65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"10" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2739/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши справу № 916/2739/25
за позовом: Херсонського обласного центру зайнятості (вул. Стрітенська, №7А, м. Херсон, 73027, код ЄДРПОУ 03491300)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 245 618,50 грн,
11.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Херсонського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача коштів мікрогранту в розмірі 245618,50 грн на рахунок уповноваженого банку.
16.07.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№2810/25 від 11.07.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2739/25. Постановлено справу № 916/2739/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.
06.10.2025 судом було здійснено перевірку щодо реєстрації ОСОБА_1 в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та засобами підсистеми «Електронний суд» з вказаного реєстру отримано відповідь № 1859177, з якої вбачається, що особу ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
07.10.2025 Господарський суд Одеської області звернувся із запитом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яким просив надати відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо державної реєстрації смерті ОСОБА_1 .
04.11.2025 до суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення, яким повідомлено про наявність актового запису про смерть № 1574 на ОСОБА_1 , складеного 17.07.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні.
13.11.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області витребувано від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчену копію свідоцтва про смерть та/або витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо смерті фізичної особи ОСОБА_1 .
09.12.2025 від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов оригінал повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть фізичної особи ОСОБА_1 . Згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, 17.07.2025 за №00146661899 здійснена реєстрація актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).
Згідно з абзацом другим ст. 30 ЦК України цивільна дієздатність фізичної особи визначається як здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
У ч. 1, 2 ст. 50 ЦК України передбачено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц; від 24.04.2018 у справі №303/5186/15-ц; від 15.05.2019 у справі №904/10132/17; від 21.09.2019 у справі №922/4239/16; від 03.07.2019 у справі №916/1261/18; від 09.10.2019 у справі №209/1721/14-ц тощо.
За положеннями ст. 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Згідно зі ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі.
Статтями 42, 46 ГПК України визначені права та обов'язки учасників справи, процесуальні права та обов'язки сторін.
Виходячи з наведених норм законодавства, стороною у справі може бути лише особа, яка має процесуальну правоздатність та процесуальну дієздатність.
Встановивши обставину припинення суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Кудрицького Олександра Вікторовича 11.12.2024, а надалі обставину його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає за необхідне надати правову оцінку тому, чи мало місце внаслідок припинення та смерті боржника - ОСОБА_1 правонаступництво та чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.
Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Таким чином з наведеного випливає, що смерть ОСОБА_1 наступила 11.07.2025, тоді як позов Херсонського обласного центру зайнятості подано до Господарського суду Одеської області також 11.07.2025, а 16.07.2025 судом було відкрито провадження у справі № 916/2739/25.
Водночас у постанові від 27.09.2022 у справі №904/3864/21 Верховний Суд наголосив, що господарське процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 52 ГПК України можливе лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам господарського судочинства.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі, й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Тобто, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Аналіз норм статей 25, 26 ЦК України, 41, 44, 45 ГПК України свідчить про те, що на момент відкриття провадження у справі позивач повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність, в іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), постанові Верховного Суду від 30.06.2023 у справі № 681/1267/22 (провадження № 61-6063св23).
За змістом п. 1 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Отже, системний аналіз приведених норм права доводить до висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач - фізична особа має мати процесуальну правосуб'єктність, а отже - бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
Не може бути пред'явлений та розглядатися судом позов, пред'явлений до померлої особи.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку господарський судочинства» необхідно тлумачити в більш широкому значенні - як поняття, що включає спори, які: 1) не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства; 2) взагалі не підлягають судовому розгляду.
Норма ст. 231 ГПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених цією нормою, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судом та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Отже, в процесі розгляду справи судом з'ясовано, що відповідач у справі ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак його цивільна правоздатність та дієздатність, процесуальна правоздатність та дієздатність припинились в день пред'явлення позову та ще до відкриття провадження за заявою (позовну заяву надіслано до суду 11.07.2025, провадження у справі відкрито 16.07.2025).
В свою чергу, як було зазначено судом, правонаступників у справі може бути залучено тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
Зважаючи на викладене вище, оскільки чинне законодавство України не передбачає судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, отже не могла бути стороною у справі, провадження у справі підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 ч. 1 статті 231 ГПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №904/3867/21 та від 07.09.2022 у справі №904/3867/21).
Верховний Суд не висловлювався щодо особливостей застосування статті 52 ГПК України, обмежень чи застережень при застосуванні пункту 1 частини статті 231 ГПК України: 1) якщо позивачу не було відомо про смерть відповідача; 2) якщо факт смерті відповідача був встановлений при відкритті провадження.
Оскільки процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 52 ГПК України можливе лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, провадження у справі за позовом Херсонського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 245 618,50 грн підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Частиною 3 ст. 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
При цьому позивач не позбавлений права на звернення з позовом про захист своїх прав та свобод до правонаступників (спадкоємців) відповідача у разі їх наявності.
Відповідно до ч. 4 ст. 234 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, де також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Отже, враховуючи відсутність клопотання позивача про повернення судового збору, зазначене процесуальне питання судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 46, 86, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 916/2739/25 - закрити.
Ухвала набрала законної сили 10.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Цісельський