Вирок від 10.12.2025 по справі 127/26631/23

Справа №127/26631/23

Провадження №1-кп/127/795/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2023 за № 42023022110000096, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лука Барська Вінницької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого директором ПП «Еталон-Бус» та ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332, частиною першою статті 358 та частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту, який надійшов до суду випливає, що ОСОБА_5 , являючись фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) (РНОККПП НОМЕР_1 ), відомості відносно якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отримав ліцензію на здійснення міжнародних перевезень вантажів, вантажними автомобілями, яка була видана відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 06.05.2022 № 255 «Про видачу ліцензій, розширення провадження виду господарської діяльності залишення заяв здобувачів про отримання ліцензій, розширення провадження виду господарської діяльності без розгляду» з дотриманням вимог «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 за № 1001.

Після оприлюднення наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 06.05.2022 за № 255 щодо отримання ліцензії, ОСОБА_5 , який виступаючи в ролі ФОП, отримав доступ до Єдиного комплексу інформаційної системи Укртранбезпеки (далі ЄКІС) вхід до якої здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації за допомогою кваліфікованого електронного підпису через підсистему ЄКІС - «перевізник» з використанням сервісу ідентифікації https://id.gov.ua, яка являється інтегрованою системою електронної ідентифікації (далі ІСЕІ), отримавши таким чином можливість на створення «заявки на перетин 18-60» (можливість перетину державного кордону України на виїзд чоловікам призовного віку 18-60 років при здійсненні міжнародних перевезень вантажів чи пасажирів) у підсистемі ЄКІС - «перевізник».

В подальшому, у період часу з 06.05.2022 по 03.10.2022, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , як суб'єкт господарювання, наділений правом здійснення господарської діяльності, діючи умисно, всупереч встановленим законодавством обмежень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків з метою організації та надання можливості перетину державного кордону, увійшов до підсистеми ЄКІС - «перевізник» за допомогою кваліфікованого електронного підпису та створив заявки на «перетин 18-60», у якій умисно ввів неправдиві записи, відносно осіб, які не перебували із ним у трудових відносинах, які укладаються відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме щодо перетину кордону: ОСОБА_6 в якості 2-го водія транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 103159); ОСОБА_6 в якості 2-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 114229); ОСОБА_6 в якості 2-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 132981); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 132981); ОСОБА_6 в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 153154); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 158032); ОСОБА_8 в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 (Запис № 161456); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 167559); ОСОБА_6 в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 179538); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 181385); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 200501); ОСОБА_6 в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 200504); ОСОБА_8 в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 (Запис № 206086); ОСОБА_9 в якості 1-го водія на транспортному засобі марки OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_5 (Запис № 206461); ОСОБА_6 в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 220856); ОСОБА_8 в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 (Запис № 222566); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 225496); ОСОБА_8 в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 (Запис № 242531); ОСОБА_6 в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 260046); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 269268); ОСОБА_7 в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 (Запис № 369061); ОСОБА_10 в якості 1-го водія на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 (Запис № 577431), чим порушив передбачені вимоги пунктів 9,10 ліцензійних умов затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 за № 1001.

Внаслідок вчинених дій ОСОБА_5 , до інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях» було інтегровано та збережено записи, які в подальшому автоматично були передані до Державної прикордонної служби України, тим самим здійснив підроблення іншого офіційного (цифрового) документу.

Наведені діяння ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 358 КК, тобто підроблення іншого офіційного документа, який видається та посвідчується громадянином підприємцем.

Крім того, 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, який затверджений Законом № 2119-ІХ від 15.03.2022, який продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, який затверджений Законом № 2212-ІХ від 21.04.2022 який продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 який затверджений Законом № 2263-ІХ від 22.05.2022, який продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, який затверджений Законом № 2500-ІХ від 15.08.2022.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, 24.02.2022 указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку). Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі ( в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.

Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до вимог абзаців 5, 6 пункту 2-9 Постанови Кабінету міністрів України від 27.01.1995 № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" - на одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати один водій на вантажному транспортному засобі.

Так, ОСОБА_5 , упродовж квітня - жовтня 2022, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлені, але не пізніше дати внесення запитів (заявок) до інформаційної системи Укртрансбезпеки «Шлях», у невстановлених місцях на території м. Вінниці, уклав усні угоди із рядом фізичних та юридичних осіб, щодо організації доставки та ввезення на територію України транспортних засобів за грошову винагороду.

У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи ФОП, який має ліцензію на здійснення міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, виданої відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 06.05.2022 № 255 «Про видачу ліцензій, розширення провадження виду господарської діяльності залишення заяв здобувачів про отримання ліцензій, розширення провадження виду господарської діяльності без розгляду», достовірно знаючи про введення правового режиму воєнного стану по всій території України, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, всупереч встановленим законодавством обмежень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливим мотивом, шляхом усунення перешкод, маючи доступ до підсистеми ЄКІС, у період часу з 06.05.2022 по 03.10.2022, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлені, увійшовши до вищевказаної підсистеми, створював «заявки на перетин 18-60», подаючи неправдиві відомості, відносно осіб які не перебувала із ним у трудових відносинах, які укладаються відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України та порушуючи передбачені вимоги п. п. 9, 10 ліцензійних умов затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 за № 1001, а саме щодо перетину кордону ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному комплексі інформаційних систем Укртрансбезпеки, ФОП ОСОБА_5 створив наступні записи, які були інтегровані в систему «Шлях» та автоматично передані до Державної прикордонної служби України:

Запис № 103159 від 06.05.2022 надав можливість ОСОБА_6 08.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині», в напрямку виїзду в якості 2-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 10.05.2022 в пункті пропуску «Ужгород» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспортному засобі ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «SANTA FE» (номер кузова - НОМЕР_6 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_11

Запис № 114229 від 11.05.2022 надав можливість ОСОБА_6 12.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 2-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 18.05.2022 в пункті пропуску «Шегині» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспортному засобі ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки «KIA» моделі «SPORTAGE» (номер кузова - НОМЕР_7 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_12 та транспортний засіб марки «OPEL» моделі «ZAFIRA» (номер кузова - НОМЕР_8 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_13 .

Запис № 132981 від 19.05.2022 надав можливість ОСОБА_6 19.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 2-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 та 23.05.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки Volkswagen, д.н.з. ФР Німеччина НОМЕР_9 (номер кузова НОМЕР_10 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_14 , таким чином порушивши вимоги пункту 2-9 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», так як перетин державного кордону здійснюється особою, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності.

Запис № 132981 від 19.05.2022 надав можливість ОСОБА_7 19.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 та 23.05.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_7 перевозив транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» (номер кузова - НОМЕР_11 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_15 , транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» (номер кузова - НОМЕР_12 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_16

Запис № 153154 від 26.05.2022 надав можливість ОСОБА_6 26.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 28.05.2022 в пункті пропуску «Ягодин» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспорті ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки «RENAULT» моделі «MASTER»(номер кузова - НОМЕР_13 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_17 , транспортний засіб марки «PEUGEOT» моделі «5008» (номер кузова - НОМЕР_14 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_18 .

Запис № 158032 від 27.05.2022 надав можливість ОСОБА_7 28.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Чоп(Тиса)» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 та 29.05.2022 в пункті пропуску «Ягодин» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_7 перевозив транспортний засіб марки «HYUNDAI» моделі «I30» (номер кузова - НОМЕР_15 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_19 , транспортний засіб марки «FORD» моделі «GALAXY» (номер кузова - НОМЕР_16 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_20

Запис № 161456 від 29.05.2022 надав можливість ОСОБА_8 30.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 та 02.06.2022 в пункті пропуску «Ягодин» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 . На даному транспорті ОСОБА_8 перевозив транспортний засіб марки «PEUGEOT» моделі «5008» (номер кузова - НОМЕР_17 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_21 , транспортний засіб марки «AUDI» моделі «А6» (номер кузова - НОМЕР_18 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_13 .

Запис № 167559 від 31.05.2022 надав можливість ОСОБА_7 31.05.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 та 02.06.2022 в пункті пропуску «Ягодин» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_7 перевозив транспортний засіб марки «AUDI» моделі «А6» (номер кузова - НОМЕР_19 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_13 , транспортний засіб марки «OPEL» моделі «ZAFIRA» (номер кузова - НОМЕР_20 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_22 .

Запис № 179538 від 04.06.2022 надав можливість ОСОБА_6 05.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 11.06.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспорті ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки ««DACIA»» моделі «LOGAN» (номер кузова - НОМЕР_21 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_23 , транспортний засіб марки «TESLA» моделі «MODEL Y» (номер кузова - НОМЕР_22 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ТОВ «Голденкар» ЄДРПОУ 43542404 від 03.06.2023.

Запис № 181385 від 05.06.2022 надав можливість ОСОБА_7 05.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 та 11.06.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_7 перевозив транспортний засіб марки «TESLA» моделі «MODEL Y» (номер кузова - НОМЕР_23 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ТОВ «Голденкар» ЄДРПОУ 43542404, транспортний засіб марки ««DACIA»» моделі «LOGAN» (номер кузова - НОМЕР_24 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_24 .

Запис № 200501 від 12.06.2022 надав можливість ОСОБА_7 13.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі «MERCEDES-BENZ» моделі «SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_3 та 19.06.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_7 перевозив транспортний засіб марки «PEUGEOT» моделі «508» (номер кузова - НОМЕР_25 ), який був ввезений на територію України для власних потреб, транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «TUNDRA» (номер кузова - НОМЕР_26 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_25

Запис № 200504 від 12.06.2022 надав можливість ОСОБА_6 13.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Краківець» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 18.06.2022 в пункті пропуску «Ягодин» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспорті ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки «FORD» моделі «FOCUS» (номер кузова - НОМЕР_27 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_26 , транспортний засіб марки «BMW» моделі «740D XDRIVE» (номер кузова - НОМЕР_28 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_27 .

Запис № 206086 від 14.06.2022 надав можливість ОСОБА_8 14.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 та 19.06.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 . На даному транспорті ОСОБА_8 перевозив транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 550 4 MATIC» (номер кузова - НОМЕР_29 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_28 , транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «TOURAN» (номер кузова - НОМЕР_30 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_29 ..

Запис № 206461 від 15.06.2022 надав можливість ОСОБА_9 15.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі марки OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_5 та 21.06.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLVO, д.н.з. ФР Німеччина НОМЕР_31 (номер кузова НОМЕР_32 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_30 , таким чином порушивши вимоги пункту 2-9 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», так як перетин державного кордону здійснюється особою, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності.

Запис № 220856 від 20.06.2022 надав можливість ОСОБА_6 20.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 28.06.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспорті ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata Hybrid» (номер кузова НОМЕР_33 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_31 та транспортний засіб марки «Ford» моделі «Fusion Hybrid» (номер кузова НОМЕР_34 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_32

Запис № 222566 від 20.06.2022 надав можливість ОСОБА_8 20.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 та 25.06.2022 в пункті пропуску «Ягодин» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 . На даному транспорті ОСОБА_8 перевозив транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» (номер кузова - НОМЕР_35 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_33 та транспортний засіб марки «FORD» моделі «TRANSIT CUSTOM» (номер кузова - НОМЕР_36 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_11 .

Запис № 225496 від 21.06.2022 надав можливість ОСОБА_7 21.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 та 30.06.2022 в пункті пропуску «Могилів-Подільський» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_34 перевозив транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Golf» (номер кузова НОМЕР_37 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_35 , транспортний засіб «Mercedes-benz» моделі «E220d» (номер кузова НОМЕР_38 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_36 .

Запис № 242531 від 27.06.2022 надав можливість ОСОБА_8 27.06.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 та 30.06.2022 в пункті пропуску «Могилів-Подільський» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки OPEL моделі MOVANO, д.н.з. НОМЕР_4 . На даному транспорті ОСОБА_8 перевозив транспортний засіб марки «FORD» моделі «ECOSPORT SE» (номер кузова - НОМЕР_39 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_37 , транспортний засіб «AUDI» моделі «А6» (номер кузова - НОМЕР_40 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_38 .

Запис № 260047 від 03.07.2022 надав можливість ОСОБА_6 04.07.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 09.07.2022 в пункті пропуску «Краківець» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспорті ОСОБА_6 перевозив транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Leaf» (номер кузова НОМЕР_41 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ТОВ «Голденкар» ЄДРПОУ 43542404 та транспортний засіб марки «Tesla» моделі «Model 3» (номер кузова НОМЕР_42 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ТОВ «Голденкар» ЄДРПОУ 43542404.

Запис № 269268 від 07.07.2022 надав можливість ОСОБА_7 07.07.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 та 12.07.2022 в пункті пропуску «Шегині» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_34 перевозив транспортний засіб марки «Smart» моделі «Forfour» (номер кузова НОМЕР_43 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ТОВ «Голденкар» ЄДРПОУ 43542404.

Запис № 369061 від 06.08.2022 надав можливість ОСОБА_7 08.08.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Шегині» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 та 14.08.2022 в пункті пропуску «Смільниця» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ моделі SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_3 . На даному транспорті ОСОБА_34 перевозив транспортний засіб марки «Audi» моделі «A6» (номер кузова НОМЕР_44 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_39 та транспортний засіб марки «Mitsubishі» моделі «Outlander» (номер кузова НОМЕР_45 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_40 .

Запис № 577431 від 03.10.2022 надав можливість ОСОБА_10 03.10.2022 безперешкодно перетнути державний кордон України в пункті пропуску «Смільниця» в напрямку виїзду в якості 1-го водія на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 та 05.10.2022 в пункті пропуску «Смільниця» перетнути державний кордон України в напрямку в'їзду на транспортному засобі марки VOLKSWAGEN моделі CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_2 . На даному транспорті ОСОБА_10 перевозив транспортний засіб марки «RENAULT» моделі «MEGANE» (номер кузова - НОМЕР_46 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_41 , транспортний засіб марки «FORD» моделі «FUSION» (номер кузова - НОМЕР_47 ), який був ввезений на територію України на підставі доручення, наданого ОСОБА_42 .

Таким чином, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, ввівши відомості в Єдиний комплекс інформаційних систем Укртрансбезпеки «Шлях» щодо працевлаштування вище вказаних осіб, надав їм можливість перетнути державний кордон, чим усунув перешкоди зазначеним особам, здійснити виїзд за межі України.

В подальшому, ОСОБА_5 отримуючи грошову винагороду від замовників передавав їм ввезені на територію України транспортні засоби.

Зазначені діяння, ОСОБА_5 , органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною третьою статті 332 КК, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зберігання бойових припасів, діючи умисно, за невстановлених обставин, у невстановленому місці та у невстановлені дату та час приніс до належної йому квартири під АДРЕСА_2 пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз шумових (холостих) пістолетних патронів промислового виробництва (АО «Sellier Bellot, Чеська Республіка), пороховими зарядами та снарядами, виготовленими з еластичного матеріалу чорного кольору (гуми).

Усвідомлюючи, що вказані предмети являються бойовим припасом, а як наслідок - розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 почав зберігати їх без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам, визначеним пунктом 21 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.2020 за № 459 та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 за № 576.

В подальшому 30.05.2023 у період часу з 10.26 по 14.36 год за адресою: АДРЕСА_1 був проведений обшук, в ході якого у внутрішній кишені чоловічої дублянки, яка знаходилась в одній з кімнат, а саме у гардеробному приміщенні був виявлений газовий пістолет моделі «Rohm RG 88» № НОМЕР_48 калібру 9 мм Р.А. з наявними (спорядженими) до магазину 7 пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз шумових (холостих) пістолетних патронів промислового виробництва (АО «Sellier Bellot, Чеська Республіка), пороховими зарядами та снарядами, виготовленими з еластичного матеріалу чорного кольору (гуми), та поліетиленовий прозорий пакет з 4 пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз шумових (холостих) пістолетних патронів промислового виробництва (АО «Sellier Bellot, Чеська Республіка), пороховими зарядами та снарядами, виготовленими з еластичного матеріалу чорного кольору (гуми), які були вилучені.

Згідно з висновком експерта судової експертизи зброї 11 патронів являються бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз шумових (холостих) пістолетних патронів промислового виробництва (АО «Sellier Bellot, Чеська Республіка), пороховими зарядами та снарядами, виготовленими з еластичного матеріалу чорного кольору (гуми); дані патрони придатні для проведення пострілів.

Зазначені діяння, ОСОБА_5 , органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 263 КК, тобто зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь не визнав, суду пояснив, що жодного протиправного діяння він не вчиняв. Зокрема, він з 2005 року займається підприємницькою діяльністю, здійснює перевезення і не тільки. В ході здійснюваної діяльності він здійснював перевезення автомобілів. Однак усю діяльність здійснював у межах чинного законодавства. Незаконного перетину кордону він не організовував, документи не підробляв.

Щодо зберігання патронів та пістолету - коли давно, понад 20 років тому, ним був придбаний газовий пістолет. Після розлучення з першою дружиною він переїхав до батьків, втратив пістолет та подав заяву про його втрату. Він довго вважав, що батько здав пістолет у дозвільну систему. Про існування пістолета йому відомо не було.

Патронів у помешканні не було, він не розуміє, для чого їх потрібно було зберігати. Звідки патрони опинились у помешканні не знає. Конструктивно з газового пістолета травматичними набоями стріляти не можна, тому зберігання вилучених у нього набоїв позбавлене сенсу.

До початку повномасштабного вторгнення у нього була ліцензія на перевезення пасажирів, на перевезення вантажу він ліцензію не отримував, оскільки для транспорту вагою до 3,5 т ліцензія була не потрібна. У подальшому для таких автомобілів було введене ліцензування, тому він пройшов реєстрацію та отримав ліцензію.

На час інкримінованих йому подій у нього в штаті було передбачено біля 20 водіїв, однак 6-7 (залежно від обсягу робіт) здійснювали перевезення автомобілів. Усі водії працювали у нього офіційно. Однак були водії, які не бажали працювати на постійній основі, тому вони були наймані на виконання конкретної роботи. Однак у податкову він подавав відомості щодо усіх водіїв, які у нього працювали.

По ОСОБА_43 він вносив відомості до «Шлях» на кожен рейс необхідні відомості. Може, водій ще когось брав з собою, йому це не відомо. На той час на вантажівку можна було 1 чи 2 водія, залежно від періоду здійснення діяльності. Коли було дозволено, у рейс їхало 2 водія, усе залежало від потреби логістики.

Згідно з ліцензійними умовами усі водії були працевлаштовані. Він ліцензійні умови умисно не порушував, прокурор невірно розтлумачив приписи законодавства: ліцензійні умови, порядок перетину кордону та порядок працевлаштування водіїв - це три різні акти. Щодо використання «Шляху» офіційних роз'яснень не було, тому він виконував ліцензійні умови, однак невірно здав податкові звіти, тому податкова наклала на нього з цього приводу штраф.

До «Шлях» він вносив відомості згідно з постановою, усі водії їхали за кордон з метою виконання роботи з перевезення. Усі дані він вносив правильно - за встановленою формою. Інші дані вносити не міг, оскільки ряд «вікон» був підтягнутий автоматично. Водій міг перетинати кордон лише на ліцензованому автомобілі. «Шлях» - це не пропуск через кордон, це інформаційна система, пов'язана з ліцензійною діяльності з перевезень.

З частиною водіїв були укладені трудові договори, з іншою - цивільно-правові угоди на окремий рейс, однак відомості щодо кожного водія були подані до податкової.

Ліцензія дійсна, зупинена чи скасована не була. У «Шлях» відомості щодо форми трудових відносин вносити не потрібно. Форма зазнавала неодноразових змін без попереджень та роз'яснень.

З приводу втрати пістолета він робив відповідне звернення у дозвільну систему. Він не може точно пояснити, як пістолет опинився у його помешканні. Може припустити, що батько заховав пістолет у дублянку, а потім мати віддала цю дублянку йому після смерті батька. Він вмісту кишень не перевіряв. Він патрони не купував, походження вилучених патронів йому не відоме. Він придбав біля 20 патронів у 2005-2006 роках, однак вони всі були вистріляні, вони всі були холості.

Він неодноразово намагався знайти положення про «Шлях», однак такого положення не було. В нього є відповідь з Укртрансбезпеки, що це лише інформаційна база. Він також письмово звертався з приводу надання роз'яснень.

На водіїв протоколи про незаконний перетин кордону складені не були. Вони перетинали кордон у визначених пунктах пропуску. Прикордонники жодного водія не повернули, жодну відмову в перетині кордону не оформили. Усі водії в подальшому повернулись в Україну. Не міг повернутись лише ОСОБА_44 , але у зв'язку з тим, що в нього викрали документи, тому він був змушений чекати на їх відновлення. Після відновлення документів ОСОБА_44 повернувся в Україну.

Відомості про жодну особу, яка не була оформлена водієм, він до «Шляху» не вносив.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він виїжджав за межі України, оскільки ганяв машини. Він не пам'ятає точного періоду, можливо, з кінця квітня по липень чи серпень 2022 року. Для виїзду ОСОБА_45 вносив його данні до системи «Шлях», оскільки він працював на фірму ОСОБА_46 . Йому не відомо, чи особисто ОСОБА_45 вносив ці відомості. Він виїжджав на автомобілі фірми, в основному марки Opel. Він їздив сам, без напарників. Проблем у перетині кордону в нього не виникало.

Він працював за трудовим договором та отримував заробітну плату.

Після митного оформлення клієнти забирали машини.

Прикордонники на нього протокол про незаконний перетин кордону не складали.

Система «Шлях» - це система, яка надає дозвіл ліцензованому транспорту на перетин кордону. Він для перетину кордону надав свій закордонний паспорт. Він - водій міжнародних перевезень. Він для перетину кордону надавав одні й ті ж документи.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він виїжджав за кордон, але точні дати не пам'ятає. Він виїжджав як водій для доставки вантажу - автомобілів. Він працював у ОСОБА_46 . Він виїжджав по системі «Шлях», його дані, напевно, вносив власник машини, але точно не скаже. Він їздив на лафеті - Renault чи Opel.

ОСОБА_45 - його роботодавець. Він їздив з напарником. Чи вносили його дані у систему «Шлях» не знає. Він з напарником познайомився в момент виїзду з Вінниці. Обставини їхнього знайомства вже не пам'ятає. Проблем з перетином кордону в нього не виникало. Він виїжджав за межі України через пункти пропуску. Протокол про незаконний перетин кордону на нього не складали. Він не пам'ятає, чи укладав з ОСОБА_47 якісь договори.

Доля ввезених автомобілів йому не відома.

Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні пояснив, що він працює в Укртрансбезпеці з 2022 року. Наразі займає посаду, пов'язану з видачою дозволів.

На цей час питання щодо перетину кордону належить до компетенції прикордонної служби, Укртрансбезпека і він зокрема, до цього відношення не мають.

Питання видачі ліцензії регламентоване відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

У переліку документів, які мають бути подані для видачі ліцензії, має бути посилання на т/у та матзасоби. Ліцензія може бути видана суб'єкту господарювання, а весь персонал має бути працевлаштований за трудовим договором. Однак при видачі ліцензії вони не перевіряють факт працевлаштування. У разі виявлення порушень ліцензія може бути анульована.

Він не знає, чи впливає наявність ліцензії на можливість перетину кордону. Йому також не відомо, чи був ОСОБА_45 перевірений на предмет дотримання ліцензійних умов. «Шлях» - це система для надання дозволів на міжнародні перевезення. В Укртрансбезпеці є положення про ЕКІЗ, а «Шлях» - це назва системи в народі. Це положення затверджене наказом Укртрансбезпеки.

Він здійснює видачу дозволів на міжнародні перевезення. Порядок, який регламентує його роботу, питання перетину кордону не регламентоване. Ці питання належать до повноважень прикордонників. Він також не здійснює перевірку суб'єктів господарювання.

На сайті Укртрансбезпеки було повідомлення про відключення від «Шляху» певних перевізників, але причина цього йому не відома.

Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні пояснив, що він був задіяний для проведення обшуку, однак деталі його проведення не пам'ятає. Він був на чергуванні, він виїжджає у разі виявлення зброї та боєприпасів. На проведення обшуку він був запрошений у зв'язку з виявленням зброї - пістолета та пакунку з патронами. Він приїхав на місце проведення обшуку, коли пістолет вже був виявлений. Він візуально оглянув пістолет і виявив відсутність перемички у стволі. Це був газовий пістолет, однак патрони біля нього були гумові. Він не пам'ятає, чи був у пістолета розточений ствол. Щодо патронів - він не експерт і точно їх охарактеризувати не може.

Під час виявлення зброї він присутній не був. Він не знає, як у такому пістолеті може бути видалена перегородка. Зі слів експертів у нових пістолетах такої марки штопорне кільце просто викручується. Експерти кажуть, що у разі відсутності перегородки пістолет вже належить до гладко ствольної зброї, а за наявності такої перегородки - газова.

Візуально ідентифікувати вид патрона важко, для цього є експерти.

Він звірив виявлений телефон за номерами і виявив, що виявлений пістолет був облікований як втрачений, до цього він був зареєстрований за ОСОБА_50 .

Обвинувачений на час проведення обшуку вдома присутній не був, були лише дівчата.

Свідок ОСОБА_51 в судовому засіданні пояснив, що він знає обвинуваченого та його дружину. Дружину обвинуваченого він знає ще з університету, а з обвинуваченим познайомився після випуску, коли обвинувачений перевозив йому мотоцикл його вітчима, який знаходився у Бельгії. Вітчим у силу похилого віку не міг їздити мотоциклом й ОСОБА_52 запропонувала перевезти мотоцикл в Україну. Вона говорила, що буде вільна машина і вони перевезли мотоцикл. Він гроші за перевезення мотоцикла ОСОБА_53 не передавав.

Свідок ОСОБА_54 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений - її чоловік. У них вдома проводили обшук, під час якого були присутні вона та дочка. Під час проведення обшуку були присутні два понятих, слідчий та два опера. Поняті стояли в стороні, а слідчий та опера проводили обшук, а інший - проводив відео. Думає, вони шукали гроші та документи.

Закінчили обшук в коридорі. У них вдома документів не було, однак внаслідок обшуку були вилучені її документи, на що вона наголошувала. Потім у коридорі опер зайшов у шафу і щось там шукав. Після цього опер витягнув дублянку та кинув її на підлогу, сказав, що у кишені - пістолет. Ця дублянка належала померлому батьку її чоловіка. Цю дублянку не використовували, оскільки вона для чоловіка завелика. Хтось сказав, що потрібно викликати експерти, закінчили зйомку, слідчий та опер вийшли на вулицю. Приблизно через 20 хв вони привели експерта і продовжили відео.

Патрони до пістолета з'явились вже згодом. Коли прийшов експерт, патрони вже були на столі, але де вони взялись сказати не може. Вона не може сказати про походження пістолета, експерт сказав, що у базі пістолет облікований як втрачений. Можливо, пістолет належав батьку її чоловіка, точно не скаже.

Чоловік займається перевезенням, а вона - митним оформленням. У неї немає найманих працівників, вона працює на підприємстві, де керівник - її чоловік.

Оформленням «Шляху» займався чоловік. Вона знає водіїв, оскільки здійснювала митне оформлення. Знає, що щодо водіїв були якісь нюанси, однак вони здійснювали діяльність, були зазначені у деклараціях.

Відповідно до частини третьої статті 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі заявлених сторонами кримінального провадження клопотань, суд дослідив й інші докази, зібрані у кримінальному провадженні, а саме:

-лист від 07.03.2023 за № 53/5/1/125-674в за підписом заступника начальника УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_55 на ім'я прокурора Вінницької окружної прокуратури щодо виконання доручення в частині отримання відомостей про внесення ОСОБА_5 до інформаційної системи «Шлях» щодо ОСОБА_56 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_57 (в додатках надані відомості з інформаційно-аналітичної системи Опендатабот та You control, витяг з єдиного реєстру юридичних осіб та ФОП, відповіді з податкових органів та пенсійного фонду, Укртрансбезпеки, сервісних центрів);

-лист від 16.05.2023 за № 53/5/1/125-1644ві за підписом заступника начальника УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_55 на ім'я слідчого Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_58 щодо виконання доручення в частині отримання відомостей про внесення ОСОБА_5 до інформаційної системи «Шлях» щодо ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_7 , ОСОБА_61 ; ОСОБА_56 , ОСОБА_6 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ; надані відомості щодо подальшої реєстрації транспортних засобів, які були ввезені зазначеними особами (в додатках надані відповіді з сервісних центрів МВС, державної прикордонної служби щодо перетину кордону, управління пенсійного фонду, з податкових органів - про відсутність відомостей про найманих осіб та осіб, які перебували у трудових відносинах за договорами цивільно-правового характеру ФОП ОСОБА_5 ; листи з Укртрансбезпеки, листи з митниці);

-лист від 14.03.2023 за № 53/5/1/125-784ві за підписом заступника начальника УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_55 на ім'я прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_62 про виконання доручення в частині абонентських номерів, які були у користуванні ОСОБА_56 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (в додатках надані відомості демографічної служби щодо кожної із зазначених осіб);

-протокол обшуку від 30.05.2023, відповідно до якого у період часу з 09.19 по 12.44 год старший слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_63 провів обшук приміщення СТО «Еталон», в ході якого були вилучені документи щодо здійснення ним господарської діяльності;

-протокол обшуку від 30.05.2023, згідно з яким у період часу з 10.26 по 14.36 год слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_64 провів обшук в квартирі АДРЕСА_3 , в ході якого були вилучені документи, які поміщені до спецпакету, а також газовий пістолет моделі «Rohm RG 88» № НОМЕР_48 калібру 9 мм Р.А. з наявними (спорядженими) до магазину 7 пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., поліетиленовий прозорий пакет з 4 пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А.;

-лист від 13.06.2023 за № 53/5/1/125-2024ві за підписом заступника начальника УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_55 на ім'я слідчого Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_65 щодо виконання доручення в частині отримання відповідей з сервісних центрів МВС, Вінницької та Львівської митниці, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на рухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_5 ;

-протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 12.06.2023, відповідно до якого старший оперуповноважений 1 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_66 з 09.15 по 14.45 год склав протокол за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме абонентського номера НОМЕР_49 щодо ОСОБА_5 за період з 19.04.2023 по 10.06.2023;

-протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 12.06.2023, згідно з яким старший оперуповноважений 1 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_66 з 15.00 по 17.15 год склав протокол за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме абонентського номера НОМЕР_50 щодо ОСОБА_67 за період з 19.04.2023 по 10.06.2023;

-протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 12.06.2023, відповідно до якого старший оперуповноважений 1 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_66 з 17.20 по 20.45 год склав протокол за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме абонентського номера НОМЕР_51 щодо ОСОБА_7 за період з 19.04.2023 по 10.06.2023;

-протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 20.06.2023, згідно з яким старший оперуповноважений 1 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_66 з 14.00 по 16.15 год склав протокол за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме абонентського номера НОМЕР_52 щодо ОСОБА_9 за період з 05.05.2023 по 19.06.2023;

-протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії від 20.06.2023, відповідно до якого старший оперуповноважений 1 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_66 з 09.09 по 13.15 год склав протокол за результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме абонентського номера НОМЕР_53 щодо ОСОБА_6 за період з 05.05.2023 по 19.06.2023;

-висновок експерта № СЕ-19/102-23/12604-БЛ від 24.07.2023, згідно з яким пістолет, який був наданий на дослідження, не являється вонепальною зброєю через відсутність необхідної надійності конструкції: в процесі експериментальної стрільби відбулась руйнація кожуха-затвора та деформація спускової скоби; даний пістолет є самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом газового пістолета «Rohm RG 88» № НОМЕР_48 калібру 9 мм Р.А. виробництва Німеччини, пістолет перероблений шляхом видалення перетинки з каналу ствола; даний пістолет не придатний для проведення пострілів; 11 патронів, які були надані на дослідження, являються бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз шумових (холостих) пістолетних патронів промислового виробництва (АО «Sellier Bellot, Чеська Республіка), пороховими зарядами та снарядами, виготовленими з еластичного матеріалу чорного кольору (гуми); дані патрони придатні для проведення пострілів;

-протокол огляду документа від 28.07.2023, відповідно до якого у період часу з 10.10 по 10.20 год слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_68 оглянутий флеш носій, на якому були 4 файли, отримані від Державної служби України з безпеки на транспорті в ході тимчасового доступу (наявні відомості щодо транспортних засобів ОСОБА_5 , сертифікат користувача, запит на перетин кордону перевізником ОСОБА_5 );

-лист з Державної служби України з безпеки на транспорті на ім'я ОСОБА_69 щодо, зокрема, дотримання ліцензійних умов під час здійснення міжнародних перевезень;

-копії розпоряджень ФОП ОСОБА_5 про залучення водіїв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 для надання послуг з перевезення автомобілів з-за кордону;

-копію листа за підписом першого заступника голови Державної прикордонної служби України ОСОБА_70 на ім'я ОСОБА_5 від 23.06.2023, зі змісту якого випливає, що рішення про надання дозволу громадянину України на перетинання державного кордону на виїзд з України (відмову у перетинанні державного кордону) приймається безпосередньо в пункті пропуску відповідно до вимог законодавства, що регламентує порядок виїзду за кордон України в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану (діючого на день перетинання державного кордону) та після вивчення документів, що підтверджують наявність (відсутність) підстав для надання такого дозволу;

-копії податкових документів ФОП ОСОБА_5 про трудові відносини ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 з ФОП ОСОБА_5 ;

-копії податкових документів ФОП ОСОБА_5 про нарахування ФОП ОСОБА_5 заробітної плати ОСОБА_6 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 ;

-копії податкових документів ФОП ОСОБА_5 щодо сум нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору з посиланням на реєстраційний номер облікової картки платника податків;

-копії документів ФОП ОСОБА_5 щодо нарахування заробітної плати застрахованим особам - ОСОБА_73 , ОСОБА_6 ;

-довідку за підписом директора ПП «Еталон-Бус» ОСОБА_5 , згідно з якою станом на 31.05.2023 на балансі ПП «Еталон-Бус» знаходиться системний блок в кількості 1 шт. балансовою вартістю 2062,50 грн;

-лист за підписом начальника територіального сервісного центру № 0541 ОСОБА_74 від 17.08.2023 за № 31/2/0541/П-262 на ім'я ОСОБА_5 , відповідно до якого за ОСОБА_5 зареєстровані такі транспортні засоби: Заз, ОСОБА_75 , Opel Movano, Volkswagen Crafter, Mercedes-Benz Sprinter, Прагматек, LMC Lord, Geon TR;

-копію податкового повідомлення-рішення від 21.11.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 нараховані штрафні санкції у сумі 1020 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за період 2-4 квартал 2022 року.

Відповідно до частини шостої статті 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно з частиною третьою статті 26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому частиною першою статті 337 КПК регламентовано, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З наданих суду матеріалів випливає, що 24.02.2023 на ім'я керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_76 надійшов лист за підписом заступника начальника УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_77 від 24.02.2023 про виявлення у діях ОСОБА_5 як ФОП ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 332 та частиною першою статті 336 КК.

24.02.2023 до ЄРДР були внесені відомості за № 42023022110000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332 КК. Короткий виклад обставин, згідно з реєстром - до прокуратури надійшло повідомлення з УСБ України у Вінницькій області про те, що ФОП, яка здійснює діяльність на території м. Вінниці, організувала та налагодила незаконну схему щодо перетину державного кордону України громадянами, які такого права не мають.

У ході досудового розслідування були зібрані докази, які суд навів вище.

Оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Згідно з частиною першою статті 332 КК відповідальність за цією нормою закону про кримінальну відповідальність настає у разі незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Відповідно до частини другої статті 332 КК відповідальність за цією нормою закону про кримінальну відповідальність настає у разі вчинення тих самих дії способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища.

Зі змісту частини третьої статті 332 КК випливає, що відповідальність за цією нормою закону про кримінальну відповідальність настає у разі вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті, організованою групою або з корисливих мотивів.

Суд вважає за доцільне зауважити, що у постанові від 21.02.2024 (справа № 297/1948/21) Верховний Суд (далі - ВС) зауважив таке.

За положеннями статті 374 КПК у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що правильна, чітка і конкретна кваліфікація інкримінованого кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Колегія суддів зауважує, що при визнанні особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд має чітко та конкретно (безальтернативно) визначити які саме дії відповідно до кримінального закону України цій особі інкримінуються. Крім того, суди не вказали у яких саме діях виразилися: - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, - керівництво такими діями, - сприяння їх вчиненню та якими саме порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод.

Мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації кримінального правопорушення, як зазначив ВС, полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння та ознак кримінального правопорушення, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, й у формулюванні висновку про їх відповідність. За своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень є встановленням на підставі доведеного кримінальними процесуальними засобами факту вчинення особою (суб'єктом кримінального правопорушення) конкретного акту поведінки у формі дії чи бездіяльності та його наслідків, точної відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними кримінально-правовими нормами у статтях КК. Склад кримінального правопорушення є системою необхідних і достатніх юридичних ознак, непідтвердження хоча б однієї з яких виключає кримінальну відповідальність особи через відсутність підстави для такої.

У постанові від 10.03.2025 (справа № 466/5535/23) ВС звернув увагу на те, що він неодноразово констатував, що обов'язок всебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що, для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, що є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом не достатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість існування іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, як зазначив ВС, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно - небезпечне діяння як конкретне кримінально каране.

Правильна кваліфікація забезпечує реалізацію конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві (стаття 129 Конституції України), гарантує охорону і здійснення прав та свобод людини і громадянина, виступає необхідною умовою призначення справедливого покарання.

Кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченого КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

При цьому ВС у наведеній постанов зауважив, що кримінальна відповідальність за частиною третьою статті 332 КК настає за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, зокрема, вчинене організованою групою або з корисливих мотивів.

З об'єктивної сторони це кримінальне правопорушення може проявлятися у чотирьох формах: 1) незаконне переправлення осіб через державний кордон України, 2) організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 3) керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України, 4) сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Організація - це дії, які виявляються в розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.

Сприяння - це будь-яке діяння, що допомагає здійснити незаконне переправлення. Закон дає вичерпний перелік засобів сприяння: порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Сприяння порадами чи вказівками полягає в наданні особам інформації щодо найбільш зручних маршрутів руху до державного кордону, місця і часу його незаконного перетинання та інших обставин, які є необхідними для реалізації намірів на незаконне перетинання кордону.

Керівництво - це активна діяльність щодо забезпечення самого переправлення під час його вчинення: надання відповідних настанов, проведення інструктажу щодо виконання тих чи інших дій, їх координація, забезпечення їх прикриття, віддання певних команд, розстановка учасників, розподіл їх обов'язків тощо.

Під корисливим мотивом треба розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, мав на меті одержати у зв'язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

Також у наведеній постанові ВС зауважив, що спрямовуюча функція мотиву полягає в постановці суб'єктом мети кримінального правопорушення і визначенні шляху її досягнення. Мета кримінального правопорушення - це результат, якого намагається досягти суб'єкт під час вчинення правопорушення, керуючись певним мотивом; суб'єктивний образ бажаного результату дії чи бездіяльності, тобто ідеальна в думках модель майбутнього кінцевого результату, до якого прагне суб'єкт кримінального правопорушення.

Мета кримінального правопорушення підпорядкована мотиву. Саме на основі мотиву, керуючись ним, суб'єкт ставить собі мету, досягненню якої він підкорює своє діяння.

Для кваліфікації діяння за елементами складу необхідно встановити відповідність (тотожність, ідентичність) між мотивом і метою, якими фактично керувався або переслідував суб'єкт кримінального правопорушення та законодавчому закріпленні цих ознак у кримінально-правовій нормі.

У такому разі потрібно встановити домінуючий мотив, який і буде покладено в основу кваліфікації кримінального правопорушення.

У випадках, коли винна особа, вчиняючи правопорушення, керувалася мотивом, який є характерний для декількох статей особливої частини КК, то належить з'ясовувати, який із них був домінуючим, і кваліфікувати дії за тією частиною статті КК, якою визначено відповідальність за вчинення правопорушення з такого мотиву.

Суб'єктивна сторона дозволяє розмежувати суміжні кримінальні правопорушення, відмежувати їх від інших правопорушень та від діяння, яке не є кримінально караним.

Установлення ознак суб'єктивної сторони допомагає правильно розкрити інші елементи складу кримінального правопорушення.

Ретельне дослідження фактичних обставин вчиненого особою діяння забезпечить можливість правильно оцінити суб'єктивну сторону (вину, мотив та мету) конкретного складу кримінального правопорушення.

Зміст прямого умислу утворюють два моменти - інтелектуальний і вольовий.

Інтелектуальний визначається усвідомленням суспільно небезпечного характеру вчиненого діяння і передбачення суспільно небезпечних наслідків, у той час як вольовий - бажанням настання суспільно небезпечних наслідків, що передбачаються винною особою.

Залежно від спрямованості і ступеня конкретизації бажаних наслідків умисел розмежовується на визначений (конкретизований) і невизначений (неконкретизований). Визначений умисел характеризується чіткою конкретизацією наслідків діяння в передбаченні винного. Суб'єкт передбачає конкретні наслідки і бажає їх або свідомо допускає.

Визначений умисел в одних випадках може бути простим, коли винний передбачає і бажає настання одного конкретизованого наслідку, досягнення визначеної мети, або альтернативним, коли особа передбачає і однаково бажає або свідомо допускає настання одного з двох чи більше, але індивідуально визначених наслідків.

У постанові від 12.11.2024 (справа № 380/11916/22) ВС зауважив, що правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закону України «Про прикордонний контроль» (далі - Закон №1710-VI).

Частиною першої статті 2 Закону №1710-VI передбачено, що прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону №1710-VI під час прикордонного контролю посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють свої повноваження в межах, передбачених Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про Державну прикордонну службу України", іншими актами законодавства України, а також міжнародними договорами України.

За приписами частини першої статті 14 Закону №1710-VI громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови.

Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.12.2010 №967.

У контексті зазначеного Верховний Суд зауважує, що рішення про відмову в перетинанні державного кордону України є актом індивідуальної дії, головною рисою якого є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктом адміністративного права, який видає такий акт; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Також загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Сталою є позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Повертаючись до обставин у цій справі, ВС зазначив, що в оскарженому рішенні про відмову позивачу в перетинанні державного кордону відповідач лише покликався на закон України про правовий режим воєнного стану, указ Президента України про введення воєнного стану в Україні та закон, яким затверджено зазначений указ, проте не зазначив конкретну норму законодавства, на підставі якої позивачу було обмежено виїзд з України.

Також спірне рішення не визначає, які документи позивач повинен був надати і не надав на паспортний контроль для дотримання умови, за якої реалізується наявне в позивача право виїзду за кордон, у зв'язку з чим було відмовлено в перетинанні державного кордону.

До того ж використане відповідачем формулювання "відсутність підстав на право перетинання державного кордону" спотворює суть цього права, оскільки приписи статті 14 Закону №1710-VI відмову у пропуску через державний кордон при виїзді з України пов'язують з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон, а не з необхідністю набуття такого права перед виїздом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII) документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3857-XII перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Частиною другою статті 3 Закону № 3857-XII визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Також суд враховує, що перелік випадків, у яких право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежене, визначений частиною першою статті 6 Закону № 3857-XII. При цьому реченням першим частини третьої статті 6 Закону № 3857-XII визначено, що тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. Зі змісту речення другого частини третьої статті 6 Закону № 3857-XII випливає, що у разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 за № 57 (далі - Правила), в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин, з приводу яких суд здійснює судове дослідження, тобто постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 за № 411, перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Згідно з пунктом 8 Правил в'їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які перетинають державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід громадян з нього здійснюється за паспортними документами.

Зі змісту пункту 9 Правил випливає, що громадяни, які перетинають державний кордон, зобов'язані пройти прикордонний, митний та інші види контролю відповідно до законодавства.

Також пунктом 10 Правил визначено, що пропуск громадян через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами підрозділу охорони державного кордону.

При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що абзацом першим пункту 2-9 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 20.05.2022, на який здійснене посилання у пред'явленому ОСОБА_5 обвинуваченні, визначено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Абзацом другим пункту 2-9 Порядку в зазначеній редакції визначено, що інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.

Абзацом четвертим пункту 2-9 Порядку в зазначеній редакції визначено, що Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.

Цей пункт зазнавав неодноразових змін, однак незмінним було те, що пропуск через державний кордон водіїв ліцензіатів, здійснюється саме уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби.

Отже, аналізуючи наведені вище приписи закону про кримінальну відповідальність, роз'яснення, надані ВС, суд вважає, що склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 332 КК, можливий лише у разі здійснення незаконного перетину державного кордону, тобто поза межами офіційних пунктів пропуску. Зокрема, суб'єктом прийняття рішення про надання дозволу про перетин державного кордону або відмову в наданні такого дозволу є відповідна посадова особа органу державної прикордонної служби.

Як суд зазначив вище, з пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення випливає, що останній сприяв у незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів. Однак, за результатами судового розгляду суд встановив, що особи, які згідно з пред'явленим ОСОБА_5 обвинуваченням перетинали державний кордон України, здійснили такий перетин у офіційних пунктах пропуску. Відповідні рішення уповноваженою особою державної прикордонної служби про відмову в такому перетині суду не надані.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення в частині того, що особи, які перетинали державний кордон України, - ОСОБА_78 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - не перебували з обвинуваченим у трудових відносинах, тому не мали права на перетин державного кордону, суд вважає за доцільне зауважити таке. Як суд зазначив вище, уповноваженим суб'єктом на прийняття відповідного рішення про надання дозволу або відмову в наданні такого дозволу на перетин державного кордону України є саме уповноважена особа державної прикордонної служби. Також вище суд зазначив, що відповідні докази, які б свідчили про наявність рішення уповноваженої особи державної прикордонної служби про відмову в перетині державного кордону України будь-якою із зазначених осіб, надані суду матеріали не містять. Тому наведений довід прокурора слід визнати хибним.

З листа за підписом ОСОБА_79 від 08.03.2023 на ім'я УСБ України у Вінницькій області випливає, що інформація про водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортним, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата. Станом на 02.03.2023 ФОП ОСОБА_5 має чинну ліцензію на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів, наступних за днем його припинення або скасування з дозволеним видом робіт: міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів), яка видана відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспортні від 06.05.2022 за № 255; транспортні засоби Volkswagen, д.н. НОМЕР_54 , Mercedes-Benz, д.н. НОМЕР_55 , Opel, д.н. НОМЕР_5 , зазначені в ЄКІС зазначеним ліцензіатом як засоби провадження господарської діяльності.

З листа за підписом ОСОБА_80 від 23.03.2023 на ім'я УСБ України у Вінницькій області випливає, що згідно з пунктом 9 ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1001 від 02.12.2015 (далі - ліцензійні умови), здобувач ліцензії, ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту, зокрема, з водіями шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України. Ліцензійними умовами визначений вичерпний перелік документів, що подаються до заяви на отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Ліцензійними умовами не передбачено надання до заяви на отримання ліцензії відомостей про трудові відносини з водіями ліцензіатів, здобувачами ліцензії.

З листа за підписом ОСОБА_81 від 21.06.2023 на ім'я ОСОБА_69 випливає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У цьому листі також наявне посилання на те, що у разі встановлення під час перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов підстав для складання актів, зокрема, не оформленого персоналу автомобільного транспорту відповідно до статті 24 КЗпП, що є підставою для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки. Наявне посилання на те, що інформація про водіїв транспортних засобів ліцензіатів, вноситься до відповідної інформаційної системи на підставі заявки ліцензіата. За порушення ліцензійних умов передбачена адміністративна відповідальність. При цьому зроблене застереження, що лист Укртрансбезпеки має інформаційний характер і не встановлює норм права.

З листа за підписом першого заступника голови Державної прикордонної служби України ОСОБА_70 на ім'я ОСОБА_5 від 23.06.2023 випливає, що рішення про надання дозволу громадянину України на перетинання державного кордону на виїзд з України (відмову у перетинанні державного кордону) приймається безпосередньо в пункті пропуску відповідно до вимог законодавства, що регламентує порядок виїзду за кордон України в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану (діючого на день перетинання державного кордону) та після вивчення документів, що підтверджують наявність (відсутність) підстав для надання такого дозволу.

В якості доказу винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому діянь представник сторони обвинувачення здійснив посилання, зокрема, на лист за підписом заступника начальника головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області ОСОБА_82 на ім'я першого заступника УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_83 від 03.03.2023, відповідно до якого від суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 єдиний соціальний внесок за запитуваний період до відповідних бюджетів не надходив. Разом з тим, суд вважає слушними зауваження сторони захисту в частині того, що це лист не містить посилання на запитуваний період, а також посилання на застрахованих осіб, за яких такий внесок мав бути сплачений. Тому суд вважає, що зазначений лист має бути оцінений у сукупності з іншими доказами, наданими суду. При цьому стороною захисту були надані копії відповідних податкових документів, зокрема, в частині перебування з ФОП ОСОБА_5 у трудових відносинах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , нарахування ФОП ОСОБА_5 заробітної плати, щодо сум нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору та щодо нарахування заробітної плати застрахованим особам. Відомості, надані стороною захисту, стороною обвинувачення у змагальному судовому процесі спростовані не були.

Суд враховує, що Верховний Суд (далі - ВС) у постанові від 12.06.2018 (справа № 712/13361/15) зазначив, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлене обвинувачення.

При цьому ВС у постанові від 04.07.2018 (справа № 688/788/15-к) зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Аналогічні висновки ВС були зроблені у постанові від 13.04.2021 (справа № 699/144/19).

У постанові від 06.04.2021 (справа № 364/439/18) ВС зауважив, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.

У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), пункт 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).

Крім того, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18.01.1978, пункт 161, Series A № 25). Проте доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростованих презумпцій (рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey), заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000- VII; рішення у справі «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine), заява No 12167/04, від 15.11.2012, пункт 52).

ЄСПЛ також зазначив, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio /той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження/ (рішення у справі «Ушаков та Ушакова проти України», (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, ECHR 2015).

У постанові від 02.03.2021 (справа №750/5469/18) ВС зауважив, що встановлення обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

З огляду на викладене суд вважає, що посилання на наведений вище лист не може беззастережно свідчити про підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому діянь. Крім того, стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено, яким чином ОСОБА_5 , не будучи уповноваженим на прийняття відповідного рішення щодо перетину державного кордону України, а також щодо адміністрування відповідних баз даних міг здійснити інкриміновані йому діяння, а саме сприяти у незаконному перетині державного кордону. При цьому вище суд навів роз'яснення ВС щодо складу злочину, передбаченого статтею 332 КК. Жодна з ознак об'єктивної сторони цього кримінально караного діяння за результатами судового розгляду встановлена не була.

У зв'язку з недоведеністю наявності в діянні обвинуваченого складу об'єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 332 КК, суд вважає за недоцільне здійснювати подальший аналіз в частині доведення наявності в діянні обвинуваченого кваліфікуючих ознак інкримінованого йому злочину.

Саме тому, здійснюючи судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до вимог частини шостої статті 22, частини третьої статті 26, частини першої статті 337 КПК, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що за результатами судового розгляду не доведено, що в діянні ОСОБА_5 наявній склад злочину, передбаченого частиною третьою статті 332 КК, а тому останній має бути виправданий відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 373 КПК.

Оцінюючи доводи учасників кримінального провадження в частині пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення за частиною першою статті 358 КК, суд вважає за доцільне зауважити таке.

З пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення випливає, що умисно ввів до підсистеми ЄКІС «перевізник» неправдиві відомості щодо осіб, які не перебували з ним у трудових відносинах. Внаслідок вчинених дій, як випливає з пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, до інформаційної системи Укртрансбезпека «Шлях» були інтегровані та збережені записи, які в подальшому автоматично передані до Державної прикордонної служби України. Отже, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_5 здійснив підроблення іншого офіційного (цифрового) документа.

Згідно з приміткою до статті 358 КК під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

У постанові від 15.02.2021 (справа № 727/5768/18) Верховний Суд (далі - ВС) зауважив, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК, є офіційний документ. При цьому ВС здійснив посилання на визначення офіційного документа відповідно до примітки до статті 358 КК та зазначив, що невідповідність документа хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Також ВС зазначив, що передусім офіційний документ як предмет злочину має відповідати такими ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.

Одночасно, як зазначив ВС, правозастосування - це владна діяльність компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм. Також поняття правозастосування можна визначити як управлінську діяльність органів державної влади, зокрема їх посадових осіб, а також уповноважених державою суб'єктів з винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов'язки, а іншим надаються права.

У постанові від 02.06.2020 (справа № 229/3178/15-к) ВС зазначив, що складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до них завідомо неправдивих відомостей визнаються злочином, передбаченим частиною першою статті 366 КК, незалежно від мети і мотиву, які переслідувала винна особа.

У постановах від 03.12.2024 (справа № 761/18548/18), 16.02.2023 (справа № 760/14696/15-к) та 22.05.02024 (справа № 760/14696/15) ВС зауважив, що рапорт командира дорожньо-патрульної служби, в якому зафіксовано порушення водіями Правил дорожнього руху, що було покладено в основну протоколу про адміністративне правопорушення, скерованого до суду для прийняття рішення, є офіційним документом та предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК.

У постанові від 07.11.2029 (справа № 372/957/17) ВС зробив висновок про те, що протокол допиту свідка, який вміщує недостовірні відомості відносно участі свідків у слідчих діях, складений службовою особою - працівником правоохоронного органу, є предметом складу злочину, передбаченого статтею 366 КК, незалежно від його оцінки на предмет допустимості в іншому кримінальному провадженні.

У постанові від 04.06.2020 (справа № 742/318/18) ВС зауважив, що внесення працівником правоохоронного органу у постанову про закриття кримінального провадження недостовірної інформації, яка завідомо для нього не відповідає дійсності, свідчить про наявність прямого умислу на службове підроблення.

Також суд вважає за доцільне зауважити, що частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Зі змісту частини другої статті 5 Закону № 851-IV випливає, що склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 851-IV електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Вище суд наводив зміст листів від 08.03.2023, 23.03.2023, 21.06.2023, 23.06.2023, а також показання свідка ОСОБА_48 , зміст яких наведений вище. При цьому суд враховує, що згадані листи, а також показання зазначеного свідка не містить доказів внесення ОСОБА_5 недостовірних відомостей. Натомість, заперечуючи обставини, викладені у пред'явленому ОСОБА_5 обвинуваченні, сторона захисту надала листи з Державної податкової служби, копії розпоряджень ФОП ОСОБА_5 , копії податкових документів ФОП ОСОБА_5 , відомості з сервісного центру щодо зареєстрованих за ФОП ОСОБА_5 , транспортних засобів. Також захисник обвинуваченого надав суду відомості, зі змісту яких випливає, що на час формування відповідного витягу (зміст наведений вище) ліцензія Укртрансбезпеки на ФОП ОСОБА_5 була чинною. Надані захисником відомості узгоджуються з відомостями, отриманими працівниками УСБ України у Вінницькій області на виконання доручення процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні.

