Справа №: 148/2919/25
Провадження № 2/148/1459/25
10 грудня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»» та ФІЛІЇ «ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
18.11.2025 до Тульчинського районного суду Вінницької області надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 до ФІЛІЇ «ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» ДП «ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»», директор: Чорний Василь Петрович про відшкодування майнової та моральної шкоди.
24.11.2025 судом було постановлено ухвалу про виправлення недоліків, що полягали у відсутності доказів на підтвердження правильності визначеної позивачкою підсудності, оскільки місцем заподіяння шкоди, згідно схеми ДТП (а.с. 18) є автодорога Т0222 9-10 км., у даній схемі відсутнє посилання біля якого населеного пункту відбулася дорожньо-транспортна пригода, а враховуючи, що вказана автодорога проходить через територію трьох районів, суд позбавлений можливості визначити в якому саме районі відбулося ДТП, інших доказів матеріали справи не містять, а ткож уточнення позовних вимог щодо кожного відповідача окремо.
08.12.2025 від позивачки надійшла заява про усунення недоліків, однак недоліки усунуті не були, а позивачка посилалася на надмірний формалізм.
Вивчивши матеріали справи, заяву про усунення недоліків вважаю, що позивачкою не доведено право на звернення до Тульчинського районного суду Вінницької області, відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України, у зв'язку з чим матеріали позовної заяви підлягають передачі за підсудністю з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, у даному випадку підсудність справи має визначатись згідно з ч.2 ст. 27 ЦПК України за місцезнаходженням юридичних осіб згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Із відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2111818 від 10.12.2025 та зазначених позивачкою відомостей вбачається, що місцезнаходженням відповідача значиться: вул. Данила Галицького, буд. 27, м. Вінниця, Вінницька область.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч.ч. 1-2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб не відноситься до територіальної юрисдикції Тульчинського районного суду Вінницької області, провадження у справі не може бути відкрито з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до ст. 378 ЦПК має наслідком - скасування судового рішення, а тому позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 352-353 ЦПК України, суддя,
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»» та ФІЛІЇ «ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ»» про відшкодування майнової та моральної шкоди передати на розгляд за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області (адреса: м. Вінниця, вул. Грушевського, 17).
У відповідності до частини 7 статті 14 ЦПК України копія ухвали направляється позивачу та представниці позивача засобами підсистеми «Електронний суд», що не позбавляє учасників справи отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Передачу справи на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області здійснити протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Дамчук