8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" грудня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3441/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ - группа», м.Дергачі
про стягнення 1864442,97 грн
за участю представників:
позивача - Пчолкіна Л.В. (адвокат, довіреність від 25.03.2025);
відповідача - не з'явився
3-ої особи - не з'явився.
23.09.2025 року позивач - Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 у загальному розмірі 1864442,97 грн, з яких: 1539189,79 грн - сума заборгованості по тілу кредиту за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023; 325253,18 грн - сума заборгованості по відсоткам за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3441/25 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.10.2025 року.
27.10.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про залучення третьої особи (вх.№24927), в якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ-група».
28.10.2025 року представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№25007).
Протокольною ухвалою суду від 28.10.2025 року було відкладено підготовче засідання на 18.11.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025 року залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ - группа».
18.11.2025 року представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№26735).
Протокольною ухвалою суду від 18.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2025 року.
01.12.2025 року Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, яке належить ОСОБА_1 у межах суми позову - 1864442,97грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2025 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) у межах суми позову - 1864442,97 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2025 року позовні вимоги підтримував в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 02.12.2025 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Оскільки явка в судове засідання представників відповідача та третьої особи обов'язковою не визнавалася, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" (позичальник, 3-тя особа) та Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі - Кредитор, Банк, Позивач) був укладений Договір про надання банківських послуг №CR-SME 23-021/73 (надалі - Кредитний договір, «Договір»).
17.03.2025 року Господарським судом Харківської області постановлена ухвала про відкриття провадження у справі № 922/185/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа".
17.03.2025 року на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа". Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Саланська Ілона Любомирівна, свідоцтво №1553 від 17.07.13.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 у справі №922/185/25 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" в розмірі в розмірі 1869287,77 грн а саме:
- 1 539 189,79 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 р. - четверта черга задоволення,
- 325 253,18 гривень сума заборгованості по відсоткам за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 р. - четверта черга задоволення.
В забезпечення договору про надання Банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 року було укладено Договір поруки № SR 23-016/73 від 22.09.2023 року (далі - Договір поруки) між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (надалі - Поручитель Відповідач).
У відповідності до п.3 Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань.
Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань клієнтом.
Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.
Порука та солідарний обов'язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань.
Відповідно до п. 4 Договору поруки клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт.
У відповідності до п. 10 Кредитного договору Банк зобов'язався надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Кредитного договору.
Згідно з п.21.1.1. Кредитного договору вид Банківської послуги - Кредит.
Відповідно до п.21.1.2. Кредитного договору ліміт Банківської послуги становить 1 546 689,79 грн.
Відповідно до п.21.1.4. Кредитного договору цільове призначення Банківської послуги - Рефінансування (погашення) суми заборгованості Клієнта за Договором про надання банківських послуг №CR-SME 23-014/73 від 29.05.2023 р., в тому числі простроченого до повернення тіла, нарахованих та прострочених відсотків по Кредиту у разі наявності (за виключенням пені), наданого Клієнту Банком відповідно до Кредитного договору.
Відповідно до п.21.1.6. Кредитного договору дата припинення чинності лімітом Банківської послуги - до 29.08.2024 р.
Відповідно до п.21.1.8. Кредитного договору стандартний розмір процентної ставки - До 28.02.2024 року - 2 % річних, з 29.02.2024 року до повного виконання зобов'язань - 19,39 % річних.
Пунктом 7 Кредитного договору передбачено, що Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді.
Після надання Банку Заяви про надання Банківської послуги, Клієнт не має права відкликати / відізвати таку Заяву про надання Банківської послуги та/або відмовитися від прийняття Банківської послуги, зазначеної в такій Заяві про надання Банківської послуги, та зобов'язаний виконувати Боргові зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням Банком Банківської послуги. зазначеної в такій Заяві про надання Банківської послуги.
На виконання умов кредитного договору, Банк надавав позичальнику кредитні кошти у сумі 1 546 689,79 грн, на підставі Кредитної заявки №1 від 22.09.2023 року.
Згідно з п. 12 Кредитного договору Клієнт зобов'язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати Боргові зобов'язання у відповідності до положень Договору.
Відповідно до п.6 Кредитного договору Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі.
Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода.
Розмір плати визначається Сторонами в Договорі та/або Заяві про надання Банківської послуги відносно кожної з Банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між Сторонами. Незважаючи на інші положення Договору, Клієнт, за умови попереднього погодження з Банком, має право зазначати у Заяві про надання Банківської послуги будь-який, із встановлених у Договорі, Стандартний розмір плати.
Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої Банківської послуги (день припинення/ закінчення строку дії Банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення/ закінчення строку дії Банківської послуги, інше).
Проценти щодо такої Банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом банку протягом 1(першого) Банківського дня наступного за таким Днем нарахування процентів. При цьому, якщо дата здійснення Платежу щодо сплати процентів припадає на не Банківський день, Платіж здійснюється в 1(перший) Банківський день, наступний за таким не Банківським днем, з урахуванням процентів, нарахованих станом на дату здійснення такого Платежу.
Проценти щодо Банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом з порушеннями {невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися Клієнтом банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів, Позичальник порушив умови Кредитного договору та не сплатив належні до сплати суми Кредиту та відсотків.
Позивач зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" (станом на 17.03.2025) становить 1864442,97грн, а саме:
- 1539189,79 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023;
- 325253,18 гривень - сума заборгованості: по відсоткам за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023.
14.04.2025 року АТ «ОТП Банк» направив Повідомлення про порушення вих. №73-3-1- 73-3-3/403 від 14.04.2025 на адресу Відповідача (трекінг 0103300312032), якою вимагав виконати порушене зобов'язання у триденний строк з моменту направлення Банком Поручителю цієї вимоги.
Повідомлення було отримано Відповідачем 24.04.2025 року, проте виконано не було.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо підсудності даної справи.
Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 ГПК України, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України (як приклад, пункти 5, 10, 14 статті 20 ГПК України).
Відповідно до положень ГПК України до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/1733/18 (провадження №12-170гс18) від 02.10.2018 року.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги суб'єктній склад основного зобов'язання, дана справа щодо розгляду правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов'язання, підсудна Господарському суду Харківської області.
Щодо суті спору.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач - АТ «ОТП Банк» виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, проте, позичальник ТОВ фірма "СМ-группа" не виконав належним чином своїх зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, розмір, структура і порядок обчислення якої підтверджується Розрахунком заборгованості.
Крім того, факт перерахування ТОВ фірма "СМ-группа" коштів на розрахунковий рахунок в розмірі 1539189,79 грн, підтверджується банківською випискою.
У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Також, із відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 17.03.2025 року Господарським судом Харківської області постановлена ухвала про відкриття провадження у справі № 922/185/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа".
17.03.2025 року на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа". Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Саланська Ілона Любомирівна, свідоцтво №1553 від 17.07.13.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 у справі №922/185/25 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" в розмірі 1869287,77грн а саме:
- 1 539 189,79 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 - четверта черга задоволення;
- 325253,18 гривень - сума заборгованості по відсоткам за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 - четверта черга задоволення.
В забезпечення договору про надання Банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 року було укладено Договір поруки № SR 23-016/73 від 22.09.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (надалі - Поручитель, Відповідач).
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до п.3 Договору поруки, в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань.
Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань клієнтом.
Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.
Порука та солідарний обов'язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань.
Згідно з п. 4 Договору поруки клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт.
Отже порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Враховуючи невиконання Позичальником своїх договірних зобов'язань, а також з огляду на вищевказані положення закону та умови Договору поруки, суд вважає наявним права вимоги до Поручителя щодо погашення заборгованості, а у Поручителя - виникнення обов'язку повернути суму заборгованості за Договором у повному обсязі.
За змістом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем погашена не була.
Таким чином, свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного законодавства, а також умовам Кредитного договору позичальник ТОВ "СМ-группа" не виконав, внаслідок чого за Кредитним договором утворилась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 1539189,79 грн та відсоткам в сумі 325253,18 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача, як з поручителя в судовому порядку.
За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України, покладено саме на сторони, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо розрахунку позивача та за умови ненадання контррозрахунку заявлених до стягнення сум боргу, суд здійснює розгляд справи, виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсними чи розірвання Кредитного договору чи договору поруки суду не надано.
Крім того, обставини щодо кредитування встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 у справі № 922/185/25, якою визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СМ-группа" в розмірі в розмірі 1 869 287,77 грн а саме:
- 1 539 189,79 гривень - сума заборгованості по тілу кредиту за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 р. - четверта черга задоволення,
- 325253,18 гривень сума заборгованості по відсоткам за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 р.- четверта черга задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Кредитного договору та договору поруки на час їх підписання та протягом виконання з боку сторін відсутні.
Банком надано розрахунок боргу станом на 17.03.2025 року.
Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, оскільки факт наявності заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 року у загальному розмірі 1864442,97 грн, з яких: 1539189,79 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 325253,18 грн - сума заборгованості по відсоткам, документально підтверджена та відповідачем не спростовано, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладений Договір поруки, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 42, 46, 73-79, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства “ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166; місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43 м. Київ, 01601) суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR-SME 23-021/73 від 22.09.2023 року у загальному розмірі 1864442,97 грн, з яких: 1539189,79 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 325253,18 грн - сума заборгованості по відсоткам, крім того, 22373,31грн судового збору за подання позовної заяви та 1211,20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "10" грудня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт