Справа № 301/2253/25
2/301/1222/25
"09" грудня 2025 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Гичка О.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кинів Д.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.04.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1532863 про надання споживчого кредиту. На підставі погоджених умов, викладених у п.2.1 договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі в сумі 3500,00 грн., шляхом перерахування коштів кредиту на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів: з 02.04.2024 року по 28.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Договір підписано в електронній формі. Відповідно до реквізитів Договору № 1532863 від 02.04.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «B102».
Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.
Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 02.05.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У період з 02.04.2024 по 24.12.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1663,51 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1662,5 грн.
Відповідач зобов'язання по кредитному договору не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
На підставі Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
До позивача відповідно до укладеного договору факторингу від № 24122024 від 24.12.2024 перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1532863 від 02.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 25805,42 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3498,99 грн., заборгованості за процентами - 20556,43 грн., штрафні санкції 1750,00 грн.
Відповідно до п. 1.4. строк дії Договору № 1532863 строк кредиту 360 днів : з 02.04.2024 року по 28.03.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1532863 від 02.04.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 року по 28.03.2025 року (94 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8 222,18 грн. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 1532863 від 15.08.2024 року загальною сумою 34 027,60 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 3498,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 20556,43 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 94 календарних днів 8222,18 грн., штрафні санкції 1750,00 грн.
Так як відповідач не виконав умови кредитного договору, то позивач змушений звернутися до суду.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 32 277,60 грн, з яких сума кредиту 3498,99 грн, сума процентів за користування кредитом 20556,43грн., нараховані Позивачем проценти за 94 календарних днів - 8222,18грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь позивача. Стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Ухвалою Іршавського районного суду від 27.08.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд справу розглядати в їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. До суду від відповідача не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому її неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.04.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1532863 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». (а.с. 40-48).
Відповідно до п. 1.2. на умовах, встановлених Договором Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору, сума кредиту складає 3500 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.
Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 02.05.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
На підставі погоджених умов, викладених у п.2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа - ТОВ «ПЕЙТЕК» ( а.с. 32).
Вищевказаний договір підписано в електронній формі.
Оскільки ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» не є банківською установою, то відповідно позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів і, як наслідок формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ "ПЕЙТЕК".
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі.
Відповідач зобов'язання по кредитному договору не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1532863 від 02.04.2024 станом на 24.12.2024 Первісним кредитором було нараховано заборгованість у розмірі загальна сума заборгованості склала 25805,42 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3498,99 грн., заборгованості за процентами - 20556,43 грн., штрафні санкції 1750,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 57).
На підставі договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 24.12.2024, додаток №1 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 за Договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 25805,42 грн ( а.с. 63).
Пунктом 1.1. Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року : за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п. 1.4 Договору № 1532863 строк кредиту 360 днів.
Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року, строк дії Договору № 1532863 від 02.04.2024 року не закінчився.
В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» з 25.12.2024 року по 28.03.2025 року (94 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8 222,18 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 58-60).
Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 32 277,60 грн, з яких сума кредиту 3498,99 грн, сума процентів за користування кредитом 20556,43 грн., нараховані Позивачем проценти за 94 календарних днів - 8222,18грн.
Наданий суду розрахунок заборгованості за договором відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів і вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмові форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідкам прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитні договори сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на те, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення суми заборгованості в розмірі 32 277,60 грн.
Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 02.04.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Статтею 59 Конституції Українизакріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом частини 1статті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною першою статті 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).
На підтвердження надання послуг суду надано договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, заявку № 9533 від 25.08.2025 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату № 9533-12/08-2025 від 12.08.2025, актом № 9533 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 від 12.08.2025.
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 610, 625,1054, 1055 ЦК України, статтями 259, 263-265, 268, 280-284,354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1532863 від 02.04.2024 в розмірі 32277,60 грн. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят сім гривень 60 копійок), яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 3498,99 грн, сума процентів за користування кредитом 20556,43 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 94 календарних днів 8222,18 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
- позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (адреса : 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2);
- відповідач : ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 ).
Суддя Іршавського
районного суду : О. Б. Гичка