308/15884/25
08.12.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 її представника - адвоката Жук Л.Б., розглянувши адміністративну справу за матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП в Закарпатській області ДПП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 за ч.2 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-8 КУпАП,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 справа №308/15887/25 (провадження №3/308/7358/25) та ч.2 ст. 173-2 КУпАП (справа №308/15884/24 провадження №3/308/7356/25).
Справи до суду надійшли одночасно, їх розгляд призначено судом на 08.12.2025.
Згідно ст.. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд вважає за можливе проводити спільний розгляд справ.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №570802 від 26.10.2025 вбачається, що 26.10.2025 року близько 19 год.в АДРЕСА_1 чоловік ОСОБА_3 вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, а саме психологічного характеру : словесно ображав, виражався нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу серії ГП №119177 від 26 жовтня 2025 року вбачається, що 26.10.2025 близько 19 год., гр. ОСОБА_3 не виконав терміновий заборонний припис АА №633159, порушивши заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
Потерпіла у судовому засіданні вказана, що чоловік ображав її а тому вона викликала поліцію, відносно нього винесли терміновий заборонний припис. Однак згодом чоловік знов повернувся до місця їх спільного проживання, кричав, і вона знов викликала поліцію. Після чого вона біля трьох тижнів була відсутня дома, була в центрі допомоги. Представник потерпілої вважав наявними склад адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 зазначив, що дійсно лаявся, кричав та що його спровокувала сама дружина, оскільки без погодження взяла кредит.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справ, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАПвідповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2статті 173-8 КУпАП, передбачено відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку); особливий (особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення - ч. 2 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Крім того, п.14 ч.1 ст. 1 зазначеного вище Закону визначено, що психологічне насильство форма домашнього насильства, яка включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Згідно ч.1 та п10 ч.2 ст. 3 вказаного Закону, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: вітчим (мачуха) та пасинок(падчерка) .
Так, згідно матеріалів справи, та встановлених у судовому засіданні обставин встановлено, що 26.10.2025 року близько 19 год. в АДРЕСА_1 чоловік ОСОБА_3 вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, а саме психологічного характеру : словесно ображав, виражався нецензурною лайкою. Відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за вказаним фактом, а також складено форму ризиків вчиненням домашнього насильства.
Разом із тим, встановлено , що відносно ОСОБА_3 винесено заборонний припис яким йому заборонено в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою у період з 26.10.2025 01:00:00 по 01.11.2025 01:00:00. Так, вказану заборону він порушив 26.10.2025 близько 19 год.
З протоколу серії ГП №119177 від 26 жовтня 2025 року вбачається, що 26.10.2025 близько 19 год., гр. ОСОБА_3 не виконав терміновий заборонний припис АА №633159, порушивши заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає доведеним що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, його письмовим поясненнями, що містяться в матеріалах справи; письмовими поясненнями потерпілих; терміновим заборонним приписом; формою оцінки ризиків, письмовими поясненнями потерпілої; його поясненнями наданими у судовому засіданні; відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.
Відповідно до ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
За наведених вище обставин, на підставі ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, слід призначити адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 173-2 ч.1 КУпАП, у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 245, 283-285, 287-291 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 справа №308/15887/25 (провадження №3/308/7358/25) та ч.2 ст. 173-2 КУпАП справа №308/15884/24 (провадження №3/308/7356/25) та присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер справи 308/15884/25 провадження №3/308/7356/25).
Громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст.36КУпАП накласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять ) гривень.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605, 60 грн
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош