Справа № 947/33512/25
Провадження № 2/947/5793/25
10.11.2025 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий - суддя Луняченка В.О.,
при секретарі Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, -
З позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 13460,84 гривень до Київського районного суду м.Одеси звернувся ПрАТ «СК «АРКС».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою суду від 14.10.25 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження про що повідомлено учасників справи.
До судового засіданні представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням усіх пояснень та доказів, просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи, відзиву на позов не надавав.
Станом на день розгляду справи ніяких клопотань з боку учасників справи суду не надходили. Заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні також не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так судом встановлено, що 27.01.2018 о 15.07 годин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВMW д/н НОМЕР_2 , рухаючись по вул. ак.Вільямса у м.Одесі скоїв порушення п.п. 13.1, 14.2 ПДД України, не врахував дорожньої обстановки, та здійснюючи обгін транспортного засобу при поверненні на займану смугу, не вибрав безпечної швидкості та бокового інтервалу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Мазда СХ-5 р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався праворуч, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою судді Київського районного суду м.Одеси від 02.04.2018 року №520/1495/18 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Згідно з вимогами ст. 82 ч.4 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди зазначеним транспортним засобам було завдано механічних ушкоджень, а власникам вказаних автомобілей - матеріального збитку.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо- транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВMW д/н НОМЕР_2 застраховано не було
23.05.2017 року між ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 184577а7оа, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Мазда СХ-5 д.р.н. НОМЕР_3 .
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З огляду на вищевказане, страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2360374 від 15.02.2018 року та умов Договору страхування № 184577а7оа від 23.05.2017 року, розмір страхового відшкодування склав 13 460,84 грн., які Позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення № 422 937 від 16.02.2018 року.
Відповідно до п. 29.13 Договору страхування № 184577а7оа від 23.05.2017 року при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.
Розрахунок розміру виплаченого Позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний:
27 541,34 грн. - 14 080,50 грн. = 13 460,84 грн.
27 541,34 грн. - вартість відновлювального ремонту автомобіля Мазда СХ-5 д.р.н. НОМЕР_3 згідно рахунку № 000000086-С від 30.01.2018 року та Акту виконаних робіт № 01759 від 16.03.2018 року;
14 080,50 грн.* - вартість нового бамперу з урахуванням знижки 10% та з урахуванням ПДВ;
0,00 грн. - франшиза згідно Договору страхування.
Позивачем було сплачено на рахунок СТО кошти у розмірі - 13 460,84 грн., оскільки було погоджено рахунок без врахування заміни бамперу, а лише здійснення відновлювального ремонту пошкодженого бамперу.
Відповідно до Висновку експертного авто товарознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку вих. № 4576 від 20.02.2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Мазда СХ-5 д.р.н. НОМЕР_3 , яка була розрахована оцінювачем ОСОБА_3 склала - 14 922,79 грн.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка і"ї завдала.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пп. а п. 38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо вій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Оскільки позивач виплатив грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків.
Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та п.38.2.1ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати на користь фірми «Інтер-Авто» у вигляді ТОВ в рахунок відшкодування витрат на здійснення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_2 , у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Відповідно до п.п. та п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На підставі п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд приймає до уваги той факт, що з метою досудового врегулювання спору Позивачем 07.01.2025 року було направлено Претензію за вих. № СУ/011503/4-1 за адресою вказаною у постанові суду та 12.03.2024 року за адресою вказаною у довідці поліції, однак з боку Відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.
На підставі викладеного, сума сплаченого відшкодування підлягає стягненню у судовому порядку.
При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи,у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
По справі в якості судових витрат позивачем заявлено оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн., оскільки позов задоволено в повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (м.Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) грошові кошти у розмірі 13460,84 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят грн.. 84 коп.) гривень в рахунок відшкодування сплаченого страхового відшкодування..
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (м.Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 ( три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) гривень.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 21.11.2025
Суддя: В. О. Луняченко