ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2025Справа № 910/7747/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., за участю секретаря судового засідання - Глиняної А.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи №910/7747/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; код ЄДРПОУ 22987900)
до відповідача Акціонерне товариство «Київський завод «Радар» в особі Інструментальної філії Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, 35; код ЄДРПОУ 14307274)
про стягнення 1 531 60 грн 18 коп.,
за участю представників:
від позивача - Болишева М.О.,
від відповідача - не з'явився,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор» з позовом до Акціонерне товариство «Київський завод «Радар» в особі Інструментальної філії Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» про стягнення основної суми заборгованості по Договору №067/213 від 23.08.2022 в розмірі 1 208 172, 71 грн., суми нарахованих відсотків 74 357, 29 грн. та суми інфляційних втрат 248 630, 18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2022 між Інструментальною філією Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» та Державним підприємством «Новатор» укладено Договір «Про постачання електричної енергії споживачу» №067/213. Відповідно до п.2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - Товар).
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором №067/213 від 23.08.2022, у зв'язку з чим у Відповідача виник обов'язок - здійснити у визначений строк своєчасну оплату спожитої електричної енергії, за Відповідачем рахується заборгованість за поставлену електричну енергії у відповідності до договору «Про постачання електричної енергії споживачу» №067/213 від 23.08.2022 на загальну суму 1 208 172,71 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 74 357, 29 грн та інфляційні втрати - 248 630, 18 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у поданому до суду 21.07.2025 відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог позивача. Заперечення відповідача обґрунтовано наступним. У преамбулі договору зазначено, що з боку позивача договір укладений в особі директора інструментальної філії Мухи Б.П., що діє на підставі Положення та довіреності №337 від 16.04.2021 р., строк якої на момент укладення договору закінчився 31.12.2021, тому в силу ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється та договір є недійсним у силу закону. Також відповідач зазначає, що акт виконаних робіт (наданих послуг) є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи (надані послуги). Відповідач посилається на правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17. Відтак, Акти наданих послуг підписані директором інструментальної філії, Мухою Б.П., який діяв на підставі Статуту, що суперечить Положенню, оскільки повноваження на підписання надаються довіреністю, відповідно Договір та акти підписано не уповноваженою на це особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, а отже не створюють правових наслідків для відповідача.
Крім того, умовами договору визначено, що остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставлених постачальником рахунків на оплату, на підставі підписаного акту. Оскільки позивачем не виставлялися рахунки на оплату, тому строк настання проведення платежів для відповідача не настав.
Стислий виклад відповіді позивача на відзив.
Позивачем 18.08..2025 подано до суду Відповідь на Відзив. У поданій Відповіді на Відзив позивач зазначає наступне.
Щодо нібито недійсності Договору «Про постачання електричної енергії споживачу» №067/213 від 23.08.2022 року, то позивач зазначає, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Директор ІФ згідно Положення наділений правом на укладення Договору «Про постачання електричної енергії споживачу» та зобов'язаний нести персональну відповідальність за невиконання зобов'язань по договорах, відтак Відповідач дійшов хибного висновку вказавши, про відсутність повноважень директора. Факти часткового виконання Договору підтверджуються також випискою з філії АТ «Укрексімбанк» у м. Хмельницькому, код банку 322313, що підтверджує рух коштів по рахунках за період з 01.09.2022 року по 01.10.2023 року між ТОВ «Новатор» та Інструментальною філією Акціонерного товариства «Київський завод «Радар».
Щодо нібито не виставлення рахунків на оплату, позивач зазначає, що рахунки на попередню оплату та рахунки на остаточний розрахунок за грудень 2022, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року були сформовані, підписані, скріплені печаткою, зареєстровані у реєстраційному журналі вихідних документів ВЕП -067 (відділ електропостачання) та надіслані Споживачу поштою, попередньо вище вказані Акти скановані та відправлені на електронну пошту Споживача. Зазначені вище обставини підтверджуються витягом з реєстраційного журналу вихідних документів ВЕП - 067 (відділ електропостачання). А також копіями рахунків.
Щодо недобросовісної та суперечливої поведінки Відповідача, то позивач зазначає, що до звернення Позивача за захистом свого права до суду, сумнівів в дійсності Договору Відповідачем не висловлювалось. Інструментальною філією АТ «Київський завод «Радар» визнано заборгованість перед ТОВ «Новатор» - Актом звірки взаємних розрахунків за період 1 квартал 2025 року за договором №067/213 від 23.08.2022. Вказаний вище Акт звірки підписано зі сторони ТОВ «Новатор» головним бухгалтером Задворною М.А., та виконавцем документу Присяжною Н.В., в свою чергу борг визнано та підписано акт звірки директором Інструментальної філії АТ «Київський завод «Радар» Мухою Б.П., також на документі проставлено відтиск печатки підприємств. Крім того, сумнівів в дійсності Договору не висловлено, проте заборгованість по Договору визнано директором АТ «Київський завод «Радар» Галиною Маруненко у листі від 22 лютого 2024 №128.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27.06.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 13.08.2025.
07.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій просить надати можливість представнику ТОВ «Новатор» взяти участь у судовому засіданні по справі 910/7747/25, призначеному на 13 серпня 2025 року на 11 годину 00 хвилин, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
22.07.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» в особі Інструментальної філії Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 заяву Болишевої Маріни Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Забезпечено участь представника позивача Болишевої Маріни Олександрівни у розгляді справи №910/7747/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2.
07.08.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» надійшло клопотання про долучення доказів по справі №910/7747/25.
13.08.2025 у судове засідання з'явилась представник позивача.
Відповідач (представник) у судове засідання 13.08.2025 не з'явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 13.08.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
13.08.2025 представник позивача у судовому засіданні надала пояснення та підтримала подане клопотання про долучення доказів по справі №910/7747/25 від 07.08.2025, просила суд поновити строк для подання доказів та долучити подані докази до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про поновлення строку для подання запиту та довідки №34442/3/01/5 від 31.07.2025 щодо підтвердження фактичних (звітних) обсягів споживання електричної енергії споживачем Торговельним центром «Радар» Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» та визнання поважними причини неподання ТОВ «Новатор» у строк встановлений ст. 80 ГПК доказів у справі 910/7747/25 від 07.08.2025 задоволено.
Поновлено строк для подання запиту та довідки №34442/3/01/5 від 31.07.2025 щодо підтвердження фактичних (звітних) обсягів споживання електричної енергії споживачем Торговельним центром «Радар» Акціонерного товариства «Київський завод «Радар».
Визнано поважними причини неподання ТОВ «Новатор» у строк встановлений ст.80 ГПК доказів у справі 910/7747/25.
Долучено до матеріалів справи наступні докази: запит щодо підтвердження обсягів споживання електричної енергії №081/1759 від 25.07.2025 та довідку щодо обсягів спожитої електричної енергії Торговельним центром «Радар» Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» №34442/3/01/5 від 31.07.2025.
Представник позивача щодо продовження строку підготовчого провадження не заперечувала.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 03.09.2025.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій просить надати можливість представнику ТОВ «Новатор» взяти участь у судовому засіданні по справі 910/7747/25, призначеному на 03 вересня 2025 року на 11 годину 00 хвилин, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 заяву Болишевої Маріни Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника позивача Болишевої Маріни Олександрівни у розгляді справи №910/7747/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2. Судове засідання, призначене на 03.09.25 по цій справі вирішено проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua.
03.09.2025 у судове засідання з'явився представник позивача.
03.09.2025 у судове засідання не з'явився представник відповідача. Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 03.09.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
03.09.2025 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та підтримав клопотання про поновлення строку для подання до суду відповіді на відзив та долучення до матеріалів справи відповідь на відзив, яке міститься у Відповіді на відзив на позовну заяву від 18.08.2025.
Заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про поновлення строку для подання відповіді на відзив у справі №910/7747/25 від 18.08.2025 та долучення до матеріалів справи відповідь на відзив, суд ухвалив клопотання задовольнити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про поновлення строку для подання відповіді на відзив у справі №910/7747/25 від 18.08.2025 задоволено. Поновлено строк представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» для подання відповіді на відзив у справі №910/7747/25. Долучено до матеріалів справи відповідь на відзив представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 підготовче засідання у справі № 910/7747/25 призначено на 15.10.25 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2025 виправлено описку в повному тексті ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/7747/25. Вважати вірним та викласти резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/7747/25, в наступній редакції, шляхом виправлення пункту 1 на: «Підготовче засідання у справі № 910/7747/25 призначено на 01.10.25 о 10:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19», виправлення описки, не зачіпає суті та змісту процесуального рішення (ухвали). Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі №910/7747/25.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» надійшло клопотання про поновлення строку для подання довідки №0700801/24599-25 від 30.09.2025 про рух коштів за період з 01.10.2023 року по 30.09.2025 року з філії АТ «Укрексімбанк» та довідки ТОВ «Новатор» №046/09/25.6 від 30.09.2025 року.
01.10.2025 у судове засідання з'явився представник позивача.
01.10.2025 у судове засідання не з'явився представник відповідача. Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 та від 05.09.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 01.10.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
01.10.2025 у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення та підтримав клопотання про поновлення строку для подання до суду довідки №0700801/24599-25 від 30.09.2025 про рух коштів за період з 01.10.2023 року по 30.09.2025 року з філії АТ «Укрексімбанк» та довідки ТОВ «Новатор» №046/09/25.6 від 30.09.2025 року.
01.10.2025 у судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про поновлення строку для подання довідки №0700801/24599-25 від 30.09.2025 про рух коштів за період з 01.10.2023 року по 30.09.2025 року з філії АТ «Укрексімбанк» та довідки ТОВ «Новатор» №046/09/25.6 від 30.09.2025 року та визнання поважними причини неподання у строк встановлений ст. 80 ГПК доказів у справі 910/7747/25 від 30.09.2025 задоволено. Визнано поважними причини неподання Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» у строк встановлений ст. 80 ГПК доказів у справі 910/7747/25. Долучено до матеріалів справи наступні докази: довідку №0700801/24599-25 від 30.09.2025 про рух коштів за період з 01.10.2023 року по 30.09.2025 року з філії АТ «Укрексімбанк» та довідку ТОВ «Новатор» №046/09/25.6 від 30.09.2025 рок. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 05.11.25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 засідання у справі № 910/7747/25 призначено на 26.11.25.
У судове засідання 26.11.2025 зявився представник позивача.
26.11.2025 у судове засідання не зявився представник відповідача. Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або про розгляд справи за його відсутності, призначене на 26.11.2025, до канцелярії суду, через систему «Електронний Суд» не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 26.11.2025 з'явився представник позивача.
У судове засідання 26.11.2025 не зявився відповідач (представник), належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.
26.11.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
26.11.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
23.08.2022 між Інструментальною філією Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» (далі - Споживач) та Державним підприємством «Новатор» (далі - Постачальник) було укладено Договір №067/213 «Про постачання електричної енергії споживачу» (далі - Договір), згідно п. 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб об'єктів Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - Товар).
Згідно п.1.1., цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.
Відповідно до п.1.2. Договору, умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п.1.3. Договору, терміни, що використовуються в цьому Договорі, використовуються в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.
Пунктом 2.5. Договору визначено, що період постачання електричної енергії за Договором: з 01.09.2022 по 31.08.2023р.
Відповідно до п. 5.4 Договору, обсяг споживання товару по кожному об'єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 311, та інших нормативно-правових актів України.
Згідно з п. 5.5 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно з поданими Заявками. Заявки Споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.
За умовами п. 5.6 Договору передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно з Додатком 1 до цього Договору наступними етапами:
- 100 % ціни прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 (п'ять) календарних днів до дати початку розрахункового періоду.
Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.
Розрахунок даної попередньої оплати (Впр) здійснюється за наступною формулою:
Впр=Vп * Ц прог., грн/кВт*год (без ПДВ), де
Vп - заявлений плановий обсяг постачання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, кВт*год;
Ц прог. - прогнозована оптова ринкова ціна на електричну енергію, фактична ціна реалізації електричної енергії у місяці, що був за місяць перед розрахунковим, грн/кВт*год (без ПДВ). (ЦРДН ОЕС сер.зв. + тариф за послуги з передачі + вартість додаткових послуг постачальника).
Відповідно до п. 5.6.2 Договору, остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію Споживач здійснює згідно з виставленим Постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання - передачі електричної енергії, до 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом оплати залишку вартості спожитої електричної енергії, з урахуванням платежів здійснених відповідно до п.5.6.1 Договору.
У п.5.7. Договору зазначено, що датою виконання зобов'язань Споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на банківський рахунок Постачальника грошових коштів. У випадку, якщо день оплати, встановлений у Договорі, припадає на небанківський день, то Споживач здійснює відповідну оплату не пізніше останнього банківського дня, що передує обумовленому у Договору дню оплати.
