Справа № 308/17684/25
1-кп/308/1338/25
04 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000199 від 17.04.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 313 та ч. 1 ст. 317 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 17.04.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000199 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 313 та ч. 1 ст. 317 КК України.
Прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2025 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків та експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказав що визначений розмір застави є занадто високим та непомірною, а також зауважив про незадовільний стан здоров'я його підзахисного.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, доводи обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до змісту ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, не має міцних соціальних зв'язків, а тому існують ризики того, що він може в подальшому переховуватись від суду, тим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинуваченого під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочинів, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає за необхідне продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд приймає до уваги надану Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2300 та ЕМК №3417 та констатує, що установою виконання покарань №9 повинна бути забезпечена необхідна медична допомога обвинуваченому ОСОБА_4 у разі необхідності.
Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2025 року ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України - у розмірі 908 400,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, суд враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину складає від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про його особу, тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає, що в даному випадку дійсно має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому вказаним пунктом, не в повній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та вважає за необхідне залишити визначену раніше заставу саме у вказаному розмірі.
Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, з можливістю внесення раніше визначеної застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 02 лютого 2026 року включно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1