Справа № 991/11322/25
Провадження 1-кп/991/142/25
іменем України
05 грудня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 , та клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62025170010000978 від 30.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця населеного пункту Нижній Одіс Ухтинського району Республіки Комі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.114-1 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Орджонікідзе Північноасетинської АРСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.3 ст.27 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.114-1 КК України,,
1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025170010000978 від 30.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України.
1.1. Прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що 22.01.2025 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 52 дні з альтернативою внесення застави у розмірі 9 084 000 грн. У зв'язку із внесенням визначеного розміру застави ОСОБА_4 звільнений з-під варти. Надалі строк дії обов'язків неодноразово продовжувався слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2025 продовжено ряд обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , до 08.12.2025.
1.3. Прокурор зазначив, що метою продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків є забезпечення виконання покладених процесуальних обов'язків і запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
1.4. Посилаючись на вказані ризики, прокурор просив продовжити на два місяці дію обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
1.5. Від захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.
1.6. Клопотання мотивувовано потребою двох заставодавців повернути грошові кошти, внесених в якості застави, для задоволення власних потреб: погашення кредитної заборгованості та оплати навчання. Ризики кримінального провадження, встановлені в ухвалі слідчого судді від 22.01.2025 про застосування запобіжного заходу, суттєво зменшилися з урахуванням плину часу. У зв'язку із закінченням досудового розслідування ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином припинили своє існування. Обов?язок утриматися від спілкування з конкретними свідками, який кореспондується ризику незаконного впливу на свідків, не був продовжений слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 10.04.2025. Захисник зазначив, що стосовно ОСОБА_4 діють процесуальні обов'язки в межах інших кримінальних проваджень, як здатні забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Додатково захисник просив врахувати обставини, що характеризують обвинуваченого
1.7. Ураховуючи викладене, захисник просив змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши її розмір до 7 629 812, 76 грн.
1.8. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду Суд розглядає клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно того самого обвинуваченого.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку дії обов'язків, просив його задовольнити. Зазначив, що наразі здійснюється отримання документів у порядку міжнародної правової допомоги. Пояснив, що останнім судовим рішенням визначено таку редакцію процесуальних обов'язків у зв'язку із чим прокурор позбавлений можливості їх змінити. Заперечив проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки застава у визначеному розмірі є єдиним стримуючим фактором для обвинуваченого у кримінальному провадженні. Належна процесуальна поведінка обвинуваченого не свідчить про відсутність ризиків кримінального провадження. Зміна майнового стану заставодавців і необхідність повернення частини застави не може бути підставою для зменшення розміру застави, оскільки останні усвідомлювали наслідки внесення таких грошових коштів.
2.2. Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу, просив його задовольнити. Стосовно клопотання прокурора зазначив про відсутність ризиків кримінального провадження. Втім, з огляду на редакцію обов'язків, що дублюється з обов'язками обвинуваченого за ст. 42 КПК України, сторона захисту не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
2.4. Представник ОСОБА_10 підтримав позицію прокурора.
2.5. Інші учасники не висловили думки з приводу заявлених клопотань.
3. Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.01.2025 у справі №554/7167/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 9 084 000 грн з покладенням ряду процесуальних обов'язків.
На виконання вказаної ухвали заставодавцями внесено заставу у розмірі 9 084 000 грн.
3.2. Надалі обов'язки неодноразово продовжувалися. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 08.10.2025 у справі №991/10393/25 продовжено строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , на 2 місяці, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Слідчий суддя встановив актуальність ризиків переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.3. У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити, продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
3.4. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
3.5. На підставі ст. 201 КПК України захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов'язаний розглянути клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.6. У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.7. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.9. Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.
3.10. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, ОСОБА_4 вручений обвинувальний акт, він має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.11. Під час розгляду відповідних клопотань Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу і попереднього продовження процесуальних обов'язків, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Своєю чергою зміна запобіжного заходу передбачає виникнення нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
3.11. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.12. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, суворість можливого покарання та неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованих діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України, що є особливо тяжкими злочинами. Своєю чергою санкція ч. 2 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Суд також враховує, що вказаний ризик є актуальним з огляду на потенційну можливість виїзду обвинуваченого за кордон у зв'язку із наявністю трьох неповнолітніх дітей і його неодноразову практику виїзду за кордон. Вказаний ризик також посилюється у зв'язку із його процесуальним статусом обвинуваченого в інших кримінальних провадженнях.
3.13. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Водночас, запропонований перелік обов'язків, який не містить переліку свідків, на яких може бути здійснено імовірний вплив, не корелюється із заявленим ризиком. За таких обставин Суд позбавлений можливості надати об'єктивну оцінку неправомірного впливу обвинуваченого на свідків, у тому числі з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин.
3.14. З огляду на те, що досудове розслідування закінчилось і справа перебуває на розгляді в суді, Суд не вбачає ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Адже відповідно до ст. 290 КПК України прокурор або слідчий повідомляють підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта. За таких обставин направлення кримінального провадження до суду для проведення судового провадження очевидно свідчить про те, що отримана доказова база є повністю сформованою. При цьому після закінчення досудового розслідування всі зібрані докази перебувають у розпорядженні слідчого та/або прокурора, а після представлення - в суді, отже дії обвинуваченого не можуть вплинути на їх доказову сутність. Суд зазначає, що в окремих випадках ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може мати місце і після направлення обвинувального акта для судового розгляду. Проте тривала процедура отримання документів у порядку міжнародної правової допомоги не може ізольовано без належного обґрунтування свідчити про актуальність відповідного ризику кримінального провадження. Аналогічні доводи стосуються і ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У світлі обставин цієї справи Суд констатує відсутність вказаних ризиків.
3.15. Редакція обов'язків, яку прокурор просить продовжити, не може бути реалізована після направлення обвинувального акта до суду, оскільки слідчий та/або прокурор не є тими суб'єктами, до яких обвинувачений зобов'язаний прибувати за викликом чи повідомляти про зміну місця свого проживання в рамках контролю за належним виконанням процесуальних обов'язків. Втім, положення кримінального процесуального закону не надають суду права розширювати перелік суб'єктів, що за своєю природою може свідчити про покладення нових обов'язків. Таким чином, прохання прокурора про продовження обов'язків у такій редакції не відповідає стадії провадження і не може бути задоволена.
Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальний статус обвинуваченого зобов'язує:
- прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду;
- надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Тому первинний спектр обов'язків в обвинуваченого наявний незалежно від покладених обов'язків рішенням суду.
3.16. З приводу клопотання про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави Суд зазначає наступне.
3.16.1. Посилання захисника на необхідність повернення грошових коштів заставодавцям для задоволення власних потреб (погашення кредитних зобов'язань та оплати навчання) є безпідставними і не мають відношення до застосованого запобіжного заходу.
Так, сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи, що обумовлюється її правом і не пов'язано обов'язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов'язки заставодавця, особа має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз'яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. Відповідно у обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від майнового стану заставодавця та їх договірних взаємовідносин з третіми особами. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв'язку із застосованим запобіжним заходом.
3.16.2. Водночас, Суд враховує, що досудове розслідування наразі вже закінчено, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений до суду і є предметом підготовчого провадження. На даному етапі Суд не встановив обставин для повернення обвинувального акта та/або підстав для закриття кримінального провадження. На момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд встановив актуальність лише одного ризику - переховування від суду. Вказана зміна стадій свідчить на користь поступового послаблення запобіжного заходу і зменшення розміру застави. Суд вважає, що з урахуванням актуальних обставин руху кримінального провадження застава у розмірі 8 184 000,00 грн здатна забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України.
4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що обов'язки, запропоновані прокурором, не є релевантними стадії кримінального провадження, а тому із направленням обвинувального акта до суду відпала процесуальна потреба у їх подальшому продовженні. Застосована застава у розмірі 8 184 000,00 грн відповідає обставинам провадження, не є надмірною і здатна виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 176-178, 182, 201, 315, 372, 376, 392 КПК України, Суд
1.У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків відмовити.
2.Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
3.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22.01.2025 у справі №554/7167/23 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, зменшивши її розмір до 8 184 000,00 грн.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_11