ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2025Справа № 910/5644/25
За позовом Приватного підприємства «Вояж»
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанагра»
про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача Тихоша Д.С., ордер серії ВТ № 1060793 від 08.04.2025
від відповідача Буханистий О.В., самопредставництво
від третьої особи Крохмальова Я.Е., ордер серії АІ № 1943135 від 08.07.2025
Суть спору:
05.05.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного підприємства «Вояж» до Київської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 63-6-00341 від 07.03.2006, кадастровий номер 8000000000:90:176:0025, площею 2048 кв. м, що був укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством «Вояж», на той самий строк на тих самих умовах у редакції, що наведена у позовній заяві.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між сторонами 24.02.2006 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0025, площею 2048 кв. м для будівництва, експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином, строком на 15 років. 22.04.2021 відповідачем було прийняте рішення № 931/972 «Про поновлення приватному підприємству «Вояж» договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 № 63-6-00341 та внесення змін до нього». даним рішенням передбачалось поновлення договору строком на 15 років. Позивач виконав всі передбачені законодавством та договором оренди умови, що необхідні для його поновлення та було подано до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради проект додаткової угоди. 08.11.2023 та 24.12.2024 позивач знову звертався до відповідача та до Департаменту щодо поновлення договору, у відповідь на які було отримано відмову, через те, що підприємство не є одноособовим власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на даній ділянці, тому рішення № 931/972 від 22.04.2021 не може бути реалізоване, а подальше оформлення права користування земельною ділянкою має відбуватись за участі всіх власників об'єктів нерухомого майна або шляхом поділу цієї земельної ділянки. Позивач вважає таку відмову відповідача необґрунтованою, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5644/25 від 12.05.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
20.05.2025 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/5644/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.07.2025.
Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.05.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 29.05.2025 о 19:24 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 16.06.2025 включно.
16.06.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору можлива лише за наявності рішення відповідного органу. Поновлюючи договір Київська міська рада у п. 3 рішення № 931/972 від 22.04.2021 визнала необхідним привести розмір орендної плати у відповідність до законодавства, зокрема, до приписів додатку 11 до рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 24/24 «Про бюджет міста Києва на 2021 рік», згідно з яким для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу застосовується мінімальна орендна ставка у розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки, з огляду на що запропонований у додатковій угоді розмір орендної ставки (3 %) прямо суперечить вказаному рішенню, адже згідно з інформацією з ЄДРРП № 430239844 від 06.06.2025 на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - станція технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином, право власності на який у рівних частках належить як ПП «Вояж», так і ПП «Гранд-Віза». Посилається на постанову Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 909/694/23 згідно якої розташування на земельній ділянці нерухомого майна, що належить третій особі виключає можливість поновлення на новий строк договору оренди між позивачем та відповідачем, із застосуванням механізму, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Відповідач вказує на неправомірну та недобросовісну поведінку відповідача, оскільки останнім на земельній ділянці здійснюється самочинне будівництво нерухомості, що не була відведена для містобудівних потреб, без дозвільних документів., у зв'язку з чим позивач втратив право на переважне право на укладення договору оренди на новий строк, передбачене приписами ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Зазначає, що наданий проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки всупереч приписам абз. 3 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» не містить умови, передбачені ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та статтею 126-1 ЗК України.
09.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Позивач у підготовчому засіданні 15.07.2025 проти задоволення клопотання ТОВ «Лантанагра» заперечував повністю.
Відповідач у підготовчому засіданні 15.07.2025 залишив клопотання ТОВ «Лантанагра» на розсуд суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5644/25 від 15.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/5644/25 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 29.07.2025; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанагра».
21.07.2025 від третьої особи до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення по справі, в яких проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що рішення Київської міської ради № 931/972 від 22.04.2021 позивачем не виконано протягом місячного строку не подано документів, необхідних для здійснення розрахунку орендної плати на земельну ділянку та укладення додаткової угоди. Матеріали позовної заяви не містять доказів, що позивач подавав документи на виконання рішенням Київської міської ради від 22.04.2021 № 931/972, які необхідні для укладання додаткової угоди. Тобто, зокрема сторонами не погоджено істотні умови договору оренди щодо нового розміру орендної плати, про яке йшлось у рішенні від 22.04.2021 № 931/972. Як вбачається з проекту додаткової угоди, запропонована позивачем редакція суперечить положенням Закону України «Про оренду землі», зокрема, в частині відсутності умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України, як це вимагається абзацом 3 розділу IX Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» та невідповідність проекту додаткової угоди цим приписам є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, що відображено у висновку Верховного Суду № 910/14933/22 від 16.04.2025. На земельній ділянці за адресою м. Київ, Дніпровська набережна, 17-Е об'єкт нерухомості, який самочинно збудований, власником якого є ПП «Вояж» та з 28.04.2021 1/2 частки об'єкту ПП «Гранд Віза». Право власності на цей об'єкт ПП «Вояж» набуло за судовим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2012 у справі № 2608/6303/12. Вважає, що рішення суду прийнято в супереч нормам законодавства, що не передбачає можливості визнання права власності на об'єкт, який не введений (не прийнятий) в експлуатацію. Вказує на порушення виключної підсудності, оскільки даний спір мав розглядатись Дарницьким районним судом м. Києва, а не Святошинським районним судом м. Києва. ПП «Вояж» діє недобросовісно, адже в порушення законодавства, останнім на земельній ділянці побудовано самочинний об'єкт за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи та відсутності документів щодо прийняття об'єкта в експлуатацію, а поштова адреса такого об'єкту скасована.
29.07.2025 позивачем у підготовчому засіданні подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
29.07.2025 у підготовчому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про долучення доказів до матеріалів справи.
29.07.2025 у підготовчому засіданні постановлено протокольну ухвалу у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.08.2025.
18.08.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з хворобою представника позивача.
Позивач та відповідач в судове засідання 19.08.2025 не з'явились.
19.08.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.09.2025.
Позивач в судовому засіданні 09.09.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у судовому засіданні 09.09.2025 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Третя особа у судовому засіданні 09.09.2025 проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.
09.09.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.09.2025.
10.09.2025 від представника третьої особи - адвоката Крохмальової Я.Е. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про надання їй доступу до електронної справи № 910/5644/25.
30.09.2025 від Приватного підприємства «Гранд-Віза» до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
30.09.2025 у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України про залишення заяви Приватного підприємства «Гранд-Віза» без розгляду.
30.09.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
24.02.2006 між Київською міською радою (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством «Вояж» (орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), 24.02.2006 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за № 86.
Також даний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблений відповідний запис від 07.03.2006 № 63-6-00341 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець, на підставі п. 40 рішення Київської міської ради № 335/1545 від 24.06.2004, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка) визначену цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
місце розташування - на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва;
розмір - 2048 кв. м;
цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином;
кадастровий номер 8000000000:90:176:0025.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що він після завершення строку дії договору продовжує використовувати орендну ділянку за її цільовим призначенням та сплачувати за неї орендну плату, на підтвердження чого позивачем надано лист Державної податкової служби України № 151556/10/26-15-51-06-11 від 25.11.2020 та платіжні інструкції за період з лютого 2021 року по січень 2025 року.
У зв'язку з вищезазначеним позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 63-6-00341 від 07.03.2006, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством «Вояж», в редакції, викладеній в позовній заяві.
Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України.
Згідно зі ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі».
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3.1 договору договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років.
Згідно з п. 6.2 договору право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.
Так як державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 24.02.2006 була здійснена 07.03.2006, тому строк оренди за вказаним договором було встановлено до 07.03.2021.
Відповідно до п. 8.3 договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Відповідно до п. 11.1 договору всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 11.7 договору після закінчення строку, на який був укладений цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за вх. № 057/12670 зареєстровано лист-повідомлення ПП «Вояж» про поновлення договору оренди земельної ділянки (реєстраційний номер 720805057 від 04.12.2020) разом з проектом угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 63-6-00341 від 07.03.2006 на новий строк.
22.04.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 931/972 «Про поновлення приватному підприємству «Вояж» договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 № 63-6-00341 та внесення змін до нього».
Відповідно до п. 1 рішення Київської міської ради № 931/972 від 22.04.2021 вирішено поновити на 15 років договір оренди земельної ділянки № 63-6-00341 від 07.03.2006, укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством «Вояж» для будівництва, експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином на Дніпровській набережній (навпроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:176:0025; площа 0,2048 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; справа № 720805057).
Згідно з п. 2 рішення Київської міської ради № 931/972 від 22.04.2021 Приватному підприємству «Вояж» у місячний термін слід надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для підготовки проєкту договору про укладення договору оренди земельної ділянки № 63-6-00341 від 07.03.2006 на новий строк.
Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради листом № 05716-14234 від 09.06.2021 звернувся до ПП «Вояж» та зауважив на необхідність подання у місячний строк звернення
- щодо підготовки проекту договору про укладення договору оренди земельних ділянок на новий строк, долучивши витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, фотофіксацію земельних ділянок, будівель і споруд, розташованих на них;
- щодо здійснення розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки, зазначивши інформацію про фактичне використання земельних ділянок, будівель і споруд згідно з КВЕД та наявність (відсутність) орендарів цих будівель і споруд, додавши оригінали витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, актуальних на момент подачі відповідного звернення.
Позивачем не подано та матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що позивачем виконано у визначений строк вимоги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.
15.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.
Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацом третім такого змісту: Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
У постанові від 15.03.2023 у справі № 910/1494/22 Верховний Суд виснував наступне
Зважаючи на положення абзаців 3 та 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України № 340-ХІ від 05.12.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», слід дійти висновку, що поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»), здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення, але, в разі, якщо на орендованій землі державної або комунальної власності розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, то договори оренди цих ділянок, які були укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України.
Слід розмежовувати встановлення Перехідними положеннями Закону правил (порядку) поновлення договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі і споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до 15.07.2020 (набрання чинності відповідних змін до Закону), а також вимогу Закону про включення умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗК України до договору (додаткової угоди), що укладається на новий строк.
Отже, договір оренди земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані будівлі і споруди, що є власністю орендаря, у разі його продовження, має в обов'язковому порядку містити умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та статті 126-1 ЗК України, а це можливо лише в спосіб викладення цих умов у письмовому вигляді шляхом зазначення про це саме в проєкті додаткової угоди про поновлення договору.
Зважаючи на наведене, суд зазначає, що, в даному випадку, маючи намір поновити договір на новий строк, позивач до позову мав додати проєкт відповідної додаткової угоди, яка має містити, в тому числі умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та статтею 126-1 ЗК України.
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради № 931/972 від 22.04.2021) має назву «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» та передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев'ята статті 33 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 126-1 Земельного кодексу України договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.
Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Проте, поданий позивачем на підписання Київській міській раді проект додаткової угоди, яку просить позивач визнати укладеною в судовому порядку не містить умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та статтею 126-1 ЗК України.
Пунктом 3 рішення Київської міської ради № 931/972 від 22.04.2021 встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки № 63-6-00341 від 07.03.2006, підлягає приведенню у відповідність до законодавства.
Згідно додатку 11 до рішення Київської міської ради № 24/24 від 24.12.2020 «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу застосовується мінімальна орендна ставка у розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки.
Пунктом 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку була встановлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Зі змісту поданої на підписання Київській міській раді та редакції додаткової угоди, яку просить позивач визнати укладеною в судовому порядку вбачається, що розмір річної орендної плати позивачем не приведено у відповідність до законодавства.
З наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 434612944 від 08.07.2025 вбачається, що 17.06.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» зареєстровано право власності на речове право на частку незавершеного будівництва «Будівництво будівлі для надання послуг автовласникам з об'єктами громадського харчування на Дніпровській набережній (напроти затоки Берковщина) у Дарницькому районі м. Києва» у розмірі 75/100 частки, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:176:0025, площею 0,2048 га, на підставі укладеного між Приватним підприємством «Вояж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» договору № 03-04/2019 від 03.04.2019.
Також з наведеної Інформації вбачається, що 28.04.2021 за Приватним підприємством «Гранд-Віза» зареєстровано право власності на речове право на станцію технічного обслуговування автомобілів з міні-кафе та магазином у розмірі 1/2 частки нежитлової будівлі, загальною площею 108,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 17е, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:176:0025 на підставі укладеного між Приватним підприємством «Вояж» та Приватним підприємством «Гранд-Віза» договору купівлі-продажу від 28.04.2021.
Отже, власниками нерухомості та прав на речове право незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 17е, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:176:0025, окрім Приватного підприємства «Вояж» є також Товариство з обмеженою відповідальністю «Лантанагра» та Приватне підприємство «Гранд-Віза».
Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради листом № 05716-15332 від 20.11.2023 надав відповідь на лист позивача № 2/08.11.2023 від 08.11.2023 щодо поновлення договору оренди № 63-6-00341 від 07.03.2006, в якій повідомив позивачу, що набуття права власності на об'єкт нерухомого майна є підставою для оформлення відповідного права на земельну ділянку, необхідну для його експлуатації та обслговування; згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підприємство не є одноособовим власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; за даних обставин рішення Київської міської ради № 931/972 від 22.04.2021 про поновлення підприємству договору оренди на теперішній час не може бути реалізовано, а подальше оформлення права користування земельною ділянкою має відбуватись за участі всіх власників об'єктів нерухомого майна або шляхом поділу цієї земельної ділянки.
Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради листом № 057-1163 від 28.02.2025 надав відповідь на лист позивача № 2/12.2024 від 24.12.2024 щодо поновлення договору оренди № 63-6-00341 від 07.03.2006, яка є аналогічною відповіді, що викладена в наведеному вище листі Департаменту.
За вимогами ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Таким чином, за наслідком набуття права власності на об'єкт нерухомості, до набувача незалежно від волі власника такої ділянки переходить право на відповідну її частину. Протиправне набуття прав на нерухоме майно породжує протиправне набуття прав на землю, яку воно займає.
Отже, розташування на земельній ділянці, що є об'єктом оренди за договором, нерухомого майна яке окрім позивача належить іншим особам означає, що такі особи в силу принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель або споруд є фактичними користувачами відповідної частини земельної ділянки під нерухомістю та згідно з положеннями статті 120 Земельного кодексу України мають право на оформлення речових прав на землю під належним їм нерухомим майном. Зазначене виключає можливість поновлення на новий строк договору оренди між позивачем та відповідачем із застосуванням механізму, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі».
Даної правової позиці дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 у справі № 909/694/23.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Приватного підприємства «Вояж» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 09.12.2025.
СуддяВ.В.Сівакова