000019 від 18.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку обов'язків, передбачених ст.194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 2 місяці, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, крім того заявили клопотання про зменшення розміру застави та повернення застави заставодавцям.
Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, клопотання про зменшення розміру застави та повернення застави заставодавцям, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.
30.05.2025 року ухвалою слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської області, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 271 000 грн, строком на два місяці, тобто до 25.07.2025, яке в подальшому було продовжено 29.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської області в межах строку досудового розслідування строком до 29.08.2025 включно, поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, які стали підставою для повідомлення йому про підозру у даному кримінальному провадженні.
Вказану заставу у розмірі 2 271 000 грн ОСОБА_4 внесено 02.06.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а метою - досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 184 КПК України, встановлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів розслідування та суду (п. 1 ч. 1
ст. 177 КПК України) - ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв'язку з чим з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування (наприклад на тимчасово окупованих територіях), оскільки останній є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та володіє правом безперешкодного перетину державного кордону України.
- знищити, сховати або спотворити документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) - ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки ОСОБА_4 займаючи раніше посаду першого заступника голови Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради та з 16.05.2025 виконуючи обов'язки голови Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради мав доступ до документів, які перебувають у віданні вказаного органу місцевого самоврядування, а також з урахування змісту наявних переписок останній може вчинити дії направлені на знищення, спотворення документів, які були подані до органів надання адміністративних послуг.
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) - незаконно впливати на заявника та свідків, понятих, в тому числі шляхом погроз, крім того наразі органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії у іншому кримінальному провадженні, спрямовані на встановлення осіб, з числа працівників та службових осіб Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та яким може бути відомо про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим існують ризики впливу обвинуваченим на таких осіб з метою недопущення надання ними правдивих показів суду.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення,- ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, що свідчить про можливе систематичне вчинення останнім аналогічних корупційних злочинів.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що продовження ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини.
Встановленні слідчим суддею, під час застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість скасування запобіжного заходу чи зміни на інший запобіжний захід.
Таким чином, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та вважає необхідним продовжити строк дії встановлених відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, крім того, слідчий суддя вважає, що за вказаних вище обставин, обсяг встановлених обов'язків, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки останнього.
Стосовно клопотання сторони захисту на постанову прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області від 18.02.2025 рок про визнання підслідності.
Дослідивши обставини справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що дані скарги не підлягають до задоволення на даній стадії процесу з наступних підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на які посилається захисник при подачі до суду скарг щодо незаконних дій та рішень прокурора, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це указує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до глави 27 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду.
При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, тобто суд позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду.
Статтею 315 КПК України визначені ті питання, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду. Зокрема: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Вищий антикорупційний суд в ухвалі від 12 лютого 2020 року (справа N 757/23925/17) зазначив, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.
Оцінка судом під час підготовчого судового засідання законності проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.
У зв'язку із цим, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту, наведених у скарзі можливий лише на стадії судового розгляду, під час якого суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.
Судом встановлено, що скарга, подана захисником ОСОБА_5 , стосуються лише процесуальних дій та рішень прокурорами, слідчим, які були вчинені та прийняті ними в ході досудового розслідування зазначених вище кримінальних проваджень.
Зважаючи на викладене, суд не може виходити за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, відповідно розгляду скарги захисника ОСОБА_5 на процесуальні рішення прокурорів слідчого, підлягають розгляду в ході дослідження матеріалів кримінального провадження на стадії судового розгляду, з наданням сторонами кримінального провадження пояснень та доказів відповідно до принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Відтак скарга, подана захисником обвинуваченого ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні, суд вважає такими, що подана передчасно, та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 36, 176-178, 182, 194, 314-317, 331, 372 КПК України, суд
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 на постанову прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області від 18.02.2025 рок про визнання підслідності - відмовити.
Клопотання прокурора Чорноморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про обрання відносно обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Продовжити строк дії встановлених відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатись за межі м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Строк дії ухвали суду становить 2 /два/ місяці, та припиняє свою дію 16.12.2025 року.
Виконання ухвали та контроль за поведінкою підозрюваного, на якого покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на орган досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1