вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/81/16
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 19.09.2025 (вх. №02.3.1-02/8172/25) про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій
у справі за заявою ліквідатора КП “Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів “Закарпаття» арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_2 (вх. №02.3.1-02/6324/24 від 14.08.2024 року)
до ОСОБА_3 , м. Мукачево
до Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації “Українська спілка інвалідів УСІ», м. Мукачево
до ОСОБА_4 , м. Мукачево
до ТзОВ “Рембудмонтаж-М», м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Київ
до ОСОБА_5 , м. Київ
до ОСОБА_6 , м. Київ
про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн.
у справі №907/81/16
за ОСОБА_2 , м. Київ (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
до колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття», м. Мукачево (ідентифікаційний код: 32617168)
про банкрутство
за участю: згідно протоколу судового засідання
14.08.2024 року від ліквідатора КП “Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів “Закарпаття» арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_2 до суду надійшла заява про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн., відтак ліквідатор вважає, що існують правові підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності винних осіб у доведенні КП “Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття» до банкрутства, учасників та керівника боржника, а саме: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), Закарпатське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації “Українська спілка інвалідів УСІ» (вул. Індустріальна, буд.6, кв.36 м. Мукачево, 89600), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ТзОВ “Рембудмонтаж-М» (вул. Боженка, буд 86-Г, м. Київ, 03150), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ).
Ухвалою суду від 19.08.2024 судом задоволено клопотання від 14.08.2024 року арбітражного керуючого Демчан Олександра Івановича про витребування доказів, розгляд заяви ліквідатора КП “Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів “Закарпаття» та ОСОБА_2 , арбітражного керуючого Демчан Олександра Івановича від 14.08.2023 р. (вх. №02.3.1-02/6324/24) про застосування субсидіарної відповідальності та клопотання ліквідатора про призначення у справі №907/81/16 оціночно-будівельної експертизи призначено на 27.08.2024 року.
11.12.2024 від ОСОБА_2 (надалі - Кредитор) в особі представника - адвоката Рудометкіної М.О. надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні 11.12.2024 року судом розглянуто та задоволено клопотання про забезпечення позову та призначення оціночно-будівельної експертизи, зупинено провадження у розгляді заяви про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн., що подана в межах розгляду справи №907/81/16 на час проведення експертизи.
Даною ухвалою суду, у тому числі, накладено арешт на всі об'єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221288001:01:046:0033, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 124044332212. Накладено арешт на всі об'єкти рухомого майна, що належать ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Накладено арешт на всі майнові та корпоративні права, що належать ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Накладено арешт на всі грошові кошти в межах суми стягнення 8 955 325,98 грн., що належать ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Заборонено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) вживати будь-які дії спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, зменшення вартості належних йому об'єктів нерухомого майна, об'єктів рухомого майна, майнових та корпоративних прав.
19.09.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, оскільки приватним виконавцем відмовлено у задоволенні такого клопотання.
Аналізуючи позицію заявника, суд констатує наступне.
Так, підпунктом 3 пункту 10-2 розділу ХІІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Таким чином, у період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника, громадянина України, не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов'язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що рішення у даній справі не належить до стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Також ОСОБА_1 є громадянином України, а не громадянином Російської Федерації.
Крім того, як вказує заявник, пенсія є єдиним доходом ОСОБА_1 , за який він утримує себе.
Таким чином, у силу приписів підпункту 3 пункту 10-2 розділу ХІІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону звернення стягнення на пенсійні виплати ОСОБА_1 на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні є порушенням вказаної норми права.
Відповідно до статті 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відтак, дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. може бути предметом оскарження дій чи бездіяльності ДВС у порядку, передбаченому ГПК України.
За змістом загальних вимог до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, встановлених частиною 1 статті 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої статті 170 ГПК України, повертає її заявнику без розгляду (п.4 ст.170 ГПК України).
З огляду на вищенаведене, суд констатує наступне.
Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені у статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" та п.16 розділу VIII Інструкції №512/5 заява про зняття арешту з майна (коштів) боржника розглядається виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника.
Згідно із ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2- Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції №512/5 розгляд заяви про зняття арешту з коштів боржника належить до повноважень державного виконавця.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вказане клопотання у відповідності до п.4 ст. 170 ГПК України повертається заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 234 ГПК України, господарський суд
Клопотання ОСОБА_1 від 19.09.2025 (вх. №02.3.1-02/8172/25) про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2025.
Суддя О.Ф. Ремецькі