79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.12.2025 Справа № 914/3009/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ розглянув матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Візенталь Марини Євгенівни, місто Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни, місто Стрий, Стрийський район, Львівської області
про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 142 299,87 грн.
Без виклику сторін.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Візенталь Марини Євгенівни до Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 142 299,87 грн.
Ухвалою від 01.10.2025 суд залишив без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця Візенталь Марини Євгенівни та надав позивачу строк для усунення недоліків.
У зв'язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області ухвалою від 07.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановив здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 07.10.2025 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, була доставлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 07.10.2025.
Ухвала суду від 07.10.2025 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 82400, Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Добрівлянська, будинок 66, квартира 03.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства “Укрпошта» поштове відправлення за поштовою адресою (штрихкодовий ідентифікатор R067014472093) 14.10.2025 вручено одержувачу.
Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.
Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення у справі.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було перераховано на рахунок відповідача - Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни, грошові кошти в розмірі 142 299,87 грн з призначенням платежу «оплата за постачання запчастин без ПДВ» та «оплата за послуги зг.рах., без ПДВ».
Позивач стверджує, що сторони не укладали між собою жодних договорів, не підписували будь-яких інших документів, які б свідчили про виникнення між ними зобов'язальних правовідносин. Позивачеві не були вручені рахунки на оплату, сторонами не підписувались первинні документи бухгалтерського обліку.
Вимогу позивача про повернення коштів відповідач залишив без відповіді та задоволення, кошти позивачу не повернув.
Зазначене зумовило звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 142 299,87 грн безпідставно набутих коштів.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець Візенталь Марина Євгенівна, згідно платіжних інструкцій №75 від 07.05.2025 на суму 51 000,00 грн перерахувала на рахунок Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни НОМЕР_1 - 51 000,00 грн, у графі призначення платежу зазначено: «оплата за постачання запчастин, без ПДВ».
Також, Фізична особа-підприємець Візенталь Марина Євгенівна 28.07.2025 згідно платіжного доручення №200 від 28.07.2025, перерахувала на рахунок Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни НОМЕР_1 - 91 299,87 грн, у графі призначення платежу зазначено: «оплата за послуги зг.рах., без ПДВ».
Позивач стверджує, що між ним та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, договір не укладався, не підписувалися будь-які інші документи, які б свідчили про виникнення між ними зобов'язальних правовідносин. Позивачеві не були вручені рахунки на оплату, сторонами не підписувались первинні документи бухгалтерського обліку.
Позивач зазначив, що грошові кошти були направлені з метою подальшого укладення договору постачання запчастин, що підтверджується оплатою за постачання запчастин. Проте зазначений договір так і не було укладено.
Фізична особа-підприємець Візенталь Марина Євгенівна, звернулася до Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни із вимогою №245 від 08.08.2025 про повернення сплачених коштів в сумі 142 299,87 грн шляхом їх перерахування протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання цієї вимоги. Проте, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.
У зв'язку з неповерненням відповідачем коштів позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни безпідставно отримані коштів в сумі 142 299,87 грн.
Висновки суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Факт перерахування позивачем відповідачу коштів на загальну суму 142 299,87 грн підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями № 75 від 07.05.2025 на суму 51 000,00 грн, №200 від 28.07.2025 на суму 91 299,87 грн, виписками банку сформованими 23.09.2025 за період з 07.05.2025 по 07.05.2025 та з 28.07.2025 по 28.07.2025.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) повинен бути встановлений договором.
Як встановлено частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що між сторонами укладено договір в усній або письмовій формі.
Відтак, відповідач набув майно за рахунок іншої особи, за відсутності правових підстав. Вказану обставину відповідач не спростував.
Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
08.08.2025 Фізична особа-підприємець Візенталь Марина Євгенівна звернулася до Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни із вимогою №245 про повернення сплачених коштів в сумі 142 299,87 грн шляхом їх перерахування протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання цієї вимоги. Проте, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення. Факт надіслання вказаної вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштової накладної №0100100483194 від 11.08.2025 та описом вкладення у цінний лист від 11.08.2025.
Проте, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.
Враховуючи вищенаведені норми суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 97 000,00 грн є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Підставності позовних вимог відповідач належними, достовірними, вірогідними доказами не спростував, доказів повернення позивачу коштів суду не надав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів» на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №253 від 19.09.2025.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Здебської Марти Маркіянівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Візенталь Марини Євгенівни, ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 142 299,87 грн безпідставно набутих коштів та 3028,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Рішення складено
та підписано 08.12.2025.
Суддя Сухович Ю.О.