Справа № 302/1437/25
Провадження № 2/302/560/25
69
(в повному обсязі)
10 грудня 2025 року селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя Кривка В.П.,
з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,
представниця позивачки-адвокатка Гренджа В.Ю.,
представник відповідача - адвокат Рішко С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у сумі 67 725 грн 00 коп,
- у частині розгляду заяви сторони позивачки про уточнення (зменшення) позовних вимог до розміру стягнення неустойки (пені) у розмірі 61725 грн 00 коп,
У провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебуває вищенаведена цивільна справа.
01.12.2025 року представниця позивачки- адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог до розміру стягнення неустойки (пені) у розмірі 61725 грн 00 коп. Ця заява обґрунтована таким. Стороною відповідача подано відзив на позов до якого додано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів сформований головним державним виконавцем Святославом Шубертом 24.10.2025 року за №9664/24.11-38, згідно з яким заборгованість зі сплати аліментів у відповідача перед позивачкою за період 05.07.2023 року по 30.09.2025 року становить 61725 грн. Тоді як розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за вказаний період, який надав державний виконавець 18.09.2025 року, був на суму 67725 грн. Позивачці був наданий помилковий розрахунок заборгованості, в який не було включено сплачену відповідачем суму аліментів в грудні 2023 року в розмірі 12000 грн, що і стало підставою для подачі цієї заяви.
Представниця позивачки в залі підготовчого судового засідання вищенаведену заяву підтримала, просила таку задовільнити.
Представник відповідача - адвокат Рішко С.І. в залі підготовчого судового засідання заперечував проти прийняття заяви про зменшення позовних вимог, оскільки вважає, що є підстави для закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки після отримання позовних матеріалів відповідач повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів, а наявна заборгованість виникла з поважних причин, не з вини відповідача, а в силу об'єктивних життєвих обставин.
Оцінивши вищенаведене, заяву сторони позивачки про зменшення позовних вимог, матеріали справи, заслухавши позицію сторін, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п.3 ч.2 статті 197 ЦПК України в підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Верховний Суд також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до п.2 ч.2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Оскільки подання заява стороною позивачки про зменшення позовних вимог є реалізацією її прав, передбачених п.2 ч.2 статті 49 ЦПК України, ця заява подана до закінчення підготовчого засідання, суд вважає за необхідне заяву про зменшення позовних вимог прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи.
Що стосується заперечень сторони відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом спору в цій справі виступає вимога позивачки про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 01.12.2025 року №11767/19.5-38 Міжгірського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області, боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має станом на 30.11.2025 року заборгованості зі сплати аліментів, при цьому за період з 05.07.2023-30.11.2025 року підлягало до стягнення аліментів на суму 173 225 грн.
Однак, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до ч.1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, предметом спору в цій справі виступає вимога позивачки про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка стягується за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Натомість погашення відповідачем всієї заборгованості станом на 30.11.2025 року зі сплати аліментів не вказує на відсутність предмета спору. При цьому встановлення наявності чи відсутності вини відповідача щодо виникнення зазначеної заборгованості встановлюється судом на стадії судового розгляду по суті. А тому в суду відсутні підстави для застосування положень статті 200 ч.2 п.2 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.49 ч.2 п.2, 197 ч.2 п.3, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду заяву сторони позивачки про зменшення позовних вимог, поданої на підготовчому засіданні 01.12.2025 року, про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 05.07.2023 року по 30.09.2025 року в розмірі 61 725 грн 00 коп.
Ухвала суду оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 10.12.2025 року.
Суддя Кривка В. П.