65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
"09" грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 916/3187/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., дослідивши матеріали справи №916/3187/25:
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2025р. відкрито провадження у справі № 916/3187/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Григоренка Юрія Сергійовича (свідоцтво № 1842 від 20.02.2018).
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність опубліковано 29.08.2025р. № 76990.
29.09.2025 року до Господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшла заява кредитора з грошовими вимогами до боржника (вх.№3-873/25) у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з вимогами в сумі 11 726 505,72 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від "06" жовтня 2025 р. прийнято та призначено до розгляду заяву кредитора з грошовими вимогами від АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 11 726 505,72 грн.
07.10.2025 року суд отримав від ОСОБА_1 відзив на позовну заяву - просить суд включити до реєстру вимог кредиторів до другої черги основний борг у розмірі 674 045,55 грн, до третьої черги відсотки у розмірі 96 144,89 грн та пеню у розмірі 4 836,16 грн, судові витрати у розмірі 7 352 грн, загальна сума 782 378,60 грн., а у решті вимог відмовити.
10.10.2025 року суд отримав від арбітражного керуючого Григоренка Ю. С. відзив на заяву АТ КБ «ПриватБанк» - просить відкласти судовий розгляд та витребувати докази у ПАТ КБ "ПриватБанк" та Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби та зобов'язати ПАТ КБ "ПриватБанк" надати письмові пояснення щодо погашення 1 310 000 грн в межах виконавчого провадження №67070015, зокрема: чи отримав банк зазначені кошти, як вони були зараховані на компоненти боргу, чому не відображені у розрахунку.
15.10.2025 року суд отримав від АТ КБ «ПриватБанк» заперечення на результати розгляду вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 по справі №916/3187/25 - просить суд визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) у розмірі 15 257 057,02 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» в розмірі 11 726 505,72 грн. - до другої черги задоволення, 3 525 706,50 грн. - до третьої черги задоволення та судовий збір по даній справі в розмірі 4 844,80 грн.
03.11.2025 року суд отримав від ОСОБА_1 заперечення (на відповідь на відзив) - просить суд визнати грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у межах суми, визначеної рішенням суду 2015 р. з урахуванням погашення 1 310 000 грн - тобто у сумі 782 378,60 грн, з яких: 674 045,55 грн - основний борг (друга черга); 96 144,89 грн - відсотки (третя черга); 4 836,16 грн - пеня (третя черга); 7 352 грн - судові витрати, а у решті вимог - відмовити.
25.11.2025 року суд отримав заяву керуючого реструктуризацією Григоренка Ю. С. - вважає за доцільне визнати грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 501 387,55 грн як вимоги другої черги не забезпечені заставою та 258 322,89 грн - проценти, 13 089,16 грн - пеня, 3 654,00 грн - судовий збір як вимоги третьої черги та відмовити у визнанні інших вимог як необґрунтованих, документально не підтверджених та заявлених з поза межами строків позовної давності.
У судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» заявлені кредиторські вимоги підтримав у повному обсязі.
Фактичні обставини.
15 червня 2007 між ПАТ КБ “ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2007-ПМ-67, відповідно до умов якого боржниця отримала від Банку кредит в сумі 170 000 доларів США, зі строком дії кредиту до 15.06.2022 року, та зобов'язалась повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором, а також виконати інші зобов'язання згідно даного договору в повному розмірі.
Банком свої зобов'язання виконані, а саме надано позичальнику кредитні кошти згідно умов договору. Проте, Позичальником - ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору у встановлені договором порядку та строки зобов'язання не виконувались, погашення заборгованості за кредитом не здійснювалось, у зв'язку з чим АТ КБ “ПриватБанк» звернулось до суду за захистом своїх прав.
Так, Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2015 р. у справі № 203/7722/14-ц з боржника стягнуто заборгованість у гривнях:
основний борг - 1 811 387,55 грн,
відсотки - 258 322,89 грн,
пеня - 13 089,16 грн,
судові витрати - 3 654 грн.
Рішення набрало законної сили 19.12.2015 р.
Наведені обставини визнаються обома сторонами: АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та підтверджуються матеріалами справи.
Правова позиція Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» (Т. 1 а.с. 169-171, Т. 2 а.с. 5 - 10).
Так, АТ КБ “ПриватБанк» просить суд:
- визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) у розмірі 15 257 057,02 грн.;
- включити до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» в розмірі 11 726 505,72 грн. - до другої черги задоволення, 3 525 706,50 грн. - до третьої черги задоволення та судовий збір по даній справі в розмірі 4 844,80 грн.
Заява обґрунтована наступним.
15 червня 2007 між ПАТ КБ “ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2007-ПМ-67, відповідно до умов якого боржниця отримала від Банку кредит в сумі 170 000 доларів США, зі строком дії кредиту до 15.06.2022 року, та зобов'язалась повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором, а також виконати інші зобов'язання згідно даного договору в повному розмірі.
Банком свої зобов'язання виконані, а саме надано позичальнику кредитні кошти згідно умов договору, проте, позичальником - ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору у встановлені договором порядку та строки зобов'язання не виконувались, погашення заборгованості за кредитом не здійснювалось, у зв'язку з чим АТ КБ “ПриватБанк» було вимушено звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19.11.2015 по справі №203/7722/14-ц (залишено без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 по справі №203/7722/14-ц) позов АТ КБ “ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №2007-ПМ-67 від 15.06.2007 року 2 082 799,00 грн. 60 коп., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 1 811 387,55 грн.,
- заборгованості по відсоткам - 258 322,89 грн.
- пені - 13 089,16 грн.,
також у рахунок повернення судових витрат 3 654 грн. 00 коп.,
а разом - 2 086 453,60 грн.
В подальшому заборгованість за Кредитним договором належним чином в повному обсязі погашена не була, судове рішення як в добровільному так і в примусовому порядку в повному обсязі ОСОБА_1 не виконані, а тому, за розрахунками заявника, станом на 28.08.2025 розмір заборгованості Боржника перед АТ КБ “ПриватБанк» дорівнює 367 579,57 дол. США, з яких: - 103 267,62 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); - 179 311,95 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; - 85 000,00 дол. США - нарахована пеня; а також 5 416,00 грн. - судові витрати, понесені в рамках позовного провадження, а оскільки, станом на 29.09.2025 офіційний курс гривні щодо дол. США складає 41,4789 грн. за 1 дол. США, то заборгованість за договором в еквіваленті на гривні станом на 29.09.2025 дорівнює 15 246 796,22 грн., з яких: - 4 283 427,28 грн. - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); - 7 437 662,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 3 525 706,50 грн. - нарахована пеня; а також 5 416,00 грн. - судові витрати, понесені в рамках позовного провадження.
Правова позиція ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 222-226, Т. 2 а.с. 109-110).
Так, ОСОБА_1 просить суд:
- визнати грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у межах суми, визначеної рішенням суду 2015 р. з урахуванням погашення 1 310 000 грн - тобто у сумі 782 378,60 грн, з яких: 674 045,55 грн - основний борг (друга черга); 96 144,89 грн - відсотки (третя черга); 4 836,16 грн - пеня (третя черга); 7 352 грн - судові витрати;
- у решті вимог - відмовити, оскільки вони заявлені із порушенням ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не враховують фактичне погашення боргу, нараховані після рішення суду та з перевищенням строків позовної давності.
Обґрунтована така позиція наступним:
- у розрахунку банку відсутні дані про зарахування 1 310 000 грн, отриманих від реалізації майна;
- усі нарахування ПриватБанком після 19.11.2015 р. не мають правової підстави і не можуть бути визнані;
- більшість вимог банку (нараховані відсотки та пеня за період 2016- 2024 рр.) заявлені після спливу трирічної позовної давності, що встановлено статтями 257, 261 ЦК України;
- Банк обчислив пеню у доларах США, а потім перевів її у гривню за курсом 41,48 грн/ долар, що суперечить Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки облікова ставка НБУ встановлюється лише для гривні.
Правова позиція керуючого реструктуризацією майна боржника (т. 1 а.с. 232-234, т.2 156-163).
Так, арбітражний керуючий Григоренко Ю. С. просить суд:
- визнати грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 501 387,55 грн як вимоги другої черги не забезпечені заставою та 258 322,89 грн - проценти, 13 089,16 грн - пеня, 3 654,00 грн - судовий збір як вимоги третьої черги;
- відмовити у визнанні інших вимог як необґрунтованих, документально не підтверджених та заявлених з поза межами строків позовної давності.
Обґрунтована така позиція наступним:
- Приватбанк у 2014- 2015 роках звернувся до суду з позовом у гривні, суд ухвалив рішення у гривні, банк отримав виконавчий лист і реалізував іпотеку в гривні (810 492 грн). Тепер банк у 2025 році заявляє грошові вимоги, виходячи з внутрішніх USD-залишків 9-го класу і множить їх на актуальний курс, отримуючи 15,25 млн грн.;
- пеня може обчислюватися та стягуватися лише в гривні.
- строк кредитування закінчився 08.07.2014 року (п. 1.1 договору). З цієї дати позичальник не має права правомірно не повертати кредит - відповідно право на стягнення всієї суми боргу у кредитора виникає 08.07.2014 року; в даному випадку кредитор знав день у день, бо строк кредиту сплив фіксовано та автоматично. Отже: загальна позовна давність: до 08.07.2017 року, спеціальна (1 рік) щодо пені: до 08.07.2015 року. Перехідні положення щодо COVID-19 та воєнного стану не поновлюють строки, які вже спливли.
Висновки суду.
Як було зазначено, оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність опубліковано 29.08.2025р. № 76990.
Заява (вх.№3-873/25) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду 29.09.2025 року.
Так, АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що станом на 28.08.2025 розмір заборгованості Боржника перед АТ КБ “ПриватБанк» дорівнює 367 579,57 дол. США, з яких: 103 267,62 дол. США - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 179 311,95 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками; 85 000,00 дол. США - нарахована пеня;
а також 5 416,00 грн. - судові витрати, понесені в рамках позовного провадження, а оскільки, станом на 29.09.2025 офіційний курс гривні щодо дол. США складає 41,4789 грн. за 1 дол. США, то заборгованість за договором в еквіваленті на гривні станом на 29.09.2025 дорівнює 15 246 796,22 грн.,
з яких: - 4 283 427,28 грн. - прострочена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 7 437 662,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
- 3 525 706,50 грн. - нарахована пеня;
а також 5 416,00 грн. - судові витрати, понесені в рамках позовного провадження.
Тобто, АТ КБ «ПриватБанк» при розрахунку заборгованості продовжував нараховувати пеню та відсотки за кредитом по 28.08.2025 року в доларах США, а потім, враховуючи курс НБУ, станом на 29.09.2025 року, здійснив перерахунок у гривню (Т. 1 а.с. 181-188). При цьому, як зазначають Боржник та керуючий реструктуризацією, Банком не враховано, що у межах виконавчого провадження державним підприємством «СЕТАМ» реалізовано нерухоме майно боржника за 1 310 000 грн.
Слід зазначити, що в цілому, Боржник не заперечує факту існування заборгованості, однак вважає подані вимоги завищеними, безпідставними і такими, що не відповідають рішенню суду, чинному законодавству та судовій практиці.
Боржник визнає вимоги у межах суми, визначеної рішенням суду 2015 р. з урахуванням погашення 1 310 000 грн - тобто у сумі 782 378,60 грн, з яких:
674 045,55 грн - основний борг (друга черга);
96 144,89 грн - відсотки (третя черга);
4 836,16 грн - пеня (третя черга);
7 352 грн - судові витрати,
Натомість, Керуючий реструктуризацією визнає вимоги у сумі 776 444,60 грн., з яких:
501 387,55 грн. як вимоги другої черги не забезпечені заставою
258 322,89 грн. - проценти,
13 089,16 грн. - пеня,
3 654,00 грн - судовий збір як вимоги третьої черги;
Перш за все, суд вважає за доцільне звернути увагу АТ КБ «ПриватБанк» до сталої судової практики щодо нарахування відсотків за кредитом після заявлення кредитором вимог про погашення боргу та нарахування пені в доларах США.
Так, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду №910/4518/16 від 05.04.2023 року, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця».
Сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити.
Тобто, твердження про те, що проценти за користування кредитом нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
Крім того, згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті у якій і прийняв його виконання. Зобов'язання боржника за цивільно-правовим договором не може одночасно бути вираженим та існувати, як у національній, так і у іноземній валюті, адже це суперечить вимогам ст. ст. 509, 524, 533 ЦК України.
Також, слід взяти до уваги висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14, а також у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1923/16, від 13.07.2018 у справі № 916/2393/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15:
«Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. За статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статте 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналіз наведених норми чинного законодавства та умов кредитного договору свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у кредитному договору, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. При цьому оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.»
Отже, підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.
По-перше, Банк просить визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в частині нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 7 437 662,44 грн., не зважаючи на те, що вказана сума відсотків нарахована після рішення суду, а саме після 16.09.2014 року, і не були предметом судового розгляду. Рішенням Кіровського районного суду від 19.11.2015, яке набрало законної сили, було стягнуто заборгованість позичальника ( ОСОБА_1 ) перед банком станом на 16.09.2014р.
У даному випадку строк кредитування закінчився 08.07.2014, банк звернувся до суду у 2014 році, рішення суду від 19.11.2015 набрало законної сили 19.12.2015. Після винесення судового рішення, яке визначило борг у гривнях станом на 16.09.2014, регулятивні відносини між сторонами трансформувалися в охоронні. Нарахування нових відсотків за договірною ставкою 16-32 відсотків річних суд вважає неправомірним. Вищевказаним рішенням суду з ОСОБА_1 було стягнуто відсотки станом на 16.09.2014 у розмірі 258 322,89 грн.
Що стосується нарахування на суму боргу відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України, то підстав для визнання кредиторських вимог Банку в цій частині не вбачається у зв'язку з тим, що кредитором пропущений, встановлений ст.257 ГПК України, трирічний строк позовної давності.
По-друге, Банк вимагає включити до реєстру пеню у розмірі 3 525 706,50 грн, що становить 85 000 доларів США. При цьому, Банк обчислив пеню у доларах США, а потім перерахував за курсом 41,48 грн за долар.
Натомість, максимальний розмір пені визначається Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" і пов'язаний з обліковою ставкою Національного банку України. Національний банк України не встановлює облікову ставку для іноземної валюти. Облікова ставка визначається лише для гривні. Отже, пеня має обчислюватися та стягуватися виключно у національній валюті України, незалежно від валюти основного зобов'язання.
По-третє, як було зазначено, Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19.11.2015 у справі №203/7722/14-ц встановлено заборгованість станом на 16.09.2014 у розмірі 2 086 453,60 грн, з яких основний борг становив 1 811 387,55 грн, відсотки становили 258 322,89 грн, пеня становила 13 089,16 грн, судові витрати становили 3654,00 грн. Ці суми були визначені судом у національній валюті України.
Як вбачається, кредитор та боржник визнають, що рішення суду набрало законної сили.
04.09.2019 у рамках виконавчого провадження №67070015 реалізовано нерухоме майно Боржника за 1 310 000 грн. Сума за рішенням суду 2 086 453,60 грн мінус погашення за рахунок реалізації майна 1 310 000,00 грн дорівнює залишок 776 453,60 грн. Це залишок боргу станом на вересень 2019 року після реалізації майна.
Отже, межа зобов'язання визначена судовим рішенням від 19.11.2015р.
Тобто, грошове зобов'язання, яке існує у боржника перед Банком на цей час справі складається із боргу, який був визнаний Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19.11.2015р. (1 811 387,55 грн. основного боргу, 258 322,89 грн. відсотків, 13 089,16 грн. пені та 3 654 грн. судових витрат) за мінусом погашення частини боргу в розмірі 1 310 000грн. внаслідок реалізації об'єкта іпотеки.
На підставі викладеного, суд вважає, що кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню у сумі 776 453,36грн., з яких 501 387,55 грн. (1 811 387,55грн. - 1 310 000грн.), 258 322,89 грн. процентів, 13089,16грн. пені, 3 654 грн. судових витрат та 4844,8грн. судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на з'явлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Керуючись ст.ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 143 605 70; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в сумі 501 387,55 грн як вимоги другої черги не забезпечені заставою та 258 322,89 грн - проценти, 13 089,16 грн - пеня, 3 654грн. - судові витрати та 4844,8грн. судового збору.
2. Відхилити вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 143 605 70; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в сумі 14 480 603,42 грн.
Ухвала набрала законної сили 09.12.2025 р.
та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України.
Повна ухвала складена 10.12.2025р.
Суддя О.А. Демешин