вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3537/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г.,розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Бориспіль - 7)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль - 7 )
про стягнення 121494,67 грн. та зобов'язати вчинити дії
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. б/н від 19.11.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» про стягнення 121494,67 грн. та зобов'язати вчинити дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням вищевказаного, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Водночас, порушенням правила об'єднання позовних вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Позивач просить стягнути з відповідача 121494,67 грн. заборгованості, а саме - 94533,72 грн. основного боргу, 20244,19 грн. пені, 1987,70 грн. 3% річних та 4729,06 грн. інфляційних втрат, яка утворилась внаслідок порушення відповідачем умов пп. 1.1 3 п. 1.1, пп. пп. 2.2.1, 2.2.3 п. 2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 07.09.2015 р. № 02.5-14/1-67 у вигляді несплати вартості отриманих/наданих послуг у період серпень 2024 року - липень 2025 року.
Також, позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» виконати зобов'язання, встановлені у п. 10.8 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2025 № 1610, а саме: звільнити від торговельного обладнання, конструкцій, меблів, товарів, інвентарю та механізмів, детально перелічених у Акті огляду орендованого майна від 31.07.2014 № 04-26-7, та повернути орендоване індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: приміщення № 3.3.19 та частину приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 350,00 кв.м., балансоутримувачу.
Як вбачається з позову, зазначена позовна вимога виникла з неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 № 1610, при цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач зазначає його як договір від 31.07.2025 № 1610.
Отже, у поданій позовній заяві позивач фактично об'єднав два окремі позови, вимоги за якими виникли з різних правочинів, укладених на різних умовах, що мають різний предмет, інший порядок і строки розрахунків, а також містять положення щодо виконання зобов'язань за різними первинними документами.
Разом з цим, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві, оскільки такі вимоги не пов'язані між собою підставами їх виникнення (договори є різними) та наданими доказами, не є похідними одна від одної та відповідно, не можуть вважатися однорідними. У зв'язку з цим положення статті 173 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку не підлягають застосуванню.
Дослідивши об'єднані позовні вимоги, суд зазначає, що позивач обґрунтовує їх посиланнями на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за різними первинними документами, які не пов'язані між собою підставами виникнення. Окрім того, дослідження частини доказів, що стосуються одного договору, не має значення для встановлення обґрунтованості вимог, заявлених на підставі іншого договору.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги за двома різними правочинами не пов'язані між собою ані підставою виникнення, ані первинними документами, що виключає можливість застосування положень ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 10.11.2025 у справі №911/3405/25 вже було повернуто позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 35-28/7-75 від 04.11.2025 р. (вх. № 7745 від 04.11.2025 р.) з такими самими позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс", яка ґрунтувалася на тих самих договорах: договорі оренди від 31.07.2014 та договорі від 07.09.2015 №02.05-14/1-67 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Проте, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» позовні вимоги не роз'єднало.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи все вищевикладене, з огляду на відсутність у даному випадку підстав для застосування положень статті 173 ГПК України, позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з додатками підлягає поверненню позивачеві.
Відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
У зв'язку із поверненням позовної заяви клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження не розглядається судом.
При цьому, суд бере до уваги те, що позовна заява позивачем була сформована та подана до суду з використанням системи "Електронний суд".
Система "Електронний суд" забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Водночас, функціонал системи "Електронний суд" передбачає механізм автоматичного оповіщення користувачів про надходження до Електронного кабінету процесуальних документів, зміни стану розгляду судової справи чи про надходження інших документів у справі, шляхом надсилання відповідного повідомлення на вказану користувачем адресу електронної пошти.
Отже, оскільки позивачем позовну заяву було подано з використанням системи "Електронний суд", підстави для повернення позивачу позовної заяви засобами поштового зв'язку у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 173, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву повернути позивачеві - Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» .
Додаток: позовна заява за вих. б/н від 19.11.2025 з додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 10.12.2025 та може бути оскаржена відповідно до ст. 235, п.6 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ГПК України в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя О.Г. Смірнов