Також суд вважає за доцільне заважити, що згідно з наданими вище визначеннями у примітці до статті 358 КК, а також роз'ясненнями ВС, права та обов'язки виникають саме на підставі електронного документа, сформованого Укртрансбезпекою. При цьому свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні зауважив, що подання суб'єктом господарювання неточних відомостей щодо форми трудових відносин з водіями ліцензіата є підставою для прийняття Укртрансбезпекою рішення про зупинення чи анулювання ліцензії. Зазначені показання свідка узгоджуються з наданими суду як представником сторони обвинувачення, так і захисником письмовими матеріалами, зміст яких судом наведений вище.

Отже, здійснюючи судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до вимог частини шостої статті 22, частини третьої статті 26, частини першої статті 337 КПК, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що за результатами судового розгляду не доведено, що в діянні ОСОБА_5 наявний склад інкримінованого йому діяння, передбаченого частиною першою статті 358 КК, тому він має бути виправданий відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 373 КПК.

Оцінюючи пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення в частині частини першої статті 263 КК, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Вище суд зазначив, що 30.05.2023 у період часу з 10.26 по 14.36 год слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_64 був проведений обшук в квартирі АДРЕСА_3 , в ході якого були вилучені документи, які поміщені до спецпакету, а також газовий пістолет моделі «Rohm RG 88» № НОМЕР_48 калібру 9 мм Р.А. з наявними (спорядженими) до магазину 7 пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., поліетиленовий прозорий пакет з 4 пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А.

З наданих суду матеріалів випливає, що обшук був проведений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2023.

30.05.2023 слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_84 винесена постанова про визнання вилучених пістолетів та набоїв речовими доказами у кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні була проведена відповідна судова експертиза, згідно з висновком якої (складений 24.07.2023) випливає таке. Зокрема, пістолет, який був наданий на дослідження, не являється вонепальною зброєю через відсутність необхідної надійності конструкції: в процесі експериментальної стрільби відбулась руйнація кожуха-затвора та деформація спускової скоби; даний пістолет є самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом газового пістолета «Rohm RG 88» № НОМЕР_48 калібру 9 мм Р.А. виробництва Німеччини, пістолет перероблений шляхом видалення перетинки з каналу ствола; даний пістолет не придатний для проведення пострілів; 11 патронів, які були надані на дослідження, являються бойовими припасами - пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., що виготовлені шляхом спорядження саморобним способом капсульованих гільз шумових (холостих) пістолетних патронів промислового виробництва (АО «Sellier Bellot, Чеська Республіка), пороховими зарядами та снарядами, виготовленими з еластичного матеріалу чорного кольору (гуми); дані патрони придатні для проведення пострілів.

Також 25.07.2023 слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_84 винесена постанова про визнання пістолету та набоїв, вилучених 30.05.2024 під час обшуку в помешканні ОСОБА_5 , речовими доказами у кримінальному провадженні.

25.07.2023 слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_85 підготував рапорт на ім'я начальника Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_86 , згідно з яким повідомив, що за результатами проведеного 30.05.2023 у помешканні ОСОБА_5 обшуку були вилучені 11 патронів, які відповідно до висновку експерта від 24.07.2023 є бойовими припасами. Тому слідчий повідомив про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК.

З наданих суду матеріалів випливає, що 25.07.2023 до ЄРДР були внесені відомості за № 12023020010001138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК, на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, за фактом вилучення під час обшуку 30.05.2023 в помешканні ОСОБА_5 бойових припасів.

Відповідно до частини першої статті 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно з частиною першою статті 92 КПК обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

При цьому частиною другою статті 92 КПК визначено, що обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Зі змісту частини другої статті 93 КПК випливає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При цьому частиною другою статті 94 КПК регламентовано, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Зі змісту частини першої статті 84 КПК випливає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з частиною другою статті 84 КПК п роцесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до частини першої статті 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Зі змісту частини першої статті 86 КПК випливає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому частиною другою статті 86 КПК визначено, що н едопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до речення першого частини першої статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з реченням першим частини другої статті 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зі змісту речення першого частини третьої статті 214 КПК випливає, що здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. При цьому реченням другим частини третьої статті 214 КПК регламентовано, що у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).

У постанові від 22.03.2023 (справа № 161/1921/20) ВС зауважив, що приписи статті 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною частиною статті 307 КК як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння (наприклад, протиправне придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропної речовини в частині першій статті 307 КК) і за правилами кваліфікації кваліфікуються як такі, що утворюють один склад злочину.

У постанові від 23.03.2023 (справа № 679/750/20) ВС зауважив, що частиною першою статті 214 КПК передбачено обов'язок слідчого після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин внести відповідні відомості до ЄРДР. Частиною третьою цієї норми процесуального закону не допускається здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення.

У постанові від 12.08.2020 (справа № 333/7457/16) ВС зауважив, що відповідно до частини першої статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. При цьому здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

ВС у наведеному судовому рішенні проаналізував обставини зволікання вирішення питання щодо призначення у кримінальному провадженні судово-хімічної експертизи вилучених у ході проведення оперативної закупки речовин. Тому ВС зауважив, що доводи прокурора про тривалість проведення експертиз у кримінальному провадженні, що позбавило можливості органу досудового розслідування внести відомості до ЄРДР у строк, встановлений процесуальним законом, є надуманими та не ґрунтуються на матеріалах справи.

У постанові від 05.02.2025 (справа № 404/8741/21) ВС зауважив, що за приписами статті 214 КПК досудове розслідування всієї злочинної діяльності конкретної особи, яку утворюють окремі повторні самостійні кримінальні правопорушення (за відсутності ознак єдиного триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення), в межах кримінального провадження, де до ЄРДР внесені відомості лише про обставини першого із вчинених самостійних (окремих) правопорушень, КПК не передбачає.

У постанові від 23.01.2025 (справа № 759/7753/22) ВС зауважив, що застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя задля досягнення мети і вирішення його завдань, визначених приписами статті 2 КПК.

Також ВС у цьому судовому рішенні зауважив, що попри те, що кримінальний процесуальний закон не визначає критеріїв допустимості доказів у контексті реалізації приписів статті 86 КПК, вони визначені в доктрині кримінального процесуального права: 1) одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; 2) одержання фактичних даних належним суб'єктом; 3) одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; 4) належне оформлення джерела фактичних даних. Отже, як зазначив ВС, доказ повинен бути отриманий із дотриманням належної правової процедури із належного процесуального джерела.

У цьому судовому рішенні ВС, окрім наведеного, зауважив, що загальнопоширеним і в темпоральному аспекті укоріненим у практиці застосування норм кримінального процесуального закону є такий підхід, за яким докази, отримані в кримінальному провадженні з грубим порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Вирішення питання про допустимість доказів, як зазначив ВС, є прерогативою національних судів, а роль Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обмежується оцінюванням загальної справедливості провадження, зокрема, там, де підставі доказів, здобутих із порушенням встановленого порядку, особа визнана винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Невиконання вимог чинного КПК щодо визнання доказів недопустимим у випадку їх невідповідності встановленим критеріям та одночасне посилання на оціночні критерії практики ЄСПЛ щодо загальної справедливості провадження з метою обґрунтування винуватості особи на підставі доказів, отриманих всупереч встановленому порядку ВС вважає застосуванням кримінального процесуального закону всупереч приписам загальних засад кримінального провадження, що є неприпустимим, зокрема, з огляду на положення статей 2, 8, 9, 17 КПК, адже за приписами частини першої статті 30 КПК правосуддя у кримінальному провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим кодексом.

Порушення приписів статті 86 КПК, як зазначив ВС, призводить до порушення прав і свобод людини, у тому числі права на захист і справедливий суд, що суперечить положенням статей 19, 62 Конституції України, статті 6 Конвенції, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Також ВС у наведеному судовому рішенні зауважив, що суд, вирішуючи питання про недопустимість доказів не має підстав наводити додаткові мотиви, як спираються на обґрунтування відповідних аспектів застосування положень статті 87 вказаного Кодексу.

Вище суд наводив відповідні рішення ВС щодо можливості ухвалення обвинувального вироку, а також щодо розкриття змісту доведення поза розумним сумнівом, тому суд вважає за недоцільне наводити посилання на ці рішення повторно.

Вище суд наводив судові рішення ВС та ЄСПЛ щодо умов, за яких у справі може бути ухвалений обвинувальний вирок.

Зокрема, ВС у постанові від 12.06.2018 (справа № 712/13361/15) зазначив, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлене обвинувачення.

При цьому ВС у постанові від 04.07.2018 (справа № 688/788/15-к) зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ зазначав, що наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).

Крім того, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18.01.1978, п. 161, Series A No 25). Проте доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростованих презумпцій (рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey), заява No 21986/93, п. 100, ECHR 2000- VII; рішення у справі «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine), заява No 12167/04, від 15.11.2012, п. 52 з подальшими посиланнями).

ЄСПЛ також зазначив, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio /той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження/ (рішення у справі «Ушаков та Ушакова проти України», (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, ECHR 2015).

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у частині четвертій статті 17 КПК. Зі змісту частини другої статті 8 та частини п'ятої статті 9 КПК випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Отже, аналізуючи надані суду матеріали у їх сукупності, суд вважає, що доводи сторони захисту в частині того, що проведення обшуку було здійснене до внесення відповідних відомостей до ЄРДР не узгоджуються з наданими суду матеріали справи. Зокрема, як суд зазначив вище, обшук в помешканні ОСОБА_5 був проведений на підставі ухвали слідчого судді від 25.07.2023 про надання дозволу на проведення обшуку, отриманій у межах кримінального провадження № 42023022110000096. Однак суд вважає слушними доводи сторони захисту, що стороною обвинувачення не дотримані імперативні вимоги кримінально-процесуального закону в частині невідкладного внесення до ЄРДР відповідних відомостей про виявлення ознак кримінального правопорушення. Натомість такі відомості, як суд зазначив вище, були внесені лише 25.07.2023 за № 12023020010001138, хоча відповідна слідча дія була проведена 30.05.2023. При цьому обшук не є слідчою дією, яка може бути проведена до внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Саме тому суд вважає, що протокол обшуку може бути використаний в якості доказу в цьому кримінальному провадженні, однак усі інші матеріали, які отримані в кримінальному провадженні за результатами проведення зазначеного обшуку в частині вилучення за результатами його проведення порошкоподібної речовини не можуть бути прийняті судом до уваги, натомість мають бути визнані такими, що отримані з порушенням приписів частини першої статті 86 КПК.

У зв'язку з тим, що докази винуватості ОСОБА_5 за фактом вчинення інкримінованого йому діяння - зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу - за результатами судового розгляду визнані недопустимими доказами, доводи сторони захисту в частині недопустимості протоколу обшуку у зв'язку з порушенням порядку його проведення суд не оцінює.

Суд вважає за доцільне в черговий раз зауважити, що ВС у постанові від 23.01.2025 (справа № 759/7753/22) звернув увагу на те, що порушення приписів статті 86 КПК (у контексті недотримання вимог щодо порядку проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи та фіксації його результатів) призводить до порушення прав і свобод людини, у тому числі права на захист і справедливий суд, що суперечить положенням статей 19, 62 Конституції України, статті 6 Конвенції, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. А у постанові від 23.03.2023 (справа № 679/750/20) ВС зазначав, що після виявлення під час санкціонованого обшуку речей, які законом вилучені з обігу, слідчий повинен був дотримуючись КПК України внести відомості про це в ЄРДР і розпочати розслідування за даним фактом. Крім того, у постанові від 12.08.2020 (справа № 333/7457/16) ВС надавав правову оцінку неприпустимості зволікання з питанням призначення судово-хімічної експертизи речовин після їх фактичного вилучення. Тому ВС доводи прокурора про тривалість проведення експертиз у кримінальному провадженні, що позбавило можливості органу досудового розслідування внести відомості до ЄРДР у строк, встановлений процесуальним законом, визнав надуманими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Саме тому, здійснюючи судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до вимог частини шостої статті 22, частини третьої статті 26, частини першої статті 337 КПК, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до такого висновку. Обставини, які б свідчили про наявність у діянні ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК (за результатами проведення обшуку його помешкання), були виявлені 30.05.2023 в ході проведення обшуку його помешкання. Однак рапорт про доцільність реєстрації відповідного кримінального провадження слідчим з цього приводу був оформлений 25.07.2023 і цього ж дня - 25.07.2023 - були внесені відповідні відомості до ЄРДР. Тобто в цьому випадку мало місце недотримання приписів частини першої та третьої статті 214 КПК, а тому докази винуватості ОСОБА_5 за цим фактом не можуть бути визнані допустимими з огляду на приписи частини першої статті 86 КПК. У зв'язку з цим зауваження захисника обвинуваченого щодо суті наданих суду доказів суд не оцінює, оскільки надані стороною обвинувачення докази в цій частині не можуть бути визнані допустимими. Саме тому ОСОБА_5 за цим фактом має бути виправданий відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 373 КПК.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні ряд предметів та документів були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Також з наданих суду матеріалів випливає, що на вилучені речі та інше майно під час досудового розслідування був накладений арешт.

Питання щодо речових доказів, наданих суду, підлягає вирішенню відповідно до положень статті 100 КПК. Зокрема, у зв'язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів речові докази підлягають поверненню їх законним володільцям. Разом з тим, за результатами судового розгляду суд встановив, що в ході обшуку помешкання ОСОБА_5 були вилучені бойові припаси. Тому відповідно до пункту 3 частини дев'ятої статті 100 КПК останні мають бути знищені.

Крім того, з наданих суду матеріалів випливає, що на речові докази та інше майно ОСОБА_5 під час досудового розслідування був накладений арешт. Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК зазначений арешт має бути скасований.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 виправданий судом, згідно з приписами статті 124 КПК понесені під час досудового розслідування судові витрати підлягають покладенню на державу.

Керуючись статтями 371, 373, 374 КПК, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 в пред'явленому обвинуваченні, передбаченому частиною третьою статті 332; частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, визнати невинним і виправдати в зв'язку з недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 в пред'явленому обвинуваченні, передбаченому частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, визнати невинним і виправдати в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований до ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.06.2023, - скасувати.

Речові докази:

- газовий пістолет моделі «Rohm RG 88» № НОМЕР_48 калібру 9 мм Р.А., 11 пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., які поміщені до складу служби озброєння УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області; - знищити;

- документи та предмети, вилучені під час обшуку 30.05.2023 у помешканні ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , які поміщені до камери зберігання речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику або іншому законному володільцю;

- флеш-носій із записами, отриманими від Державної служби України з безпеки на транспорті, що приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити у справі.

Арешт, накладений на речові докази на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2023, - скасувати.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_5 , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 0520681000:10:0036; земельну ділянку кадастровим номером 0520681000:10:0025; квартиру АДРЕСА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2023.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_5 , а саме сімнадцять транспортних засобів згідно з переліком в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2023, а саме:

- транспортний засіб MERCEDEC-BENZ, SPRINTER 319 CDI, д.н.з. НОМЕР_56 , 2009 р.в., дата реєстрації 23.05.2023, номер кузова/шасі НОМЕР_57 ;

- транспортний засіб GEON, TR 250, д.н.з. НОМЕР_58 , 2019 р.в., дата реєстрації 05.05.2023, номер кузова/шасі НОМЕР_59 ;

- транспортний засіб NISSAN, LEAF, д.н.з. НОМЕР_60 , 2014 р.в., дата реєстрації 04.05.2023, номер кузова/шасі НОМЕР_61 ;

- транспортний засіб BMW, I3, д.н.з. НОМЕР_62 , 2014 р.в., дата реєстрації 26.04.2023, номер кузова/шасі НОМЕР_63 ;

- транспортний засіб NISSAN, LEAF, д.н.з. НОМЕР_64 , 2015 р.в., дата реєстрації 26.04.2023, номер кузова/шасі НОМЕР_65 ;

- транспортний засіб FIAT, 500E, д.н.з. НОМЕР_66 , 2014 р.в., дата реєстрації 19.01.2023, номер кузова/шасі НОМЕР_67 ;

- транспортний засіб LMC, LORD 110, д.н.з. НОМЕР_68 , 1996 р.в., дата реєстрації 26.08.2022, номер кузова/шасі НОМЕР_69 ;

- транспортний засіб ПРАГМАТЕК, А8-5021, д.н.з. НОМЕР_70 , 2022 р.в., дата реєстрації 26.05.2022, номер кузова/шасі НОМЕР_71 ;

- транспортний засіб SKODA, FABIA д.н.з. НОМЕР_72 , 2010 р.в., дата реєстрації 08.07.2021, номер кузова/шасі НОМЕР_73 ;

- транспортний засіб VOLKSWAGEN, CRATER д.н.з. НОМЕР_74 , 2014 р.в., дата реєстрації 28.04.2021, номер кузова/шасі НОМЕР_75 ;

- транспортний засіб OPEL, MOVANO, д.н.з. НОМЕР_76 , 2014 р.в., дата реєстрації 12.03.2021, номер кузова/шасі НОМЕР_77 ;

- транспортний засіб OPEL, ZAFIRA д.н.з. НОМЕР_78 , 2009 р.в., дата реєстрації 07.10.2021, номер кузова/шасі НОМЕР_79 ;

- транспортний засіб NIEWIADOW, BR2, д.н.з. НОМЕР_80 , 2020 р.в., дата реєстрації 04.09.2020, номер кузова/шасі НОМЕР_81 ;

- транспортний засіб RENAULT, MASTER д.н.з. НОМЕР_82 , 2015 р.в., дата реєстрації 11.07.2020, номер кузова/шасі НОМЕР_83 ;

- транспортний засіб BMW, 530D д.н.з. НОМЕР_84 , 2015 р.в., дата реєстрації 05.02.2020, номер кузова/шасі НОМЕР_85 ;

- транспортний засіб OPEL, VECTRA д.н.з. НОМЕР_86 , 2006 р.в., дата реєстрації 29.09.2006, номер кузова/шасі НОМЕР_87 ;

- транспортний засіб ЗАЗ, 1105 д.н.з. НОМЕР_88 , 1995 р.в., дата реєстрації 10.04.2004, номер кузова/шасі НОМЕР_89 .

Витрати за проведення криміналістичних досліджень в розмірі 1912 (одна тисячі дванадцять) гривень, - покласти на державу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було под ано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: