ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
09.12.2025Справа № 910/15108/25
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши
заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Інвентс"
прозабезпечення позову
у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Інвентс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Плюс"
про витребування майна
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стерео Інвентс" (далі - ТОВ "Стерео Інвентс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Плюс" (далі - ТОВ "Комбінат Плюс", відповідач) про витребування з незаконного володіння ТОВ "Комбінат Плюс" рухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А, відповідно до переліку, зазначеного у прохальній частині позову (376 позицій), загальною вартістю 15 314 800,80 грн.
У обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Стерео Інвентс" є суборендарем частини приміщення концертного залу STEREOPLAZA, за адресою: проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А, яке у свою чергу перебуває в оренді ТОВ «Стерео Плаза Груп». Як вказує позивач, з метою здійснення своєї господарської діяльності у концертному залі STEREOPLAZA, ТОВ "Стерео Інвентс" було придбано та встановлено обладнання для проведення концертів: прожектори, екрани, кабелі, звукові та акустичні системи, генератори та інше електронне, декоративне та механічне устаткування для проведення концертів.
У подальшому, за результатами процедури закупівлі, 31.10.2025 Національним агенством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та ТОВ "Комбінат Плюс" був укладений договір управління активами (нерухомим майном) (приміщення за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А). Проте, оскільки рухоме майно, яке позивач просить витребувати у відповідача у позові (376 позицій), не було передано в управління за договором від 31.10.2025, то позивача було протиправно позбавлено права володіння, розпорядження та користування зазначеним майном.
Разом з позовом ТОВ "Стерео Інвентс" подало заяву про забезпечення позову, у якій просило накласти арешт на рухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А, шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись майном, а також заборонити ТОВ "Комбінат Плюс" та будь-яким уповноваженим особам використовувати, демонтувати, змінювати рухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А, загальною вартістю 15 314 800,80 грн., відповідно до переліку, зазначеного у прохальній частині заяви (375 позицій).
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що оскільки рухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт та заборонити ТОВ "Комбінат Плюс" та будь-яким уповноваженим особам, вчиняти з цим майном будь-які дії, не було предметом договору управління активами від 31.10.2025, укладеного між АРМА та ТОВ "Комбінат Плюс", та позивач немає доступу до приміщення за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А, то він позбавлений можливості контролювати наявність та стан вказаного рухомого майна. Отже, вжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, є гарантією, що у разі задоволення позову, рішення суду буде виконане.
08.12.2025 від ТОВ "Комбінат Плюс" надійшли заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій останній вважав, що вона задоволенню не підлягає, а у заходах забезпечення позову, про які просить позивач, слід відмовити.
08.12.2025 від заявника надійшли додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані докази з цього питання, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу або третім особам, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (ст. 136, 137 ГПК України).
Отже, забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як встановлено судом, предметом позову є витребування з незаконного володіння ТОВ "Комбінат Плюс" рухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний (Валерія Лобановського), 119-А, відповідно до переліку, зазначеного у прохальній частині позову (376 позицій), загальною вартістю 15 314 800,80 грн. Водночас, у якості підстав для забезпечення позову заявник також зазначає, що вказане майно знаходиться у приміщенні, передане в управління ТОВ "Комбінат Плюс" відповідно до укладеного з АРМА договору управління активами (нерухомим майном) від 31.10.2025, до якого позивач немає доступу.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, позовна вимога про витребування майна є майновою вимогою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з підтвердженням права на майно.
При цьому суд виходить з того, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Вказана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2016 у справі № 910/11027/16, у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 916/1220/17.
Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, ТОВ "Стерео Інвентс" мало б довести належними та достатніми доказами, що рухоме майно, про яке вказує позивач, може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення в результаті об'єктивних причин або суб'єктивних причин (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна, або вчинення інших дій з метою неповернення рухомого майна).
Разом з тим, подана позивачем заява ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення поданого позову, а відтак, і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. Позивачем не надано ніяких доказів, що відповідачем вчиняються будь-які дії для відчуження або зменшення рухомого майна щодо якого він просить вжити заходи забезпечення позову.
Самі лише твердження позивача, що він позбавлений можливості контролювати наявність і стан вказаного ним рухомого майна, не можуть свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 вказаної постанови).
Отже, оскільки заявник не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів (у розумінні ст. 76, 77 ГПК України) тих обставин, із якими діюче законодавство пов'язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ускладнення виконання рішення, суд вважає заяву ТОВ "Стерео Інвентс" необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у разі відмови у її задоволенні, покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Інвентс" про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.
Суддя Котков О.В.