Справа №: 307/4428/25
Провадження № 3/307/1650/25
09 грудня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
встановила:
ОСОБА_1 10 листопада 2025 року, приблизно о 18 год., по АДРЕСА_1 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства від 19 травня 2025 року, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, словесно погрожував, ображав нецензурними словами та виганяв із будинку, тобто вчинив відносно неї дії психологічного характеру, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винним себе не визнав та показав, що з дружиною вони проживають окремо, перебувають в процесі розірвання шлюбу, зараз він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою та проживає у м. Хуст. Того дня він приїхав у їх спільний будинок у с. Лопухів, оскільки в ньому крім дружини із дітьми також проживають і його батьки. Там із дружиною відбувся конфлікт, після чого вона викликала поліцію та заявила, що він її ображав, однак це вона почала сварку і ображала його.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Із протоколу про адміністративне правопорушення та реєстрації злочину від 10 листопада 2025 року відомо, що ОСОБА_1 10 листопада 2025 року, приблизно о 18 год., по АДРЕСА_1 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства від 19 травня 2025 року, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, словесно погрожував, ображав нецензурними словами та виганяв із будинку, тобто вчинив відносно неї дії психологічного характеру, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 (а. с. 1, 5).
Згідно постанови судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 визнано винуватим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржена та набрала законної сили 29 травня 2025 року (а. с. 4)
Потерпіла ОСОБА_2 під час судового розгляду підтвердила, що вони із ОСОБА_1 разом не проживають, перебувають в процесі розірвання шлюбу та показала, що того вечора чоловік приїхав до їх будинку та працював на фермі. Після чого, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, хотів взяти на руки дитину, якій сім місяців, а вона була проти, оскільки боялася, що він впустить дитину, після чого він почав кричати, ображати її нецензурними словами та виганяти з будинку, все це відбувалося при дітях. Вона налякалася та викликала працівників поліції, оскільки минулого разу під час сварки він її вдарив.
Дослідивши під час судового розгляду докази суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, вчиненого повторно протягом року, після накладення адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства, доведена протоколом про адміністративне правопорушення та реєстрацією злочину від 10 листопада 2025 року, показаннями, письмовими поясненнями та заявою потерпілої ОСОБА_2 , постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та іншими документами, які долучені до цього протоколу.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягається не вперше, винним себе не визнав та не розкаявся є підстави застосовувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти штраф у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.
Постанову для відома вручити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
У разі несплати штрафу у зазначений строк - постанову надіслати для виконання до відділу Державної виконавчої служби України міністерства юстиції за територіальністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення до виконання - три місяці.
Суддя Л.Р.Сас