Справа № 308/10609/25
1-кс/308/6759/25
26 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000822, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 серпня 2025 року задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у кримінальному провадженні №62025140160000822 та накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21213», номерний знак НОМЕР_1 .
Заявник вважає, що відсутні підстави для арешту вищевказаного майна, яке перебуває у його власності, із таким проведено всі слідчі дії та виконано експертизи.
Враховуючи викладене, просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року на автомобіль марки «ВАЗ 21213», номерний знак НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання без його участі.
Прокурор та слідчий не скористалися правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомили, заяв чи заперечень на клопотання не подавали.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62025140160000822 від 24.07.2025 року.
Слідчим суддею також встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року накладено арешт із забороною користування та розпорядження на автомобіль «ВАЗ 21213», номерний знак НОМЕР_1 та велосипед «Trek».
Звертаючись до суду з даним клопотанням заявник зазначає, що вилучений транспортний засіб належить йому особисто, із таким проведено всі слідчі дії та виконано експертизи.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР, зокрема, статтею 1 визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приймаючи до уваги те, що власником вищевказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 , з вилученим транспортним засобом проведено всі необхідні слідчі дії та виконано експертизи, зважаючи на те, що слідчому судді не надано додаткових доказів на підтвердження необхідності існування накладеного арешту на автомобіль, слідчий суддя приходить до висновку, що відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та накладений арешт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 167, 174, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2025 року по справі №308/10609/25 (провадження 1-кс/308/4379/25) в частині заборони користування та розпорядження на автомобіль «ВАЗ 21213», номерний знак НОМЕР_1 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1