Справа № 307/4643/25
Провадження № 2/307/1733/25
10 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бряник М.М.
секретар судового засідання Скирчук В.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Носа Інна Михайлівна звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовної заяви представник позивачки посилається на те, що 09 жовтня 2011 року між нею та відповідачем, виконкомом Дубівської селищної ради зареєстровано шлюб за актовим записом №67. Від шлюбу з відповідачем по справі, мають спільних двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник зазначає, що діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов. Вказує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо забезпечення дитини фізичним, матеріальним та психоемоційним розвитком. Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному в позовній заяві розмірі забезпечується рівність батьків при несенні обов'язку утримання дитини. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги, тому позивачка вимушена звертатися до суду.
Враховуючи наведене просить стягувати з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі по 3500 гривень, щомісячно до досягнення ними повноліття.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. У позовній заяві просить розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач будучи, повідомленим про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. 10.12.2025 року представник відповідача, адвокат Мельник В.І. подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника, вказує, що позовну заяву визнає частково.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що надані позивачкою до позовної заяви, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 09.10.2011 року, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області України 09.10.2011 року (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про їх народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , виданих виконавчим комітетом Дубівської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області 04.03.2019 та 01.10.2020 року. Батьками в свідоцтві про народження дітей значаться сторони (а.с.10, 12).
Діти, перебувають на утриманні і вихованні у позивачки, про що свідчить акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 26.11.2025 року, складений депутатом Дубівської селищної ради та підтверджений підписом голови Дубівської селищної ради (а.с.14).
Таким чином позивачці належить право вимоги за пред'явленим до відповідача позовом, про стягнення аліментів на утримання дітей.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
З акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 26.11.2025 року, складеного депутатом Дубівської селищної ради та підтверджений підписом голови Дубівської селищної ради вбачається, що діти проживають з позивачкою, яка більше двох років з відповідачем не проживає. Позивачка періодично виїзджає на сезонні роботи в Чеську Республіку та в період її відсутності діти проживають з батьками позивачки (а.с.14).
Таким чином під час судового розгляду встановлено, що відповідач не проживає разом з дітьми. Належну матеріальну допомогу на їх утримання не надає, однак, виходячи з того, що він у свідоцтві про народження дітей зазначений батьком, він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей на користь позивачки, з якою вони проживають.
Вирішуючи спір та визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступних мотивів та норм права.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3 - 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з 1 січня - 2563 гривень, віком від 6 до 18 років з 1 січня - 3196 гривень.
При визначенні розміру аліментів на утримання спільних дітей сторін, суд враховує майновий стан позивачки, яка веде догляд за дітьми, вік дітей, майновий стан відповідача, який є особою молодого та працездатного віку, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та стабільного джерела доходу, розмір цього доходу, відсутність у нього на утриманні інших утриманців, часткове визнання позову на суму по 2000 грн. аліментів на кожну дитину, а також вимоги щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 27.11.2025 року і до їх повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дітей мінімальним та найнеобхіднішим.
Доказів того, що відповідач спроможний сплачувати більший розмір аліментів при вирішенні розглядуваного спору, позивачкою суду не надано.
У відповідності із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 гривень судового збору.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 150, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.11.2025 року і до їх повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий М.М. Бряник