Березівський районний суд Одеської області
10.12.2025
Справа № 494/1856/25
Провадження № 2-а/494/25/25
10.12.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Кінда Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №906 від 21.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
18.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №906 від 21.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
18.08.2025 року канцелярією суду проведено автоматизований розподіл даної судової справи раніше визначеному складу суду та передано судді Римар І.А.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року поновлення строку позивачу на оскарження постанови, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання.
Суд також вважає зазначити, що у зв'язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, постійним відключенням електроенергії та повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою №906 від 21.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 його, як відповідального за ведення військового обліку у Новокальчевській сільській раді ОТГ Березівського району Одеської області, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 34000.00 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 зазначив, що був призначений на посаду спеціаліста (начальника ВОС) Новокальчевської сільської ради ОТГ Березівського району Одеської області з 03.06.2024 року. 22.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено перевірку стану роботи з організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних у Новокальчевській ОТГ. В ході вказаної перевірки було встановлено ряд порушень, однак службові особи, які здійснювали перевірку, не надали будь-яких документів на підтвердження того, що вони входять до складу комісії з перевірки стану військового обліку, або що їм надано право проводити вказані перевірки, в тексті постанови не зазначено ПІП членів комісії. Також позивачу не відомо про плановість перевірки. Після перевірки, позивач підписався у порожніх документах, не надав жодних пояснень, його запевнили, що ніяких значних порушень не виявлено, акту перевірки ніхто не надсилав. Позивач вказав, що за період роботи добросовісно виконував свої посадові обов'язки. Таким чином ОСОБА_1 вважає, що постанова №906 від 21.07.2025 року підлягає скасуванню.
В судовому засіданні 10.12.2025 року позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, з підстав зазначених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2025 року з позовом не погодилась, просила відмовити у його задоволенні. Водночас, 29.08.2025 року надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, вважає вищевказаний адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню. Вказала, що на теперішній час в Україні діє воєнний стан. Чинним законодавством встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних та міських рад планують, організовують та забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів. 22.06.2025 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено перевірку стану роботи з організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних у Новокальчевській ОТГ, в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді спеціаліста (начальника ВОС), навмисно ухилився від виконання покладених на нього обов'язків та вчинив правопорушення передбачене ч.3 с. 210-1 КУпАП. 23.06.2025 року на позивача складно протокол №282 про адміністративне правопорушення, розгляд справи призначено на 01.07.2025 року о 14:30 год., про що ОСОБА_1 повідомлено під підпис, однак останній на розгляд справи не з'явився, будь-яких заяв та пояснень не надав. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі (а.с.24-26).
Заслухавши сторони у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, врахувавши відзив на позов відповідача щодо оскарженого рішення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.
Згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 оголошено про проведення загальної мобілізації, яка проводиться до теперішнього часу.
Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»: п. 2. Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово- обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. п. 3. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період. п. 10. За наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов'язаних та резервістів обов'язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці. п. 33. Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за списками персонального військового обліку (додаток 5).
ОСОБА_1 призначено на посаду спеціаліста (начальника ВОС) Новокальчевської сільської ради ОТГ Березівського району Одеської області з 03.06.2024 року та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування (а.с.17) ,який ознайомлений з посадовою інструкцією (а.с.15-16).
Під час судового засідання, ОСОБА_1 підтвердив невиконання вимог щодо військового обліку, однак зазначив, що він підвищував кваліфікацію та усно звертався для роз'яснення його обов'язків щодо військового обліку та його запевняли, що не буде жодних покарань.
Судом встановлено, що 01.07.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №906 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень 00 коп.(а.с.13-14).
Згідно оскаржуваної постанови, наказом голови Новокальчевської сільської ради від 29.05.2024 року №21 обов'язки щодо ведення військового обліку покладено на ОСОБА_1 . В порушення вимог пункту 33 та додатку 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у переліку інформації в графі 5 «відомості про реєстраційний номер облікового запису в ЄДРПВР» - відомості відсутні; у графі 6 «тризначне кодове (цифрове) позначення військово-облікової спеціальності» - не вказано військово-облікові спеціальності військовозобов'язаних працівників; у графі 16 «відомості про сімейний стан» - не вказано відомості про родину військовозобов'язаних (прізвище, ім'я та по-батькові дружини/чоловіка, дітей, рік їх народження). В порушення вимог абзацу 10 пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зміни до списків персонального обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів протягом 2024 року вносяться не своєчасно та повідомлення до районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки направляються з порушенням встановлених строків (понад 7 днів). В порушення вимог абзацу 10 пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Новокальчевською сільською радою звіряння документів персонального обліку призовників і військовозобов'язаних підприємства з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2024 році не проводились. Також в порушення пункту 45 вищевказаного Порядку, Новокальчевською сільською радою графік звіряння не складено та звіряння облікових даних списків персонального обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів із записами у їх військово-облікових документах не проводиться.
Судом також встановлено, що згідно акту перевірки стану роботи з організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних у Новокальчевській сільській раді від 22.06.2025 року, підписаним працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами перевірки комісією виявлено недоліки та рекомендовано у подальшому забезпечити ведення військово-облікової роботи у Новокальчевській сільській раді відповідно до чинного законодавства (а.с.29-31).
Підставою для складання постанови №906 від 21.07.2025 року став протокол про адміністративне правопорушення 282 від 23.06.2025 року, з яким позивач особисто ознайомлений (а.с.28). При цьому, будь-яких пояснень до протоколу чи під час розгляду адміністративної справи у ІНФОРМАЦІЯ_4 - позивачем не надані та докази цього відсутні.
Так, частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи, як і на момент вчинення позивачем вищенаведених дій та винесення оскаржуваної постанови, правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.
Також статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд звертає увагу, що посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації.
Відповідно до правил ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови, оскільки остання містить логічний виклад обставин вчиненого правопорушення. Зокрема, у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено його суть, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КУпАП, тому суд доходить до висновку, що працівник відповідача під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.7, 9, 77, 210-1, 247, 254, 256, 258, 268, 278, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.241-246,255,286,293,295,297КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №906 від 21.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.12.2025 року.
Суддя Римар І.А