Справа № 505/1633/21
Провадження № 2/505/641/2025
10.12.2025 м.Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретаря судового засідання Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної та матеріальної шкоди та спростування недостовірної інформації, яка розміщена в мережі Інтернет,-
В провадженні суду перебуває дана справа.
В судове засідання, призначене на 10 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки про виклик до суду та трекінг «R067039523717» відправки даного поштового повідомлення, яке останній отримав 27 листопада 2025 року.
Також судом встановлено, що ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20 червня 2025 року підготовче провадження у даній справі закрито і призначено судове засідання на 11 липня 2025 року.
Судове засідання 11 липня 2025 року не відбулося у зв'язку із неявкою позивача та розгляд справи відкладено на 15 серпня 2025 року.
Судове засідання 15 серпня 2025 року не відбулося у зв'язку із неявкою відповідача та розгляд справи відкладено на 01 жовтня 22025 року.
01 жовтня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву у зв'язку із необхідністю повторного виклику на розгляд справи відповідача на 12 листопада 2025 року.
Судове засідання 12 листопада 2025 року не відбулося у зв'язку із неявкою позивача, хоча останній в судовому засіданні 01 жовтня 2025 року був повідомлений про час та місце розгляду справи.
В судове засідання 10 грудня 2025 року позивач не з'явилися. Від позивача надійшла заява про зайнятість в іншому судовому засіданні по іншій справі, проте останній не надав будь-яких підтверджень про призначення вказаного у заяві судового засідання по іншій справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у неявці в судові засідання, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті Судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС.
Також суд зазначає, що після закриття підготовчого судового засідання, позивач неодноразово не з'являвся в судове засідання (11 липня 2025 року, 12 листопада 2025 року, 10 грудня 2025 року).
Суд зазначає, що дана справа надійшла до суду 25 травня 2021 року, в провадження судді Білоуса В.М. надійшла 17 квітня 2025 року, а тому, суд розцінює дії із сторони позивача як зловживання своїми процесуальними правами, що спрямовані на затягування розгляду справи.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, не співмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи (Постанова ВС від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19 (провадження № 61-14448св20).
Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.
Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб'єктивних цивільних прав, а не виконання обов'язків. Обов'язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб'єктивного цивільного права (Постанова ВС від 12 жовтня 2021 року у справі № 311/2121/19 (провадження № 61-11958св20).
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням цивільного процесу, визначеним у статті 2 ЦПК (справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (Постанова від 20 квітня 2023 року у справі 917/527/18).
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судова практика Касаційного суду в складі Верховного Суду України підтверджує, що повторна неявка не обов'язково має відбуватися поспіль (підряд). Визначальним є факт двох або більше неявок в сукупності, за умови, що позивач був належним чином повідомлений про всі засідання.
За таких обставин, враховуючи факт неодноразової неявки позивача та його представників в судові засідання, та ненадання заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд дійшов висновку залишити позовну заяви без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної та матеріальної шкоди та спростування недостовірної інформації, яка розміщена в мережі Інтернет залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: