вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
09 грудня 2025 року м. Рівне Справа № 918/912/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянув матеріали справи
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про: неплатоспроможність
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп"
секретар судового засідання: С.Коваль
представники сторін:
від кредитора: В.Калачик
арбітражний керуючий: Н.Белінська
Обставини справи
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У межах справи про неплатоспроможність Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" звернулось до суду з заявою про визнання кредиторських вимог.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 6 жовтня 2025 року суд прийняв заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначив на 21 жовтня 2025 року.
Ухвалою від 21 жовтня 2025 року суд відкрив провадження у справі, ввів процедуру реструктуризації боргів, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, визначив дату проведення попереднього судового засідання 09 грудня 2025 року.
22 жовтня 2025 року здійснено оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
5 грудня арбітражним керуючим подано повідомлення про результати розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп".
Ухвалою суду від 8 грудня 2025 року суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до розгляду у попередньому засіданні.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було здійснено 22 жовтня 2025 року, тобто, строк на пред'явлення грошових вимог закінчився 21 листопада 2025 року (включно).
Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з положеннями статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених КУзПБ, за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп"
Кредиторська заява подана 3 грудня 2025 року, тобто поза межами строків встановлених статтею 45 КУзПБ.
У заяві про визнання кредиторських вимог заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 4 120,00 грн.
Розглянувши подану заяву суд установив, що згідно із анкетою - заявкою №2422238, 21.05.2025 року ТОВ "Фінансова компанія "Незалежність Фінанси" та боржник уклали договір про споживче кредитування, відповідно до якого боржнику було надано кредит у розмірі 1000,00 гривень терміном на 15 днів. Дата повернення кредиту 05.06.2025 року. Сума повернення 4 330,00 грн.
19 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Незалежність Фінанси" (клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" (фактор) уклали договір факторингу №19092025, відповідно до предмету якого за цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Згідно з умовами пункту 2.1.3. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Згідно з умовами пункту 2.2. договору, протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов'язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб (у випадку укладання договору з боржником у письмовому вигляді - клієнт зобов'язується передати фактору оригінали документів). Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.
Відповідно до пункту 2.3. договору, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання права вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за договором з боржником. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.
Згідно з актом прийому - передачі документів за договором факторингу №19092025, фактор та клієнт уклали даний акт про те, що на виконання п.2.2. договору факторингу № 19092025 від 19.09.2025 року, укладеного клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових прав вимог до боржників, а саме: передача в електронному форматі договорів з боржниками згідно реєстру прав вимог № 1 від 19.09.2025; передача інформації згідно реєстру прав вимог № 1 в електронному вигляді.
Документи передані повністю відповідно до умов вищезгаданого договору, зауважень до якості та кількості документів немає. Акт складено в двох примірниках по одному для клієнта та фактора, які мають однакову юридичну силу.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 19.09.2025 року до договору факторингу №19092025, клієнт відступив фактору в тому числі заборгованість ОСОБА_1 за договором №2422238 від 21.05.2025 року в сумі 4 120,00 грн.
Також суд ураховує, що за нормами статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з визначенням статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно з нормами статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
З урахуванням вищенаведеного, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.Груп" права вимоги до ОСОБА_1 права вимоги за договором позики в розмірі 4 120,00 грн.
5 грудня 2025 року арбітражним керуючим подане повідомлення за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.Груп", відповідно до якого заявлені вимоги визнані.
Згідно з нормами статті 133 КУзПБ, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Ураховуючи викладене, суд визнає вимоги конкурсного кредитора який не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.Груп" в розмірі: 4 120,00 грн (2 черга).
Згідно з правилами частини 2 статті 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Суд також встановив, що заявником понесені витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмір 4 844,80 грн судового збору, а також 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо заперечень арбітражного керуючого про визнання витрат на професійну правничу допомогу суд відзначає наступне.
Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно із частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів (див. постанову ВС від 22 жовтня 2020 року, справа № 904/4387/19).
За змістом частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За таких обставин розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Згідно з частиною третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Клопотань про неспівмірність судових витрат боржником не заявлено. Водночас заявником долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №8/2025 від 18 листопада 2025 року, у відповідності до якого адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням правил адвокатської етики, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід'ємною частиною цього договору.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
а) складає необхідні документи, заяви про грошові вимоги кредитора, позовних заяв в тому числі процесуального характеру, предметом яких є врегулювання правовідносин між Клієнтом та особою, яка буде виступати учасником таких правовідносин;
б) надає консультації та роз'яснення з правових питань;
в) представляє інтереси клієнта в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в судах загальної юрисдикції в адміністративних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення протягом строку дії цього договору з усіма наданими правами позивача, відповідача, кредитора, представника боржника, третьої особи, потерпілого, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у тому числі з правом відмови від позову, зміни позову, правом визнання позову, правом примирення від імені клієнта та правом підпису та подання всіх необхідних документів від імені клієнта, а також з правом отримання в судах копій процесуальних документів; представляє інтереси Клієнта у виконавчому провадженні з усіма наданими правами як учаснику такого провадження.
г) представляє (захищає) Клієнта в органах внутрішніх справ, Служби безпеки України, органах прокуратури, податкової міліції в кримінальних провадженнях на всіх стадіях, включаючи судовий розгляд на всіх інстанціях.
д) брати участь від імені Клієнта у зборах кредиторів з правом голосу та підпису процесуальних документів, у тому числі але не виключно плану реструктуризації боргів боржника.
Згідно з умовами пунктів 1.5. , 4.1., 4.2. договору про надання правової допомоги, витрати адвоката, які виникли в процесі надання правової допомоги клієнту, невідкладно погоджуються з клієнтом в розрахунку витрат, який є невід'ємною частиною цього договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг. Грошові кошти перераховуються на картковий рахунок адвоката, вказаний в реквізитах, відповідно до п. 1.1. даного договору.
Згідно з актом про надання правничої (правової) допомоги до договору №8/2025 від 18.11.2025 року, сторони підтвердили, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , справа № 918/912/25. Загальна вартість послуг становить 6 000,00 грн.
Таким чином, заявником надано суду докази понесення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Інші процесуальні питання
Згідно з положеннями статті 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Згідно з приписами статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Відповідно до правил частини 6 статті 45 КУзПБ, кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Аналіз положень статей 45, 90, 120, 122 КУзПБ свідчить, що відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника в попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявності ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності.
Натомість, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсні кредитори не подали у визначений законом строк заяв із грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами попереднього засідання приймає ухвалу, якою:
1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство, з урахуванням ролі арбітражного керуючого в цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі, заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 45 КУзПБ, заяв із грошовими вимогами до боржника;
2) призначає відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
Залежно від конкретних обставин, зокрема в разі наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором та подальшого ігнорування цим кредитором свого обов'язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
Вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи - боржника, суд також має перевірити наявність визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника, в сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення надалі питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та застосування наслідків, установлених ч. 4 цієї статті (КГС ВС у постанові від 5 жовтня 2022 року у справі № 921/39/21).
Cуд зауважує, що у нинішній редакції КУзПБ зазначені обставини врегульовані п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Керуючись статтями 45, 47, 122, 133 КУзПБ, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" у розмірі 4 120,00 грн, як вимоги 2 черги задоволення.
2. Включити до витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп", пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору в розмірі 4 844,80 грн та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Призначити судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі "23" грудня 2025 р. на 13:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса , 26-А, в залі судових засідань №12.
4. Запропонувати боржнику, арбітражному керуючому, кредитору висловити свої міркування щодо наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до вимог 235 ГПК України та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
повну ухвалу складено та підписано 10.12.2025
Суддя Андрій КАЧУР