ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.12.2025Справа № 910/10694/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області
в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем»
про стягнення 126 429,00 грн
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява виконувача обов'язків керівника Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради (далі - Відділ освіти, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (далі - ТОВ «Інтерференц систем», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 126 429,00 грн за договором про закупівлю товарів № 26 від 05.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання з передачі позивачу оплаченого товару за вищевказаним договором, внаслідок чого у ТОВ «Інтерференц систем» виник обов'язок повернути сплачені кошти. У позові прокурор просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 126 429,00 грн за непоставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Розглянувши вимоги прокурора та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Водночас слід врахувати, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
У даному випадку прокурор, звертаючись до суду, позивачем визначив Відділ освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради, як замовника закупівлі та розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад.
Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 1, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з п. 1.1 Положення про Відділ освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради є виконавчим органом Девладівської сільської ради, підзвітний та підконтрольний Девладівській сільській раді, підпорядковується Виконавчому комітету Девладівської сільської ради, сільському голові, заступнику сільського голови, відповідно до розподілу обов'язків, Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту молоді і спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації та іншим центральним органам виконавчої влади.
Засновником Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради є Девладівська сільська рада (пункт 1.2 Положення).
Відповідно до п. 8.1 - 8.3 вказаного Положення Відділ освіти, молоді та спорту фінансується за рахунок коштів бюджету Девладівської сільської ради, які виділені на його утримання. Джерелами фінансування Відділу освіти є: кошти місцевого бюджету; інші кошти, передані Відділу освіти згідно з чинним законодавством. Майно, яке знаходиться на балансі Відділу освіти, є комунальною власністю Девладівської сільської ради та перебуває в оперативному управлінні Відділу.
Отже Відділ освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, підзвітним і підконтрольним сільський раді, який виступає замовником у спірних правовідносинах, що виникли на підставі договору про закупівлю товару за бюджетні кошти.
У позові прокурор зазначає, що відповідач неналежним чином виконав указаний договір щодо відпуску пального, оплаченого Відділом освіти за рахунок коштів місцевого бюджету, що призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів та завдало шкоди інтересам територіальної громади.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошторис розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плати використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац 3 п. 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228).
За змістом абзацу 2 п. 43 вказаного Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
З огляду на викладене у даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, требувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме - подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Криворізька східна окружна прокуратура направила Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради лист № 60-3641вих-25 від 26.06.2025, в якому вказала останньому про наявні порушення інтересів держави та територіальної громади та запропонувала надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.
У відповіді на вказане звернення Відділ освіти листом № 439 від 16.07.2025 повідомив прокуратуру про відсутність у відділі посади юриста або іншого фахівця з правових питань, а також про відсутність коштів для сплати судового збору, що ускладнює проведення претензійно-позовної роботи щодо ТОВ «ТД «Інтерференц Систем».
Криворізька східна окружна прокуратура, відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», направила позивачу лист № 60-4757вих-25 від 25.08.2025 про прийняте прокурором рішення щодо пред'явлення ним позову в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради.
Отже враховуючи, що Відділ освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради самостійно не звернувся до суду за захистом свого порушеного права та не мав наміру на таке звернення, суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для представництва ним інтересів держави в суді у даному спорі.
Щодо суті заявленого позову судом встановлено наступне.
Установлено, що 05.02.2024 за результатами проведення відкритих торгів між Відділом освіти молоді та спорту Девладівської сільської ради (покупець) та ТОВ «Інтерференц систем» (продавець) був укладений договір про закупівлю товарів № 26 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується у 2024 році поставити покупцю товари в асортименті та кількості, зазначених в специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такі товари. Предметом закупівлі є бензин А-95 та дизельне паливо (код ДК 021:2015 09130000-9 нафта і дистиляти) (п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно з п. 1.5 договору відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами, скретч-картками на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
У п. 3.1 договору визначено, що ціна на товар за цим договором включає: вартість товару, всі податки, збори, інші обов'язкові платежі, що встановлені українським законодавством. Ціна цього договору становить 797 650,00 грн з ПДВ (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця згідно з виставленим рахунком, після підписання видаткової накладної протягом 15 банківських днів з моменту отримання покупцем зазначених документів на оплату.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що строк поставки товарів: до 31.12.2024.
Згідно з п. 5.2, 5.3 договору місце поставки (передачі) товарів: талони, скретч-картки за адресою: 53100, Дніпропетровська область, Криворізький р-н, смт Софіївка, вул. Незалежності, 66. Покупець зобов'язується отримати товар до закінчення терміну дії довірчого документу (талони, скретч-картки), який зазначено на довірчому документі.
Відповідно до п. 6.3.1, 6.3.3 договору продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором. У разі, якщо на АЗС отримання пального по паливних картках (талонах) не відбулося з причин, незалежних від покупця, продавець має усунути такі причини та забезпечити отримання пального. Якщо причини не будуть усунені протягом 5 робочих днів, продавець має повернути на рахунок покупця кошти за ту кількість товару, яка не отримана.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024. Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. При цьому сторони мають укласти додаткову угоду про продовження терміну договору (п. 10.2 договору).
Специфікацією (додаток № 1 до договору) сторони погодили поставку: бензину А-95 у кількості 1 500 літрів, ціною за одиницю - 45,58 грн з ПДВ, загальною вартістю - 68 370,00 грн з ПДВ; дизельне паливо у кількості 16 000 літрів, ціною за одиницю - 45,58 літрів, загальною вартістю - 729 280,00 грн; загальна вартість товару - 797 650,00 грн з ПДВ.
Додатковими угодами № 1 від 21.02.2024, № 2 від 29.03.2024, № 3 від 17.06.2024, № 4 від 27.06.2024 до договору сторони внесли зміни до специфікації товару, зокрема, змінили кількість бензину А-95, встановили нову ціну на нього - 50,40 грн/л, перерозподілили обсяги дизельного пального, а також зменшили загальну вартість договору на 692,00 грн (у тому числі ПДВ - 115,33 грн). Загальна сума договору після змін становить 796 958,00 грн з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 статті 712 ЦК України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 статті 712 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (з ч. 1 статті 693 ЦК України).
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору Відділ освіти перерахував на рахунок відповідача кошти на загальну суму 796 958,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 68 від 08.02.2024 на суму 91 160,00 грн, № 110 від 22.02.2024 на суму 94 440,00 грн, № 382 від 03.04.2024 на суму 149 400,00 грн, № 636 від 27.05.2024 на суму 99 600,00 грн, № 821 від 18.06.2024 на суму 150 000,00 грн, № 1087 від 23.08.2024 на суму 212 358,00 грн.
У свою чергу, відповідач передав позивачу талони на 16 260 л палива в загальній сумі 796 958 грн (14 910 - дизельного палива, 1 350 - бензину А-95), а позивач їх отримав, що підтверджується видатковими накладними № 32 від 06.02.2024 на суму 91 160,00 грн, № 62 від 19.02.2024 на суму 94 440,00 грн, № 236 від 29.03.2024 на суму 149 400,00 грн, № 625 від 21.05.2024 на суму 99 600,00 грн, № 779 від 14.06.2024 на суму 150 000,00 грн, № 1280 від 21.08.2024 на суму 212 358,00 грн.
Згідно з п. 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона (пп. 10.3.3 Інструкції).
Отже в даному випадку талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а підписані сторонами видаткові накладні є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на пальне, проте, лише після отоварювання талону на АЗС замовник вважається таким, що отримав фактично товар.
Водночас матеріали справи свідчать, що відповідач неналежним чином виконав умови договору, оплачений товар передав позивачу лише частково, що підтверджується актами № 1, 2 від 15.07.2025 про неможливість отримання пального на АЗС, складеного начальником Відділу освіти.
Так, із протоколу інвентаризаційної комісії Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради від 01.07.2025 вбачається, що позивач не використав: 1 140 літрів бензину А-95 та 1 385 літрів дизельного палива, що становить 126 429,00 грн, з яких: бензин А-95 - 1 140 л за ціною 50,40 грн у загальній сумі 57 456,00 грн; дизельне паливо - 1 385 літрів за ціною 49,80 грн у загальній сумі 68 973,00 грн.
Таким чином встановлено, що Відділ освіти не отримав оплачений товар на суму 126 429,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією № 359 від 12.06.2025, у якій просив забезпечити відпуск пального за невикористаними талонами, а у разі неможливості - повернути вартість неотриманого товару в сумі 126 429,00 грн. Проте вказана претензія була залишена ТОВ «Інтерференц систем» без відповіді та задоволення.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За таких обставин, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо відпуску товару у повному обсязі або повернення грошових коштів на відповідну суму, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про стягнення вартості оплаченого, але неотриманого товару в сумі 126 429,00 грн, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Отже позов Криворізької прокуратури підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати прокурора зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238,252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» про стягнення 126 429,00 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337, ідентифікаційний код 45067285) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Девладівської сільської ради (53100, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, смт Софіївка(з), вул. Незалежності, буд. 66, ідентифікаційний код 43383693) грошові кошти в сумі 126 429 (сто двадцять шість тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн 00 коп.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц систем» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 337, ідентифікаційний код 45067285) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, ідентифікаційний код 02909938, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Повне рішення складене 09 грудня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К.І.