номер провадження справи 3/187/25
10.12.2025 Справа №908/3121/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРВЕРМІКУЛІТ» (вул. Прорізна, 1, с. Залізне, Фастівський район, Київська область, 08606; ідентифікаційний код юридичної особи 31101383)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ» (Південне шосе/вул. Теплична, буд. 22-Б/1, м. Запоріжжя, 69106; ідентифікаційний код юридичної особи 00191885)
про стягнення коштів
РУХ СПРАВИ.
08.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРВЕРМІКУЛІТ» (скорочене найменування - ТОВ «НВП «УКРВЕРМІКУЛІТ») до відповідача - Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ» (скорочене найменування - ПРАТ «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ»), про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 686 690,40 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Одночасно заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 справу №908/3121/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі №908/3121/25; присвоєно справі номер провадження 3/187/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Сторони належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі №908/3121/25, про що свідчать довідки про доставку електронних листів від 13.10.2025 до зареєстрованих Електронних кабінетів сторін у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» (надалі - Позивач або Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Запоріжвогнетрив» (надалі - Покупець або Відповідач) було укладено договір поставки сировинних або матеріально-технічних ресурсів від 02.07.2025 №303/2025/455.
На виконання вимог вказаного Договору у липні 2025 року було здійснено поставку 5 партій Продукції на загальну суму 686 690,40 грн.
Граничний строк оплати поставленої продукції настав 24-29 липня 2025 року. З боку Покупця відсутня оплата за поставлену Продукцію.
Посилаючись на умови договору поставки №303/2025/455.від 02.07.2025, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 686 690,40 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Адвокат Барков Сергій Євгенович, 28.10.2025 направив до суду заяву у справі 908/3121/25 під назвою «відзив на позовну заяву», до якої долучив Ордер на надання правничої (правової) допомоги АР № 1150263 від 10.10.2025, виданий на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» у господарському суді Донецької області.
Відповідно до ч.7 ст.165 ГПК України «До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача».
Суд констатує, що до відзиву на позовну заяву від 28.10.2025 додано ордер на надання правничої (правової) допомоги, який не стосується Відповідача - ПРАТ «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ, та Господарського суду Запорізької області, у зв'язку з чим документ під назвою «Відзив на позовну заяву» від 28.10.2025 судом не приймається, та не враховується при винесенні рішення.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив що наданий документ під назвою Відзив не може розглядатись як відзив на позовну заяву в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, Позивач з метою об'єктивного розгляду справи надав свої пояснення щодо змісту відповідного документу, де зокрема зазначив, що заяви Покупця про невідповідність якості Продукції умовам договору не оформлювались належним чином у спосіб, передбачений умовами договору та законодавства, що регулює відповідні питання.
ПИСЬМОВІ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА (стислий виклад)
Відповідач 07.11.2025 подав до суду пояснення, які підписані адвокатом Барковим С.Є., на підтвердження повноважень якого додано ордер АР № 1150262 від 20.10.2025.
У поясненнях відповідач вказав, що Товар, доставлений за товарно-транспортними накладними №Р910 від 08.07.2025, №Р911 від 08.07.2025, №Р914 від 09.07.2025, №Р923 від 10.07.2025, №Р935 від 11.07.2025 не відповідав якісним характеристикам, які зазначені у Специфікації №1, а саме: об'ємна вага Товару не відповідала параметрам 85-95 кг/м3.
У зв'язку з невідповідністю Товару якісним характеристикам, які зазначені у Специфікації №1 - об'ємна вага має становити 85-95 кг/м3, товар було прийнято на відповідальне зберігання (видаткові накладні не були підписані).
21.07.2025 було проведено спільне випробування Товару за участю представників Позивача та Відповідача, за результатами якого складено Протокол спільних випробувань від 21.07.2025. Протокол спільних випробувань від 21.07.2025 підписаний керівником Позивача - Кладько Д.А.
Вважає,що поведінка Позивача є суперечливою, бо спочатку керівник Позивача погодив констатацію факту про неналежну якість Товару підписанням Протокол спільних випробувань від 21.07.2025 (підписано без зауважень), а після пред'явлення претензій Відповідачем (листами від 22.07.2025 №20250722 та від 25.07.2025 №20250725) не визнав факт постачання неякісної продукції.
Оскільки неякісний товар не прийнято Відповідачем, вимоги Позивача щодо сплати заборгованості є безпідставними та необґрунтованими.
На підтвердження своєї позиції у справі Відповідачем надані до пояснення копії документів, які раніше були долучені до документу під назвою «Відзив на позовну заяву».
З метою всебічності та об'єктивності розгляду справи, а також сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд долучає в якості доказів, документи надані відповідачем разом з поясненнями від 07.11.2025.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги Позивача про стягнення суми заборгованості за договором поставки сировинних або матеріально-технічних ресурсів від 02.07.2025 №303/2025/455 у розмірі 686 690,40 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був поставлений товар належної якості, чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» (надалі - Позивач або Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Запоріжвогнетрив» (надалі - Покупець або Відповідач) було укладено договір поставки сировинних або матеріально-технічних ресурсів від 02.07.2025 №303/2025/455.
Відповідно до Специфікації № 1 від 02.07.2025 (додаток № 1 до договору від 02.07.2025 року №303/2025/455) постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує спучений перліт дрібний СПД М100 15 BAUWER фракції 0,16-0,315 мм у кількості 139 тон на загальну суму 3 169 200,00 грн (надалі за текстом - Продукція).
Відповідно до п.4.3 Договору строки оплати продукції встановлюються в Специфікаціях на поставку.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що приймання товару за якістю здійснюється на вибір Покупця відповідно до:
І) Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 або
ІІ) за участі незалежної експертної організації, яку залучає Покупець,
та ТУ, ДСТУ для цього виду Товару.
Пунктом 5.2 договору передбачено призупинення приймання Товару. У випадку призупинення приймання Товару, відповідно до вимог інструкцій, зазначених пунктом 5.1. Договору, представник Постачальника (виробника, вантажовідправника) зобов'язаний з'явитися для участі в продовженні приймання Товару та оформлення двостороннього Акту:
І) у строк передбачений відповідною інструкцією,
ІІ) в інші строки узгоджені сторонами.
Відповідно до Специфікації №1 за якісними характеристиками Товар має відповідати ДСТУ Б В.2.7-157:2011 (об'ємна вага 85-95 кг/м3).
Відповідно до п.3 Специфікації умовами поставки є DDP склад Покупця в редакції правил Інкотермс 2010 року. Строк поставки Товару: протягом 5-10 к.д. з моменту отримання письмової заявки на партію Товару (п. 5 Специфікації).
Датою поставки Товару вважається: DDP - дата отримання товару Покупцем у визначеному місці поставки, зазначена в акті приймання-передачі або видатковій накладній, або іншому аналогічному документі (п. 6 Специфікації).
Згідно п.7 Специфікації строк оплати встановлено - 15 календарних днів від дати поставки.
Позивачем було передано відповідачеві 5 партій Продукції, а саме:
1) 09.07.2025 (дата прибуття партії Продукції на склад Покупця) автомобілем д/н НОМЕР_1 у кількості 5,988 т (товаро-транспортна накладна №Р910 від 08.07.2025) на суму 136526,40 грн, включаючи ПДВ 22754,40 грн (надалі - Поставка № 1);
2) 09.07.2025 (дата прибуття партії Продукції на склад Покупця) автомобілем д/н НОМЕР_2 у кількості 5,935 т (товаро-транспортна накладна №Р911 від 08.07.2025) на суму 135318,00 грн, включаючи ПДВ 22553,00 грн (надалі - Поставка № 2);
3) 10.07.2025 (дата прибуття партії Продукції на склад Покупця) автомобілем д/н НОМЕР_3 у кількості 6,172 т (товаро-транспортна накладна №Р914 від 09.07.2025) на суму 140721,60 грн, включаючи ПДВ 23453,60 грн (надалі - Поставка № 3);
4) 11.07.2025 (дата прибуття партії Продукції на склад Покупця) автомобілем д/н НОМЕР_4 у кількості 5,902 т (товаро-транспортна накладна №Р923 від 10.07.2025) на суму 134565,60 грн, включаючи ПДВ 22427,60 грн (надалі - Поставка № 4);
5) 14.07.2025 (дата прибуття партії Продукції на склад Покупця) автомобілем д/н НОМЕР_3 у кількості 6,121 т (товаро-транспортна накладна №Р935 від 11.07.2025) на суму 139558,80 грн, включаючи ПДВ 23259,80 грн (надалі - Поставка № 5).
15.07.2025 Відповідач направив на електронну адресу Позивача (info@vermiculite.com.ua) повідомлення щодо невідповідності Товару якісним характеристикам (з додаванням протоколів відхилень сировини/ТМЦ №19 та №20 від 14.07.2025) із зазначенням того, що Товар знаходиться на відповідальному зберіганні та проханням у стислі строки розпорядитися Товаром.
21.07.2025 уповноваженими представниками Позивача та Відповідача було складено акт №12 відбору зразків (проб) від 21.07.2025.
21.07.2025 було проведено спільне випробування Товару за участю представників Позивача та Відповідача, за результатами якого складено Протокол спільних випробувань від 21.07.2025.
Листами від 22.07.2025 №20250722 та від 25.07.2025 №20250725 Відповідач звернувся до Позивача з вимогами сплатити штрафні санкції та розпорядитися Товаром, який не прийнято Відповідачем та знаходиться на відповідальному зберіганні.
Доказів оплати за товар поставлений за договором №303/2025/455 від 02.07.2025 матеріали справи не містять.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своєю природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
За приписами ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Сторонами не заперечується факт доставки товару Відповідачеві у строки передбачені умовами договору.
Спір між сторонами стосується якості поставленого за договором №303/2025/455 від 02.07.2025 товару.
За твердженням відповідача Товар, доставлений за товаро-транспортними накладними №Р910 від 08.07.2025, №Р911 від 08.07.2025, №Р914 від 09.07.2025, №Р923 від 10.07.2025, №Р935 від 11.07.2025, не відповідав якісним характеристикам, які зазначені у Специфікації №1, а саме: об'ємна вага Товару не відповідала параметрам 85-95 кг/м3.
У той же час Позивач вважає, що заяви Покупця про невідповідність якості Товару умовам договору, є безпідставними, оскільки не оформлювались належним чином у спосіб передбачений умовами договору та законодавства, що регулює відповідні питання
Надаючи оцінку доводам сторін щодо якості поставленого за договором №303/2025/455 від 02.07.2025 товару, суд виходить із такого.
Згідно з ч.1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
До того ж, ч.1 ст.690 ЦК України передбачено наступне: якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.
Умовами договору №303/2025/455 від 02.07.2025 (п. 5.1.) передбачено, що приймання товару за якістю здійснюється на вибір Покупця відповідно до:
І) Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 або
ІІ) за участі незалежної експертної організації, яку залучає Покупець,
та ТУ, ДСТУ для цього виду Товару.
Матеріали справи не містять доказів приймання товару за якістю за участі незалежної експертної організації, а також погодження між сторонами іншого порядку приймання товару за якістю, тому суд при вирішення питання якості поставленого товару керується нормами Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966.
Згідно постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» нормативні акти колишнього СРСР є чинними з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Інструкція П-7 застосовується до усіх випадків, коли стандартами, технічними умовами, основними чи Особливими умовами поставки чи іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та комплектністю, а також тари під продукцію чи товари (п. 1 Інструкції П-7).
Згідно із п.13 Інструкції приймання продукції здійснюється уповноваженими на те керівником підприємства - отримувача або його заступником, компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.
Як зазначено в п.16 Інструкції, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, чертежам, зразкам (еталонам), договору або даним, які вказані в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Покупець зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, які запобігають погіршенню її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.
Крім того, згідно приписів п.16 Інструкції покупець зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено договором.
Пункт 17 Інструкції містить вимоги до оформлення повідомлення про виклик, яке направляється виробнику (відправнику), зокрема, в ньому необхідно вказати час, на який призначено приймання продукції за якістю та комплектністю (в межах встановленого для приймання строку).
Пунктом 27 Інструкції П-7 визначено порядок складення акту відбору зразків (проб), відповідно до якого про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що приймають участь у відборі. В акті повинно бути зазначено:
а) час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);
б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;
в) номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якою здана продукція;
г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;
д) вказівка про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;
е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;
ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах);
з) інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).
У пункті 29 Інструкції П-7 зазначено, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність одержаної продукції. Акт має бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.
У цьому акті має бути зазначено:
а) найменування одержувача продукції та її адресу;
б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку та закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пункті 19 та 20 Інструкції П-7, відбулась з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути зазначені причини затримки приймання, час виникнення та усунення;
в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю та у складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата та номер документа про повноваження постачальника на участь у перевірці продукції за якістю та комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;
г) найменування та адреси виробника (відправника) та постачальника;
д) дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами чи договором не передбачений;
є) номери та дати договору на постачання продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносаменту) та документа, що засвідчує якість продукції;
ж) дата прибуття продукції станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розтину вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;
з) номер та дата комерційного акта (акту, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при одержанні продукції від органу транспорту;
і) умови зберігання продукції складі одержувача до складання акта;
к) стан тари та упаковки у момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред'явлена продукція - виробника або відправника, дата відкриття тари та упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якої належить кожен із встановлених недоліків;
л) під час вибіркової перевірки продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови постачання, інші обов'язкові правила та договір);
м) за чиїми пломбами (відправника чи органу транспорту) відвантажено та отримано продукцію, справність пломб, відбитки на них; транспортне відправне маркування місць (за документами та фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;
н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду та фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному у документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;
о) підстави, за якими продукція переводиться в нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила;
д) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів та деталей та їх вартість;
р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;
с) номер браковщика підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;
т) чи проводився відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;
у) інші дані, за якими, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості чи некомплектності продукції;
ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їхнього виникнення.
Пунктом 30 Інструкції П-7 визначено, що акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, має бути зазначено, що цих осіб попереджено про відповідальність за внесення недостовірних даних до акту.
Відповідно до п. 31 Інструкції П-7 до акту, складеного у порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, повинні бути додані:
а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість та комплектність продукції;
б) пакувальні ярлики з тарних місць, у яких встановлені неналежна якість та некомплектність продукції;
в) транспортний документ (накладна, коносамент);
г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;
ґ) акт складений відповідно до пункту 16 цієї Інструкції;
д) акт відбору зразків (проб) та висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);
є) інші документи, які можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції.
Відповідно до пункту 32 Інструкції П-7 акт про неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених у пункті 20, підп. "а", "б" і "в" затверджується керівником підприємства-отримувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.
Аналізуючи надані сторонами до матеріалів справи докази на предмет дотримання вимог Інструкції П-7 висновує наступне.
Відповідно до приписів п.16 Інструкції при виявленні невідповідності якості продукції покупець повинен був:
1) призупинити подальше приймання продукції;
2) забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, які запобігають погіршенню її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.
3) викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника постачальника, оскільки такий обов'язок витікає з пункту з пункту 5.2. договору.
Матеріали справи не містять доказів вчинення Відповідачем вищевказаних дій, які передбачені пунктом 16 Інструкції П-7.
Лист від 15.07.2025, направлений Відповідачем на електронну пошту Позивача з вкладенням протоколів відхилення сировини по якості, ні за формою, ні за суттю не є викликом представника Постачальника для участі в продовженні приймання продукції, а також не свідчить про призупинення приймання продукції, а навпаки свідчить про проведення Відповідачем приймання продукції за якістю та визначення якісних показників поставленої продукції в односторонньому порядку, що свідчить про порушення з боку Відповідача пункту 16 Інструкції П-7.
21.07.2025 уповноваженими представниками Позивача та Відповідача було складено акт № 12 відбору зразків (проб) від 21.07.2025.
У порушення вимог п. 27 Інструкції при складанні акту №12 відбору зразків (проб) від 21.07.2025 (надалі - Акт) були допущені наступні помилки:
- не вказано час складання акту;
- не вказано номер і дата товаро-транспортної накладної, за якою Продукція надійшла на склад Відповідача;
- не вказана кількість місць та вага Продукції, а також кількість та номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) Продукції;
- не вказано, що зразки Продукції відібрані в порядку, що передбачений ДСТУ, не вказано номер та дату ДСТУ;
- не вказано як опломбовані та опечатані зразки;
- не вказано чи відібрані додаткові проби (вимоги першого абзацу п. 28 Інструкції).
Зазначені недоліки, на думку суду, мають істотний характер щодо визначення якості поставленої продукції, у зв'язку із чим, зокрема, неможливо встановити з якої партії Продукції відбиралися зразки та яке вона зберігалася в період з моменту прибуття до Відповідача та до моменту відбору проб.
Протокол спільних випробувань від 21.07.2025, який міститься в матеріалах справи, не відповідає вимогам пункту 29 Інструкції П-7, а саме:
- не вказано номеру документу;
- не вказано часу початку та закінчення приймання Продукції;
- не вказано номери документів про повноваження представників на участь у перевірці Продукції по якості, а також вказівка про те, що особи, що здійснювали приймання Продукції за якістю ознайомленні з правилами приймання Продукції за якістю;
- не вказана адреса виробника Продукції;
- не вказані відомості щодо порядку виклику представників Позивача для складання акту про фактичну якість та комплексність отриманої продукції;
- не вказані номер та дата Договору, товаро-транспортних накладних та сертифікатів якості;
- не вказана дата розкриття автотранспортного засобу, час прибуття Продукції на склад Відповідача;
- не вказано умови зберігання Продукції на складі Відповідача до складання акту про фактичну якість та комплексність отриманої продукції ;
- не зазначено стан тари та упаковки в момент огляду Продукції, зміст зовнішнього маркування тари, дата розкриття тари та упаковки, а також кількість Продукції до якої існують претензії щодо якості;
- при вибірковій перевірці Продукції - порядок відбору Продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстав проведення вибіркової перевірки;
- не зазначена кількість (вага), повне найменування Продукції, що пред'явлена до огляду та фактично перевіреної Продукції з виділенням Продукції, що забракована. Відсутній чіткий опис виявлених недоліків та їх характер;
- не зазначені відомості про проведення відбору зразків (проб) і куди такі зразки направлені;
- відсутній висновок щодо характеру виявлених недоліків і Продукції та причина їх виникнення;
- відсутня відмітка про те, що особи, які приймали участь в прийомці, попереджені про те, що несуть відповідальність за підписання акту, що містить в собі дані, що не відповідають дійсності.
За відсутності належно складеного Акту про фактичну якість товару, факт неналежної якості товару не може бути доведений жодним іншим доказом, оскільки сторони в Договорі чітко передбачили процедуру фіксації факту неналежної якості товару у відповідності до Інструкції П-7. Відповідач процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі, не дотримався.
Надані Відповідачем в якості доказів Протоколи відхилення сировини, супровідні листи на проведення випробувань, судом не беруться до уваги, оскільки вони складені в односторонньому порядку Відповідачем.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази не є належними та достатніми доказами, у розумінні статей 76-79 ГПК України, щодо поставки неякісної продукції, оскільки акт, складений у відповідності до п. 29 Інструкції П-7, відсутній, а наявний в матеріалах справи Протокол спільних випробувань від 21.07.2025 не відповідає встановленим законом вимогам.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).
У даному випадку відповідач не дотримався процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі.
За відсутності належних доказів поставки неякісного товару, та відсутності з боку відповідача будь-яких інших посилань щодо правомірності не здійснення оплати за поставлений товар (продукцію), суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення заборгованості за поставлений відповідачу в період з 09.07.2025 по 14.07.2025 товар на загальну суму 686 690,40 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається Позивач, доводяться договором №303/2025/455 від 02.07.2025 поставки сировинних або матеріально-технічних ресурсів та специфікацією до договору (а.с.6-11), листом від 03.07.2025 №20250703 (а.с.12), товарно-трансопртною накладною №Р910 від 08.07.2025, №Р911 від 08.07.2025, №Р914 від 08.07.2025, №Р923 від 08.07.2025, №Р935 від 08.07.2025 (а.с.13-17), претензією №20.708/1811-99-04 від 28.08.2025 з доказами направлення та отримання претензії (а.с.18-22), актом №12 відбору зразків (проб) від 21.07.2025 (а.с.60).
Обставини, на які посилається Відповідача, доводяться листом від 22.07.2025 №20250722 (а.с.71), листом від 22.057.2025 №20250725 (а.с.72), відповіддю на претензію №20.708/1723-99.04 від 23.07.2025 з доказами направлення (а.с.73-74), скрін екрану відправки електронною поштою (а.с.75), протоколами відхилення від 14.07.2025 (а.с.76-77), супровідними листами №№ 684, 685, 692, 698 (на звороті а.с.77, а.с.78-79), специфікацією 1 від 02.07.2025 до договору (на звороті а.с.79), протоколом спільних випробувань від 21.07.2025 (а.с.80).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК України).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідач відповідно до ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приймаючи до уваги, що ціна позову становить 686 690,40 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 8 240,28 грн.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №23261 від 01.10.2025 про сплату суми 10 300,36 грн судового збору, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.
Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти відповідача у розмірі 8 240,28 грн.
Зайво сплачений судовий збір повертається виключно за клопотанням особи, яка його платили. Станом на дату ухвалення рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.
Стосовно судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Позивач в позовній заяві просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
У попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, який є додатком до позовної заяви (а.с. 23) представником позивача вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
Відповідач проти покладення на нього судових витрат на правничу допомогу адвоката у заявленій позивачем сумі (15 000,00 грн) не заперечив.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у даній справі позивач надав суду наступні документи: договір про надання правничої (правової) допомоги №12/25 від 01.10.2025, укладений між позивачем (Замовник) та адвокатським бюро «Артура Іоффе»; рахунок №13/25 від 02.10.2025 на суму 15000,00 грн; платіжну інструкцію №23274 від 02.10.2025 на суму 15000,00 грн; акт від 21.11.2025 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за договором №12/25 про надання правничої допомоги від 01.10.2025 на суму 15000,00 грн.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правничої допомоги Адвокат бере на себе зобов'язання по наданню правничої (правової) допомоги Клієнту відповідно до умов Договору з метою здійснення представництва Клієнта в судах всіх рівнів щодо захисту прав у зв'язку з судовим захистом, який пов'язаний із стягненням з Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» (ЄДРПОУ 00191885) сума заборгованості за наслідком невиконання зобов'язань за Договором поставки сировинних або матеріально-технічних ресурсів від 02.07.2025 №303/2025/455.
Згідно із п. 1.2 вказаного договору за змістом надання правничої (правової) допомоги за цим договором є:
1.2.1. Ознайомлення з матеріалами справи;
1.2.2. Формування правової позиції.
1.2.3. Підготовка та подання до суду позовної заяви.
1.2.4. подання до суду з правом підпису будь-яких заяв, клопотань, пояснень, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, клопотань тощо.
1.2.5. Участь представника адвоката у судовому процесі з наданням йому повноважень на ведення справи в суді та здійснення від імені Клієнта всіх процесуальних прав та обов'язків сторони по справі без обмежень.
Гонорар Адвоката за цим Договором є фіксованим і становить 15 000,00 грн (в суді першої інстанції) (п.3.1 договору №12/25 від 01.10.2025).
Послуги з правової допомоги у даній справі надавались позивачу адвокатом Іоффе Артуром Юлійовичем, ордер АА № 1626886 від 02.10.2025.
Відповідно до Акту від 21.11.2025 приймання-передачі наданих послуг адвокатом по цій справі були надані наступні послуги:
1. Аналіз документів по справі.
2. Формування правової позиції у справі.
3. Надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, пов'язаних із процесуальним законодавством.
4. Підготовка та подання до суду позовної заяви.
5. Опрацювання Відзиву на позовну заяву
6. Підготовка та подання до суду Відповіді на Відзив на позовну заяву.
7. Підготовка та подання до суду заяви щодо невідповідності поданих Відповідачем документів, підписання документів неуповноваженою особою та пропущення Відповідачем процесуальних строків для подання заяв по суті.
До матеріалів справи позивачем надані докази проведення повної оплати за надані правничі послуги.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Разом із тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Іоффе Артуром Юлійовичем професійної правничої допомоги за Договором про надання правничої (правової) допомоги №12/25 від 01.10.2025, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам за Договору, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
За результатами вирішення спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Ураховуючи вище наведене у сукупності, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «НВП «УКРВЕРМІКУЛІТ» витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає, що 15 000,00 грн, становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимога позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню в цій сумі.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ» (Південне шосе/вул. Теплична, буд. 22-Б/1, м. Запоріжжя, 69106; ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРВЕРМІКУЛІТ» (вул. Прорізна, 1, с. Залізне, Фастівський район, Київська область, 08606; ідентифікаційний код юридичної особи 31101383) суму заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 686 690,40 грн (шістсот вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто гривень 40 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ» (Південне шосе/вул. Теплична, буд. 22-Б/1, м. Запоріжжя, 69106; ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРВЕРМІКУЛІТ» (вул. Прорізна, 1, с. Залізне, Фастівський район, Київська область, 08606; ідентифікаційний код юридичної особи 31101383) суму 8 240,28 грн (вісім тисяч двісті сорок гривень 28 коп.) витрати зі сплати судового збору та 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) судових витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 10.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич