Справа № 131/1175/20
Провадження № 1-кп/131/19/2023
"10" грудня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллінці кримінальне провадження відомості про яке внесені 17.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020020000000224 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, не одружений, не судимий згідно ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_2 , освіта вища, ФОП, одружений, не судимий.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
потерпілий ОСОБА_8
представник потерпілого ОСОБА_9
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11
Стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він спільно із ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та прагнучи швидкого особистого збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступили в попередню змову та розробили план протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_8 в якості сплати боргу, якого в дійсності не існує, шляхом нанесення тілесних ушкоджень та погроз застосування насильства.
Реалізуючи заздалегідь розроблений алгоритм злочинних дій, 16.06.2020 близько 16:30 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі марки «BMW» моделі «Х5», який перебував у користуванні останнього, під'їхали до будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_8 та проникли на територію приватного домоволодіння, прилеглого до вказаного будинку.
Знаходячись на території зазначеного домогосподарства, під час того як ОСОБА_8 вийшов з будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 висловили до нього вимогу надання їм грошових коштів у сумі 3 000 доларів США за погашення неіснуючих боргових зобов'язань ОСОБА_8 перед третіми особами, висловлюючи при цьому погрози застосування до нього фізичного насильства.
У подальшому, з метою підтвердження серйозності власних намірів, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , фрагментами дерев'яних палиць, які знайшли на території вказаного домоволодіння, та кулаками своїх рук, по черзі, почали наносити удари у різні частини тіла ОСОБА_8 , вимагаючи при цьому виконання висунутої вимоги щодо надання їм грошових коштів у сумі 3 000 доларів США. Внаслідок вищеописаних дій, ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців: по задні поверхні шиї зліва, який поширюється на ліву завушну ділянку голови, в області грудної клітки справа та зліва, в проекції лівої лопатки з поширенням на ліве плече, по попередній поверхні живота зліва, в області правого та лівого передпліччя, правого та лівого стегна, правої та лівої гомілки, які згідно висновку експерта №95 від 17.06.2020 виникли від дії тупого твердого предмета, можливо 16.06.2020 та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отримавши відмову ОСОБА_8 надати вказані грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні, самовільно, не отримавши згоди ОСОБА_8 здійснили огляд житлового будинку та прилеглої до нього території. В подальшому, ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 , взявши до рук кухонний ніж, який знайшов на території зазначеного домоволодіння, та спрямувавши його до ОСОБА_8 , почав вимагати відкриття дверей легкового автомобіля, який перебував у користуванні останнього з метою вилучення грошових коштів, які знаходились всередині автомобіля. Будучи підданим фізичному та психологічному примусу ОСОБА_8 відчинив вказаний автомобіль та видав останнім грошові кошти у сумі 4 000 гривень.
Отримавши частину грошових коштів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 висловивши вимогу надати решту грошових коштів у майбутньому, сіли до транспортного засобу марки «BMW» моделі «Х5» та поїхали за адресами місця свого проживання.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він спільно із ОСОБА_3 , переслідуючи корисливий мотив та прагнучи швидкого особистого збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступили в попередню змову та розробили план протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_8 в якості сплати боргу, якого в дійсності не існує, шляхом нанесення тілесних ушкоджень та погроз застосування насильства.
Реалізуючи заздалегідь розроблений алгоритм злочинних дій, 16.06.2020 близько 16:30 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі марки «BMW» моделі «Х5», який перебував у користуванні останнього, під'їхали до будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_8 та проникли на територію приватного домоволодіння, прилеглого до вказаного будинку.
Знаходячись на території зазначеного домогосподарства, під час того як ОСОБА_8 вийшов з будинку, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 висловили до нього вимогу надання їм грошових коштів у сумі 3 000 доларів США за погашення неіснуючих боргових зобов'язань ОСОБА_8 перед третіми особами, висловлюючи при цьому погрози застосування до нього фізичного насильства.
У подальшому, з метою підтвердження серйозності власних намірів, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , фрагментами дерев'яних палиць, які знайшли на території вказаного домоволодіння, та кулаками своїх рук, по черзі, почали наносити удари у різні частини тіла ОСОБА_8 , вимагаючи при цьому виконання висунутої вимоги щодо надання їм грошових коштів у сумі 3 000 доларів США. Внаслідок вищеописаних дій, ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців: по задні поверхні шиї зліва, який поширюється на ліву завушну ділянку голови, в області грудної клітки справа та зліва, в проекції лівої лопатки з поширенням на ліве плече, по попередній поверхні живота зліва, в області правого та лівого передпліччя, правого та лівого стегна, правої та лівої гомілки, які згідно висновку експерта №95 від 17.06.2020 виникли від дії тупого твердого предмета, можливо 16.06.2020 та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отримавши відмову ОСОБА_8 надати вказані грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 останні, самовільно, не отримавши згоди ОСОБА_8 здійснили огляд житлового будинку та прилеглої до нього території. В подальшому, ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 , взявши до рук кухонний ніж, який знайшов на території зазначеного домоволодіння, та спрямувавши його до ОСОБА_8 , почав вимагати відкриття дверей легкового автомобіля, який перебував у користуванні останнього з метою вилучення грошових коштів, які знаходились всередині автомобіля. Будучи підданим фізичному та психологічному примусу ОСОБА_8 відчинив вказаний автомобіль та видав останнім грошові кошти у сумі 4 000 гривень.
Отримавши частину грошових коштів, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 висловивши вимогу надати решту грошових коштів у майбутньому, сіли до транспортного засобу марки «BMW» моделі «Х5» та поїхали за адресами місця свого проживання.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні не визнали.
Так, допитаний обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що 16.06.2020 він перебував в м. Монастирище Черкаської області. За пару днів до цього йому телефонував ОСОБА_4 який просив замовити для нього запчастинами для автомобіля, оскільки останній нещодавно придбав автомобіль по рекомендації ОСОБА_3 . У подальшому, 16.06.2020 він зателефонував до ОСОБА_4 та вказав, що запчастини вже прибули, тому він може приїхати їх забрати. Після чого в обідній час ОСОБА_4 приїхав в м. Монастирище та вони разом в магазині забрали запчастини. У подальшому, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 поїхати пообідати в кафе «Застава», що знаходиться на кордоні Черкаської та Вінницької областей, при цьому вони поїхали кожен своїм автомобілем. Прибувши в кафе вони замовили страви, але очікуючи обід в ході спілкування ОСОБА_4 повідомив про некоректну роботу підвіски його автомобіля та запропонував проїхатись протестувати авто, на що ОСОБА_3 погодився та вони разом поїхали по «поганій» дорозі в напрямок с. Леухи. У подальшому, перебуваючи в с. Леухи ОСОБА_3 попросив ОСОБА_4 під'їхати до його знайомого ОСОБА_8 з яким у нього вже тривалий час неприязні стосунки, щоб поговорити з останнім з особистих питань. При цьому, ОСОБА_3 у ході допиту зазначив, що причиною розмови з ОСОБА_8 було те, що останній ображає його близьких друзів, а саме ОСОБА_12 , яка є дочкою його кума ОСОБА_13 . Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що між ним та ОСОБА_8 не раз відбувались розмови про непристойну поведінку останнього.
Під'їхавши до домогосподарства ОСОБА_8 вони припаркували автомобіль біля паркана перед цим посигналили, але ніхто на дорогу не вийшов. При цьому, інших автомобілів поруч з даним подвр'ям не було. Після чого ОСОБА_3 зайшов до домогосподарства ОСОБА_8 , а ОСОБА_4 залишився в автомобілі. У подальшому, ОСОБА_3 зайшовши на подвір'я та підійшов до входу в будинок з якого вийшов ОСОБА_8 .
У ході розмови з приводу поведінки ОСОБА_8 щодо ОСОБА_14 та висловлення певних претензій до його дій, останній почав агресивно себе поводити та в нас розпочалась розмова на підвищених тонах. При цьому, ОСОБА_8 стояв в веранді, а ОСОБА_3 при вході, коли останній побачив, як ОСОБА_8 бере зі столу в веранді кухонного ножа та починає йому погрожувати. Реагуючи на даний факт ОСОБА_3 помітивши біля входу в будинок палицю, взявши її та вибив з рук ОСОБА_8 ножа, після чого взявши ножа в руки, відкинув його подалі. У подальшому, фактично не стримавши своїх емоцій він наніс ОСОБА_8 палицею декілька ударів по різних частинах тіла, після чого останній перестав себе агресивно поводити та вони почали спокійно розмовляти. У ході подальшої розмови ОСОБА_3 висловив в сторону ОСОБА_8 певні претензії щодо його поведінки на що останній повідомив, що все зрозумів та більше не буде ображати ОСОБА_12 .
У подальшому, ОСОБА_3 поспілкувавшись ще деякий час на подвір'ї ОСОБА_8 вийшов з домогосподарства та сівши в автомобіль поїхали разом з Добровольським в кафе «Застава». Після чого, приблизно о 17.00 роз'їхались по своїм справам.
При цьому, ОСОБА_3 зазначив, що не знає чи ОСОБА_4 бачив та чув що відбулось між ним та ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_4 не перебував на подвір'ї, а стояв біля автомобіля.
Крім того, на запитання сторін ОСОБА_3 зазначив, що будь яких дій щодо привласнення 4000 грн. та вимагання в ОСОБА_8 коштів він не вчиняв, а ОСОБА_4 взагалі з ОСОБА_8 не спілкувався. Все про що повідомив останній ОСОБА_3 вважає наклепом оскільки між ними є неприязні відносини.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що зранку 16.06.2020 він перебував в м. Умань Черкаської області. За пару днів до даної дати він в телефонному режимі спілкувався з ОСОБА_3 якого просив замовити для нього запчастинами для автомобіля. У подальшому, 16.06.2020 йому зателефонував ОСОБА_3 та вказав, що запчастини вже прибули, тому він може приїхати їх забрати. Після чого в обідній час ОСОБА_4 приїхав в м. Монастирище та вони разом з ОСОБА_3 в магазині забрали запчастини. У подальшому, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 поїхати пообідати в кафе «Застава», що знаходиться на кордоні Черкаської та Вінницької областей, при цьому вони поїхали кожен своїм автомобілем. Прибувши в кафе вони замовили страви, але очікуючи обід, в ході спілкування ОСОБА_4 повідомив про некоректну роботу підвіски його автомобіля та запропонував проїхатись протестувати авто, на що ОСОБА_3 погодився та вони разом поїхали по дорозі в напрямок с. Леухи. У подальшому, перебуваючи в с. Леухи ОСОБА_3 попросив ОСОБА_4 під'їхати до його знайомого ОСОБА_8 , щоб поговорити з останнім з особистих питань.
Під'їхавши до домогосподарства ОСОБА_8 вони припаркували автомобіль біля паркана, при цьому інших авто поруч з даним подвір'ям не було. Після чого ОСОБА_3 зайшов до домогосподарства ОСОБА_8 , а ОСОБА_4 залишився в автомобілі.
При цьому, ОСОБА_4 зазначив, що через спеку пізніше вийшов з автомобіля та не заходивши до домогосподарства перебував біля входу та очікував ОСОБА_3 . У подальшому, через 10-15 хв. ОСОБА_3 вийшов з даного подвір'я з невідомим раніше йому чоловіком. Будь яких розмов він з даною особою не мав. Після чого, вони разом з ОСОБА_3 сіли в автомобіль та повернулись до кафе «Застава». По дорозі ОСОБА_3 повідомив, що з ОСОБА_8 в нього виник конфлікт через похресницю.
На запитання сторін ОСОБА_4 зазначив, що будь яких дій щодо нанесення тілесних ушкоджень, привласнення 4000 грн. та вимагання в ОСОБА_8 коштів він не вчиняв, та взагалі з ним не спілкувався.
Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
У відповідності зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, сторона обвинувачення посилається на докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме: покази потерпілого, свідків, протоколи огляду, висновки експертиз, протокол слідчого експерименту та інші процесуальні документи.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що 16.06.2020 він перебував за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_3 . Приблизно о 16.30-17.00 він відпочивав в своєму будинку, як почув, що хтось крикнув біля будинку. Після чого, вийшовши зі своєї оселі біля входу він побачив ОСОБА_4 , якого я раніше не знав. Після чого, останній сказав, що ОСОБА_8 заборгував кошти (3000 дол. США), які потрібно повернути, на що останній запитав кому він заборгував та чи є підтверджуючі документи про отримання боргу. При цьому, ОСОБА_4 не надав конкретної відповіді на питання, в цей момент з сірого автомобіля BMW «X5», який стояв біля воріт його домогосподарства, приблизно 20-30 м. від будинку, вибіг ОСОБА_3 , з яким він знайомий вже тривалий час та який до нього неодноразово приїзжав, та взявши палицю (висотою 1.2 м. та 10 см. діаметром), яка лежала на подвір'ї, почав наносити ОСОБА_8 удари по різних частинах тіла (плечі, руки, ноги). Після чого ОСОБА_4 також взяв палицю біля дверей будинка та наніс удари. У подальшому вони сказали, щоб він заходив в будинок та показував де він зберігає кошти. Крім того, в будинку ОСОБА_3 взяв кухонного ножа, яким в ході розмови погрожував. Зайшовши в будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знову наносили удари палицями та руками, та вимагали, щоб він віддав кошти. При цьому, ОСОБА_8 вказав, що коштів в будинку немає, але є в автомобілі. У подальшому, знайшовши ключ від автомобіля ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли до автомобіля, який був припаркований біля домогосподарства. Після чого, ОСОБА_15 вказав ОСОБА_8 , щоб він відкрив авто та віддав їм кошти. У подальшому, діставши з автомобіля грошові кошти в сумі 8000 грн. ОСОБА_4 запитав чи це всі кошти та почувши відповідь, що всі, сказав віддати 4000 грн. а решту залишив ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_3 викинув ніж та палицю в подвір'я.
У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сказали, що решту коштів він буде віддавати на протязі певного часу та сівши в автомобіль поїхали в невідомому напрямку. При цьому, ОСОБА_8 приблизно через 30 хв. викликав працівників поліції та повідомив про вказаний факт.
Крім того, потерпілий, як цивільний позивач, підтримав позовні вимоги щодо стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що йому нічого не відомо про обставини події, яка сталась 16.06.2020 по АДРЕСА_3 між ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому, свідок зазначив, що в обідній час приблизно о 12.00-15.00 йому телефонував ОСОБА_3 щодо консультації по ремонту автомобіля.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що він є жителем с. Леухи Іллінецького району Вінницької області. З обвинуваченим ОСОБА_3 він перебуває в дружніх відносинах та останній є його кумом. При цьому, свідок показав, що також знає ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з яким він перебуває в неприязних відносинах, оскільки останній напротязі тривалого часу зарекомендував себе в с. Леухи з негативної сторони та постійно ображає, конфліктує з ним та членами його сім'ї. Крайній випадок стався з його дочкою ОСОБА_18 в травні 2020 року, коли остання проїжджала на автомобілі біля місця де рибалив ОСОБА_8 , коли останній почав кидатися камінням в її автомобіль, через що дочка сильно злякалась та ледь не потрапила в ДТП. Після чого ОСОБА_18 попросила його поспілкуватись з ОСОБА_8 , щоб він її більше не ображав. Але свідок зазначив, що ОСОБА_8 не реагує на його зауваження, та на думку свідка, поводить себе неадекватно, тому він звернувся до ОСОБА_3 , щоб останній поспілкувався з ОСОБА_8 та попросив більше не чіплятись до ОСОБА_17 та членів його сім'ї.
На запитання сторін, чому саме до ОСОБА_3 свідок звернувся з вказаним проханням, останній повідомив, що ОСОБА_8 не реагує на його зауваження, але реагує на зауваження ОСОБА_3 , якого також знає, оскільки свідок раніше неодноразово звертався до ОСОБА_3 з аналогічними проханням і після чого ОСОБА_8 певний час заспокоювався та поводив себе нормально по відношенню до ОСОБА_17 .
Щодо обставин спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_8 16.06.2020 йому нічого невідомо.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона станом на 2020 рік проживала в с. Леухи Іллінецького району Вінницької області разом зі своєю сім'єю. У її батька ОСОБА_17 є неприязні відносини з мешканцем даного села ОСОБА_8 , який постійно провокує конфліктні ситуації. Так, в травні 2020 року вона керуючи автомобілем батька Volkswagen Passat B5 проїжджала греблю ставка, що знаходиться в центрі села с. Леухи на якій рибалив ОСОБА_8 . У подальшому, побачивши автомобіль батька він кинув вудку та почав вибігати на дорогу, розмахуючи руками. Піднявши піднявши каміння, почав ним кидатись в автомобіль. Реагуючи на дану ситуацію вона зробила маневр та ледь не злетіла з дороги в обрив. Приїхавши додому вона розповіла про це батькові.
Пізніше їй стало відомо, що її батько ОСОБА_17 попросив її хрещеного ОСОБА_3 поспілкуватись з ОСОБА_8 , щоб останній перестав чіплятись до неї та членів її сім'ї та провокувати конфлікти. При цьому, чи відбулась розмова їй не відомо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що станом на 2020 рік він проживав в АДРЕСА_3 ., навпроти за адресою АДРЕСА_3 проживав ОСОБА_8 з яким він близько не знайомий лише по сусідські вітається.
Влітку 2020 року точну дату не пам'ятає він перебуваючи в своєму будинку, з вікна своєї кімнати, яка знаходиться навпроти подвір'я ОСОБА_8 , бачив, як до домогосподарства останнього під'їхав позашляховик сірого кольору, точної марки не пам'ятає. Даний автомобіль зупинився біля воріт, які були зачинені. З вказаного авто вийшли два чоловіка міцної тілобудови в чорних футболках та зайшли на подвір'я ОСОБА_8 . При цьому, свідок зазначив, що йому було видно лише початок подвір'я (ворота та 1-2 м. входу), а далі розташовані дерева та виноград тому більше нічого не видно.
Крім того, на запитання сторін свідок повідомив, що на той момент будь якого іншого автомобіля біля домогосподарства ОСОБА_8 не було, зокрема і Volkswagen Passat, яким користується ОСОБА_8 .
Також, свідок показав, що про події, які відбувались безпосередньо на подвір'ї ОСОБА_8 йому нічого не відомо, будь яких бійок чи криків він не бачив та не чув.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показав, що на даний час проживає в м. Києві, але родом з с. Леухи Вінницької області. Щодо обставин події, яка відбувалась 16.06.2020 в АДРЕСА_3 йому нічого невідомо.
На запитання сторін свідок відповів, що знає ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . При цьому, зазначив, що з ОСОБА_4 з 1996 по 2000 роки навчався ВНЗ в м. Умань, але з того моменту вони майже не бачились лише декілька разів зідзвонювались, останній раз 2020 році. Щодо ОСОБА_3 свідок повідомив, що з останнім він давно знайомий оскільки разом працювали, але на даний час не спілкуються. Також, свідок повідомив, що пригадує ОСОБА_8 як мешканця с. Леухи, але з ним не спілкується лише знає в лице. Будь яких справ з останнім він не мав.
У ході судового розгляду судом неодноразово вживались заходи щодо виклику свідків обвинувачення ОСОБА_21 та ОСОБА_22 однак, дані свідки у судові засідання не з'являлись, приводи даних осіб не виконувались. В результаті чого сторона обвинувачення у відповідному порядку відмовилась від допиту вказаних свідків.
Крім показів потерпілого та свідків, судом у ході судового розгляду досліджено ряд доказів, процесуальних документів та висновки експертиз, а саме:
- Згідно заяви ОСОБА_8 від 16.06.2020 року останній звернулась до Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо дій двох осіб, які 16.06.2020 по АДРЕСА_3 вимагали 3000 дол. США, наносили удари палицями та заволоділи грошовими коштами в сумі 4000 грн. (Т.2 а.с. 187)
- Згідно витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.06.2020 за № 12020020000000224 внесені відомості за заявою ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України ( Т.2 а.с. 184)
- Згідно протоколу огляду місця події від 16.06.2020 в АДРЕСА_4 проведено огляд домогосподарства за вказаною адресою та автомобіля Volkswagen Passat B5, н.з. НОМЕР_1 , у ході якого виявлено та вилучено два фрагмента дерев'яної палиці, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору та пусту пачку від сигарет «MARLBORO». (Т.2 а.с. 193-203)
- Згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_23 від 18.06.2020 на два фрагмента дерев'яної палиці, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору та пусту пачку від сигарет «MARLBORO» накладено арешт (Т.2 а.с. 220-222)
- Згідно протоколу обшуку від 17.05.2020 в межах кримінального провадження № 12020020000000224 проведено обшук домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А7(2017)», s/n НОМЕР_2 , ІМЕІ # 1: НОМЕР_3 , IMEI # 2: НОМЕР_4 , із наявною в ньому SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; який перебував у користуванні ОСОБА_3 та безпосередньо останнім був виданий в ході проведення обшуку; пластикова платіжна картка, емітована АТ «КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_6 . (Т.2 а.с.226-228)
- Згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_24 від 25.06.2020 на мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А7(2017)», s/n НОМЕР_2 , ІМЕІ # 1: НОМЕР_3 , IMEI # 2: НОМЕР_4 , із наявною в ньому SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; який перебував у користуванні ОСОБА_3 та безпосередньо останнім був виданий в ході проведення обшуку; пластикова платіжна картка, емітована АТ «КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_6 накладено арешт (Т.2 а.с. 237)
- Згідно висновку судово-медичної експертизи № 95 від 17.06.2020 у ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження: синці по задні поверхні шиї зліва, який поширюється на ліву завушну ділянку голови, в області грудної клітки справа та зліва, в проекції лівої лопатки з поширенням на ліве пличе, на передній поверхні живота зліва, в області правого та лівого передпліччя, правого та лівого стегна, правої та лівої гомілки.
Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, можливо 16.06.2020 та відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступення тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.5. (Т.2 а.с. 240-241)
Також, у ході судового розгляду судом досліджено протокол проведення слідчого експеременту від 17.06.2020 за участю потерпілого ОСОБА_8 (Т.2 а.с. 243-247)
- Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.06.2020 ОСОБА_8 вказав на особу, зображена на фото №3 ( ОСОБА_3 ), яка згідно його показів з іншою раніше незнайомою йому особою нанесла йому тілесні ушкодження, вимагала та відкрито заволоділа його коштами в сумі 4000 грн. (Т.2 а.с. 248-249)
- Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.06.2020 ОСОБА_8 вказав на особу, зображена на фото №3 ( ОСОБА_25 ), яка згідно його нанесла йому тілесні ушкодження, вимагала грошові кошти (Т.3 а.с. 1-3)
- Згідно висновку судово молекулярно-генетичної експертизи від 09.09.2020 № 682 установлено, що на наданих на дослідження двох фрагментах дерев'яних палиць (об'єкт № 3, 4), кухонному ножі (об'єкти № 5, 6) та пачці з-під цигарок марки "Мальборо" (об'єкт N 7), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, виявлені клітини з ядрами.
В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні фрагмента дерв'яної палиці (об?єкт № 3), кухонного ножа (об'єкт № 5) та пачки з-під цигарок марки "Мальборо" (об'єкт № 7), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиці 1.1, що додається до висновку експерта).
Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні фрагмента дерев?яної палиці (об'єкт № 4) та кухонного ножа (об'єкт № 6), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, не встановлені.
В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та ОСОБА_4 (об'єкт № 2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 що додається до висновку експерта).
В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні фрагмента дерев?ної палиці (об'єкт № 3), кухонного ножа (об'єкт № 5) та пачки з з-під цигарок марки "Мальборо"(об'єкт № 7), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиці 1.1, що додається до висновку експерта).
Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні кухонного ножа (об'єкт № 5) та пачці з-під цигарок "Мальборо" (об'єкт № 7), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, збігаются між собою, з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 (об'єкт № 2).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітетелію ОСОБА_3 та в об'єкті № 5 складає 3,97927 х 10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті зустрічається не частіше, ніж у 1 з 251 трильйонів (2,51 х 1014) осіб.
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітетелію ОСОБА_3 та в об'єкті N 7 складає 2,15112 х 10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об?єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,65 нонильйонів (4,65 х 1030) осіб.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_4 виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні фрагмента дерев?яної палиці (об'єкт № 3), вилученого в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_3 (об'єкт № 1) і ОСОБА_4 (об'єкт № 2) та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виключається.
Крім того, судом досліджено аналітичну довідку про опрацювання номерної інформації в ході досудового розслідвання № 12020020000000224 від 17.06.2020 щодо з'єднання абонентських номерів - НОМЕР_5 , 380984107177, НОМЕР_7 (Т.3 а.с 95-98).
Також судом досліджено аналітичну довідку про опрацювання інформації, отриманої від операторів телекомунікації щодо з'єднання абонентів номерів НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (Т.3 а.с. 101-103)
Дослідивши всі надані в судовому засіданні докази як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України не доведена.
Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності встановивши, що під час судового провадження не здобуто та не надано безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення особою ухвалює виправдувальний вирок.
Так, мотивом ухвалення виправдувального вироку є те, що під час досудового розслідування так і судового розгляду стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Суд прийшов до такого висновку виходячи з наступного.
Згідно диспозиції ч. 2 ст. 189 КК України зазначено - вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
Відповідно обвинувальному акту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Так, опис обвинувачення розпочинається з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив та прагнучи швидкого особистого збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступили в попередню змову та розробили план протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_8 в якості сплати боргу, якого в дійсності не існує, шляхом нанесення тілесних ушкоджень та погроз застосування насильства.
Слід зауважити, що обвинувачення повинно ґрунтуватись на належних та допустимих доказах зібраних у ході досудового розслідування, а саме показаннях свідків, речових доказах, висновків експертиз, інформації здобутої у ході проведення гласних та негласних слідчих дій, які у подальшому безпосередньо досліджуються судом у ході судового розгляду. При цьому, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили кілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
При цьому, домовленість про спільне вчинення злочину обов'язково означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони.
Так, в обвинувачені є посилання на розроблення плану протиправного отримання грошових коштів, при цьому стороною обвинувачення не розкрито, шляхом надання доказів, будь якої обставини про фактичне існування даного плану та попередньої змови.
При цьому, за результатами проведеного судового розгляду у даному кримінальному провадженні крім показань потерпілого ОСОБА_8 стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би підтверджував твердження викладеного в обвинувальному акті щодо вступу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в попередню змову та розроблення плану протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_8 в якості сплати боргу, якого в дійсності не існує, шляхом нанесення тілесних ушкоджень та погроз застосування насильства. Оскільки в диспозиції ч. 2 ст. 189 КК України кваліфікуючого ознакою даного злочину є погроза вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, згідно подальшого опису обвинувачення зазначено, що знаходячись на території домогосподарства по АДРЕСА_3 , під час того як ОСОБА_8 вийшов з будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 висловили до нього вимогу надання їм грошових коштів у сумі 3 000 доларів США за погашення неіснуючих боргових зобов'язань ОСОБА_8 перед третіми особами, висловлюючи при цьому погрози застосування до нього фізичного насильства.
У подальшому, з метою підтвердження серйозності власних намірів, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , фрагментами дерев'яних палиць, які знайшли на території вказаного домоволодіння, та кулаками своїх рук, по черзі, почали наносити удари у різні частини тіла ОСОБА_8 , вимагаючи при цьому виконання висунутої вимоги щодо надання їм грошових коштів у сумі 3 000 доларів США. Внаслідок вищеописаних дій, ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження.
Отримавши відмову ОСОБА_8 надати вказані грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні, самовільно, не отримавши згоди ОСОБА_8 здійснили огляд житлового будинку та прилеглої до нього території. В подальшому, ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 , взявши до рук кухонний ніж, який знайшов на території зазначеного домоволодіння, та спрямувавши його до ОСОБА_8 , почав вимагати відкриття дверей легкового автомобіля, який перебував у користуванні останнього з метою вилучення грошових коштів, які знаходились всередині автомобіля. Будучи підданим фізичному та психологічному примусу ОСОБА_8 відчинив вказаний автомобіль та видав останнім грошові кошти у сумі 4 000 гривень.
Отримавши частину грошових коштів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 висловивши вимогу надати решту грошових коштів у майбутньому, сіли до транспортного засобу марки «BMW» моделі «Х5» та поїхали за адресами місця свого проживання.
Однак, у ході судового розгляду вищевикладені обставини не доведені та спростовані доказами, які досліджені судом.
Так, обвинувачення ґрунтується лише на показах потерпілого. Допитаний у ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 фактично повторив обставини викладені в обвинувальному акті, при цьому, конкретизувавши певні факти, а саме потерпілий вказав, що вийшовши з будинку побачив ОСОБА_4 який відразу почав у нього вимагати кошти, а потім через деякий час з сірого «BMW» моделі «Х5» вибіг ОСОБА_3 та взявши палицю почав наносити йому удари по різних частинах тіла.
Однак, дані покази не узгоджуються з показами свідка ОСОБА_19 , який суду показав, що він бачив як після того як до домогосподарства ОСОБА_8 під'їхав позашляховик сірого кольору з нього вийшли два чоловіка та разом зайшли на подвір'я. Тобто не окремо, як зазначає потерпілий.
Також, покази потерпілого ОСОБА_8 щодо нанесення ОСОБА_4 йому тілесних ушкоджень палицею не узгоджується з висновком судово молекулярно-генетичної експертизи від 09.09.2020 № 682 згідно якої генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні фрагмента дерев'яної палиці (об'єкт № 4) та кухонного ножа (об'єкт № 6), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, не встановлені.
Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні кухонного ножа (об'єкт № 5) та пачці з-під цигарок "Мальборо" (об'єкт № 7), вилучених в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, збігаются між собою, з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 (об'єкт № 1) та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 (об'єкт № 2).
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_4 виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні фрагмента дерев?яної палиці (об'єкт № 3), вилученого в ході проведення огляду місця події в період з 16 по 17 червня 2020 року, не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_3 (об'єкт № 1) і ОСОБА_4 (об'єкт № 2) та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.
Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виключається.
При цьому, вищевказаний висновок узгоджується з показами обвинуваченого ОСОБА_3 , який суду показав, що 16.06.2020 між ним та ОСОБА_8 виникла суперечка у ході якої він декілька разів вдарив палицею ОСОБА_8 , а ОСОБА_4 взагалі не бачив даного конфлікту.
Також, потерпілий суду показав, що біля його домогосподарства стояв автомобіль Volkswagen Passat B5, н.з. НОМЕР_1 , з якого він брав кошти та передавав ОСОБА_4 .
Однак, вищезазначене спростовується показами свідка ОСОБА_19 , який суду показав, що в момент коли до домогосподарства ОСОБА_8 під'їхав сірий позашляховик інших авто біля даного подвір'я не було.
Допитаний у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що ним не заперечується факт приїзду разом з ОСОБА_4 16.06.2020 до домогосподарства ОСОБА_8 , однак не з тих мотивів, які описані в обвинуваченні, а з мотивів поспілкуватись з останнім з приводу його поведінки щодо його похресниці ОСОБА_18 .
Вищенаведені покази обвинуваченого узгоджуються з показами свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , оскільки останній суду показав, що просив ОСОБА_3 поспілкуватись з ОСОБА_8 .
Крім того, у ході допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_3 суду показав, що ним не заперечується факт нанесення ОСОБА_8 палицею декілька ударів, але не з мотивів вимагання коштів, оскільки конфлікт виник з інших причин та на ґрунті неприязних відносин.
За таких обставин, доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагали, тобто висловлювали вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб спростовуються, як показами обвинувачених та не підтверджуються жодними іншими доказами та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки жодних інших доказів не було запропоновано стороною обвинувачення, а докази, які були досліджені в судовому засіданні, не спростовують доводи обвинувачених.
Сумнівний характер вчинення обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов свій вияв як в положенні ст.17 КПК України, з якого випливає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має право бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини такої особи тлумачаться на її користь, так і практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України", в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.1998р. Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали свої справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no.146, p.33, & 77").
Суд звертає увагу на те, що позиція обвинувачених про їх невинуватість не була спростована, інших належних та допустимих доказів, які б вказували що вони вчинили кримінальне правопорушення, що їм інкримінується, за викладених в обвинувальному акті обставинах стороною обвинувачення надано не було. Прокурор в судовому засіданні не заявляв клопотань про допит будь-яких інших свідків чи дослідження додаткових письмових матеріалів чи речей.
Таким чином суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою проведення певних слідчих дій, оскільки функції публічного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення докази та давши їм належну оцінку, керуючись ст.94 КПК України, яка вимагає, щоб суд оцінював докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, в їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що в рамках даного кримінального провадження відносно обвинувачених не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували пред'явлене їм обвинувачення, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо вчинення даних кримінальних правопорушень, а тому обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає виправданню у зв'язку з недоведеністю, що в їх діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Також, суд зазначає, що положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов'язком сторони обвинувачення (ВС/ККС у справі № 243/1573/17 від 13 січня 2021 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність "обґрунтованої підозри" у вчинені правопорушення передбачає "наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин". І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину.
Згідно ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Таким чином, позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 4000 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
А тому, суд вважає, що слід скасувати арешт майна, а саме: на мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А7(2017)», s/n НОМЕР_2 , ІМЕІ # 1: НОМЕР_3 , IMEI # 2: НОМЕР_4 , із наявною в ньому SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; який перебував у користуванні ОСОБА_3 та безпосередньо останнім був виданий в ході проведення обшуку; пластикова платіжна картка, емітована АТ «КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_6 , накладений згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_24 від 25.06.2020.
Скасувати арешт майна, а саме: на два фрагмента дерев'яної палиці, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору та пусту пачку від сигарет «MARLBORO» накладеного згідно ухвали ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_23 від 18.06.2020.
Згідно з ст.100 КПК України речові докази: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А7(2017)», s/n НОМЕР_2 , ІМЕІ # 1: НОМЕР_3 , IMEI # 2: НОМЕР_4 , із наявною в ньому SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; який перебував у користуванні ОСОБА_3 та безпосередньо останнім був виданий в ході проведення обшуку; пластикова платіжна картка, емітована АТ «КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_6 повернути ОСОБА_3 .
Речові докази: два фрагмента дерев'яної палиці, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору повернути ОСОБА_8 .
Судові витрати в сумі 17 616 грн. 58 коп. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 337, 370, 374 КПК України та ст. 22, 28, 25, 91, 92, 129, 174, 189 КК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та виправдати його у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та виправдати його у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення.
Скасувати арешт на майно, а саме: на мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А7(2017)», s/n НОМЕР_2 , ІМЕІ # 1: НОМЕР_3 , IMEI # 2: НОМЕР_4 , із наявною в ньому SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; який перебував у користуванні ОСОБА_3 та безпосередньо останнім був виданий в ході проведення обшуку; пластикова платіжна картка, емітована АТ «КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_6 , накладений згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_24 від 25.06.2020.
Скасувати арешт на майно, а саме: на два фрагмента дерев'яної палиці, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору та пусту пачку від сигарет «MARLBORO» накладеного згідно ухвали ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_23 від 18.06.2020.
Речові докази: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А7(2017)», s/n НОМЕР_2 , ІМЕІ # 1: НОМЕР_3 , IMEI # 2: НОМЕР_4 , із наявною в ньому SIM-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; який перебував у користуванні ОСОБА_3 та безпосередньо останнім був виданий в ході проведення обшуку; пластикова платіжна картка, емітована АТ «КБ «ПриватБанк» за номером НОМЕР_6 повернути ОСОБА_3 .
Речові докази: два фрагмента дерев'яної палиці, кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору повернути ОСОБА_8 .
Судові витрати в сумі 17 616 грн. 58 коп. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 4000 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_26