Справа № 307/2004/20
Провадження № 1-кс/307/761/25
10 грудня 2025 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна.
В клопотанні посилається на те, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 23 липня 2021 року по справі №307/2004/20, накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0894, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 , шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного вище майна.
Згідно відповіді СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 12 листопада 2025 року №150697-2025 та постанови про закриття кримінального провадження від 14 травня 2022 року, кримінальне провадження №42020071160000064, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального праовопрушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Просить скасувати арешт на тимчасово вилучене майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0894, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2021 року.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. ОСОБА_3 надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вислухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали, приходжу до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 23 липня 2021 року по справі №307/2004/20, накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0894, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 , шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного вище майна.
Згідно постанови слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження від 14 травня 2022 року встановлено, що кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частини 3 та 4 ст.174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст.174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п.2 ч.1 ст.284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 15 квітня 2024 року по справі №554/2506/22 зробила висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК України, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
А тому, враховуючи, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, постановою слідчого закрито, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року,слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 18, 132, 174 , 309, 369 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1