8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
про забезпечення позову
10 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4328/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали справи
за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Вартових Неба, 55-а, м. Харків, 61072)
до 1) Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 3) фізичної особи-підприємця Черкашина Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору та повернення майна
Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулася до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" із позовною заявою до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) фізичної особи-підприємця Черкашина Віталія Васильовича, в якій прокурор просить суд визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2015 № 5305-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Черкашиним Віталієм Васильовичем (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 2497.
Також, прокурор просить зобов'язати фізичну особу-підприємця Черкашина Віталія Васильовича (код НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 449236563101 - нежитлове приміщення підвалу № 14 у житловому будинку літ. “Б-8», загальною площею 88,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), б. 5, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначене приміщення.
Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 № 1925/15 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 22 додатку є незаконним, прийняте з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 1, 2, 4, 29, Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 11, 18- 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2015 № 5305-В-С, укладений на підставі вказаного рішення між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Черкашиним В.В., підлягає визнанню недійсним, а нежитлові приміщення придбані за вказаним договором підлягають поверненню 3-м відповідачем на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, як власнику комунального майна.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 у справі №922/4328/25 позовну заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова - залишено без руху. Надано прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4841,60 грн.
08.12.2025 до Господарського суду Харківської області надійшла заява прокурора про забезпечення позову (у порядку ст. ст. 136, 138 ГПК України) (вх. №28532), в якій прокурор просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень): нежитлове приміщення підвалу № 14 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 88,8 кв.м (об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 449236563101), розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), б. 5.
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Як зазначав Верховний Суд, зокрема Об'єднана палата у постанові від 17 січня 2025 року у cправі № 903/497/24 (далі - Постанова), у пункті 6.5. на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не вирішує та не розглядає справу по суті, а у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову оцінка наявності/відсутності права позивача на звернення до суду, підстав заявлених позовних вимог, юрисдикції у справі повинна здійснюватися судом в іншому порядку та на іншій стадії і в такому випадку не мала надаватись судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.
Пунктом 6.27. Постанови, суд касаційної інстанції вказав такий висновок, тому заяви про забезпечення позову, подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею ГПК України, та підсудності таких заяв суду мають бути розглянуті по суті у строк, передбачений частиною першою статті 140 ГПК України.
Системне тлумачення статей 136,137,138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що:
- законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду;
- для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів, відповідно;
- першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;
- у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову (п. 6.28. Постанови).
Прокурором до заяви про забезпечення позову додані докази сплати судового збору у розмірі 1211,00 грн, а саме копію платіжної інструкції: №3392 від 02.12.2025. Отже, враховуючи сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі, суд розглядає заяву про забезпечення позову у 2-денний строк окремо від позовних матеріалів.
В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає про те, що предметом позову зокрема є вимога прокурора до відповідача про зобов'язання фізичної особи-підприємця Черкашина Віталія Васильовича (код НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 449236563101 - нежитлове приміщення підвалу № 14 у житловому будинку літ. “Б-8», загальною площею 88,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), б. 5, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначене приміщення.
Підставою для звернення прокурора з позовною заявою стали матеріали кримінального провадження, якими підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем без проведення поліпшень, без проведення аукціону чи конкурсу.
Прокурор вказує, що факт наявності у 3-го відповідача зареєстрованого права власності на нерухоме майно, щодо якого виник спір, вже свідчить про реальну можливість власника (3-го відповідача) вільно розпоряджатися останнім. Відтак існують підстави вважати, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник нерухомого майна може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. Подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду, зміна їх цільового призначення, поділ, виділ чи об'єднання ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду. Крім того, вчинення будь-яких дій зі спірним нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це нерухоме майно може бути передано в оренду або відчужено іншим чином. Отже існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідні дії щодо спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про повернення майна з володіння відповідача в разі задоволення такого позову.
При цьому прокурор зазначає, що обраний захід забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, будь-які реєстраційні дії відносно нежитлового приміщення підвалу № 14 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 88,8 кв.м (об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 449236563101), розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), б. 5 не завдасть шкоди відповідачу фізичній особі - підприємцю Черкашину В.В. чи іншим особам, адже не позбавляють його прав на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише тимчасово обмежить право розпоряджатися спірним майном, відчужувати його третім особам тощо, а у випадку відмови у даному позові йому не може бути завдано значних збитків, забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні.
Відповідно до ч.1 та 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Приписами пунктів 2, 4 частини 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та зобов'язання 3-го відповідача повернути об'єкт нерухомого майна придбаний за вказаним договором, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Також, як вказав Верховний суд у постанові від 08.11.2023 у справі №916/2646/23, зокрема: "4.32. Водночас вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 04.09.2025 у справі № 914/444/25.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому прокурор буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна. Тобто припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.
У випадку потенційного відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде знов звертатися до суду із позовом визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника, що є недопустимим. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Таким чином, у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь - яким суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони на вчинення Міністерством юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації будь-яких реєстраційних дій відносно нежитлового приміщення підвалу № 14 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 88,8 кв.м (об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 449236563101), розташованого за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), б. 5, спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову та сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.
П. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є те, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії. Отже, вищезазначеним законом України передбачений такий вид заходу забезпечення позову як заборона проведення реєстраційної дії, що узгоджується з нормою п.10 ч.1 статті 137 ГПК України.
Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з урахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Викладене свідчить, що звернення прокурора із даною заявою про забезпечення позову до суду не спрямоване на зловживання прокурором у справі своїми правами та вжитими заходами не будуть порушені права осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, забезпечення позову запропонованим заявником способом не завдасть шкоди відповідачу фізичній особі - підприємцю Черкашину В.В. чи іншим особам, адже не позбавляє його прав володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише тимчасово обмежує право розпоряджатися спірним майном, відчужувати його третім особам тощо. З огляду на викладене вище, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву прокурора про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень): нежитлове приміщення підвалу № 14 у житловому будинку літ. «Б-8», загальною площею 88,8 кв.м (об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 449236563101), розташоване за адресою: м. Харків, просп. Незалежності (Правди), б. 5.
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Вартових Неба, 55-а, 61072, код ЄДРПОУ 0291010821).
Боржник: фізична особа-підприємець Черкашин Віталій Васильович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвала набирає законної сили "10" грудня 2025 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом 3 (трьох) місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 10.12.2025.
Суддя Ю.Ю. Мужичук
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.