Справа № 139/771/25
09 грудня 2025 року с-ще Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Коломійцевої В.І.
з участю секретаря судового засідання Кагляк С.А.,
розглянувши в селищі Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після їх смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із права на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_3 , а після ОСОБА_3 спадщину фактично прийняла, однак не оформила своїх спадкових прав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач у справі є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 за законом та заповітом спадщину прийняла, однак не може оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тому за захистом своїх прав та інтересів ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Солоненка Б.М., з відповідним позовом звернулася до суду.
Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2025 року було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано від державного нотаріуса Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори Вінницької області спадкову справу №260/2012, заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 та від приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Паціюк О.А., копію спадкової справи №21-2019, заведену щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 . Підготовче засідання у справі призначено на 09 грудня 2025 року.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, його представник 08.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій останній просив суд розглядати позовну заяву в редакції уточнених вимог, якими позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , і яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Одночасно подав заяву в який просив справу розглянути у його відсутності та відсутності позивача. Не заперечує проти ухвалення рішення по суті позову ОСОБА_1 в підготовчому засіданні. Позовні вимоги підтримує в заявленому розмірі (а.с.82).
Відповідач копію ухвали та доданих до неї матеріалів отримав 13.11.2025, копію уточненої заяви 08.12.2025, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечив щодо їх задоволення (а.с.83).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.71 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Наддністрянське померла ОСОБА_3 (а.с.19).
Виписками із погосподарських книг за 1991-1995 роки та 2011-2015 роки по Наддністрянському старостинському округу (а.с.39,40) доводиться, що до дня смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали у житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 належну останній земельну ділянку площею 1,8952 га., що розташована на території Наддністрянської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області і належала раніше ОСОБА_2 , оформила їх донька ОСОБА_4 (а.с. 57).
Відтак ОСОБА_4 , є такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 07 грудня 2018 року (а.с. 13), стверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Голосків Летичівського району Хмельницької області.
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, до складу якого входить в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Факт належності будинку садибного типу спадкодавцю, його вартість та належний технічний стан підтверджується технічним паспортом на будинок (а.с. 24-29), витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТІ01:8145:6367:2385:2895 (а.с.31-35), відміткою про проведене технічне обстеження (а.с.30), виписками з погосподарських книг №182, №183 за 1991-1995, 2011-2015 роки (а.с.39,40 ), рішенням Наддністрянської сільської ради № 379 від 22 вересня 2009 року «Про надання в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку (а.с. 41).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб-спадкоємців.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини - день смерті спадкодавця.
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 30 березня 2018 року склала заповіт (а.с.66), яким належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в с.Наддністрянське Мурованокуриловецького району Вінницької області, присадибну земельну ділянку та належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8952 га., заповіла ОСОБА_1 .
Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Довідкою виконавчого комітету Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області № 393-д від 14 липня 2025 року (а.с.14), свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (а.с. 15), свідоцтвом про укладення шлюбу ( ОСОБА_6 (а.с 16), свідоцтвами про право на спадщину за законом від 28.02.2017 року серії НВО 207495 та НВО 207496 (а.с. 20), заповітом ОСОБА_4 (а.с. 66), свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (а.с. 13), свідоцтвом про народження ОСОБА_7 і свідоцтвом про укладення нею шлюбу (а.с. 16,17) та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.12.2020 року (а.с. 70) стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , прийняла спадщину і частково оформила свої спадкові права.
З оглянутої в судовому засіданні копії спадкової справи №21-2019, заведеної щодо майна померлої ОСОБА_4 вбачається, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як за законом так і за заповітом подавши 03.06.2019 року в нотаріальну контору заяву про її прийняття та отримала 12 грудня 2020 року свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на земельні ділянки та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 (а.с. 71).
Таким чином, позивач довела факт смерті спадкодавця, своє право спадкувати за заповітом та факт прийняття спадщини.
Разом з тим, 15 листопада 2024 року приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу, Рибачок Оксані Сергіївні було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок, у зв'язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів (а.с.23).
Вирішуючи питання щодо визнання права власності на спадкове майно, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 4 ст. 3 зазначеного Закону визначено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.
У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Таким чином, встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року.
Індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 20 жовтня 2020 року у справі № 201/7012/18 (провадження № 61-8387св19), від 14 серпня 2024 року у справі №201/12325/20 (провадження № 61-1987св22).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 149/2547/19-ц (провадження № 61-14132 св 21) зазначено, що «будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об'єкти.
Системний аналіз зазначених вище положень свідчить про те, що до 05 серпня 1992 року законодавець не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов'язувало виникнення права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами з державною реєстрацією такого права, відтак, її відсутність не свідчить про відсутність у особи права власності.
Документом, що засвідчував факт існування об'єкта нерухомого майна і містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Як вбачається з характеристики об'єкта нерухомого майна (узагальнена інформація) (а.с.29) будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані у 1957 році.
Згідно відмітки про проведене технічне обстеження та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12 вересня 2024 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 можливо надійно та безпечно експлуатувати (а.с. 30, 31-35).
З виписок з погосподарських книг №182, №183 за 1991-1995, 2011-2015, виданих старостою Наддністрянського старостинського округу від 08.07.2025 року (а.с.39,40), розпорядження селищного голови Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області №46-ОД від 22.03.2024 року «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Мурованокуриловецької селищної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області в рамках процесу декомунізації та деколонізації» (а.с.43) слідує, що спірний житловий будинок знаходився у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та для обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 надано останній у власність рішенням Наддністрянської сільської ради № 379 від 22 вересня 2009 року (а.с.41).
Рішенням виконавчого комітету Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів № 108 від 16.06.1988 року «Про оформлення права особистої власності на будинки, що належать окремим громадянам в селах Мурованокуриловецького району» вирішено оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, в тому числі, в с. Наддністрянське Наддністрянської сільської ради, а виконкому сільської ради видати громадянам свідоцтва згідно цього рішення (а.с. 42). Однак, згідно довідки КП Могилів-Подільське МБТІ №326 від 15.10.2024 року право власності на даний житловий будинок станом на 31.12.2012 не зареєстровано (а.с. 36).
Відповідно до ст. 58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому загальні правила прийняття в експлуатацію не можуть поширюватися на приватні житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами, які збудовані до 5 серпня 1992 року.
Оскільки, житловий будинок в АДРЕСА_1 збудований у 1957 році, на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням, ОСОБА_3 , згідно записів у погосподарській книзі, була головою вказаного домогосподарства, суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, яке та успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп (а.с. 9).
Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.
Керуючись ст.ст.328, 392, 1216,1223,1268,1269 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 100% житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: вул. Соборна, 45, с-ще Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області.
Рішення складено 09.12.2025.
Суддя: