Справа № 127/29160/25
Провадження № 2/127/6420/25
09 грудня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря Поляруш І.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Шеремет Галини Анатоліївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2025 до суду з позовом звернулося ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №41009-01/2024 в розмірі 20 000 грн з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 000 грн - сума заборгованості відсотками. Мотивує заявлені вимоги тим, що ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір 26.01.2024, який був підписаний електронним підписом позичальника. Згідно умов договору ОСОБА_1 отримала кошти які зобов'язалася повернути сплативши позикодавцю проценти. У ході укладення договору відступлення права вимоги до ТОВ «ФК«ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитними договорами в тому числі до ОСОБА_1 . Свої зобов'язання відповідач не виконала у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість яку вона у добровільному порядку не повертає.
Ухвалою суду від 18.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного провадження.
Відповідач надала відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги визнала частково, а саме у сумі 5000 грн, вказавши на наступне. Так відповідач не отримувала повідомлення про відступлення прав вимоги між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на ТОВ «ФК «ЄАПБ», тому вважає, що вимога до неї позивача не відповідає закону, оскільки позивач не надавав гроші відповідачці. Проценти, відповідач вважає, занадто великими, а тому погоджується, що максимальна сума, яку вона буде мати можливість заплатити відсотки - це сума 2000 грн. Відповідач є пенсіонером, має сина військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був неодноразовано поранений, що підтверджується довідками, та позика була необхідна для участі відповідачки в лікуванні сина.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою просив розгляд справи здійснити у його відсутність, заявлені вимоги підтримав.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме у сумі 5000 грн. Вказала на те, що вона дійсно уклала кредитний договір та отримала кошти у сумі 5000 грн. ґКошти пішли на лікування сина, який був мобілізованим і під час захисту позицій був попранений.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала обставини викладені у відзиві.
Суд дослідивши надані докази установив, ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 26.01.2024 уклали кредитний договір. Згідно умов договору, сума кредиту склала 5000 грн, строк кредиту 120 днів, дата погашення кредиту 24.05.2024, процентна ставка 2,50% в день. Договір укладено за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора.
ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» уклали договір факторингу №29042024 відповідно до умов останній набув права вимоги до боржників.
Одним із таких боржників відповідно до витягу є ОСОБА_1 сума боргу якої складає 20000 грн з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000 грн - сума заборгованості процентами.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . 19.03.2024 він отримав у ході виконання бойового завдання мінно - вибухову травму, закрито черепно - мозкову травму, струс головного мозку, перебував на лікуванні.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205,207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частини перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Суд зауважує, що відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
При цьому, як вбачається з постанови Верховного Суду від 22 квітня 2021 року по справі 264/6124/18, особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено.
Вказану правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд уже однозначно сформулював у своїх постановах від 11 квітня 2019 року (справа № 233/4985/17, провадження № 51-9182 км18), від14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження №61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дослідивши надані докази прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідачка є членом сім'ї військовослужбовця на яку поширювалася дія ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому з урахуванням того, що договір укладений у електронному вигляді, сторони погодили усі його істотні умови. Відповідачка прострочила взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у вигляді заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договором №41009-01/2024 у сумі 5000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 757 грн оскільки позовні вимоги задоволено частково.
На підставі ст. ст.1048,1049,1050,1052 ЦК України, керуючись ст. ст.12,13,76-78,141, 247, 258,263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №41009-01/2024 в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 757 (сімсот п'ятдесят сім) гривень судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м.Київ, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 09.12.2025
Суддя: