Справа № 505/2825/25
Провадження № 1-кп/505/743/2025
10 грудня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12025166180000285, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025, у якому обвинувачується
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Котовськ, Одеської області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, проходить службу за мобілізацією на посаді командира відділення радіоелектронної боротьби механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
19.08.20252 до Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, з клопотанням прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 від 19.08.2025, складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;
- письмова заява потерпілої ОСОБА_2 від 19.08.2025 щодо згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування, зокрема, документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї вини.
Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 39 від 08.02.2025 молодшого сержанта ОСОБА_2 зараховано до особового складу вищезазначеної військової частини та зараховано у розпорядження командира військової частини військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 08.02.2025, тобто з моменту зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов?язки - проходження військової служби по теперішній час.
08.08.2025, близько 05 години 10 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , де він фактично мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту з останньою, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 у цей же день та час, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_5 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді двох ран в лобній ділянці, однієї рани на верхній губі зліва, які згідно п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення
08.08.2025, близько 05 години 10 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , де він фактично мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту з останньою, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник умисел на спричинення останній тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 у цей же день та час, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_5 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді двох ран в лобній ділянці, однієї рани на верхній губі зліва, які згідно п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке полягає в заподіянні потерпілій умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Застосоване законодавство, мотиви суду
Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.
Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 , у скоєнні інкримінованого кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України повністю доведена поза розумним сумнівом.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку за місцем проживання не перебуває на обліку в органі пробації - Подільському районному відділі № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, за місцем проживання, згідно відомостей виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, щодо ОСОБА_2 скарги та зауваження не надходили, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога КНП «Подільська міська лікарня» не перебуває, за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 характеризується позитивно.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Так, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відтак, у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на заборону застосування до військовослужбовців таких видів покарання як громадські роботи та виправні роботи, відповідно до ч. 3 ст. 56 та ч. 2 ст. 57 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд доходить висновку, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Зважаючи на наявність обтяжуючої обставини вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, суд доходить висновку про недоцільність призначення покарання у мінімальному розмірі.
Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає недоцільним застосування до ОСОБА_2 обмежувальних заходів як до особи, яка вчинила домашнє насильство. Так, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України, суд наділений дискреційними повноваженнями щодо застосування обмежувальних заходів.
Вирішення інших питань
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 53, 65-67, 1, 91-1, 125 КК України, ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень.
Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_6