Р І Ш Е Н Н Я№ 127/23349/25
09 грудня 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами №1382117 від 14.12.2020, №2032045782210 від 15.11.2020, №2030771365589 від 02.11.2020 та №2108874883295 від 30.03.2020 у сумі 39 273,03 грн. та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 14.12.2020 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1382117, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 000 грн.
11.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №111-08/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
23.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненя боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
Відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за договором №1382117 від 14.12.2020 у сумі 3 097 грн., з яких 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 097 грн. - заборгованість за відсотками.
15.11.2020 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2032045782210, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 200 грн.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
Відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за договором №2032045782210 від 15.11.2020 у сумі 9 504 грн., з яких: 1 200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 304 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім цього, 15.11.2020 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2032045782210, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 200 грн.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
Відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за договором №2032045782210 від 15.11.2020 у сумі 9 504 грн., з яких: 1 200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 304 грн. - заборгованість за відсотками.
Також, 02.11.2020 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №№2030771365589, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 000 грн.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
Відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за договором №2030771365589 від 02.11.2020 у сумі 7 920 грн., з яких: 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 920 грн. - заборгованість за відсотками.
30.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №2108874883295, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 100 грн.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача.
Відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість за договором №2108874883295 від 30.03.2021 у сумі 18 752,03 грн., з яких: 1 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 652,03 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідач не виконує своїх зобов'язань по договору і не погашає заборгованість, що є порушенням законних інтересів позивача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Я.Я. про витребування доказів та витребувано у АТ «Універсал Банк» належним чином завірені копії документів, що містять інформацію про: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 1 000,00 грн., які 14.12.2020 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 14.12.2020 по 24.12.2020; зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 1 000,00 грн., які 02.11.2020 були на неї перераховані, а саме виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 02.11.2020 по 12.11.2020; зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 1 200,00 грн., які 15.11.2020 були на неї перераховані, а саме виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 15.11.2020 по 25.11.2020; зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 1 100,00 грн., які 30.03.2021 були на неї перераховані, а саме виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 30.03.2021 по 10.04.2021; відкриття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; відкриття інших банківських рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та вказати повний номер всіх наявних банківських рахунків; номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період із 14.12.2020 по 24.12.2020; за період з 02.11.2020 по 12.11.2020; за період з 15.11.2020 по 25.11.2020 та за період з 30.03.2021 по 10.04.2021; знаходження номеру телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). (а.с.143-144)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільної справи до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. (а.с.160)
Відповідач ОСОБА_1 має електронний кабінет та мала можливість ознайомитись з матеріалами справи через систему «електронний суд».
Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у неї заборгованості та просила застосувати позовну давність. (а.с.167-168)
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Я.Я. подала відповідь на відзив, в якій заперечувала проти тверджень відповідача, викладених у відзиві, з підстав їх необгрунтованості та безпідставності. (а.с.182-183)
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з'явилася, проте в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.12.2020 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1382117, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 000 грн. строком до 10.01.2021 В договорі сторони також погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. (а.с.32-35)
10.01.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до договору позики №1382117 від 14.12.2020, в якій сторони узгодили новий строк позики - до 09.02.2021. (а.с.37)
10.02.2021 ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №2 до договору позики №1382117 від 14.12.2020, в якій сторони узгодили новий строк позики - до 12.03.2021. (а.с.38)
12.03.2021 ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №3 до договору позики №1382117 від 14.12.2020, в якій сторони узгодили новий строк позики - до 11.04.2021. (а.с.39)
11.04.2021 ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №4 до договору позики №1382117 від 14.12.2020, в якій сторони узгодили новий строк позики - до 11.05.2021. (а.с.40)
11.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-08/2021, у відповідності до умов якого ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.69-70)
Відповідно до витягу з реєстру прав боржників до договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021, ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги за кредитним договором №1382117. (а.с.72-73)
23.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.84-86)
Факт сплати ТОВ «Факторинг Партнерс» за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції. (а.с.86 на звороті)
Відповідно до витягу з реєстру заборгованостей №3 до договору факторингу №1023/05/24 від 23.05.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитним договором №1382117. (а.с.88-90)
02.11.2020 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг «Стандартний» №2030771365589, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 000 грн. В договорі сторони також погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Також в п.1.9 договору сторонами погоджено, що граничний строк кредитування становить 1 рік. (а.с.19-21)
Факт підписання даного договору відповідачем підтверджується інформацією щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору товариством та заявником в ІТС та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій. (а.с.24)
15.11.2020 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг «Стандартний» №2032045782210, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 200 грн. В договорі сторони також погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Також в п.1.9 договору сторонами погоджено, що граничний строк кредитування становить 1 рік. (а.с.13-15)
Факт підписання даного договору відповідачем підтверджується інформацією щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору товариством та заявником в ІТС та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій. (а.с.18)
30.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг «Стандартний» №2108874883295, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 100 грн. В договорі сторони також погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Також в п.1.9 договору сторонами погоджено, що граничний строк кредитування становить 1 рік. (а.с.25-27)
Факт підписання даного договору відповідачем підтверджується інформацією щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору товариством та заявником в ІТС та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій. (а.с. 30-31)
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Служба миттєвого кредитування» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.63-65)
Факт сплати ТОВ «Вердикт Капітал» за даним договором підтверджується копією платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021. (а.с.65)
Відповідно до витягу з реєстру прав боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами №2030771365589, №2032045782210, №2108874883295. (а.с.66-67)
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.75-77)
Факт сплати ТОВ «Коллект Центр» за вказаним договором підтверджується копією акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023. (а.с.78)
Відповідно до витягів з реєстру прав боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитним договором №2030771365589, №2032045782210, №2108874883295. (а.с.79-83)
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с.108-109)
Факт сплати ТОВ «Факторинг Партнерс» за вказаним договором підтверджується копією акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025. (а.с.113)
Відповідно до витягу з реєстру прав боржників до договору факторингу №18-02/25 від 18.02.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитним договором №№2030771365589, №2032045782210, №2108874883295. (а.с.113 на звороті-115 на звороті)
Факт отримання відповідачем коштів за вказаними кредитними договорами підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 25.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250918/48114-БТ (а.с.151) та випискою по картковому рахунку (а.с.152-155)
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Так, з матеріалів справи вбачається що кредитний договір №1382117 від 14.12.2020 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем і кредитні договори №2032045782210 від 15.11.2020, №2030771365589 від 02.11.2020 та №2108874883295 від 30.03.2020 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладені у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч.1ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитними договорами №1382117 від 14.12.2020, №2032045782210 від 15.11.2020, №2030771365589 від 02.11.2020 та №2108874883295 від 30.03.2020 на загальну суму 4 300 грн. підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем. Жодного платежу для погашення заборгованості по тілу кредиту, згідно розрахунку заборгованості, відповідачем не здійснено, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.50 на звороті-53, 56-62 на звороті, 68), а тому сума заборгованості у розмірі 4 300 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Сторони в кредитних договорах погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Відповідач умови договору не виконала, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за договорами №1382117 від 14.12.2020, №2032045782210 від 15.11.2020, №2030771365589 від 02.11.2020 та №2108874883295 від 30.03.2020 на загальну суму 34 973,03 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, аби спростувати розрахунок позивача.
Таким чином, оскільки відповідач умови кредитних договорів №1382117 від 14.12.2020, №2032045782210 від 15.11.2020, №2030771365589 від 02.11.2020 та №2108874883295 від 30.03.2020 своєчасно і в повному обсязі не виконувала, кредит не сплачував, нею порушені умови договору та вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України через що у неї виникла заборгованість за кредитами у розмірі 39273,03.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 39 273,03 грн., з яких: заборгованість за договором №1382117 від 14.12.2020 у сумі 3 097 грн., з яких 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 097 грн. - заборгованість за відсотками; заборгованість за договором №2032045782210 від 15.11.2020 у сумі 9 504 грн., з яких: 1 200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 304 грн. - заборгованість за відсотками; за договором №2030771365589 від 02.11.2020 у сумі 7 920 грн., з яких: 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 920 грн. - заборгованість за відсотками; за договором №2108874883295 від 30.03.2021 у сумі 18 752,03 грн., з яких: 1 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 652,03 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо застосування строків позовної давності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права.
Метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
Судом встановлено, що кредитні договори укладені в період з 02.11.2020 по 30.03.2021.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, Закон набрав чинності 02.04.2020 року, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 167/1058/20).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався, і станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом воєнний стан не був скасований.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану2 від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Водночас, 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.
Вказаний закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Проте, з огляду на те, що з 02.04.2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023 року, а з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а оспорюваний виконавчий напис вчинено 25.05.2021, тобто в період дії карантину.
З огляду на викладене, а також дату звернення позивача із даним позовом - 25.07.2025, строк позовної давності даній справі позивачем не пропущено.
Таким чином, підстави для застосування позовної давності в даному випадку відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с.123-124); прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с.58); витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 (а.с.120); заявку на надання юридичної допомоги №66 від 02.06.2025 (а.с.11).
До позовної заяви було долучено копії підписаних представником ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» заявки на надання юридичної допомоги №320 від 02.06.2025 та витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, в яких сторонами було погоджено наступний обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , та їх вартість: надання усної консультації - 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 12 000 грн.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Водночас, суд звертає увагу на наступне.
Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 140/5295/21.
Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», 19,76,77,81,131,141,247,256, 263 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у сумі 39 273,03 грн., з яких: заборгованість за договором №1382117 від 14.12.2020 у сумі 3 097 грн., з яких 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 097 грн. - заборгованість за відсотками; заборгованість за договором №2032045782210 від 15.11.2020 у сумі 9 504 грн., з яких: 1 200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 304 грн. - заборгованість за відсотками; за договором №2030771365589 від 02.11.2020 у сумі 7 920 грн., з яких: 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 920 грн. - заборгованість за відсотками; за договором №2108874883295 від 30.03.2021 у сумі 18 752,03 грн., з яких: 1 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 652,03 грн. - заборгованість за відсотками..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ42640371, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, оф.521;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя