Справа № 139/754/25
Провадження № 2/139/466/25
09 грудня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (у тексті також ТОВ «Свеа фінанс») до відповідача ОСОБА_1 (у тексті також ОСОБА_1 , клієнт, позичальник, споживач) про стягнення кредитної заборгованості,
06.11.2025 представник позивача ТОВ «Свеа фінанс» за довіреністю Паладич А.О. через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальність «Лінеура Україна» (у тексті - ТОВ «Лінеура Україна», товариство, кредитодавець) та ОСОБА_1 уклали договір № 4690630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (у тексті також договір № 4690630 від 28.05.2024, кредитний договір, договір). Сума кредиту (загальний розмір) складає: 12600,00 грн. Строк кредитування: 350 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в порядку і на умовах кредитного договору, однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
24.12.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-36/24, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та у строки, встановлені цим договором.
Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість ОСОБА_1 за договором № 4690630 від 28.05.2024 становить: за сумою кредиту - 12600,00 грн, за відсотками - 39879,00 грн, за пенею, штрафом - 6300,00 грн. Загальна заборгованість складає 58779,00 грн.
Оскільки позичальником порушено умови договору та станом на дату подання позовної заяви до суду дана заборгованість не сплачена, вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою від 10.11.2025 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 13, 14), а її розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Дана ухвала 10.11.2025 надіслана відповідачеві за його зареєстрованим місцем проживання, однак 19.11.2025 повернулась до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 17, 18).
19.11.2025 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 19). Судове засідання призначено на 09.12.2025 (зворот а. с. 19).
20.11.2025 на офіційному веб-порталі Судової влади України розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 21).
Ухвали від 10.11.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі і від 19.11.2025 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судову повістку про виклик до суду в цивільній справі 20.11.2025 надіслано ОСОБА_1 на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак 01.12.2025 поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 23, 24).
Позивачеві і представникові позивача зазначені процесуальні документи надіслані і доставлені в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 11.11.2025 і 21.11.2025 (а. с. 16, 22). В судове засідання 08.12.2025 представник позивача не з'явилася; у п. 3 позовної заяви просить провести розгляд справи без її участі (а. с. 4). Також разом з позовною заявою представник позивача подала клопотання аналогічного змісту, у якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 09.12.2025 не з'явився, при тому, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; про причини неявки суд не повідомив; клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Відзив на позов або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з ч. 8 ст. 178 і ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У зв'язку з цим, згідно з положеннями зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв'язку з наведеним суд ухвалив проводити розгляд справи в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання. За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі її фактичні обставини, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо оцінивши в сукупності та взаємозв'язку докази, на яких ґрунтуються вимоги позивача і які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
28.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4690630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Кредитний договір підписаний відповідачем 28.05.2024 о 22:07:12 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором «13184».
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в сумі 12600,00 грн строком на 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів (п. п. 1.2., 1.3. договору).
Пунктом 1.4. договору визначено, що тип процентної ставки фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору - 350 днів.
Згідно з п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 10911,61 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 78750,00 грн (п. п. 1.5., 1.6. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору товариство надає відповідачу грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
У п. п. 2.1., 2.5. договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Кредит вважається погашеним у день отримання товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.
Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26.12.2024 № 1-2612, між ним та ТОВ «Лінеура Україна» 12.03.2019 укладено договір № ФК-П-19/03-01 про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку. На виконання зазначеного договору 28.05.2024 за дорученням ТОВ «Лінеура Україна» на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» успішно перерахувало кошти в сумі 12600,00 грн.
Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 4690630 від 28.05.2025, проведеним за період з 28.05.2024 до 24.12.2024 підтверджується, що відповідач не виконав умов кредитного договору з повернення кредитних коштів та інших нарахованих на підставі цього договору платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 58779,00 грн, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 12600,00 грн, за відсотками в розмірі 39879,00 грн та за пенею, штрафом в розмірі 6300,00 гривень.
Згідно з п/п 5.1.3. договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
24.12.2024 ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Свеа фінанс» (фактор) уклали договір факторингу № 01.02-36/24, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п/п. 3.1.1. договору факторингу права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованостей, що зазначений у п. 2.2. цього договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені кредитними договорами.
Реєстром боржників до договору факторингу № 01.02-36/24 від 24.12.2024 підтверджується, що ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ «Свеа фінанс» отримало право вимоги за кредитним договором № 4690630 від 28.05.2024 до ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості за яким складає 58779,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 12600,00 грн, за відсотками - 39879,00 грн, зі сплати штрафу - 6300,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору між сторонами виник спір стосовно взятих відповідачем на себе кредитних зобов'язань.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (с. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статті 6, 627 ЦК України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «Лінеура Україна» не виконав, оскільки не здійснював платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом.
Відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 4690630 від 28.05.2024 в сумі 58779 грн. 00 коп., з яких заборгованість за основним зобов'язанням - 12600,00 грн (п. 1.2. договору), за нарахованими на підставі п. 1.4. договору, але не сплаченими відсотками - 39879,00 грн, зі сплати штрафу, нарахованого на підставі п. 6.4. договору - 6300,00 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Верховний Суд України в складі Судової палати у цивільних та господарських справах в постанові від 06.11.2013 по справі № 6-116цс13 зазначив наступне: «Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання»(ст. ст. 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України)».
Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 1077 і ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Враховуючи зазначене, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4690630 від 28.05.2024 до ТОВ «Свеа фінанс» перейшло на законних підставах.
Верховний Суд України в складі Судової палати у цивільних справах у постанові від 23.09.2015 по справі № 6-979цс15 зазначив наступне: «Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.02.2019 у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 взяте на себе зобов'язання, передбачене умовами кредитного договору № 4690630 від 28.05.2024, не виконане, що стало підставою звернення ТОВ «Свеа фінанс», як нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6300,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.
У зв'язку з цим позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6300,00 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. ст. 12, 76 - 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми кредиту та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Отже, позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 52479,00 грн, що становить 89,28 % від ціни позову.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 630 від 28.10.2025 (а. с. 6). У зв'язку з частковим задоволенням позову, витрати, понесені позивачем на оплату судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа фінанс» пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2162,71 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 247, 259, 263, 265, 274, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11 - 16, 205, 207, 209, 512, 516, 526, 530, 599, 610 - 612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8), код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4690630 від 28 травня 2024 року в розмірі 52479 (п'ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8), код ЄДРПОУ 37616221, судовий збір в розмірі 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 71 копійка.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА