ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.11.2025Справа № 910/4885/25 (910/8034/25)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" (43010, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, будинок, 42, офіс, 404; ідентифікаційний код 37821481)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Іваненко Євген Володимирович
про визнання недійсним договору
в межах справи №910/4885/25
за спільною заявою: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" (43010, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, будинок, 42, офіс, 404; ідентифікаційний код 37821481)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" (52405, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., селище Надіївка, вулиця шосейна, будинок, 1г; ідентифікаційний код 43641140)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830)
про банкрутство
Представники учасників справи: не з'явились
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що:
- ОСОБА_1 під час укладення оспорюваного договору діяв від імені ТОВ "Трансшіпмент-газ", як представник, уповноважений на вчинення дій від імені юридичної особи статутом такої юридичної особи;
- ОСОБА_1 є єдиною заінтересованою особою щодо діяльності ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", яка має право брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати дивіденди від господарської діяльності ТОВ "Люкс Трейд Ресурс";
- спірний договір зі сторони відповідача був підписаний не самим ОСОБА_1, а представником на підставі довіреності, виданою самим ОСОБА_1, не спростовує того, що спірний правочин вчинений ним від імені позивача, якого він представляв як директор, у його інтересах та інтересах відповідача, директором та учасником якої він був, що суперечить приписам частини третьої статті 238 ЦК України.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач своїм правом не скористався, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.
3. Стислий виклад позиції третьої особи
У своїх поясненнях розпорядник майна боржника зазначив, що оспорюваний договір був спрямований на задоволення потреб та інтересів саме ОСОБА_1 , оскільки він, контролюючи діяльність обох суб'єктів господарювання, визначав умови суборенди, сторони та предмет зобов'язань. А також є стосовно ТОВ "Люкс Трейд Ресурс": єдиним учасником товариства, кінцевим бенефіціарним власником з прямим вирішальним впливом, приймає участь у розподілі прибутку Товариства, отримує дивіденди від діяльності на момент укладання Договору, а також протягом наступних двох років його дії.
Надання довіреності ОСОБА_2 на підписання договору від імені ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" не змінює суті ситуації, а лише створює формальний вигляд дотримання вимог закону.
Тому, фактично можна дійти висновку, що правочин укладено однією і тією ж особою через посередництво довіреної особи, а також може мати місце вчинення дій "у своїх інтересах".
Такий спосіб оформлення договору може свідчити про спробу приховати вчинення правочину самим із собою, що є прямим порушенням частини третьої статті 238 ЦК України, якою заборонено представникові вчиняти правочини від імені довірителя у власних інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
4. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" в якому позивач просить суд визнати недійсним договір суборенди приміщення № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ від 27.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про визнання недійсним договору до розгляду в межах справи № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 21.08.2025.
30.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про залучення арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича до участі у справі № 910/4885/25 (910/8034/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про визнання недійсним договору в межах справи № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Відкладено судове засідання на 09.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 відкладено судове засідання на 20.11.2025.
14.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича щодо позову.
20.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи без участі ТОВ "Трансшіпмент-газ".
У судове засідання 20.11.2025 сторони та третя особа не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 20.11.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення по суті спору
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
27.12.2021 між ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", в особі представника ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності № 27/12 від 27.12.2021 (орендар) та ТОВ "Трансшіпмент-газ", в особі директора Корольчука Андрія Вікторовича, який діяв на підставі статуту (суборендар) укладено договір суборенди приміщення № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.2. вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати у строкове платне користування, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене в цьому договору та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.
Адреса будинку, у якому знаходиться приміщення, що орендується: Україна, 43010, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, просп. Волі, будинок 42, офіс 404.
Згідно пунктів 3.1.-3.2. договору приміщення та майно, що орендуються, повинні бути передані орендарем та прийняті суборендарем протягом п'яти днів з моменту підписання договору.
У момент підписання акту передання-приймання орендар передає суборендарю ключі від приміщення, що орендується, після чого персоналу суборендаря має бути забезпечений безперешкодний доступ у приміщення, що орендується.
Пунктами 4.1. та 5.1. договору встановлено, що строк оренди приміщення, що орендується, складає 2 (два) роки з моменту передачі приміщення суборендарю шляхом підписання акту передання-приймання.
Розмір орендної плати за 1 (один) рік складає: 26 640 гривень 00 копійок у тому числі ПДВ-20%.
Позивач зазначає, що від імені ТОВ "Трансшіпмент-газ", який мав сплатити кошти орендарю, договір був укладений ОСОБА_1 , як директором, що діяв на підставі статуту та відповідно скріплений його підписом та печаткою підприємства.
У свою чергу, від імені ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" договір суборенди приміщення був підписаний ОСОБА_2 на підставі довіреності № 27/12 від 27.12.2021 та скріплений її підписом та печаткою підприємства.
Однак, ОСОБА_2 діяла від імені ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" на підставі довіреності, яка була видана директором, ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" ОСОБА_1.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що станом на 27.12.2021, тобто, на момент укладення договору, директором та єдиним засновником ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" був та є ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 є єдиною заінтересованою особою щодо діяльності ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", яка має право брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати дивіденди від господарської діяльності ТОВ "Люкс Трейд Ресурс".
Таким чином, позивач вважає, що наявні правові підстави для визнання недійсним договору суборенди, оскільки та обставина, що спірний договір зі сторони відповідача був підписаний не самим ОСОБА_1 , а представником на підставі довіреності, виданою ОСОБА_1, не спростовує того, що спірний правочин вчинений ним від імені позивача, якого він представляв як директор, у його інтересах та інтересах відповідача, директором та учасником якої він був, що суперечить приписам частини третьої статті 238 ЦК України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).
Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Пункт 1 частини 1 статті 208 ЦК України передбачає, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2021 між ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", в особі представника ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності № 27/12 від 27.12.2021 та ТОВ "Трансшіпмент-газ", в особі директора Корольчука Андрія Вікторовича, який діяв на підставі статуту укладено договір суборенди приміщення № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ.
На виконання договору суборенди приміщення № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ від 27.12.2021 сторони уклали акт прийому-передачі від 28.12.2021, за яким ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" передає, а ТОВ "Трансшіпмент-газ" приймає у тимчасове платне користування приміщення площею 5 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, 43010, Волинська обл., Луцький р-і, місто Луцьк, пр.Волі, будинок 12, офіс 404.
Так, рішенням єдиного учасника № 5 ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" від 02.08.2021 було прийнято призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 03.08.2021, який виконує повноваження директора по сьогоднішній день.
Протоколом № 1 установчих зборів засновників ТОВ "Трансшіпмент-газ" від 19.07.2011 було прийнято рішення, крім іншого, обрати директором ТОВ "Трансшіпмент-газ" Корольчука Андрія Вікторовича.
Відтак, відповідно до змісту договору, на момент укладання договору суборенди приміщення №27/12/2021-ЛТР/ТШГ від 27.12.2021 та акту приймання-передачі приміщення від 28.12.2021 року, директором ТОВ "Трансшіпмент-газ" був та досі є ОСОБА_1.
Виходячи з договору суборенди приміщення №27/12/2021-ЛТР/ТШГ підписання документу від імені ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" відбулось від ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності № 27/12 від 27.12.2021.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина 1 статті 237 ЦК України).
Важливим є законодавче закріплення, що міститься у частині 1, 3 статті 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до викладеної позиції у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 915/1153/20, юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що, з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (висновок Верховного Суду наведений у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 01.02.2023 у справі № 569/19674/19 словосполучення "у своїх інтересах" потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є. Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним (аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 910/12791/19, від 19 травня 2021 року у справі № 642/7417/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 757/50762/18-ц).
В свою чергу у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя і, відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно частинами 1, 3 статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до частини 1 статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї особи.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутня копія довіреності від ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" виданої ОСОБА_2 , щоб ознайомитись з її змістом, а також обсягами переданих повноважень.
Втім, встановлені обставини свідчать, що при укладенні договору суборенди № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ від 27.12.2021 ОСОБА_1 фактично діяв від імені обох сторін правочину - як від імені орендаря (ТОВ від ТОВ "Люкс Трейд Ресурс"), так і від імені суборендаря ("Трансшіпмент-газ"), що у свою чергу, може свідчити про його заінтересованість у вчиненні правочину, який укладено на його користь.
Із тексту договору вбачається, що правочин був спрямований на задоволення потреб та інтересів саме ОСОБА_1 , оскільки він, контролюючи діяльність обох суб'єктів господарювання, визначав умови суборенди, сторони та предмет зобов'язань.
При цьому, ОСОБА_1 є стосовно ТОВ "Люкс Трейд Ресурс": єдиним учасником Товариства, кінцевим бенефіціарним власником з прямим вирішальним впливом, приймає участь у розподілі прибутку Товариства, отримує дивіденди від діяльності на момент укладання договору, а також протягом наступних двох років його дії.
Надання довіреності ОСОБА_2 на підписання договору від імені ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" не змінює суті ситуації, а лише створює формальний вигляд дотримання вимог закону.
Відтак, суд дійшов висновку, що фактично правочин укладено однією і тією ж особою через посередництво довіреної особи, а також може мати місце вчинення дій "у своїх інтересах".
Такий спосіб оформлення договору може свідчити про спробу приховати вчинення правочину самим із собою, що є прямим порушенням частини третьої статті 238 ЦК України, якою заборонено представникові вчиняти правочини від імені довірителя у власних інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що учасники ТОВ "Трансшіпмент-газ" були повідомлені про реальну заінтересованість ОСОБА_1 у вчиненні спірного правочину, питання ставилось на обговорення на Загальних зборах учасників тощо. Відсутні також протоколи, рішення чи інші документи, які б свідчили про погодження такого правочину.
Відтак, суд відзначає, що виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, а точніше їх відсутності, можна дійти висновку, що договір укладено без належного волевиявлення сторін і з порушенням принципу добросовісності, що виключає його вчинення в інтересах обох юридичних осіб.
Склалися обставини, за яких договір суборенди могло бути укладено лише для формального оформлення передачі приміщення, необхідного ТОВ "Трансшіпмент-газ", у користування, при тому, що обидві сторони перебували під контролем однієї особи - ОСОБА_1 , що у свою чергу, вказує на наявність конфлікту інтересів, ознак фіктивності правочину та порушень вимог статті 238 ЦК України, що може свідчити про укладання договору не з метою реального забезпечення господарських потреб сторін, а для досягнення власної вигоди заінтересованої особи.
Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьою статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника. Зазначене узгоджується також із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.05.2019 у справі №401/2995/16-ц, від 10.11.2021 у справі №757/50762/18-ц.
Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.
Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Таким чином, враховуючи те, що спірний правочин був вчинений фактично щодо самого себе, тобто, не в інтересах довірителя, а у своїх власних та враховуючи його укладення без належного волевиявлення сторін і з порушенням принципу добросовісності, що виключає його вчинення в інтересах обох юридичних осіб, то за таких обставин, суд вбачає наявність підстав для визнання договору суборенди приміщення № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ від 27.12.2021 недійсним.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлення обставин того, що оспорюваний правочин укладено однією і тією ж особою через посередництво довіреної особи, його укладення без належного волевиявлення сторін і з порушенням принципу добросовісності, що виключає його вчинення в інтересах обох юридичних осіб, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсним договору суборенди.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" - задовольнити.
2. Визнати недійсним договір суборенди приміщення № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ від 27.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (код ЄДРПОУ: 43691830, місцезнаходження: 03057, місто Київ, пр. Берестейський, 44) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансшіпментгаз" (код ЄДРПОУ: 37821481, місцезнаходження: 43010, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, пр. Волі, будинок 42, офіс 404).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" (43010, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, будинок, 42, офіс, 404; ідентифікаційний код 37821481) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 08.12.2025.
Суддя Сергій СТАСЮК