Виставлений постачальником рахунок на оплату, згідно з п. 5.8 Договору, має містити чітку інформацію про суму платежу, інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки, а також іншу інформацію що передбачена чинним законодавством України, в тому числі інформацію про захист прав споживачів.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.08.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у частині розрахунків.
Згідно Додаткової угоди №1 від 19.06.023, сторони дійшли згоди пункт 2.5 Договору викласти у наступній редакції: « 2.5 Період постачання електричної енергії за Договором: з 01.09.2022 по 31.08.2024»; пункту 13.1 Договору викласти у наступній редакції: « 13.1 Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.08.2024 включно, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань у частині розрахунків».
На виконання умов Договору складено та підписано Акти приймання-передачі електричної енергії №06712202213 від 31.12.2022 на суму 13 710, 17 грн; №06701202313 від 31.01.2023 на суму 177 272, 50 грн; №06702202313 від 28.02.2023 на суму 139 732, 07 грн; №06703202313 від 31.03.2023 на суму 164 577, 28 грн; №06704202313 від 30.04.2023 на суму 133 708, 73 грн; №06705202313 від 31.05.2023 на суму 129 892, 91 грн; №06706202313 від 30.06.2023 на суму 126 169, 06 грн; №06707202313 від 31.07.2023 на суму 149 511, 91 грн; №06708202313 від 31.08.2023 на суму 173 598, 08 грн.
Позивачем в свою чергу, виставлено відповідачу рахунки на остаточний розрахунок №06712202213/1 від 31.12.2022 на суму 226 330, 32 грн, №06701202313/1 від 31.01.2023 на суму 177 272, 50 грн, №06702202313/1 від 28.02.2023 на суму 139 732, 07 грн, №06703202313/1 від 31.03.2023 на суму 164 577, 28 грн, №06704202313/1 від 30.04.2023 на суму 133 708, 73 грн, №06705202313/1 від 31.05.2023 на суму 129 892, 91 грн, №06706202313/1 від 30.06.2023 на суму 126 169, 06 грн, №06707202313/1 від 31.07.2023 на суму 149 511, 91 грн, №06708202313/1 від 31.08.2023 на суму 173 598, 08 грн.
На виконання умов Договору Відповідачем частково сплачено вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно таких платіжних доручень: № 00000003328 від 09.09.2022 на суму 107 710,72 грн.; № 00000003668 від 03.10.2022 на суму 50 000,00 грн.; № 00000003915 від 24.10.2022 на суму 53 308,50 грн.; № 00000004187 від 21.11.2022 на суму 80 173,47 грн.; № 00000004203 від 22.11.2022 на суму 65 000,00 грн.; № 00000003608 від 28.11.2022 на суму 46 000,00 грн; № 00000000686 від 27.02.2023 на суму 1 199 435,77 грн.; № 00000001489 від 24.04.2023 на суму 85 422,72 грн.; № 00000001490 від 24.04.2023 на суму 164 577,28 грн.
Відповідач підписавши Акти прийому - передачі за грудень 2022 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2023 року без зауважень, а відтак, погодився із визначеними даними та відповідно взяв на себе обов'язки на досягнення мети сплатити грошову суму за спожиту електричну енергію за вищевказані місяці. Також зі сторони відповідача підписано Акт звірки головним бухгалтером Задворною М.А., та виконавцем документу Присяжною Н.В., що в свою чергу вказує на те, що борг визнано.
08.12.2023 року, на адресу державної реєстрації Інструментальної філії АТ «Київський завод «Радар» (вул. Предславинська, будинок 35, Київ, 03150) надіслано рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, з повідомленням про вручення претензію №081/3480 від 06.12.2023, з вимогою погасити суму основної заборгованості по Договору №067/213 від 23.08.2022 в сумі 1 208 172 грн. 71 коп.
15.12.2023, згідно рекомендованого повідомлення АТ «Укрпошта», Інструментальною філією АТ «Київський завод «Радар» отримано поштове відправлення, проте заборгованість погашено не було.
03.01.2024 року, на адресу державної реєстрації Інструментальної філії АТ «Київський завод «Радар» (вул. Предславинська, будинок 35, Київ, 03150) надіслано рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, з повідомленням про вручення претензію №081/16 від 03.01.2024, з вимогою погасити суму основної заборгованості по Договору №067/213 від 23.08.2022 в сумі 1 208 172 грн. 71 коп.
08.01.2024, згідно рекомендованого повідомлення АТ «Укрпошта», Інструментальною філією АТ «Київський завод «Радар» отримано поштове відправлення, проте заборгованість погашено не було.
03.01.2025 року, на адресу державної реєстрації Інструментальної філії АТ «Київський завод «Радар» (вул. Предславинська, будинок 35, Київ, 03150) надіслано рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, з повідомленням про вручення претензію №081/3428 від 31.12.2024, з вимогою погасити суму основної заборгованості по Договору №067/213 від 23.08.2022.
06.01.2025 року, згідно рекомендованого повідомлення АТ «Укрпошта», Інструментальною філією АТ «Київський завод «Радар» отримано поштове відправлення, проте заборгованість погашено не було.
Станом на дату подання позовної заяви (19.06.2025) сума заборгованості відповідача перед по Договору №067/213 від 23.08.2022 складає 1 208 172, 71 грн.
Також, за прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором позивач нарахував 3 % річних у розмірі 74 357, 29 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 248 630, 18 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що договір та акти підписано не уповноваженою на це особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, а отже не створюють правових наслідків для відповідача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «НОВАТОР»; статуту ТОВ «Новатор»; довіреності від 02.04.2024 №081/864; витягу з наказу від 19.12.2023 №917-ВПРП; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача; постанови від 07.06.2019 №952 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «АНК ТРЕЙД», ДП «НОВАТОР», ПАТ «УКРНАФТА», ТОВ «УКРТОРГ ЕНЕРДЖИ», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО»; сертифікату №6800-24-0263 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.02.2024 №22-01/93; Акта звірки взаємних розрахунків 1 квартал 2025; Акта приймання-передачі електричної енергії 06701202313 від 31.01.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06702202313 від 28.02.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06703202313 від 31.03.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06704202313 від 30.04.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06705202313 від 31.05.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06706202313 від 30.06.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06707202313 від 31.07.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06708202313 від 31.08.2023; Акта приймання-передачі електричної енергії 06712202213 від 31.12.2022; довідки відділу бухгалтерського обліку і звітності 046-06-29-10 від 16.06.2025; договору 067-213 від 23.08.2022 з додатками; Додаткової угоди №1 від 19.06.2023; накладної 2901803461516 та фіскального чеку від 08.12.2023; накладної 2901803480316 та фіскального чеку від 03.01.2024; накладної 2901803746642 та фіскального чеку від 03.01.2025; опису вкладення у цінний лист від 03.01.25; опису вкладення у цінний лист від 08.12.2023; претензії 081-16 від 03.01.2024; претензії 081-3428 від 31.12.2024; претензії 081-3480 від 06.12.2023; рекомендованого повідомлення 2901803461516 про вручення; рекомендованого повідомлення 2901803480316 про вручення; рекомендованого повідомлення 2901803746642 про вручення; розрахунків інфляційних процесів, інфляційних втрат та 3 річних; детального розрахунку ; запиту щодо підтвердження обсягів споживання електричної енергії №081/1759 від 25.07.2025 та довідки щодо обсягів спожитої електричної енергії Торговельним центром «Радар» Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» №34442/3/01/5 від 31.07.2025; Виписки з АТ Укрексімбанк про рух коштів; Витягу з реєстраційного журналу ВЕП -067; рахунків на попередню оплату на серпень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунок на остаточний розрахунок за квітень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунок на остаточний розрахунок за липень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунок на остаточний розрахунок за грудень 2022 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на остаточний розрахунок за лютий 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на остаточний розрахунок за серпень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на остаточний розрахунок за січень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на остаточний розрахунок за червень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на остаточний розрахунок за березень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на остаточний розрахунок за травень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на березень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на грудень 2022 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на квітень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13.; рахунку на попередню оплату на липень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на лютий 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на січень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на травень 2023р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; рахунку на попередню оплату на червень 2023 р Інструментальна філія АТ Київський завод Радар 13; платіжні доручення Інструментальна філія АТ КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД РАДАР; довідки №0700801/24599-25 від 30.09.2025 про рух коштів за період з 01.10.2023 року по 30.09.2025 року з філії АТ «Укрексімбанк» та довідку ТОВ «Новатор» №046/09/25.6 від 30.09.2025, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно з частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії". Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (частина перша статті 4 цього Закону).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".
Згідно з частиною першою статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з пунктом 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Обов'язки, права та відповідальність постачальника універсальної послуги та/або постачальника "останньої надії" покладаються на електропостачальника в установленому законодавством порядку. Покладення на електропостачальника обов'язків, прав та відповідальності постачальника універсальної послуги та/або постачальника "останньої надії" не обмежує електропостачальника у здійсненні діяльності з постачання електричної енергії за вільними цінами. У такому випадку витрати та доходи електропостачальника за кожним із зазначених видів діяльності мають обліковуватися окремо (пункт 1.2.10. ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 1.2.11. ПРРЕЕ зміна електропостачальника з будь-яких причин, зміна організаційно-правової форми, форми власності чи економічного стану електропостачальника, зміна споживача на об'єкті в установленому цими Правилами порядку не може призводити до обмеження чи припинення постачання електричної енергії споживачу, якщо останній виконує свої зобов'язання згідно з договором та цими Правилами. Для реалізації права на вільний вибір електропостачальника споживач повинен мати укладений з оператором системи договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15. ПРРЕЕ).
Пунктами 3.1.8. та 3.1.9. ПРРЕЕ визначено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (пункт 3.2.6. ПРРЕЕ).
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (пункт 3.2.14. ПРЕЕ).
У пункті 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина перша статті 207 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Договір від імені відповідача укладено в особі директора Мухи Бориса Петровича, який діє на підставі положення «Про інструментальну філію» та довіреність №337 від 16.04.2021.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником відокремленого структурного підрозділу - Інструментальна філія Акціонерного Товариства «Київський завод «Радар» є Муха Борис Петрович.
Відомості про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи станом на дату укладення Договору відсутні.
Відповідно до Положення про відокремлений структурний підрозділ Інструментальну філію Акціонерного Товариства «Київський завод «Радар», затвердженого в.о. Голови Правління - Генерального директора П.Т. Денисовим 22.09.2020 (далі - Положення) п. 1.7 роботою ІФ керує директор, який призначається на посаду і звільняється із займаної посади наказом Голови Правління - Генерального директора Товариства.
Відповідно до п.5.2 Положення, ІФ здійснює розрахунки за своїми зобов'язаннями з підприємствами, організаціям і, установами та громадянами в безготівковому порядку через банківські установи або готівкою. Касові та розрахункові операції здійснюються за правилами, визначеними законодавством України.
На підставі п.5.3 Положення, ІФ відкриває поточні рахунки в будь-якому банку для здійснення всіх видів розрахункових, кредитних та касових операцій на договірних умовах з банківськими установами.
Згідно п.5.4 Положення, ІФ здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність в порядку, встановленому законодавством. Посадові особи ІФ за надання неправдивої бухгалтерської та статистичної звітності несуть відповідальність, встановлену законодавством України.
Відповідно до п. 5.12 Положення, ІФ представляє Товариству звіти про результати своєї діяльності за узгодженими формами і в установлені терміни: - по виконанню номенклатурних планів - головному інженеру Товариства ; - по економічним показникам - директору з економіки; - по виконанню показників фінансового плану - головному бухгалтеру Товариства.
На підставі п.5.21 Положення, документальна ревізія і перевірка господарської діяльності ІФ проводиться Товариством згідно із затвердженим графіком.
Згідно п.7.5 безпосереднє керівництво Філією здійснює директор ІФ за допомогою структурних одиниць, зазначених у розділі 2 цього Положення.
В свою чергу, відповідно до п.7.7 Положення, директор Філії розпоряджається майном та коштами ІФ в межах своєї компетенції, яка визначається нормативними документами, що діють у Товаристві та цим Положенням.
Пунктом 7.8 Положення, контроль за фінансово - господарської діяльністю директора ІФ здійснюється Правлінням Товариства;
Відповідно до п.8.2 Положення, директор ІФ зобов'язаний забезпечити зокрема : - подання у встановленому порядку Правлінню Товариства квартальної та річної фінансової звітності; - надавати своєчасну і достовірну звітність відокремленого структурного підрозділу у встановленому порядку; - організацію та належне ведення бухгалтерського обліку і звітності.
Згідно п.8.6. Положення, директор ІФ повинен дотримуватись вимог Наказів Концерну та АТ «Київський завод «Радар» про «Порядок закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром». Забезпечити дотримання підлеглими вимог наказу.
На підставі п.9.2. Положення, директор ІФ має право: самостійно планувати господарську діяльність ІФ, визначати стратегію та основні напрямки його розвитку відповідно до кон'юнктури ринку товарів, робіт, послуг та економічної ситуації; - в межах повноважень, передбачених цим Положенням, розпоряджатися майном та засобами ІФ; - підписувати : - чеки, платіжні доручення та інші банківські та розрахункові документи; - інші документи, що відносяться до діяльності і компетенції ІФ. Крім того, керуючись п.9.2.17 Положення, забезпечувати своєчасність, достовірність обліку та звітності в ІФ.
Керуючись п.10.1. директор ІФ несе персональну відповідальність в установленому порядку за: - неналежне виконання завдань і функцій, покладених на ІФ, а також своїх обов'язків; - неправильність і неповноту використання наданих йому прав; - невиконання наказів Голови правління - генерального директора Товариства.
Відповідно до п.10.3 Положення, директор ІФ несе персональну відповідальність за: - недодержання законодавства України при укладанні угод, проведенні банківських операцій, за факти приписок та інше спотворення державної звітності.
Отже, із системного аналізу вищевикладеного, директор ІФ згідно Положення наділений правом в межах повноважень, передбачених цим Положенням, діяти від імені Товариства на підставі довіреності в інших підприємствах, установах та організаціях.
Поряд з цим, оскільки споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення договору з електропостачальником не допускається, договір укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, з огляду на факт як споживання, так і факт оплати рахунків постачальника універсальної послуги, суд доходить до висновку, що Договір між сторонами укладено, а заперечення відповідача в цій частині зводяться виключно до ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.
Суд також звертає увагу, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 23.06.2022 у справі №917/1951/19 та від 29.05.2024 у справі №910/6103/23).
Суд також враховує, що 19.06.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, суд вважає, що встановлені обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача на не укладення Договору, з огляду на його як виконання сторонами, так і укладення Додаткової угоди до нього.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
При цьому, жодних доказів як оспорення Договору в судовому порядку, так і притягнення директора відповідача до відповідальності, матеріали справи не містять.
В свою чергу, відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - Правила), договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно з п. 3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку. Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників "останньої надії", для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії" не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками "останньої надії" відповідно. Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Згідно з п. 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі (п. 3.1.6 Правил).
У п. 3.1.7 Правил зазначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Підпунктами 4.3, 4.12 п. 4 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:
1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
У відповідності до ч.1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Пунктом п.4.12 ПРРЕЕ передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За умовами п. 5.6 Договору, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно з Додатком 1 до цього Договору наступними етапами:
- 100% ціни прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду.
Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.
Розрахунок даної попередньої оплати (Впр) здійснюється за наступною формулою:
Впр=Vп * Ц прог., грн/кВт*год (без ПДВ), де
Vп - заявлений плановий обсяг постачання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, кВт*год;
Ц прог. - прогнозована оптова ринкова ціна на електричну енергію, фактична ціна реалізації електричної енергії у місяці, що був за місяць перед розрахунковим, грн/кВт*год (без ПДВ). (ЦРДН ОЕС сер.зв. + тариф за послуги з передачі + вартість додаткових послуг постачальника);
- остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставленим постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії, до 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом оплати залишку вартості спожитої електричної енергії, з урахуванням платежів, здійснених відповідно до п. 5.6.1 Договору.
На виконання умов Договору складено та підписано Акти приймання-передачі електричної енергії №06712202213 від 31.12.2022 на суму 13 710, 17 грн; №06701202313 від 31.01.2023 на суму 177 272, 50 грн; №06702202313 від 28.02.2023 на суму 139 732, 07 грн; №06703202313 від 31.03.2023 на суму 164 577, 28 грн; №06704202313 від 30.04.2023 на суму 133 708, 73 грн; №06705202313 від 31.05.2023 на суму 129 892, 91 грн; №06706202313 від 30.06.2023 на суму 126 169, 06 грн; №06707202313 від 31.07.2023 на суму 149 511, 91 грн; №06708202313 від 31.08.2023 на суму 173 598, 08 грн.
Позивачем в свою чергу, виставлено відповідачу рахунки на остаточний розрахунок №06712202213/1 від 31.12.2022 на суму 226 330, 32 грн, №06701202313/1 від 31.01.2023 на суму 177 272, 50 грн, №06702202313/1 від 28.02.2023 на суму 139 732, 07 грн, №06703202313/1 від 31.03.2023 на суму 164 577, 28 грн, №06704202313/1 від 30.04.2023 на суму 133 708, 73 грн, №06705202313/1 від 31.05.2023 на суму 129 892, 91 грн, №06706202313/1 від 30.06.2023 на суму 126 169, 06 грн, №06707202313/1 від 31.07.2023 на суму 149 511, 91 грн, №06708202313/1 від 31.08.2023 на суму 173 598, 08 грн.
На виконання умов Договору Відповідачем частково сплачено вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно таких платіжних доручень: № 00000003328 від 09.09.2022 на суму 107 710,72 грн.; № 00000003668 від 03.10.2022 на суму 50 000,00 грн.; № 00000003915 від 24.10.2022 на суму 53 308,50 грн.; № 00000004187 від 21.11.2022 на суму 80 173,47 грн.; № 00000004203 від 22.11.2022 на суму 65 000,00 грн.; № 00000003608 від 28.11.2022 на суму 46 000,00 грн; № 00000000686 від 27.02.2023 на суму 1 199 435,77 грн.; № 00000001489 від 24.04.2023 на суму 85 422,72 грн.; № 00000001490 від 24.04.2023 на суму 164 577,28 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як оператора системи розподілу електроенергії, із запитом №081/1759 про надання підтвердження фактичних (звітних) обсягів споживання електричної енергії відповідачем за період з 01.09.2022 по 01.09.2023, у відповідь на який ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» Листом №34442/3/01/5 від 31.07.2025 повідомило обсяги спожитої електричної енергії ПАТ «Київський завод «Радар», а саме: вересень 2020 - 35 627 кВт*г; жовтень 2022 року - 42 274 кВт*г, листопад 2022 року - 33 526 кВт*г, грудень 2022 року - 48 139 кВт*г, січень 2023 року - 36 904 кВт*г, лютий 2023 року - 32 402 кВт*г, березень 2023 року - 35 948 кВт*г, квітень 2023 року - 31 200 кВт*г; травень 2023 року - 30 299 кВт*г, червень 2023 року - 28 909 кВт*г, липень 2023 року - 29 630 кВт*г, серпень 2023 року - 30863 кВт*г, вересень 2023 року - 0 кВт/год.
Також, як вбачається з матеріалів справи, безпосередньо АТ «Київський завод «Радар» звертався до позивача із Листом № 128 від 22.02.2024, згідно якого просив погодити графік погашення заборгованості за Договором, розбивши суму заборгованості на 24 платежі.
Крім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами та скріплений печатками, станом на 31.03.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 208 172, 71 грн.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отриману електроенергію в розмірі 1 208 172, 71 грн, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, всупереч умовам Договору, відповідач, взятий на себе обов'язок по оплаті вартості використаної (купованої) електричної енергії у встановлений строк не виконав, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 1 208 172, 71 грн.
Посилання відповідача на те, що Акти підписано неуповноваженою особою, з огляду на відсутність у керівника відповідача - Мухи Б.П. повноважень, судом відхиляються, оскільки не підтверджені жодними належними доказами, та, вирішальним є факт споживання електричної енергії та наявність обов'язку відповідача із здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію, який не нівелюється як наявністю, так і відсутністю погоджених Актів.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати - 248 630, 18 грн, 3% річних - 74 357, 29 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 конкретизувала правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначила, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 248 630, 18 грн, 3% річних у розмірі 74 357, 29 грн.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява № 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, №274).
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерне товариство «Київський завод «Радар» в особі Інструментальної філії Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, 35; код ЄДРПОУ 14307274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; код ЄДРПОУ 22987900) основну суму заборгованості по Договору №067/213 від 23.08.2022 в розмірі 1 208 172 (один мільйон двісті вісім тисяч сто сімдесят дві) грн 71 коп, 3 % річних - 74 357 (сімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн 29 коп., суму інфляційних втрат 248 630 (двісті сорок вісім тисяч шістсот тридцять) грн 18 коп.
3. Стягнути з Акціонерне товариство «Київський завод «Радар» в особі Інструментальної філії Акціонерного товариства «Київський завод «Радар» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, 35; код ЄДРПОУ 14307274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; код ЄДРПОУ 22987900) судовий збір у розмірі18 373 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят три) грн 92 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 10.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА