Справа № 147/1404/25
Провадження № 1-кп/147/285/25
08 грудня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240040003167 від 17.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України,
у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240040003167 від 17.07.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 407 КК України.
08 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. На даний час наявні підстави у продовженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду. При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення приймає до уваги, що: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання за особливо тяжкий злочин вчинений в умовах воєнного стану у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування; раніше ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи особу обвинуваченого, з врахуванням статті 178 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що ОСОБА_4 тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали застосуванню до нього даного запобіжного заходу, не хворіє, не судимий.
Без застосування найсуворішого запобіжного заходу ОСОБА_4 може: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами. Так, ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем Збройних сил України, при цьому підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який вчинений в умовах воєнного стану, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване правопорушення останній може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_4 , може мати необхідні та достатні знання, що стосуються проведення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях, тактикою проведення слідчих дій, може перешкоджати встановленню істини у провадженні, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які є свідками, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин кримінального провадження, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.
При цьому, сторона обвинувачення звертає увагу на те, що свідки у цьому кримінальному провадженні в суді ще не допитувались, а тому наявність вказаного ризику є обґрунтованою.
Усвідомивши невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, при цьому, будучи без запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_4 при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від слідчого, прокурора та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, з метою безперешкодного завершення судового розгляду у кримінальному провадженні, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи для цього службові зв'язки, є необхідність у продовженні застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. Без застосування вказаного запобіжного заходу запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо. При цьому, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та просить його задоволити, при цьому навів доводи викладені в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора та зазначила, що ст. 177 КПК України прокурором не доведена. ОСОБА_4 має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 . Тому просить задоволити клопотання прокурора частково та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту. У випадку якщо буде продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, то зменшити розмір застави до 60560 грн.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, та визначено розмір застави в сумі 242240 грн, який в подальшому було продовжено востаннє до 19 грудня 2025 року.
Суд зазначає, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст.177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Судом встановлено, що з моменту взяття ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Наведені прокурором в клопотанні та в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою потрібно вважати: те, що останній може ухилятись від суду, адже обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років; може впливати на свідків у кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Суд не бере до уваги покликання сторони захисту про те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки прокурором доведено, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати так як справа перебуває на стадії судового розгляду, проте судом ще не визначається порядок дослідження доказів та не допитуються свідки, щодо ОСОБА_4 у Житомирському районному суді Житомирської області перебуває на розгляді справа №278/2900/25 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Згідно з ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров'я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.
Щодо розміру застави, як визначена ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2025, залишити без змін у тому ж розмірі, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., то суд не вбачає підстав для її зменшення, при цьому суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому діяння, наявність на розгляді іншого суду аналогічного кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які наведені вище, які не зменшилися та не перестали існувати. При цьому розмір застави визначений в межах п.2 ч.5 ст. 182 КПК України. Такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним. Разом з тим стороною захисту не доведено, що розмір застави в сумі 60560 грн гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а визначений розмір застави є завідомо непомірним
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого, як про це просить захисник, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Отже, враховуючи наведене вище, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 слід задовільнити.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст. ст. 176, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовільнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 лютого 2026 року включно.
Заставу, визначену ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2025, залишити без змін у тому ж розмірі, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України обов'язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для вручення обвинуваченому та виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено о 09.50 год. 09 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1