номер провадження справи 22/200/25
10.12.2025 Справа № 908/3227/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3227/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД “АВІАКОН» (вул. Петлюри Симона, буд. 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БІ2СІ ЕЛЕКТРОНІКС» (вул. Олександра Говорухи, буд. 20, кв. 28, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69056)
про стягнення 14 800,00 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
21.10.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 3421е від 19.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД “АВІАКОН» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БІ2СІ ЕЛЕКТРОНІКС» про стягнення 14800,00 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної.
Позов обґрунтовано завданням позивачу збитків внаслідок не реєстрації відповідачем податкової накладної у зв'язку зі здійсненою поставкою товару за договором № 546-21 від 18.05.2021.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відзив на позов не надійшов.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3227/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву було залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
27.10.2025 у встановлений судом строк від позивача через систему “Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2025 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3227/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 28.10.2025, що підтверджується відповідною довідкою.
Ухвала про відкриття провадження у цій справі, у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету у системі «Електронний суд», була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду: вул. Олександра Говорухи, буд. 20, кв. 28, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69056. Поштове відправлення з ухвалою суду було повернуто до суду без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
05.11.2025 ухвала була доставлена до електронної скриньки відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Про розгляд справи відповідач також був повідомлений шляхом розміщення 05.11.2025 відповідного оголошення у мережі Інтернет на сайті «Судова влада України».
05.11.2025 працівником суду була передана представнику відповідача телефонограма щодо судового розгляду справи.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Іншої адреси, аніж та, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, відповідач суду не повідомляв.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є його власною волею.
Крім того, відповідач порушив приписи ст. 6 ГПК України та не виконав обов'язок щодо реєстрації електронного кабінету у системі «Електронний суд», що забезпечує обмін документами.
Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті у цій справі розпочався з 28.11.2025.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу у порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Враховуючи розумний строк розгляду справи, рішення по суті ухвалено судом 10.12.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
18.05.2021 між Державним підприємством “КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД “АВІАКОН», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД “АВІАКОН» (позивач, покупець за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю “БІ2СІ ЕЛЕКТРОНІКС» (відповідач, постачальник) був укладений договір № 546-21.
За умовами п. 1.1 договору, постачальник (відповідач) зобов'язався передати, а покупець (позивач) - прийняти й оплатити продукцію згідно ДК 021:2015 30230000-0 «Комп'ютерне обладнання (Комп'ютерне обладнання)», вказану у додатку № 1 до цього договору, надалі - «продукція», на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.1, кількість, номенклатура продукції вказується у додатку 1 до даного договору, що є невід'ємною частиною договору.
Загальна вартість договору визначається загальною вартістю продукції, яка зазначена у додатку 1 та складає 88800,00 грн., у т.ч. ПДВ: 14800,00 грн. (пункт 4.1).
За умовами п. 6.9, передача продукції здійснюється з оформленням видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.
Відповідно п. 11.1 договору, всі податкові накладні складаються постачальником і направляються покупцю виключно в електронному вигляді. Податкові накладні повинні бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній.
Згідно п. 11.2, всі податкові накладні або розрахунки коригувань до них мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України. Постачальник повинен зазначити у податковій накладній (розрахунку коригування) код товару згідно УКТ ЗЕД (не менше 10 цифр) або код ДКПП при постачанні послуг. У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, постачальник повинен у податковій накладній (розрахунку коригуванні) одночасно з кодом товару УКТ ЗЕД проставляти позначки про ознаку імпортованого товару. За відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкових накладних, що не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту - з постачальника стягується штраф на користь покупця, у порядку та розмірах, які передбачені п. 7.5 даного договору, та додатково стягуються збитки у порядку, передбаченому законодавством. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.
Відповідно п. 11.6, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.
Згідно з додатком № 1 до цього договору, відповідач зобов'язувався поставити продукцію на загальну суму 88800,00 грн., у т.ч. ПДВ: 14800,00 грн., а саме: 1) Комп'ютер з характеристиками: процесор: виробник СPU-Intel; покоління процесорів Intel-9-е; Процесор (серія)-Core i7; Кількість ядер-8 шт.; Модель процесора - Intel Core i7-9700, 3-4,7 ГГц; пам'ять: тип ОЗУ-DDR4; частота ОЗУ-2666 МГц обсяг ОЗУ 32 ГБ; кількість слотів ОЗУ 4 шт. Збереження даних Обсяг SSD-480 ГБ; Інтерфейс SSD - M.2; Об'єм HDD-2Тб, Оптичний привід DVD-RW, Тип відеокарти-інтегрована, Материнська плата - Asus PRIME B360M-A, Модель відеокарти-NVIDIA GeForse GTX 1650, 4 гб, Звукова система-аудіо кодек Realtek ALC887, 8 - канальний, Платформа - Windows 10; Мережа-1 Гбіт / с, Блок живлення 500 Вт - у кількості 2шт.; 2) Монітор PHILIPS 325B1L/00 з характеристиками: Діагональ- 32 "; дозвіл- 2560x1440; матриця-IPS ;Тип підсвічування-LED; Час відгуку- 4 мс; Яскравість-250 кд/м2; Контрастність-1200:1.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі видаткової накладної № 5642 від 24.05.2021 поставив позивачу вказаний у додатку № 1 товар на суму 74000,00 грн., крім того ПДВ - 14800,00 грн., що разом складає 88800,00 грн.
Позивач перерахував відповідачу 88800,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3320 від 14.06.2021.
Як свідчить скріншот сторінки «Реєстр податкових документів» програми МЕ.Doc за січень 2018 - вересень 2025, ТОВ “БІ2СІ ЕЛЕКТРОНІКС» було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 9 від 05.10.2020 на суму 16884,00 грн. та податкову накладну № 3 від 01.07.2021 на суму 13396,80 грн., статус «отриманий».
Доказів реєстрації в ЄРПН податкової накладної щодо поставки товару на суму 88800,00 грн. матеріали справи не містять.
14.09.2023 позивач надіслав відповідачу претензію № 48 від 13.09.2023 (вих. № 2509), якою вимагав відшкодувати збитки у розмірі 14800,00 грн., що виникли внаслідок не реєстрації останнім податкової накладної по поставці товару на суму 88800,00 грн.
Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. “а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги». Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, пов'язане з обмеженням його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке проявилося у здійснених ним витратах, в утраті або пошкодженні його майна або у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суд повинен встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої продавцем податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду виснувала таке:
"10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
10.2. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Отже, за висновком, наведеним у пункті 10.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22: «у контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства».
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, згідно якої факт відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Як встановлено Податковим кодексом України (п. 198.6 ст. 198), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.
Тобто, у законі міститься пряма вказівка на те, що саме податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судом було встановлено факт здійснення господарської операції за договором від 18.05.2021 № 546-21, а саме: поставка відповідачем позивачу на підставі видаткової накладної № 5642 від 24.05.2021 товару на суму 88800,00 грн., де сума ПДВ складає 14800,00 грн.
Доказів складення відповідачем та направлення на реєстрацію до ЄРПН податкової накладної на суму податку на додану вартість - 14800,00 грн. матеріали справи не містять та сторонами не надані.
Внаслідок не реєстрації в ЄРПН відповідачем податкової накладної, що є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, позивач втратив право на податковий кредит у сумі 14800,00 грн., що є збитками позивача, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Враховуючи встановлені судом обставини, наведені норми права та правові висновки, позов задовольняється судом повністю, з відповідача на користь позивача стягується 14800,00 грн. збитків.
6. Судові витрати
Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 . 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача стягується 2422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БІ2СІ ЕЛЕКТРОНІКС» (вул. Олександра Говорухи, буд. 20, кв. 28, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69056, код ЄДРПОУ 43509985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНОТОПСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД “АВІАКОН» (вул. Петлюри Симона, буд. 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 12602750) 14800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 10 грудня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко